Психологиня Алла Григорівна Веленко Київ метро Університет

Перепрошую, що затрималась з відповіддю... Все одно, це якось пов'язано з дитинством... А батько? У Вас повна родина?

Доброго дня! Я бачу корінь Ваших всіх невдач у стосунках з чоловіками саме в питанні стосунків з батком та вітчимом. Ви написали, що хочете зайнятися саморозвитком? Я б Вам порадила почати саме з розв'язання питання "дочка-батько"... Без цього всі Ваші зусилля можуть бути марними або ще й погіршать ситуацію... Ваше питання не є лише питанням стосунків з одним хлопцем... Можна намагатися давати відповіді на маленькі питання, і залишити головне невирішеним. А можна розв'язати головне - тоді все інше додасться ніби само собою. Вам вирішувати!

Доброго дня! Ви пишете, що у Вас вже є стосунки і змінювати Ви їх не збираєтеся... Перепрошую, стосунки - це повноцінна сім'я чи просто зустрічаєтеся?

Доброго дня Мариночко! Скажіть, будь ласка, які у Вас стосунки з мамою?

Доброго дня! Загалом, жіночій психіці властиве почуття тривоги та страху. Це жіноча природа бути обережною! Єдине, має значення рівень цих почуттів... У Вас є подруги? Як у Вас було раніше із спілкуванням в школі?

Дякую за доповнення! Ви вже йому говорили про свої почуття... Невже Ви думаєте, що він глухий чи сліпий? Питання до Вас: уявіть собі, що Вам сподобався хлопець, але він одразу ж почав за Вами бігати, весь час говорити, що він Вас кохає, повторювати це по двадцять разів, канючити, просити з Вами зустрітися... Уявили? Як тепер себе почуваєте? Він Вам все ще подобається? Які у Вас стосунки з батьком? Батьки живуть разом?

Доброго дня! Ви пишете "Расстались мы, якобы по моей вине, он сказал что не видит особой заинтересованности с моей стороны". Найцікавіше, що Ви самі знаєте, чи потрібно ще раз писати та говорити про свої почуття.. Коли писали "якобы", відчували, що причина була в ньому, а не в Вас! Якщо дівчина потрібна чоловіку, він її ніколи не відпустить! А коли говорить, що не хочу використовувати , насправді так і є. Він просто чесно Вам "говорить", що почуттів до Вас не має. Гірше, що за цей час Ви самі вигадали почуття, намалювали неіснуючий образ хлопця і самі ж в це і повірили! Повірили у власно створену іллюзію! Як на мене, не варто більше йому набридати. Якщо раптово він у Вас закохається, або згадає поміж своїх справ, що Ви йому дійсно потрібна, він Вас сам знайде!. Якщо по життю Вам судилося бути разом, ніхто цьому не завадить! А якщо ні, Ви тільки змарнуєте своє життя і проминете величезну кількість хлопців, які можуть стати Вам гарними друзями або ж, навіть, чоловіком... В решті решт, Вам вирішувати, чахнути та перетоврюватися на жалюгідне рабське створіння чи ставати красивою квітучою жінкою із здоровим почуттям власної гідності!

У Вашому випадку "Меньше критиковать себя и не винить за ошибки" не є панацеєю. Любе однобоке рішення буде неправильним, повинна бути "золота середина". Повинна бути така собі дуальність сприйняття: внутрішні дуже серйозні зміни, плюс зміна правил спілкування з близькими людьми, плюс знання природи стосунків чоловіка та жінки (один блок), стосунків з друзями (другий блок знань), плюс правильне використання медитацій та йоги... Медитації дійсно гармонізують наш емоційний стан - і це чудово! У всякому випадку їх можна використовувати, щоб нівелювати у якійсь мірі роздратування. Але,на превеликий жаль, змінити Ваші моделі поведінки та зняти блоки вони не можуть. Щодо йоги... Щоб стати спокійнішою потрібні певні асани, які може Вам порадити тільки людина, як сама дуже серйозно їх практикує і до того має глибокі духовні знання. В іншому випадку, Ви можете собі навіть зашкодити... І загалом, я Вас розумію! Ми так влаштовані, що допоки є ще внутрішні ресурси, ми намагаємося обійтися без допомоги. І це - чудово! Бо звертаємося по допомогу, коли вже повністю "перебрали" всі варіанти всередині себе! Кожний сам приймає рішення, але і сам несе за це рішення відповідальність. Тому дуже важливо, не запізнитися із допомогою. На скільки я зрозуміла, питання вже стосується не лише Вас особисто, а і Ваших стосунків з найближчими людьми...

Доброго дня! Мені здається, що головна відповідь на Ваше питання криється у Ваших же словах "отпустить не могу"... Які у Вас стосунки з мамою? Як склалися стосунки у Батьків?

Доброго дня Таша! Так, зовні, найкращий вихід, віддати повністю відповідальність за кредити сину. Бо чоловік вчиться відповідальності лише долаючи перешкоди. Якщо не давати йому можливості самому "розгрібати" помилки, кредитні залежності можуть стати тільки більшими... А з іншого боку, не допомогти сину вчасно сплатити, і кредити можуть стати "зашморгом на шиї" для всієї родини... Як на мене, питання кредитів набагато глибше та серйозніше... У Вас повна сім'я? Хто в сім'ї головний? Як, загалом вирішуються складні питання? Чи приймає участь у вирішенні складних питань Ваш син?

Доброго дня! Вам можна лише поспівчувати, бо без надійної підтримки дуже важко бути далеко від дому. Ви заплуталися і це зрозуміло, бо одна ситуація накопичується на іншу... Якщо Ви дійсно хочете стати щасливою, як мінімум, перестаньте робити непродумані вчинки! "интимные отношения начались буквально на третий день", "решение было принято зделать оборт", а тепер чоловік-іноземець, якого Ви, на скільки я зрозуміла, взагалі не знаєте! Із вогю та у полум'я! Не поспішайте знову "стрибати" у стосунки з будь-яким чоловіком! А чому б Вам не знайти просто дівчину для сумісного проживання? Тоді б Ви змогли мати дешеве житло і не були б такими залежними від чоловіків! Чому Ви себе не цінуєте? Де гарантія, що і цей новий не вчинить з Вами тьак само, або ще й гірше? Бо він живе у своїй країні і він захищений законом, а Ви - ні! Знову робити аборти? Ви ще хочете мати дітей? Чи Ви своє життя "пустили напризволяще"? До речі, які у Вас стосунки з батьком?

Ответ отредактирован автором 31-01-2021 12:50:09

Доброго дня! Ви пишете "Знаю, что они (он и его друзья) часто скидывают друг другу неприличные картинки, голых девушек, но это меня не беспокоит, считаю это не проблемой" ... Знаєте, велика проблема, як правило, ніколи не проявляється одразу, завжди є якісь "сигнали", які нам "підкидає" життя. І якщо ми не реагуємо, не робимо висновки, не змінюємо щось у собі або у своєму житті, ситуація збільшується... до тих пір, поки ми її не побачимо... Чоловік та жінка і, загалом, сім'я, родина, - це єдине ціле, де кожний "дзеркалить" кожного. І поведінка чоловіка, швидше за все, відзеркалює Ваше ставлення до себе, до подружніх стосунків, до життя вцілому. Такий інтерес до оголоених жіночих тіл та до зовнішньої краси знайомих дівчат, може як варіант, свідчити про "залипання" на сексі загалом. Таке буває, коли ще дуже слабкі душевні глибокі стосунки... або і, загалом, відсутні... Чи можете Ви поділитися зі своїм чоловіком відверто своїми почуттями? Що вас пов'язує, об'єднує? Чи є якісь спільні цілі?

Доброго дня! Згодна з колегами. Хочу тільки доповнити. Депресія або депресивний стан - це не зовсім одне і теж. Депресія може виникнути абсолютно зовні без причини.. для формування депресивного стану потрібний, як правило, якийсь зовнішній поштовх. Але у тому, і в іншому випадку це ще пов'язано напряму із знанями звідки береться енергія, як вона розподіляється, що може її "блокувати" або уповільнювати рух, що дуже швидко нас виснажує і заважає розвиватися та загалом займатися якоюсь діяльністю... У всякому випадку, сидіти склавши руки, в надії, що "якось само собою розвіється" я б не радила...

Доброго дня! Згодна зі своїми колегами. Просто хочу доповнити: ми живемо у соціумі, який загалом надзвичайно "багатий" на стресові ситуації. Тому причина Вашого стану і в стресі, який Ви пережили, і не дуже... Як на мене ситуація з коштовностями стала лише "спусковим гачком" для запуску тієї програми, яка лежить в площині Вашої підсвідомості. Не було б крадіжки, було б щось інше, але Ваш стан, як наслідок, був би таким же! Ваше питання, це питання рівня Вашої стресостійкості взагалі. Це вміння правильно "проходити" стресові (больові) ситуації, вміння правильно розставляти акценти життєвих цінностей...

Дякую за Вашу відвертість! Це може бути синдром "гарної дівчинки" або ще "відмінниці", коли всередині "стоїть" дуже висока планка щодо себе та своїх якостей... А далі все логічно: якщо я не вмію любити себе, а отже прощати помилки, я не зможу і любити оточуючих і буду їх "знищувати" за найменшу провину. Це стереотипи, які "родом" з дитинства... В першу чергу, потрібно змінити ставлення до себе, а отже "зробити перезапис" дитячих шаблонів... Це те, що я побачила на поверхні... У Вашій ситуації я б порадила терапевтичну роботу з психологом, психологом-терапевтом... Як доводить практика, самому "витягнути" із своєї підсвідомості всі блоки та програми, які там є практично неможливо, або дуже непросто...