Психолог Ігор Васильович Огданський Івано-Франківськ


Психолог, ЧНУ ім. Ю. Федьковича, спеціальність: "Психологія";
Додатково:
Гештальт-терапевт, супервізор, асоційований тренер ("ВСППГП "Український Гештальт-Інститут");
Консультант, супервізор, МБФ "Альянс громадського здоров'я";
Консультант служби "Телефон довіри".
Спеціалізації, курси, тренінги:
- "Гештальт-терапія і системний підхід в роботі з сім'єю" (спеціалізація);
- "Сучасна психотерапія залежностей" (спеціалізація);
- "Надання психологічної допомоги дорослим та дітям, що постраждали від участі в бойових діях";
- Підвищення кваліфікації психологів;
- Вирішення конфліктів методом "Симуляційні ігри" та ін.
- індивідуально
- з групами
- з сім'ями та дітьми
Психологічна діагностика:
- психологічні дослідження в судових процесах (розлучення, визначення місця проживання дитини, ставлення до значимих дорослих тощо)
- професійна орієнтація
- соціально-психологічні дослідження для команд та колективів
Організація та проведення тренінгів (комунікації, планування, професійний розвиток тощо)
Семінари, присвячені темам: подолання страхів та панічних станів, проблеми залежності в стосунках, патологічних ревнощів, розв'язання конфліктів та ін.
Супервізія (професійна підтримка) для психологів, медичних і соціальних працівників, педагогів
спеціалізація, зона професійних інтересів
Конфлікти, кризи, розлучення, порушення комунікацій у сім'ї
Залежність від алкоголю, наркотичних речовин, азартних ігор тощо
Гештальт терапія
Когнітивно-поведінкова психотерапія
Екзистенційна психотерапія
Системний сімейний підхід
Основне


⭐ Оцінка від колег-психологів
Рейтинг від колег: 10 з 10ти.
Усього оцінок: 2. хто оцінював
Чому користувачі не можуть залишати відгуки про психологів? Чому не можна дати можливість запитувати на сайті оцінювати відповіді?
Людина, яка звертається за психологічною допомогою, так само як і будь-який нефахівець у принципі, не завжди може об'єктивно оцінити користь від тих чи інших рекомендацій психолога. Іноді найбільш слушна порада, наприклад, переглянути свої способи реагування в конфлікті, що повторюється, а найприємніша для клієнта - запевнення в тому, що він у всьому абсолютно правий і змінитися повинні оточуючі люди.
Іноді саме ті відповіді, які «зачіпають» клієнта, викликаючи почуття роздратування та агресії, якраз і є «правильнішими».
Хороші рекомендації не завжди приносять полегшення одразу.
Тому майстерність психолога може найточніше оцінити інший фахівець.
Залишили відгуки
Відповіді 45
Собственно совет дать вам сложно. Хочу обратить ваше внимание, что в вашем письме достаточно пространства, чтобы предложить вам то, о чем вы не спрашиваете. Например, вы говорите, что будете признательны за совет, а вопроса вообще не задаете. Тогда есть искушение посоветовать вам то, чего вы и не спрашивали.
С другой, стороны все же предполагаю, что хотя вам и не удалось сформулировать запрос, все же ваши сложности отношений с парнями отображены в ваших словах. Вы пишете, что не понимаете, в чем причина того, что повторяется в вашей жизни. В связи с этим вашим замечанием все же попробую предложить вам некоторые гипотезы. Если подойдет – хорошо, если нет, то, по крайней мере, выскажу свое мнение.
В ваших словах я замечаю два оттенка невозможности продолжать отношения. Один – потому, что понимаете, что с привлекательными как личности не можете, а второй – понимаете, что с привлекательными физически но не личностными качествами, не стали бы. Интересно, что в первом случае вы более категоричны, тогда как во втором вы используете сослагательное склонение. То есть, правильно ли, что если бы физически привлекательные нравились бы вам как личности, то это для вас была бы хорошая возможность выбора?
Вот вам гипотеза почему так происходит: из-за того, что вы бессознательно расщепляете образ потенциального партнера на две несовместимых части. Грубо говоря: «Плохой и привлекательный» и «Хороший, но не интересный». Собственно, ключевое слово здесь: бессознательно. И расщепление здесь тогда в вашем восприятии, а не в парнях. Вполне возможно, что на определенном этапе вашего роста и развития, что-то оказалось сложным в том, чтобы воспринимать близкого человека целостно. Например, маму. Если у вас с ней сложные отношения или таковые были, например, в 2 – 3-х летнем возрасте. Точнее ее отношение к вам, как к дочери… Но это всего лишь гипотеза, которая при хорошей возможности требует детального исследования и опровержения или подтверждения.
Конечно же, для этого вам желательно заручиться поддержкой профессионала.
Может это и не совет, но вполне себе мнение. В любом случае, ваши интерес и дискомфорт могут быть для вас достаточно сильными ресурсами в исследовании важной вам темы. Считаю, что если человеку хорошо, то и изменений не хочется. К счастью, у вас есть возможность достичь того, чего хочется на самом деле.
З іншого боку, прояснення очікувань від партнера та готовність іти на зустріч - це важливий ресурс для стосунків. Правда, це може бути для пари непроста робота...
Мой текст вам может показаться глупым, но мне кажется, что выход там же, где и вход. И для меня это вопрос смысла.
Во-первых меня впечатлили ваши слова о том, что нужно налаживать личную жизнь, общаться с новыми людьми. Это для меня странно. Если нужно, то кому и зачем? А вообще хочется? Не ясно, то ли вы говорите о важной для вас потребности и, например, о разочаровании, что не удается удовлетворить ее... То ли вы себя принуждаете делать то, чего не хочется.
Во-вторых, позволю себе усомниться, что слова "отношений не было" - про вас. Потому, как вы все же отношения описываете, но скорее их качество связанно с нарушением баланса "брать - давать".
А кроме того, отношения возникают раньше, чем мы. Мы появляемся в отношениях, а уже потом их создаем.
В любом случае, ощущение, что не удается двигаться дальше вполне закономерно. Только мне еще кажется, что ваша ситуация, как и возможные решения скорее парадоксальны, чем прямы. Это как у Льюиса Кэррола, в "Алисе", что-то вроде такого: "Чтобы оставаться на месте, надо быстро бежать вперед"...
Монолог - то теж формат.
Як на мене, питання сенсу - одне з найважливіших. Без сенсу складно. Ще складніше, ніж без сексу. Але це не значить, що він (сенс) легко знаходиться. То може бути і складна, і водночас цікава пошукова робота.
Нещодавно вичитав у книжці Віктора Франкла: "Стурбованість людини, навіть відчай, що викликані нікчемністю життя, - це духовне страждання, але в жодному разі не душевна хвороба".
А те, що ти не задав питання дозволило мені не відповідати. Натомість - твій монолог дав можливість відгуку тією темою, яка зараз цікава мені.
Щодо віку і досвіду - то все невідворотно змінюється. Як один дядько написав нещодавно: "Зміни - це єдина константа".
Якось так.
На мою думку, у вашому питанні є декілька можливих напрямків для дослідження ситуації:
- Стосунки між вами й чоловіком. Наприклад, що означає для нього і для вас усиновлення вашого сина від іншого чоловіка.
- Ставлення вашого чоловіка до усиновлення хлопчика або / та до позбавлення батьківських прав його рідного батька.
- Стосунки вашого чоловіка з вашим сином.
Кожен з цих напрямків може стати великим ресурсом для розвитку вашої сім'ї та кожного з вас.
Крім того, особисто мене дивує, що ви готові ставити питання руба: або всиновлює, або розлучатися. Чому так? З вашого короткого тексту можна припустити, що всиновлення є дуже важливим особисто для вас. Якщо це дійсно так, то чому? Можливо вашому чоловікові варто більше знати про ваші почуття та потреби?
Вот.
Написал вам личное сообщение. Насчет ресурсов с информацией о которой вы спрашиваете.
Можете ответить, получили ли?
Единственный вопрос, который я прочитал в вашем тексте: "Что-то идет не так?". Мне ваш вопрос кажется скорее констатирующим ваше сложное эмоциональное состояния. Предпринимаемые вами действия (селфхарм, попытки налаживать отношения) похоже, свидетельствуют, что вы в поиске. И, как по мне, этот поиск вполне заслуживает уважительного отношения. Другое дело, что это вас пока скорее утомляет, нежели облегчает ситуацию... Дело в том, что вы уже есть, и качество этого бытия зависит от вас больше, нежели вы пока в это верите. Даже, если вы не поверите в то,что я здесь пишу...
Мне кажется, что задать "правильные" вопросы может быть намного "помогательнее", чем получить "правильные" ответы. Поэтому...
Вот вам несколько вопросов:
Есть ли другие люди, с которыми у вас отношения поддержки, например, в какой-то одной сфере жизни?
Может быть, стоит вам подсказать некоторые интернет-ресурсы с информацией насчет преодоления селфхарма?
Какие еще у вас есть способы облегчения сложных эмоциональных состояний?
Может, среди этих вопросов, есть тот который вам пригодится...
На мою думку, варто орієнтуватися у тому, що відбувається тут і тепер. Тобто на те, що відбувається зараз у вашому житті. Ви пишете, що живете із надмірним почуттям вини та шукаєте шляхів розв'язання ситуації, а також варіантів пояснення, чому так сталося? Чи це стосується ваших дій у стосунках з теперішнім партнером, чи це стосується вашого травматичного досвіду - все це вже належить минулому, яке створює вам дискомфорт "тут і зараз".
Робота з такими ситуаціями теж вимагає багато зусиль та відвертості. Звичайно ж відвертості з собою - в першу чергу. З одного боку, це не означає, що відразу потрібно все і без підготовки розповідати партнеру. З іншого - уявіть собі ситуацію, що ви живете постійно з людиною, від якої весь час повинні щось приховувати. Наскільки така перспектива для вас реалістична з точки зору розвитку пари, сім'ї? З досвіду можу припускати, що питання відвертості у стосунках - це практично завжди питання пари, а не лише однієї людини.
Тож тут є два напрямки, як на мене.
Перший - це робота з парою, можливість розібратися у стосунках та зрозуміти чого і в якій ситуації бракує. Свого роду - профілактика і налагодження контакту. Це робота тут і тепер для перспективи набуття парою більше ресурсів витримки, ефективної взаємодії, взаємопідтримки та можливостей бути разом в моменти не лише, коли все гаразд і багато позитивних емоцій, а й коли складно.
Другий шлях - ваша особиста робота над собою з почуттям вини, з травматичним досвідом, а найперше - зі своїми способами шукати рівноваги, емоційного балансу, зцілення, можливостей будувати надійні стосунки, де є безпека, впевненість та підтримка одне одного.
В кожному разі робота може бути комплексною: і література, і робота з партнером, і робота з фахівцем (сімейним консультантом чи психологом), і самоаналіз, і групи підтримки (наприклад, для тих, хто постраждав від сексуальних абьюзів).
Коли виникнуть питання, задавайте.
Успіхів вам.
Счастливого Вам пути!
Публикації психолога 14
Відео психолога 7
Робота з психологом, психотерапевтом
Залежності (від речовин та співзалежність)
Психотерапія
Сімейна психологія
Тренінги 4

03-02-2019 - 03-02-2019
Тернопіль
Авторська майстерня «Сімейний Дизайн»
ТЕМА МАЙСТЕРНІ: ДОРОСЛІ ВМІННЯ – РОДОМ З ДИТИНСТВА
Для_кого:
- батьків з підлітками;
- сімей з дітьми та тих, які тільки готуються стати бать...

13-04-2018 - 13-04-2018
Чернівці
Професія "Фенікс"
ЯКЩО ВИ ДОПОМАГАЄТЕ іншим: долати життєві складнощі, лікувати хвороби, вирішувати конфлікти, вчитися та отримувати знання тощо – то цей семінар ДЛЯ ВА...

23-6-2012 - 23-6-2012
Черновцы
Зависимость в семье - что это?
Этот тренинг для тех, кто живет рядом с зависимым от наркотических веществ и алкоголя.
Вопросы, которые будут рассматриваться:
- Как справляться с б...

1-12-2011 - 1-12-2011
Чернівці
Група розвитку комунікативних навичок
Група розвитку комунікативних навичок спрямована на розширення особистого психологічного досвіду і дає можливість більше розуміти про себе й інших. Та...
Інтерв'ю 12
Повідомлення
Щоб відправити повідомлення цьому психологу прямо звідси, потрібно зареєструватися або увійти як користувач.