Психологиня Оксана Сенченко Черкаси лише онлайн

Доброго дня, nikafc.
«Хотелось бы спросить есть ли шанс спасти такие отношения, если оба пытаются. Возможно ли такое что чувства вернуться, если стараться? »;
На жаль, ніхто не зможе дати Вам гарантій, проте все можливо, якщо партнери дійсно працюватимуть над стосунками і бажано із спеціалістом. Хлопець Вам казав, як саме він планує пропрацьовувати себе? Ви пропонували йому звернутися до психолога? У цій ситуації Ви не здатні вплинути на бажання, поведінку, почуття Вашого хлопця, проте здатні проаналізувати власні. Що Вам дають ці стосунки, а чого у них не вистачає? Як довго Ви готові чекати на хлопця?

«мы живем вместе с моими родителями и моим парнем, сестра и ее муж. »;
Таке відчуття, що Ви психологічно не сепарувалися від батьків. Ви розглядали варіант переїзду разом із хлопцем на іншу квартиру?

Доброго дня, Вика.
Помітно, що для Вас вербальний канал - найкращий спосіб вираження свого гніву. Ви маєте право гніватися і Ваш гнів сигналізує про фрустрацію, порушення Ваших особистісних меж і т. д., проте важливо, щоб Ви його виражали конструктивно. Якщо Вас так хвилює ситуація того, що Ви розповідаєте "зайве" іншим людям, то як Ви і зазначили, виписуйте свій гнів на листок + пророблюйте вправу на вираження гніву: візьміть м'яку подушку і бийте її рукою протягом 5 хв (головне, щоб це було безпечно для Вас і оточуючих). Після того, як Ви проробите ці вправи і зменшите емоційний заряд, повертайтеся до обговорення попередньої ситуації, яка викликала негативні переживання разом із другою стороною конфлікту.

Ответ отредактирован автором 22-12-2020 10:42:54

Доброго дня, Niki123.
«Не могу понять, он не хочет больше со мной ничего? »;
Відповідь на це запитання знає лише сам хлопець, а ми можемо лише робити припущення, що є неефективно. Ви можете зателефонувати хлопцю чи назначити зустріч, а вибір, чи відповідати, чи - ні, лише за ним. Загалом, помітно, що невизначеність у Ваших стосунках створює проблеми і найкраще цей момент обговорити відкрито.

Читала Ваше доповнення і у мене піднялося багато гніву та суму на Вашу маму і сестру. Хочеться Вас підтримати. Дуже Вам співчуваю. Зараз Ваша мама і сестра саботують Вашу сепарацію і намагаються повернути Вас до симбіозу, проте Ви молодчинка, що боритеся за власну незалежність - це варте поваги. Рекомендую Вам почитати для психоедукації книгу С. Форвард "Токсичные родители".

«Потому что я его считала лучшим другом...Думаю нет,но я бы с ним вообще б и не дружила.»;
На жаль, Ви суперечите сама собі.

«Потому что я хоть и люблю его, но сорры, в которых он обвиняет лишь меня, не видит проблему в себе, очень раздражают меня. Естественно иногда виновата я, но не так часто как он меня обвиняет. Я думаю что это никогда не закончится. Из-за этого я очень злюсь и в порыве емоций иногда говорила что хочу расстаться, вот поэтому такого про себя сказать не могу...Він став більш агресивним, одного разу мене штовхнув, одного разу схватив за руку (але то було відносно давно, і я казала що не хочу мати такого хлопця, після не було ніяких грубих доторків під час сварки), може матюкнутися але не без гріха ж.»;
Мені здається, що саме у цій цитаті лежить причина того, чому Вам так тяжко мати секс із хлопцем - Ви не відчуваєте психологічної безпеки і близькості із ним + накоплені взаємні образи.

«думаю он должен был понять это по моему языку тела и поведению (стрельба глазками, улыбки, схожесть вкусов в музыке, задавала много вопросов о нем, на которые он не всегда отвечал)...А проявлять симпатию в полной мене мне неловко, думаю что одного взгляда хватит что бы все понять.»;
Насправді, не всі люди можуть "читати мову жестів" (+ трактувати можна по-різному) і тому найкраще - це відкрито заявляти про свої бажання та наміри.

«Она объяснила, что парень, которому реально нравится девушка, не будет посылать её, обзывать или наглеть (брать еду после твердого слова "нет" или забирать другие вещи или без стука входить в нашу комнату, будто у себя дома). Он наоборот будет делать ей приятно, угощать, ухаживать, и просто банально проявлять уважение.»;
Психологічно зріла особистість і справді буде проявляти повагу до об'єкта симпатії, проте особисто я не бачила хлопця і важко робити якісь однозначні висновки. Інший момент полягає в тому, що він появляє до Вас неповагу, проте він Вам продовжує подобатися. Таке відчуття, що Ви переконані, що заслуговуєте на таке ставлення.

«Ну, сильных сторон у меня много: ум, красота, воля, честность, справедливость, верность, искренность, умею слушать и понимать, люблю делать людям приятно и много другого. »;
Чудово! Не забувайте про це і орієнтуйтеся на це!

«Але она відповідальність що психолог ні чим мені не поможе,і у нас навіть грошей на це немає.»;
Ваша мама відповідальна за Ваше благополуччя і це її відповідальність - потурбуватися про Вас. Ви завжди можете звернутися безкоштовно до шкільного психолога, а він вже може поговорити з Вашою мамою та описати їй серйозність ситуації. У Вашому випадку необхідна очна співпраця зі спеціалістом, а не режим переписки.
Ви цінна тому, будь ласка, потурбуйтеся про себе.

Як саме, на Вашу думку, мама поясне взаємозв'язок між телефоном і Вашими опіками, суїцидальними думками (хоча саме вона відповідальна за Ваше психічне здоров'я)? Крім цього, припустимо, що сталося найгірше - Ви сказали мамі про свій психологічний стан і попросили підтримати Вас у поході до психолога, а вона забрала телефон. Що далі? Що гірше: залишатися в цьому стані і надалі без кваліфікованої підтримки, чи втрати перспективу користуватися телефоном деякий час? Крім цього, не забувайте, що у Вас є завжди є варіант звернутися до шкільного психолога.

Ответ отредактирован автором 21-12-2020 19:06:32

Доброго дня, Таня.
Дуже Вам співчуваю - Ви маєте право гніватися на маму, Ваших кривдників у школі та сумувати, адже вони порушують Ваші особистісні кордони та знецінюють Вас. Найкраще для Вас - це звернутися, перш за все, індивідуально до психолога. Хто з дорослих може Вас підтримати (можливо тато або сестра якщо вона повнолітня)? Ви казали мамі про свої опіки та суїцидальні думки? Розглядали варіант звернення до шкільного психолога?

Ответ отредактирован автором 21-12-2020 18:57:48

Добрий вечір, Olga.
«После этих разговоров мне плохо, лезут не хорошие мысли в голову. »;
Які саме думки? Що Вам дають теперішні стосунки з новим чоловіком, а чого в них не вистачає? Як доньки сприйняли Ваше розлучення?

Ответ отредактирован автором 21-12-2020 18:52:25

«Думаю нет,но я бы с ним вообще б и не дружила.»;
Тоді що Вам взагалі давали ці стосунки? Ви хочете їхнього відновлення?

« Обидно что он ничего не говоря,общаться перестал и порвал с общением,даже не объяснившись»;
Так, це справді образливо і Ви маєте право гніватися. Водночас, якщо Вас так хвилює цей момент і Ви б хотіли відновити з ним спілкування, то можете сконтактуватися із ним та уточнити. Якої допомоги Ви б хотіли від психологів?

Доброго дня, nik3c1.
Дуже Вам співчуваю. Вам терміново необхідна допомога психолога! Ви казали своїй мамі про власний психологічний стан? А біологічному татові? Вам необхідно заручитися підтримкою дорослих та звернутися до спеціаліста.