Кохання

У мене є хлопець ми з ним майже рік разом але живемо поки окремо в нас завжди все було нормально хоча буває що він може бути нервовим із за чогось злим і потім зриває все це на мені але потім він міг заспокоїтись і вибачитись , але вчора він знову прийшов до мене нервовий із за того що йому не дали виспатись вдома і почав знову нервуватись я намагалась його заспокоїти поговорити з ним але він просто не слухав і провокував мене теж на злість видалив мій номер заблокував всюди і не хоче просто приходити і говорити , я хочу щоб він просто прийшов поговорити,як можна його повернути бо я його дуже люблю і хочу щоб він прийшов поговорити?

Добрый день! Хочу разобраться в себе. В школе встречалась с парнем, он был влюблен в меня,я его не любила. Близких отношений не было,дружили. В 17,18,19 никого не любила. Поэтому в 20 лет я решила начать взрослые отношения, парень был в меня влюблен, инициатором секса была я. Первый секс был просто по влюбленности, парень был хороший, но скоро мне наскучил очень, меланхолик. Потом был другой парень,нравился, жениться хотел,но жить надо было в одной квартире с его матерью, я сбежала. Звучит странно, но я всегда девственность воспринимала как женскую неполноценность, мне хотелось избавиться от нее и начать отношения на равных с мужчиной. Когда я один раз сказала об этом своей подруге,у нее были квадратные глаза! Наверное,я была слишком смелой! Но я бы никогда не изменяла,это да. Все мои подруги боялись секса, а я считала что секс это одно из того в чем есть сила притягательности женщины. Я никого не пускала в свое сердце. И вот, в 22 встретила человека, это было что-то!!! Это земля из-под ног улетает, с первого взгляда! мы полюбили друг друга, мы как две половинки. Нахлынуло чувство, светлое,трепетное, оно переполняет, описать нет слов! До него как будто вообще ничего не было.И вот тут началось, все подруги удивлялись: так он же у тебя не первый, как ты можешь его так сильно любить? это никакая не первая любовь! и т.д. А как же не первая,если единственная? Общалась на форумах, женщины говорили что у меня нет стыда и девичество надо было ценить, что у меня мужской характер, мужчины говорили, что если был секс, то ты не можешь любить первым чистым чувством! НО я то люблю. И у меня появилось странное чувство,прям комплекс какой-то((( У всех первая любовь или вообще без секса, или первая любовь=первый секс. Я слушаю рассказы подруг, они помешаны на своем первом сексе, а я молчу. Ну не понимаю я что ценного в девичестве,ну не понимаю и все!!! За девственность можно уважать наверное,но не любить! Да и пороки человеческие они ведь есть у всех. И что такого ВАУ в первом сексе тоже не понимаю. Понимаю что ВАУ это любовь и когда люди подходят друг другу! Меня стали стыдить, что я не дождалась свою любовь,начала спать с тем кто и не нужен был особо (а откуда мне было знать когда я встречу любовь и встречу ли). Так вот когда меня спрашивают, я уже не знаю что сказать, первая это любовь или единственная. Первая эти типа школьная, у меня ее не было...Может вообще не общаться ни с кем. Меня никто не понимает а я не понимаю их,спорю потом мне обидно.

Познайомилась з чоловіком на сайті знайомств. Довго листувались, потім зустрілись. Закохалась як школярка з першого погляду ( мені 38🙈). І так мені було добре з ним як ніколи і ні з ким ( інтиму не було, і він не натякав на це, говорив лиш, що хоче створити сім\'ю). Так спокійно, безпечно, приємно... в мене наче крила виросли поки ми були разом. Але через деякий час мені почало здаватись, що він мене обманює, просто помітила неспівпадіння в дрібничках...(ми різних національностей, спілкувались англійською, але для обох вона не рідна.) Я відразу про це сказала....далі було 2 тижні тяжких розмов ..зрештою він мене заблокував...Пройшло 5 місяців, а легше не стало... я думаю про нього постійно, в мене є відчуття , що він моя доля. І з того моменту розставання все пішло шкереберть - і настрій, і здоров\'я, і гроші...все валиться з рук. Я знаю, що потрібно відволіктись, але я хочу думати про нього...і часто мені здається, що він теж думає про мене...Підскажіть, будь- ласка, чи може бути таке, що не пише через гордість? Особливо цікавить думка чоловіків. Чи можливо, що він має якісь почуття? Чи за такий довгий період він вже забув все, а я лиш даремно сподіваюсь. Зазделегідь вдячна за відповіді. Ніколи б не повірила,що в такому віці таке може трапитись 🙂