Психологиня Соломія Лехіцька Львів


Український інститут Позитивної крос-культурної психотерапії та менеджменту
Психотерапевтка в методі Позитивної психотерапії
Член Української Спілки Психотерапевтів, УАПП, WAPP
З 2023 р. - груповий психоаналіз (Трускавецька школа)
З 2025 р. - українська школа сексології
З 2018 р. - Приватна консультаційна та психотерапевтична практика
спеціалізація, зона професійних інтересів
Труднощі в спілкуванні, не впевненість в собі;
Сімейно-партнерські стосунки (Робота з конфліктами, підвищення рівня задоволеності життям у парі).
Дитячо-батьківські стосунки
Робота з ускладненими життєвими ситуаціями (життєві кризи);
Робота із розлученням, втратою;
Співзалежні стосунки;
Психосоматичні проблеми (панічні атаки, ВСД та ін)
Страхи, фобії, тривожність
Позитивна психотерапія
Основне

⭐ Оцінка від колег-психологів
Рейтинг від колег: 10 з 10ти.
Усього оцінок: 8. хто оцінював
Чому користувачі не можуть залишати відгуки про психологів? Чому не можна дати можливість запитувати на сайті оцінювати відповіді?
Людина, яка звертається за психологічною допомогою, так само як і будь-який нефахівець у принципі, не завжди може об'єктивно оцінити користь від тих чи інших рекомендацій психолога. Іноді найбільш слушна порада, наприклад, переглянути свої способи реагування в конфлікті, що повторюється, а найприємніша для клієнта - запевнення в тому, що він у всьому абсолютно правий і змінитися повинні оточуючі люди.
Іноді саме ті відповіді, які «зачіпають» клієнта, викликаючи почуття роздратування та агресії, якраз і є «правильнішими».
Хороші рекомендації не завжди приносять полегшення одразу.
Тому майстерність психолога може найточніше оцінити інший фахівець.
Відповіді 2562
Погоджуюсь з тим, що написали колеги.
Важливо зрозуміти чому ви почуваєтесь винною, якщо по суті нічого поганого не зробили. Чи все ж, на вашу думку, є причини? Чи просто хвилюєтесь, що чоловік не правильно зрозуміє?
В цілому для кожної людини поняття зради є індивідуальним. Але в більшості, чати для знайомств - не типове місце для одружених людей.
Тому, слушно, що важливо розібратися з якої потреби ви туди пішли, з якою ціллю хотіли продовжити спілкування в телеграмі.
Стосовно розмови з чоловіком, то якщо у вас в шлюбі є домовленість не спілкуватися і не знайомитися з людьми протилежної статі для особистих цілей, а ви цю домовленість порушили, то, мабуть варто зізнатись і вибачитись. Якщо ж такої домовленості не було, а зрадою вважаються, наприклад, лише інтимні стосунки, то по суті, ви нічого не зобовʼязані говорити. Все залежить від ваших домовленостей, рівня близькості та довіри.
Повністю погоджуюсь з колегами. Будь-які рецептурні препарати повинні прийматися лише у супроводі вашого лікаря. Ви маєте бути з ним на звʼязку, повідомляти про зміни стану при корекції дози. Таким чином все пройде правильно
Я вам щиро співчуваю, оскільки ви маєте складну ситуацію одразу в двох важливих сферах життя: і в стосунках з близькими, і в роботі. З цим важко справитися отак без ресурсів і підтримки близьких.
Якщо я правильно зрозуміла, то квартира - ваша власність. Як склалося, що мама живе у вас? І якщо вже ви їй дозволили у вас жити, ви фінансово забезпечуєте себе сама, то чому даєте мамі право коментувати як ви розпоряджаєтесь фінансами і живете в цілому?
Згідна з колегою, що у вас запит на терапію.
В цілому, важливо зрозуміти, що саме стоїть за цим всім. Ви написали, що відчуваєте себе слабкою, коли щось не можете оплатити, хтось більше вас заробляє. Спробуйте подумати, чому вам страшно бути слабкою. Якої загрози ви очікуєте? Що найстрашніше може статися?
При тій самій зарплаті, чи відчували ви би себе слабкою, якби жили самі, без стосунків, якби були в стосунках, але хлопець заробляв менше вас?
В першу чергу, хочу подякувати вашому батькові за захист і сказати, що він, без сумніву - герой. Вам є ким гордитися. Памʼятайте, що насамперед, ваш тато - живий, він у вас є! Це головне.
Тепер стосовно татової травми, звісно, для вас - це справжній шок і біль. Підтримую колегу, що вам потрібна робота з психологом. Зараз є багато організацій, що безкоштовно надають допомогу родинам військових.
Скажіть, от саме зараз, що вас найбільше лякає і болить в тому, що функціональність ніг вашого батька порушена? Як саме ви уявляєте це вплине на життя вашої родини?
Ви повнолітня доросла дівчина і ви найкращий експерт власного життя. Ніхто інший не знає, як для вас буде краще, ні ви сама. Навчання через істерики вас не зробить щасливою. Радше ви отримаєте відразу від своєї професії.
Колись Ліна Костенко написала: «в житті одна помилка не біда, біда - коли ціле життя помилка». В наш час навчатися і міняти професію не проблема в будь-якому віці. Ви людина доросла, тому, звичайно, не приємно, коли вас близькі не підтримують. Але ви і не мусите отримувати їхнє схвалення. Зрештою, довчитися можна а будь-який момент. Інша справа, що якщо ви залежите фінансово від родини, то ця підтримка може припинитися, якщо ви почнете чинити не так, як від вас очікують. Мусите бути до того готові. Тому будуйте власне життя, як вам того хочеться і памʼятайте, що ви не мусите отримувати чиєсь схвалення, бо наслідки все одно будуть вашими.
Дуже співчуваю вашому стану. В даному випадку погоджуюся з колегою. Обовʼязково потрібна робота з хорошим психіатром, у якого ви будете під постійним стабільним наглядом і з можливістю корекції медикаментів. Також індивідуальна робота з кваліфікованим психотерапевтом. Принципово, щоб це було в комплексі, бо одне без іншого не працює.
Якщо у вас стан на стільки складний, то не варто надіятися, що само пройде. Ви можете або спіймати складні симптоми зі здоровʼям, або втрапити знову ж таки в в схожі стосунки, що принесуть вам страждання.
Звісно, дуже не приємно жити в такій атмосфері, коли до тебе постійно критикують та придираються.
Проте, варто розуміти, що ви знаходитеся на території бабусі і це її дім, де її правила. По суті, це вона вас прийняла, а не ви її. Бабуся людина старого виховання. Можливо, також, вона ревнує до вас свого внука. Раніше він був її бусинка, доглядала за ним, виростила, а тут віддай іншій жінці. Звісно, це позиція не здорова, але не факт, що бабуся цього не відчуває. Також якщо бабуся ціле життя прислуговувала дідусю, то її може дратувати така «несправедливість», що, виявляється, побутові обовʼязки можна розподіляти і не бути рабинею у власному домі. Вона все життя терпіла, а ви тепер не будете. Деякі люди навіть задоволення відчувають, цькуючи інших. Типу: мені свекруха життя не давала, тепер і ти спробуй. Своєрідна дідівщина.
Тут суть в тому, щоб розуміти, що старшу людину ви не зміните і вона не зобовʼязана вас любити, якою хорошою ви б не були. Тому, може, варто перестати намагатися подобатися і прийняти, що те, що вона вас не особливо приязно сприймає - нічого страшного. Ви самі розумієте, що як молодій сімʼї, вам потрібно жити окремо. А поки це неможливо, то вирішуйте, чи жити порізно і складати гроші на спільне помешкання, чи миритися з особливостями характеру бабусі.
Також хочу порекомендувати вам вам взяти декілька консультацій з психологом, щоб детально розібрати як себе екологічно відстоювати, розібратися, чому вас ця ситуація так зачіпає, можливо є болючий дитячий досвід.
Відредаговано автором 22-07-2024 19:09:59
Згадався анекдот:
- у вас є родичі друзі, що страждають від алкоголізму?
- ні немає, всім подобається.
Якщо чоловік не визнає проблеми, то, мабуть, то для нього не така і проблема, або трохи проблема, але переваг від неї більше. Швидше він більше вважає проблемою ваше невдоволення вживання алкоголю ним.
Стосовно втрати ним спокійного сімейного майбутнього, то на вашу думку, на скільки це справді реально? Ви щиро готові від нього піти? Зізнайтесь собі щиро, бо якщо не готові, то він це добре відчуває і тому ні про що не турбується. Та й не факт, що сімейне майбутнє ж для нього справжньою цінністю, важливішою за можливість розслаблятися алкоголем.
А про небезпеку втратити сенс життя, то втратити можна тільки те, що мав. Ви впевнені, що він його зараз має? Може в випиває, тому що його і немає, а є порожнеча, яку алкоголем приглушує?
Тут багато питань і мало відповідей. Так виглядає, що проблема є у вас в близьких чоловіка, а не в нього самого. Може вам звернутися в терапію з цим?
В такому випадку вважаю, що єдине, що вам можна запропонувати - індивідуальна психотерапія. Виглядає, що це проблема не в конкретних стосунках з чоловіком, а в спілкуванні з чоловіками в цілому. Швидше за все, ви можете бути схильні до співзалежності а стосунках. Тому варто детально розібратися звідки у вас це взялося і тоді можна думати, що робити.
Відредаговано автором 08-06-2024 20:39:20
В першу чергу, хочу вам висловити щирі співчуття, що вам довелося таке пережити. Це жахливо. Те, що з вами робив батько - це злочин, що зветься розбещенням неповнолітніх. Не важливо чи з проникненням чи без, він не мав права такого робити і це є збоченням та відхиленням. Чому саме робив - не знаю, та й яка різниця, вашого досвіду це не відмінить.
Вам обовʼязково потрібна психотерапія, там ви зможете це пропрацювати в безпечних умовах зі спеціалістом.
Щодо інших людей, то незалежно, хто що пережив: гірше чи ні, це не знецінює ваших страждань і вашого досвіду. Це їх життя, а то - ваше. Ви маєте право на всі свої почуття.
Є така фраза, що друзі - це родичі, яких можна обирати. Якщо батьки єдині, незалежно від того чи нам подобаються, то друзі таки мали би подобатися, бо для чого тоді взагалі спілкуватися. Немає установлених однозначних критеріїв і вимог, якими мають бути друзі, головне, щоб вам було комфортно. При чому, в різні періоди нашого життя нам може бути комфортно з різними людьми, бо міняються потреби та інтереси.
Тому, якщо з тим хлопцем ви себе почуваєте не комфортно, то, мабуть, варто або обговорити з ним те, що вам не подобається і розповісти якого саме ставлення ви очікуєте і які стосунки хочете будувати. Якщо він врахує, то добре, якщо ні, то чи варто продовжувати спілкування вирішувати вам.
А в цілому, якщо ваші друзі розʼїхалися, спілкування не вистачає, то варто заводити нові знайомства. Середовище спілкування - це те, що на нас впливає, тому його важливо формувати і ретельно обирати людей, які туди потрапляють.
Можливо подумайте, щоб почати відвідувати якийсь гурток за інтересами і там шукати однодумців, чи долучитися до групи з пошуку друзів у вашому місті (багато де є такі в інтернеті).
Чи ви десь навчаєтесь і які маєте стосунки з одногрупниками?
В першу чергу, варто зазначити, що 3 роки - це кризовий період і часто саме в такий період руйнуються привʼязаності. Це доволі природний механізм, повʼязаний з гормонами.
По друге, чим серйознішими стають ваші стосунки, зважаючи на заручини і, можливо, розмови про одруження, тим більше дівчина задумується про те, чи справді щаслива з вами, чи все влаштовуєш в стосунках і чи варто вам повʼязувати ваші життя разом на тривалий період, чи буде щасливою.
З того, що ви описали про слова дівчини, то мені виглядає, що їй не вистачає не так вашої відповідальності і готовності приймати рішення, як певної міри брутальності. Багатьом жінкам це подобається.
З ваших слів про себе і ваші стосунки, складається враження, що ви дуже в них зацікавлені, можливо, більше, ніж дівчина. І намагаєтеся догоджати, бути зручним, щоб дівчину не дратувати і не втратити. Але, можна припустити, як не парадоксально, що саме це їй і не подобається. А де ваша особистість, бажання, потреби. Ви таким виглядаєте повністю завойованим та доступним, тому вас втратити не страшно і дівчина не відчуває потреби вкладатися в стосунки і дбати, щоб ви мали бажання в них залишатися. Так порушується баланс давати - брати зі зміщенням на перше у ваш бік. Хоча все це лиш мої припущення.
Як сама ваша дівчина бачить вирішення даної ситуації і що особисто вона готова робити для покращення стосунків?
Я би вам рекомендувала попрацювати індивідуально з психологом і дослідити вашу здатність подобатись собі, проявлятися в бажаний спосіб, навіть якщо іншим це не дуже подобається.
Але загалом, період зустрічать якраз даний людині для того, щоб уважно придивлятися до партнера і відчувати на скільки комфортно разом. Стосунки потрібно будувати з тією людиною, яка вам підходить такою, якою вона є реально, а не якою ви би мріяли її бачити. Звісно, можна повідомити партнера про те, чого потребуєте і бажаєте. Але він може не могти чи не хотіти це для робити. І це рішення партнера, яке треба чути і поважати. І у вашому випадку виглядає, що хлопець чітко каже, що він не готовий мінятися і відчуває, що ви забагато хочете. Тому не думаю, що у вас є підстави думати, що все зміниться як ви хочете. Тому вирішуйте.
Подумайте, чи будете щасливі в стосунках, наприклад, через 10 років, якщо вони залишаться такими.
Можна щиро поговорити: дивися - мені для щастя в стосунках потрібно те і те, скажи чесно чи це можливо, що ти мені це зможеш дати?
Відредаговано автором 29-03-2024 17:09:11
Погоджуюсь з колегами, що на поверхні тема сепарації від батьків, яку варто пропрацювати з психотерапевтом. Як мінімум психологічної та територіальної.
Не зовсім зрозуміло, що означає, що батьки вас не відпускають. Ви доросла людина і у вашому віці неадекватно у когось питати дозволів. А що буде, якщо ви підете? Що вони зроблять?
Думаю, варто обрати позицію прислухатися до власних рішень, а батькам повідомити, що ви не будете обговорювати з ними питання особистого життя.
Подумайте про те, що варто прислухатися до порад тих людей, які вже мають те, що ви хочете мати. А ваші батьки не є для вас прикладом.
Публикації психолога 1
Повідомлення
Щоб відправити повідомлення цьому психологу прямо звідси, потрібно зареєструватися або увійти як користувач.