Психологиня Оксана Юрьевна Селезнева м Кам'янське

Вітаю
"донька 11р. «таємно взяла» гроші (велику суму ще й ювілейних 11000грн"
У цьому віці дитина розуміє, що робить. І ,якщо, вона пішла на цей крок, скоріше за все повністю усвідомлюючи наслідки, яка була причина? Що її змусило так вчинити?

"Розумію, можливо допускаю якусь помилку у вихованні. "
Добре, що Ви це розумієте. Але чому в однині ( допускаЮ)? Ваша донька виховується в родині, тому на неї впливають всі її члени ( як мінімум батько). До цього ж є школа, друзі, можливо, секції, які теж мають вплив на дитину. Тому, важливо врахувати всі чинники які могли привести до цього вчинку. Крім того:
"Присутні крики з її сторони, хамство, лінь, небажання вчитися " та неповажне ставлення до батьків. Все це говорить про наявність складнощів у Ваших відносинах з дочкою. Дуже раджу звернутися до фахівця.

Вітаю.
Скільки Ви разом з чоловіком?
Коли зявились сумніви стосовно почуттів до чоловіка?
Абзац "умова любові" доволі чітко сформульований. Ваш чоловік про це знає? Як проходить Ваша комунікація?

Мені здалося, що Ви маєте забагато очікувань від свого чоловіка, та дуже залежите від цих стосунків. Тобто, Ви щось робите ( або не робите) в залежності від того, який період у Ваших стосунках-любові або нелюбові.
А як нарахунок свого особистого життя, своїх інтересів, планів, не пов'язаних з чоловіком? Воно є?

Якби там не було, мама-це мама і ми не можемо бути байдужими до її життя.
Але, не треба бачити в мамі жалку, безпорадну людину, або дитину. Не треба порушувати ієрархію та ставати на її місце. Ви її Донька, вона-ваша Мати. Робіть те, що повинна робити донька: поважайте, допомогайте, будьте поруч, коли це потрібно.

"Що думаєте з приводу цього? Або що мали під «змінити відносини?» Загалом, я про спробу побудувати відносини на новому рівні: доросла дочка- доросла мати.
"Мені здається", "я не впевнена"- я думаю, що це про страх бути не потрібною знов, як у дитинстві. Тому, не варто пробувати щось змінити. Але, що Ви втратите, якщо спробуєте?

"Она хочет быть доктором философии, хочет иметь степень, но писать просто не умеет, неусидчива" Вы серьёзно? Тогда что ей делать в вузе? Как она будет преподавать? Я тоже хочу быть быть доктором философии, но точно не таким способом.
Может вопрос не в том, брать деньги или не брать , как их брать, а в другом?
Почему я , взрослый мужчина, жду, что кто-то прийдет и решит мои проблемы? Почему я выбираю соглашаться и верить? Я, действительно, хочу быть преподавателем в вузе? Или я так решил, потому что это самый лёгкий вариант? И т.д.
Я могу ещё много вопросов задать.

Вітаю .
Я розумію, що Вам дуже хочеться "скоїти добро"- врятувати свою маму,бо вона в такому стані, що " не може собі допомогти ". Допоможіть їй ділом- організуйте їй консультаціїї нарколога * зловживання алкоголем), психіатра ( дипресія, суїциїдальні думки ), психолога ( психотерапевта), якщо Ваша мама схоче змін у житті . Решта-це Ваші особисті проблеми.

"Декілька раз я пробувала поговорити на цю тему, це вдавалось дуже складно, вона ігнорувала, казала все сама, я якось старалась вказати, що можливо треба спробувати лікаря і тільки через переписку, холодно реагувала або ніяк. Відчуваю, що їй не хочеться про це розмовляти, складно вивести на розмову, відверту, складно з нею говорити, відчувається байдужість, мабуть, через складні недовірливі один до одного відносини."
Якщо є бажання допомогти, начніть з відносин.
Потім, спробуйте поважати вибір іншої людини( навіть, якщо це- Ваша мати. Дозвольте їй жити так, як вона вважає за потрібне. Це її життя і її вибір.
Можливо, їй соромно бути безпорадною перед дочкою, тому й не хоче приймати від Вас допомоги.
Тому, Ваше бажання її спасати-це тільки Ваша проблема, бо це ви так вирішили, "бо так вірно, бо так роблять хороші і сильні". А для кого Вам важливо бути хорошою та сильною?

"Я вроде давно вырос"-физиологически-да, а психологически? Даже если вы-переселенецы, живёте вместе и родители все видят, они должны знать, где начинаются ваши границы. Т.е. их голос- совещательный: Вы можете их слушать, а можете не слушать. Вы сами решаете сколько и как работать.

"Еще один защищенный аспирант для моего научрука." И Вам для этого так надо напрягаться?
Т.е. Вы-как "ещё один защищенный аспирант", делали все сами, а "дама"-не умеет,
" А дама работает преподавателем в колледже, в аспирантуру поступала еще до войны, но хочет преподавать в университете, поэтому ей нужна диссертация. Кстати в колледж ее порекомендовала мой научрук." Да Вы что? А теперь порекомендовала ее в аспирантуру и диссертацию написать, чтобы преподавать в университете. Классный будет у кого-то препод.

"но я все-таки благодарен научруку за то, что взяла в аспирантуру, учила как писать диссертацию, поэтому и приходится помогать ей из-за чувства долга" А могли не поступить в аспирантуру? Вас взяли "по блату"?
"Та дама не умеет". Но Вы ведь тоже не умели. Научились. Может, не хочет? Если есть Вы и такой замечательный научрук, очень заинтересованный в её "продвижении ".
"Да, завишу. Я жду пока она мне даст рекомендацию в университет". А Вы пробовали без рекомендации? Сами? Без рекомендации берут, если есть вакансия.

Здраствуйте, Дима.
"Во-первых, еще до моей защиты, я договаривался с научруком, что после защиты я буду помогать писать диссертацию этой женщине"
1. Это бартер? Тогда Вы отрабатываете свою защиту. Все честно.
2 . Помогать, не означает-написать полностью и безоплатно.
3. Если Вы уже защитились, почему фигура научрука такая важная для Вас до сих пор?
4. " Родители меня ругают " , " Мне 29" ???? Вам так нормально?
5. "научрук пообещал что дама что-то заплатит, когда мы соберем диссер, правда не столько сколько платят остальным, а намного поменьше, потому что больших денег у нее нету". У меня вопрос: Вам не кажется, что у научрука есть свой большой интерес в этом вопросе и он не денежный . Зачем даме, если у неё нет денег, во время войны , понадобилась диссертация?
У Вас не возникает чувство, что Вас используют?
6."Научрук мной восхищается, хвалит, говорит такая работа способствует твоему самоусовершенствованию и зря не пройдет" Идеальный Родитель.
7."Обещает помочь устроиться преподавателем в вуз, когда война закончится". Блин, а если он(она) уволится, заболеет, уедет из страны? А если к тому времени, Вы не захотите работать в вузе( или не сможете )? А если.....?
8."Подскажите, уважаемые психологи, как разрешить себе отдохнуть хоть иногда, уже просто сил не осталось, устаю сильно". Для того, чтобы что-то себе разрешить, надо быть в позиции Взрослого. Ребёнок ждёт, когда ему разрешат или делает так, чтобы никто не узнал . Взрослеть.

Якщо я правильно зрозуміла, впоратись самостійно у Вас не дуже виходить. Хоча вже минув рік після втрати, адаптуватися до нових реалій вам важко, бо це дійсно важко: втратити дім та рідних, навчитись жити по-новому.Тому, на мій погляд, Вам краще звернутися до фахівця на індивідуальну консультацію.

Доброго дня, Анастасія.
Як довго Ви знаходитесь в такому стані? Наскільки б Ви оцінили свій стан зараз від 0 до 10( де 0-дуже погано, 10-дуже гарно)
Останнім часом Вам стає краще чи навпаки, все погіршується?
Як Ви вважаєте, Ви потребуєте допомоги вахівця( психіатр, психолог), або впораєтесь самі?

Вітаю!
Те, що Ви описали, дуже схоже на професійне вигорання. Це такий психологічний стан , коли раніше дуже цікава, любима робота не визиває позитивних емоцій, а навпаки, може визивати неприємні почуття. Коли людина емоційно дуже включена в свою роботу, "горить" на своєму робочему місці, психіка не витримує такої напруги й відбувається емоційний спад.
Якщо Вас турбує тільки байдужість до роботи, краща рекомендація-відпочинок, спорт, зменшення емоційного навантаження.
Якщо є інші симптоми( поганий настрій, небажання щось робити, спілкуватися, зміна апетиту, безсоння), раджу звернутися до психотерапевта.

Вітаю!
Дуже шкода, що Ви отримали такий негативний досвід у відносинах з МЧ.

"З самого початку не склалось в інтимному плані. Тепер я виню себе у цьому"
Хочу звернути Вашу увагу: щоб у інтимних стосунках "склалося", потрібні зусилля та бажання двох людей. Якщо хтось не може( або не хоче), а іншій , хоч на голові буде стояти, нічого не "складеться". І це питання не про Вас, а про Вашого хлопця ( він же не хоче).
Якщо Ви вдвох заінтересовані в цих відносинах, то я б радила звернутися до сексолога.
"Інша проблема в тому, що мені здається, що стосунки потрібні тільки мені." А якщо не здається? І дійсно, ці стосунки потрібні тільки Вам, а хлопцю з Вами зручно.
"Мені це не подобається, але змінити щось неможливо. " Мені це нагадує стан дитини, яка відчуває себе погано у батьківській домівці, але ж нічого не може зробити- ані вплинути на батьків, ані підти. Але ж Ви -не дитина, й можете знайти в собі сили щоб змінити ситуацію. Для цього Вам потрібна допомога фахівця, бо позбутися любої залежності ( в тому числі емоційної) самотужки практично неможливо. Позбувшись залежності, Ви отримаєте можливість будувати здорові партнерські відносини з чоловіками та жити зовсім іншим життям.

Здравствуйте.
Вы много знаете случаев, когда человек с зависимостью (алкогольная, наркотических, игровая) после душевных разговоров, отказался бы от своего пристрастия? К сожалению, просмотр порно в таком количестве и с такими мотивами, очень похоже на сексуальную зависимость у МЧ. Это растройство сексуального влечения, а не просто половая развращенность. И скорее всего, началось давно и имеет вполне конкретные причины. Разговорами здесь не поможешь, необходима терапия.
А если это зависимость, то Вы в созависимых отношениях ( как жены алкоголиков, которым мужья обещают бросить пить на похмелье). Кстати, многие женщины так и живут всю жизнь: он обещает бросить пить, а она ищет способы на него повлиять. И если Вам такой путь не подходит, то тоже нужна терапия

1. Есть платформы, где проводят 3-5-10 бесплатных консультаций ( для клиентов)- ищите. Терапия вам необходима .
2. Медикаменты -обязательно.
3. Комплексный подход, системность, вера в себя, опора на близких, информиророванность и заинтересованность в благоприятном исходе.

" Просто хочу выговориться"- это состояние, когда в себе держать эмоции, сил уже нет. Это, когда через "Очень стыдно сюда писать. Очень.. но пишу, потому что плохо, очень плохо.

"Человек без денег и порядка вокруг себя - это мусор и днище."
Насчёт безплатных медпрепаратов ,не знаю, есть ли такие, но бесплатные психиаторы есть. Как есть и безоплатная психологическая и психотерапевтическая помощь. Сейчас много платформ оказывают украинцам такую поддержку. Выход точно есть. Другое дело, надо ли Вам это? Хотите ли Вы выздоровления?
Есть несколько вариантов: либо Вам тотально 2 года не везёт ( врачи, психотерапевты, лекарства - все не то, что вполне может быть ) либо ищите вторичные выгоды от своего состояния.

Читая Ваши ответы, понимаешь: куда не посмотри, везде ж... .И медикаменты не помогают, и терапия не такая. Но, Вы ведь сюда написали. Значит, все же надеетесь получить помощь, хотите улучшить свое состояние. Или это для того, чтобы доказать себе, что все бесполезно?