Психологиня Оксана Юрьевна Селезнева м Кам'янське

Здравствуйте.
По моему мнению, для начала, следует обратиться к семейному врачу для исключения ( или подтверждения) возможных физиологических причин Вашего состояния ( низкий уровень железа, проблемы со щитовидной железой и т.д.). Если в процессе обследования выяснится,что Вы здоровы, следующий этап- поход к психиатру за диагностикой и медикаментозной поддержкой, потому что причиной Вашего состояния могут быть ендогенные факторы, на которые можно повлиять ( к сожалению)только таблетками. Паралельно необходимо работать с психологом (психотерапевтом).

"МІЙ ЧОЛОВІК НЕ ХОЧЕ ДАВАТИ МЕНІ ЛЮБОВ ТА ПІКЛУВАННЯ"
У Вашому заголовку є основна причина поведінки чоловіка- він НЕ ХОЧЕ Вам давати любов. Все, крапка. Бо, " не хочу "- це про те,що в мене щось є, я можу це давати,але ТОБІ ДАВАТИ НЕ ХОЧУ. Тому , що ти ( чомусь) повинна відповідати за косяки його бившої. Вона нанесла йому " травму" ( в мене дуже великі сумніви з цього приводу), а Оля не отримує любов та піклування.
Чому Оля страждає за " гріхи" іншої жінки?
Чому обирає не бути коханою?

"Я незнаю як це все налагодити в потрібне русло"
1. Оскільки , це Вам не подобається ВАШЕ життя, то почати зміни з себе. Вам треба йти в терапію, бо залишатися в стосунках які не влаштовують , в надії, що чоловік зміниться , а Вам з собою не потрібно нічого робити, то не доросла позиція. Сім'я- це система. Кожен впливає на кожного.
2. Не очікувати від чоловіка того,що він зараз не може ( не хоче) Вам давати. Вчитись піклуватись про себе самій, давати собі самій любов. Може здатися що це не про шлюб, але з часом, коли Ви навчитесь " любити себе ", або Ваш чоловік теж буде це робити або ж Ви не зможете жити з людиною, яка не дає Вам потрібне.

Здравствуйте.
"Но ведь это ненормально"
Если Вам с этим ok, окружающие не страдают, тогда почему ж " ненормально "? Не очень популярно в обществе, не очень понимаемо и принимаемо, но полне нормально.

"Специалисты, обращаюсь к вам за Вашим видением моей ситуации"
Если очень кратко:
1 гипотеза:
С Вами ВСЕ в порядке. Вам так комфортно. Живите свою жизнь.
2 гипотеза:
отношения в родительской семье :
- а была ли семья, какая?
-детская травма?
+
травма расставания с девушкой
+
слабая половая конституция ( возможно, проблема с гормонами)
= нет интереса к женщинам и семейной жизни
3 гипотеза
Шизоидное расстройство личности
4 гипотеза
Латентная гомосексуальность

Эти предположения базируются на том небольшом количестве информации, которая предоставлена в Вашем письме. Поэтому, это- просто предположения.
Если Вы все же хотите разобраться с этим вопросом необходима индивидуальная консультация.

Здрастуйте, Вера.
Так может проблема не в алкоголе, а в том,что
"Муж не любит алкоголь и когда люди пьют"
Сколько Вы выпиваете и как часто? Как себя ведёте после выпитого?
До знакомства с мужем Вы употребляли алкоголь? Как Вы к этому относились?
Ваш муж знал,что Вы " любите пить алкоголь " до свадьбы или Вы начали выпивать, когда стали его женой? Как он к этому относился?
Сколько лет вы в браке? В родительской
семье любили выпить?

Вопросов много. И главный- зачем Вам переставать пить, если алкоголь ПОМОГАЕТ Вам Не чувствовать
"себя как страдающая, запивающая неуверенность в себе жалкая, не ценящая себя пьющая женщина"
Это совсем не про алкоголь, а про самоценность, самооценку и про ваши отношения с мужем.
Дело в том,что в ваших отношениях с мужем что-то происходит такое , что Вы не можете не пить ( если, конечно вы не пили столько до брака. Тогда, эта версия не подходит). Вы не можете выдержать все эти чувства и алкоголь помогает Вам с ними справиться.

"муж за алкоголь наверное внутренне призирает."
Это Ваши фантазии или муж Вам говорил,что " презирает" Вас? Он Вам вообще что-то говорил по- поводу алкоголя?

Я думаю, Вам стоит начать с консультации психолога, а потом решать, стоит ли обращаться к наркологу. Возможно, то сколько и как часто Вы пьёте, выглядит ужасно только в Ваших глазах. И проработав свои " страдания", потребность в алкоголе ,как способе решения проблем, снизится или совсем пропадёт.

Відредаговано автором 15-05-2024 10:09:35

Вітаю.
"Не хочеться вчитися та працювати."
"Боюсь якщо не піду залишуся в депресії"
Непогано було б почати з перевірки стану здоров'я ( у сімейного лікаря) й наявності ( відсутності) депресії ( психотерапевт, психіатр).

"Не хочеться допустити помилку та працювати на не улюбленій роботі"
Мені здається, що Ви дуже серйозно до цього ставитеся. Якщо робота не сподобається ,хто вас примушує там залишатися? Це нормально ,шукати роботу, яка буде влаштовувати. При цьому, можливо помилятися. Але, якщо сприймати це як досвід, а не як помилку, робити висновки, то й хороша робота знайдеться скоріше.

"Потрібно за щось жити але трохи страшно залишитись працювати там ціле життя"
Мене дивує,що це пише 19 - річна людина. В наш час, коли майже нема перешкод, щоб в будь- якому віці займатися будь- якою справою , Ви боїтесь того,що будете вимушені працювати в одному місці ціле життя. Хто Вам про це сказав? Чому Ви повинні ТАК робити? Що Вам буде заважати змінювати роботу або спеціальність?
Будь-яка робота зараз піде на користь. Це- досвід. Досвід в спілкуванні, в нових компетенціях, в рішенні нових завдань та ін. Це - гроші, які Ви самостійно зможете заробити. Це- впевненість.
Можливо, не все піде " як по- маслу," але ж починати колись треба. Тому оберайте, що більше до душі, та пробуйте.

Доброго дня.
"Як вийти з цих кризових відносин? Що треба змінити, щоб ставлення один до одного змінилось?"

Я б переформулювала " кризові відносини " в " криза у відносинах ". Й, на мою думку вона ( криза)- в вашій сім'ї є нормативною, тобто такою, яка відбувається згідно її циклу розвитку. Це не є поганим явищем,а навпаки, є крапкою росту для сім'ї . Криза спонукає шукати нові способи комунікації, переглядати сімейні обов'язки, ставлення членів родини один до одного та ін..,тобто ,необхідно переформатувати всю сімейну систему. Це непростий процесс. Не кожна сім'я може витримувати таке випробування. Тому й бажано звернутися до сімейного психолога ,який й допоможе вашій родині знайти те , "що потрібно змінити".

"А ще я залишуся сама в цьому місті"
Мабуть, це головне питання. Якби зараз були інші умови, що б Ви робили з цими стосунками?

Якщо Ви втомилися від війни,то хлопець, можливо, теж не має достатньо ресурсів для спілкування. З ним Ви все ж відчуєте себе не самотньо, він дає Вам якусь підтримку. Тому , спробуйте більше звертати увагу на хороше в Ваших стосунках. Бо , якщо я правильно зрозуміла, Ви зараз не готові до нових відносин.

"Пишу сюди через потребу в підтримці..."

Якби Вас попросила про підтримку людина, яка збирається кинутися з мосту, Ви б її підтримали? Думаю,що ні. Ось і мені не хочеться підтримувати Ваше бажання вбити всі прояви життя в собі, закамяніти остаточно. Чи Ви інше мали на увазі під стресостійкістю? Що це для Вас?

Можливо, краще стати " більш стійкою" не для того,щоб стримувати себе та не проявляти ніяких почуттів, а для того,щоб навчитися давати отпір чоловіку, не терпіти психологічний тиск та стати сміливою і проявляти свої емоції?

Відредаговано автором 25-04-2024 14:31:56

"Підкажіть, будь-ласка, з професійної точки зору, як можна досягти найкращого терапевтичного ефекту для клієнта"

Перефразую відомий вислів: якщо клієнт дійсно ХОЧЄ досягти терапевтичного ефекту, ніякий терапевт йому в цьому не завадить.
Інструменти у фахівців +-однакові, тому обирати слід того,до кого Ви відчуваєте
довіру та бажання працювати з ним.
До того ж, Ви не ставите свій підпис кров'ю, що будете з обраним терапевтом раз і назавжди . Якщо щось піде не так, Ви можете обрати іншого.

Вітаю.
"Вчителя скаржаться, що неуважний на завдання, на зауваження не реагує, сміється і робить знову все те саме,.."

Він такий тільки в школі?А як син поводиться вдома? Які Ви маєте скарги на нього? Ваш син мав ( має) неврологічні діагнози?
Для діагностики порушення поведінки в дитячому або підлітковому віці необхідна консультація психіатра. Бо, така поведінка може бути слідством РДУГ або іншого поведінкового розладу, порушенням адаптації та ін. Тому " балакати "- не допоможе, як і збільшити покарання або покращити виховання.
Треба звернутися на консультацію до дитячого психіатра для проведення діагностики та визначення подальшого плану корекції.

"Я 3 месяца убивалась,плакала, ничего не ела,на нервах сильно похудела,прогуливала работу ,закрылась в себе ,нисккм не хочу общаться, а ОН зовёт сексом заняться ))))прекрасно просто ,хорошо живёт."

Вы абсолютно правы: он ХОРОШО живёт. Так как хочет, так как ему нравится. А Вы " убиваетесь , плачете" страдаете. Печально, но это- Ваш выбор, Вы согласились на такие отношения. И это совершенно не про любовь с Вашей стороны, это про болезненную привязанность , про зависимость,про низкую самооценку .
Обратитесь к психологу, ходить по граблям - больно.

Те,що Ви описуєте, дуже схоже на психогенну рвоту. Цей розлад виникає або в результаті стресу, або перед небажаними подіями. Раджу звернутися до дитячого психіатра, а потім до психотерапевта. Якщо не лікувати, можуть виникнути небажані наслідки.

"Він був ідеальна картинка мого чоловіка мрії, симпатичний, брутальний, дорослий , серйозний хлопець"
А зараз він вже не такий? Вже не " симпатичний, брутальний, дорослий.."? Чи таким й залишився? Тільки за цією картинкою виявилася ще й звичайна людина, не " ідеальна ". Так буває, коли закохуєшься в свої фантазії. Хоча, в Вашому випадку, дійсно, чоловік, який" дає мені завжди вибір, свободу, довіру, любов, турботу", може претендувати на звання " ідеального".

Мені здалося, що чоловік забезпечує Вам таке спокійне життя, що Вас так і тягне на пригоди. Так Вам ніхто й не заважає їх шукати, а потім повертатися до тихого сімейного життя. Спробуйте дати й своєму чоловіку " свободу вибору"- робити те,що він хоче й поважати його вибір.

Думаю, Вам слід звернутися на консультацію до психолога. Ви маєте великіий шанс налагодити стосунки та зберегти шлюб.

"Посоветуйте пожалуйста как быть и с чего начать🙏"

Я думаю, следует начать с посещения психиатра и, возможно, с возобновления приёма медикаментов( под наблюдением врача ).
Далее, работа с психологом ( психотерапевтом).
Что можно сделать самой- найти свои сильные стороны( у). То, что Вам нравится, даётся без особого труда и где Вы чувствуете себя компетентной. Развиваться в этом направлении. Компенсировать "-" "+"ом.
"Логическое мышление хромает, туплю часто, рассеянность присутствует и чтобы я не делала, всё не так. "
И будет " все не так" там, где от Вас требуется логическое мышление и сосредоточенность. Это то, что у Вас в дефиците.
А,возможно там,где требуется креативность, " полет мысли", фантазии у Вас будет все "так". Это может оказаться Вашей сильной стороной.
Попробуйте, поищите.

Відредаговано автором 17-04-2024 21:54:02

"КАК СОХРАНИТЬ СЕМЬЮ С АБЬЮЗЕРОМ?"

Соглашусь с Вашим мужем:"...обращаться к психологу чтобы сохранить семью". К семейному, работать парой. Гарантий никаких, но попробовать стоит.