Психологиня Алла Григорівна Веленко Київ метро Університет

Доброго дня! Ви пишете "Расстались мы, якобы по моей вине, он сказал что не видит особой заинтересованности с моей стороны". Найцікавіше, що Ви самі знаєте, чи потрібно ще раз писати та говорити про свої почуття.. Коли писали "якобы", відчували, що причина була в ньому, а не в Вас! Якщо дівчина потрібна чоловіку, він її ніколи не відпустить! А коли говорить, що не хочу використовувати , насправді так і є. Він просто чесно Вам "говорить", що почуттів до Вас не має. Гірше, що за цей час Ви самі вигадали почуття, намалювали неіснуючий образ хлопця і самі ж в це і повірили! Повірили у власно створену іллюзію! Як на мене, не варто більше йому набридати. Якщо раптово він у Вас закохається, або згадає поміж своїх справ, що Ви йому дійсно потрібна, він Вас сам знайде!. Якщо по життю Вам судилося бути разом, ніхто цьому не завадить! А якщо ні, Ви тільки змарнуєте своє життя і проминете величезну кількість хлопців, які можуть стати Вам гарними друзями або ж, навіть, чоловіком... В решті решт, Вам вирішувати, чахнути та перетоврюватися на жалюгідне рабське створіння чи ставати красивою квітучою жінкою із здоровим почуттям власної гідності!

У Вашому випадку "Меньше критиковать себя и не винить за ошибки" не є панацеєю. Любе однобоке рішення буде неправильним, повинна бути "золота середина". Повинна бути така собі дуальність сприйняття: внутрішні дуже серйозні зміни, плюс зміна правил спілкування з близькими людьми, плюс знання природи стосунків чоловіка та жінки (один блок), стосунків з друзями (другий блок знань), плюс правильне використання медитацій та йоги... Медитації дійсно гармонізують наш емоційний стан - і це чудово! У всякому випадку їх можна використовувати, щоб нівелювати у якійсь мірі роздратування. Але,на превеликий жаль, змінити Ваші моделі поведінки та зняти блоки вони не можуть. Щодо йоги... Щоб стати спокійнішою потрібні певні асани, які може Вам порадити тільки людина, як сама дуже серйозно їх практикує і до того має глибокі духовні знання. В іншому випадку, Ви можете собі навіть зашкодити... І загалом, я Вас розумію! Ми так влаштовані, що допоки є ще внутрішні ресурси, ми намагаємося обійтися без допомоги. І це - чудово! Бо звертаємося по допомогу, коли вже повністю "перебрали" всі варіанти всередині себе! Кожний сам приймає рішення, але і сам несе за це рішення відповідальність. Тому дуже важливо, не запізнитися із допомогою. На скільки я зрозуміла, питання вже стосується не лише Вас особисто, а і Ваших стосунків з найближчими людьми...

Доброго дня! Мені здається, що головна відповідь на Ваше питання криється у Ваших же словах "отпустить не могу"... Які у Вас стосунки з мамою? Як склалися стосунки у Батьків?

Доброго дня Таша! Так, зовні, найкращий вихід, віддати повністю відповідальність за кредити сину. Бо чоловік вчиться відповідальності лише долаючи перешкоди. Якщо не давати йому можливості самому "розгрібати" помилки, кредитні залежності можуть стати тільки більшими... А з іншого боку, не допомогти сину вчасно сплатити, і кредити можуть стати "зашморгом на шиї" для всієї родини... Як на мене, питання кредитів набагато глибше та серйозніше... У Вас повна сім'я? Хто в сім'ї головний? Як, загалом вирішуються складні питання? Чи приймає участь у вирішенні складних питань Ваш син?

Доброго дня! Вам можна лише поспівчувати, бо без надійної підтримки дуже важко бути далеко від дому. Ви заплуталися і це зрозуміло, бо одна ситуація накопичується на іншу... Якщо Ви дійсно хочете стати щасливою, як мінімум, перестаньте робити непродумані вчинки! "интимные отношения начались буквально на третий день", "решение было принято зделать оборт", а тепер чоловік-іноземець, якого Ви, на скільки я зрозуміла, взагалі не знаєте! Із вогю та у полум'я! Не поспішайте знову "стрибати" у стосунки з будь-яким чоловіком! А чому б Вам не знайти просто дівчину для сумісного проживання? Тоді б Ви змогли мати дешеве житло і не були б такими залежними від чоловіків! Чому Ви себе не цінуєте? Де гарантія, що і цей новий не вчинить з Вами тьак само, або ще й гірше? Бо він живе у своїй країні і він захищений законом, а Ви - ні! Знову робити аборти? Ви ще хочете мати дітей? Чи Ви своє життя "пустили напризволяще"? До речі, які у Вас стосунки з батьком?

Ответ отредактирован автором 31-01-2021 12:50:09

Доброго дня! Ви пишете "Знаю, что они (он и его друзья) часто скидывают друг другу неприличные картинки, голых девушек, но это меня не беспокоит, считаю это не проблемой" ... Знаєте, велика проблема, як правило, ніколи не проявляється одразу, завжди є якісь "сигнали", які нам "підкидає" життя. І якщо ми не реагуємо, не робимо висновки, не змінюємо щось у собі або у своєму житті, ситуація збільшується... до тих пір, поки ми її не побачимо... Чоловік та жінка і, загалом, сім'я, родина, - це єдине ціле, де кожний "дзеркалить" кожного. І поведінка чоловіка, швидше за все, відзеркалює Ваше ставлення до себе, до подружніх стосунків, до життя вцілому. Такий інтерес до оголоених жіночих тіл та до зовнішньої краси знайомих дівчат, може як варіант, свідчити про "залипання" на сексі загалом. Таке буває, коли ще дуже слабкі душевні глибокі стосунки... або і, загалом, відсутні... Чи можете Ви поділитися зі своїм чоловіком відверто своїми почуттями? Що вас пов'язує, об'єднує? Чи є якісь спільні цілі?

Доброго дня! Згодна з колегами. Хочу тільки доповнити. Депресія або депресивний стан - це не зовсім одне і теж. Депресія може виникнути абсолютно зовні без причини.. для формування депресивного стану потрібний, як правило, якийсь зовнішній поштовх. Але у тому, і в іншому випадку це ще пов'язано напряму із знанями звідки береться енергія, як вона розподіляється, що може її "блокувати" або уповільнювати рух, що дуже швидко нас виснажує і заважає розвиватися та загалом займатися якоюсь діяльністю... У всякому випадку, сидіти склавши руки, в надії, що "якось само собою розвіється" я б не радила...

Доброго дня! Згодна зі своїми колегами. Просто хочу доповнити: ми живемо у соціумі, який загалом надзвичайно "багатий" на стресові ситуації. Тому причина Вашого стану і в стресі, який Ви пережили, і не дуже... Як на мене ситуація з коштовностями стала лише "спусковим гачком" для запуску тієї програми, яка лежить в площині Вашої підсвідомості. Не було б крадіжки, було б щось інше, але Ваш стан, як наслідок, був би таким же! Ваше питання, це питання рівня Вашої стресостійкості взагалі. Це вміння правильно "проходити" стресові (больові) ситуації, вміння правильно розставляти акценти життєвих цінностей...

Дякую за Вашу відвертість! Це може бути синдром "гарної дівчинки" або ще "відмінниці", коли всередині "стоїть" дуже висока планка щодо себе та своїх якостей... А далі все логічно: якщо я не вмію любити себе, а отже прощати помилки, я не зможу і любити оточуючих і буду їх "знищувати" за найменшу провину. Це стереотипи, які "родом" з дитинства... В першу чергу, потрібно змінити ставлення до себе, а отже "зробити перезапис" дитячих шаблонів... Це те, що я побачила на поверхні... У Вашій ситуації я б порадила терапевтичну роботу з психологом, психологом-терапевтом... Як доводить практика, самому "витягнути" із своєї підсвідомості всі блоки та програми, які там є практично неможливо, або дуже непросто...

Доброго дня! Я Вам співчуваю, тому що жінка, як "тягне таккий віз" роботи, апріорі, повинна і так себе почувати, і так себе поводити. Ви прост о емоційно та фізично виснажена! Якщо зараз нічого не змінити, далі може бути лише гірше. Скажіть, будь ласка, як до Вас ставилися батьки? Складається таке враження, що Ви "граєте в гарну дівчинку". Це відбувається підсвідомо, коли "внутрішня дитина" намагається довести своїм батькам, що вона все може, все вміє і, взагалі, дуже-дуже гарна дівчинка.... І тому її є за що любити та хвалити...

Доброго дня! Егоїзм притаманний загалом кожній людині. Ми всі маємо ту чи іншу ступінь корисливості у стосунках. Рзниця полягає лише у "кількості" ::smile:: Тому самоїдство у даній ситуації навряд чи допоможе, швидше - зашкодить. Тому що Ви, замість того, щоб збільшувати інші гарні якості, і саме завдяки цьому, схилити терези внутрішнього емоційного стану у інший бік, змушуєте себе таким чином "застрягати" на егоїзмі. Як на мене Ваше питання лежить у площині розуміння природи, як сімейних так і, взагалі, стосунків. А ще у властивості людини "прив'язуватися" до тих, з ким вступає в близькі стосунки. І чим більшим стає "злипання", тим сильнішим іде "відштовхування" - це аксіома життя. А ще це можна назвати схильність до ідеалізації, коли наш "внутрішній шаблон", швидше всього закладений ще в дитинстві, ми підсвідомо "вдягаємо" на всіх, з ким вступаємо у досить близькі стосунки. Як до Вас ставилися батьки в дитинстві? Хто головний в батьківській родині?

Доброго дня Ірочко! Я рада, що Ви взяли себе в руки і намагаєтеся справитися з ситуацією. Питання пустоти в душі - це питання самодостатності. Це вибудова цілісної світоглядної системи Тому однією перепискою та порадами, на превеликий жаль, вже не обійтися. Передзвоніть мені, телефон вказаний під іконкою. І ми вирішимо як планувати нашу роботу. До зв'язку!

Дякую за доповнення! Тоді виникає питання особистісних кордонів. Чи почала вона брати Ваші речі одразу, як Ви тільки познайомилися і вона прийшла до вас в дім?

Аліночко, дякую за відвертість! Ми не можемо знати як насправді поведе себе така людина. Але, як правило, підлі люди до того ж ще й дуже трусливі. Вони б'ють лише того, хто слабший і б'ють в спину. У відкриту боротьбу не вступають, бо, знову ж таки, бояться... Окрім того, дуже добре відчувають, хто боїться їх... Це як у тварини нюх, перепрошую... Тому, як на мене, якщо немає можливості його зупинити силою (мається на увазі, немає можливості забрати Ваші фото або дати силову, юридичну, законну відсіч) Є можливість змінити ставлення до цього! А отже зняти відчуття страху та психологічної задежності від нього. І тоді, у 99%, зміниться і його бажання Вам зашкодити. Тому, що поки Ви, як він вважає, у нього "на гачку" він Вас не відпустить. Тим паче, що навіть у ситуації, уявім таке, він все ж таки віддав всі фото, залишається ризик копій, скринів тощо. Ви самі це розумієте... Я б Вам порадила, спробувати змінити себе внутрішньо: емоційно та психологічно, щоб Ви перестали бути залежними від обставин.... І тоді обставини змушені будут підпорядковуватися Вам. Це, так зване, енергетичне айкідо...Ответ отредактирован автором 28-01-2021 17:40:12

Ответ отредактирован автором 28-01-2021 17:43:15

Доброго вечора Настя! На скільки я зрозуміла, Ви проживаєте разом із подругою і у Вас спільна територія? Те, що без дозволу беруть Ваші речі і Вам це неприємно - є абсолютно наормальна реакція! Це нікому не може подобатися, хіба що люди вже настільки близькі, що проблема "моє-чуже" перестає взагалі існувати. Те, що робить Ваша подруга схоже на клептоманію (коли людина і не хоче брати, але зупирнити себе не може) або ж це звичайнісінькі вади виховання - таке теж буває. Тому перебирати на себе всю провину я б не радила Вам. Ви правильно робите, що просите повернути річ назад. Інша справа, чому Ви так реагуєте, чому Вам так ніяково? Можливо питання у хибному почутті порядності? У сенсі бути "гарною дівчинкою" завжди і при всяких умовах... Тоді виникає питання, звідки воно у Вас? Чи не із стосунків з батьками? Чи не з дитинства?