Психолог Володимир Анатолійович Тарасенко Львов только онлайн

Честно говоря, удивила ваша реакция всего НА ОДИН из аспектов, поднятых в моем сообщении - «Вы действительно полагаете, что такой подход не несет в себе потенциальную угрозу?


Я имею ввиду не все её "хотелки" мы покупает, но многое»;
Как будто все остальное настолько не важно, что и говорить не о чем.

Чувствуется, что в душе у ребенка много боли, отчаяния, беспомощности...
Склоняюсь к мысли, что в системе вашей семьи многое из того, что, по идее, должно обеспечивать эмоциональную безопасность, понимание, принятие, поддержку существенно нарушено и разбалансировано.
А "воспитание", скорее всего, больше похоже на попытки УРЕЗОНИТЬ поведение дочери, причины которого, к сожалению, вам пока недоступны.

Отсюда вывод - помощь психолога нужна не одному ребенку. Она еще не менее важна и актуальна вашей семье как системе, в которой все со всем взаимосвязано и на все влияет(!)

Здравствуйте!
«ВОРОВСТВО»;
«И ложь присутствует и манипуляции, временами во время истерик она царапает свое лицо, ноги! »;
«Учится её мы тоже не можем заставить, она совсем перестала нас слушаться! »;

Как видим, воровство - это только часть проблемы. Причем та, что на поверхности. А корни проблемы уходят глубже.

Похоже, что своим поведением дочь хочет вам с мужем показать свой протест в связи с «Это все после того как сменили место жительства.»;
Показывает как может, поскольку иначе не научена и не получается. Очевидно в самом факте переезда она что-то важное для себя утратила. И теперь ее переживание утраты выливается в столь необычное поведение.

Один из аспектов воспитания вызывает, мягко говоря, вопросы.«Мы никогда не отказывали ребёнку в покупках, »;
Вы действительно полагаете, что такой подход не несет в себе потенциальную угрозу? Как же быть с принципом реальности - ведь не все абсолютно желания, в том числе и материального плана, подлежат исполнению?

Здравствуйте, Mary!
«НЕ ДАЮ СЕБЕ БЫТЬ СЧАСТЛИВОЙ»;
Сожалею, что у вас не получается ощущать счастье после реализации мечты.
Уверен, что, признавая этот факт, вы не поступаете по своей воле. Видимо, что-то происходит помимо вашего выбора. И коль так, то в ситуации стоит разбираться внимательно и бережно.

«Но со временем вижу,что мое эмоциональное здоровье пошатнулось не на шутку.»;
Расскажите, с чем, по-вашему, может быть связано ухудшение эмоционального здоровья?

«Я полностью в апатии. »;
Апатию можно воспринимать как следствие разочарования, как внутренню пустоту из-за отсутствия мотивов и даже как самоподавление. В вашем случае апатия - результат чего? Каких процессов?

«Я не хочу работать,не получаю удовольствия вообще ни от чего,отношения не приносят радости ,я стала очень токсичной и раню всех дорогих мне людей»;
Склоняюсь к мысли, что главной причиной являются проблемы в отношениях. Что не сбылось? Что вам не нравится? Что вы не можете и не хотите принять в отношениях?

«я стала очень токсичной и раню всех дорогих мне людей»;
Печально. Уверен, что если бы МОГЛИ, то не ранили бы всех дорогих вам людей. Однако на данный момент не можете иначе. Видимо, оказались в затруднении - как совладать с эмоциями? Как себе помочь и выйти из апатии? А если выходить, то куда, в какое состояние?
Как же быть? Ответ очевиден - искать выход вместе с психологом(!)
Рекомендую выбрать специалиста на этом сайте и начать РЕАЛЬНО решать проблему. Поверьте мне на слово, она решается. И спустя некоторое время вы убедитесь, как в вашу жизнь вернутся светлые краски))

Доброго ранку, Люда!
«Справа в тому що я зараз обираю фізичну роботу де потрібна швидкість рук.»;
Справа в тому і не в тому. На мій погляд, ви шукаєте інформацію з думкою і упевненістю, що вона вам допоможе. Так, погоджуюсь - допоможе. Але в чому і з чим? Цікаве питання, правда ж?

Так от, допоможе щось розкласти в голові і трохи заспокоїтись. Однак проблему це не вирішує(!) А чому? Та тому, що НЕ ТОРКАЄТЬСЯ суті. Тобто уважного і обережного дослідження вашого способу функціонування. Сприйняття себе, своїх можливостей і обмежень. Розкриття вашої емоційної сфери. Наприклад, страхів, які лежать в основі «коли намагаюся робити швидше то може виходити зворотній ефект, тому що нервую, руки можуть взагалі починати тремтіти і становитися немов "ватними"»;У зв'язку з цим зазирніть у себе і дайте відповідь, чого боїтесь насправді?

Між тим продовжую. Також не торкається вашої мотивації «я зараз обираю фізичну роботу де потрібна швидкість рук.»;
І певного парадоксу «Сама по собі я не так вже і повільно рухаюся»; До речі, ви його помічаєте?

Отже, «ЧИ МОЖЛИВО ЛЮДИНІ, ЯКА ПОВІЛЬНА ВІД ПРИРОДИ, НАВЧИТИСЯ ПРАЦЮВАТИ ШВИДШЕ?»;
Людина багато чому може навчитися. Передусім, навчитися усвідомлювати, що і навіщо вона робить. Що, зрештою, обирає(!)

Здравствуйте, Sofi!
«Для получения базовых советов. »;
Если касаться базовых советов, то от меня на данном этапе будет всего один - Быть ВЕРНОЙ себе(!) Что означает НЕ ИЗМЕНЯТЬ себе(!)

Все остальные ваши вопросы «Есть ли перспектива в наших отношениях, если у него "страстная любовь" параллельно с чувствами ко мне?.. Как убедиться, что человек искренен со мной, когда обещает покинуть любовницу? Как снова поверить человеку, которому так безоглядно доверял и который так больно ранил?»; персонально для вас актуальны, однако, на мой взгляд, преждевременны. И расскажу ПОЧЕМУ. Они уводят вас от встречи и проживания сильных чувств, наверное, огромной обиды, возмущения, унижения, агрессии на мужа... И не позволяют открыть для себя свои точки опоры(!) На основе которых СТОИТ принимать взвешенные, а не поспешные решения.

Мало того, уклонение замыливает ваши ЦЕННОСТИ, по сути, то, во что вы верите... В верность верите или допускаете, мол, судьба заставит - смиришься с любымпредательством?

«По его словам, он ее любит, она идеал во всем.»;
Ок, она идеал во всем, а вы тогда кто? Вы тогда ЗАЧЕМ?

Без всего этого жизнь дальше будет хаосом и блужданием в потемках без ясного ориентира.

Вы спрашиваете «Я не знаю, что делать.»;
Ответ на сей час очевиден - постепенно эмоционально ОТВЯЗЫВАТЬСЯ(!) "Я эмоционально очень к нему привязана."
Возвращать себе чувство здоровой автономии и САМОуважения(!) Это сложно, это больно, но возможно. И лучше всего проделать этот путь в сопровождении опытного и чуткого психолога.
Со временем вы сможете осознать всю полноту картины случившегося и сценария вашей совместной жизни в том числе. К тому моменту и решение вызреет.

Відредаговано автором 16-06-2025 09:15:02

Доброго ранку, Alika!
«Зараз переживаю про відносити, думаю а як в майбутньому буде, що я «забруднила» відносини вони не чисті»;
Давайте одразу до суті, не заперечуєте?
Так от, відповідаю на ваше питання. В майбутньому все буде добре в разі, якщо пропрацюєте феномен самозвинувачення за нібито гріхи(!)

Чому кажу "нібито"?
Ось дивіться на факти і аспекти реальності. Коли ви тільки почали зустрічатись із хлопцем, навряд чи ви були в нього закохані. Напевно, він подобався, була симпатія, але ж не настільки, аби вважати його своїм коханим. І, віповідно, прагнути як от тепер «прожити все життя»;

Тобто ви були в іншому статусі й іншому настрої, через що вважали за прийнятне «любима гуляти, ходила по клубах, могла фліртувати, танцювати , обніматись, але не більше »;

Згодом ваші почуття до хлопця визріли і ви вже серйозно почали вважати його своїм обранцем... і тут вас підступно накрили тривожні думки про гріховність власної поведінки в минулому. З'явився осуд самої себе, напевно, почуття жалю за ніби втрату моральної цноти і тому подібне. Десь поруч, ймовірно, гуляють страхи через те, що згодом хлопець дізнається...

Словом, варто у співпраці з психологом досліджувати ваш особистий міф, сформований в дитинстві. А також ваші уявлення про людські і жіночі чесноти, зокрема.

Що можете зазначити про батьківські настанови відносно дорослого життя та поведінки дівчини до шлюбу? Чи є ваша родина і ви особисто віруючими людьми?
Коли вживаєте слово "чисті відносини", який зміст вкладєте у цей вислів?
Чи мається на увазі наявність в тому вислові моральної зради?

Відредаговано автором 15-06-2025 10:04:36

Доброе утро, Настя!
«я думаю, что слова могут притягивать что то плохое. »;
Вам так кажется. А что на самом деле? Что плохого притянули ваши мысли вчера? Позавчера? На прошлой неделе?
Дайте, пожалуйста, конкретный ответ.

«И это переросло в невыносимые мысли, я обдумываю каждое слово, делю на плохие и хорошие.»;
Не кажется ли вам, что слова - это просто слова. Другое дело - действия. В реальности вы причиняете вред себе? Другим людям?

«я обдумываю каждое слово, делю на плохие и хорошие.»;
Приведите примеры "плохих" слов, хотя бы несколько...

«Ранее ставили окр»;
То есть вы обращались за помощью к специалистам? Если да, то какое лечение проходили после диагностики?

«От этого очень сильная тревога и не могу нормально жить.»;
Настя, важно также раскрыть ваше понимание нормальной жизни. Не будь у вас тревоги, какой бы она была - ваша НОРМАЛЬНАЯ жизнь?

Відредаговано автором 15-06-2025 09:37:57

Доброго ранку, Катерино!
«Як мені змиритись чи переключитись, що очікувати від нього не треба взаємності, а просто сприймати як людину з якою просто спілкуєшся?»;
Спробуйте змінити фокус ваших уваги і зусиль - замість змиритись чи переключитись НА спостереження за динамікою почуттів(!) Які нові фарби емоцій з часом з'являються? Які набирають силу, а які затухають?

Звісно, потрібно визначитись із власними почуттями. Що ви відчуваєте в своєму серці - велику симпатію? закоханість? цікавість тощо?

Словом, станьте по відношенню до самої себе уважним і активним дослідником. Упевнений, що на цьому шляху вам буде корисною співпраця з психологом.

У взаємодії з ним ви зможете відкрити для себе свою власну модель побудови близькості і прив'язаності. Відслідкувати, наскільки на теперішні події впливає досвід дитинтства? Чи не занадто суттєво він позначається на виборі партнера через несвідоме прагнення задовільнити певні ранішні потреби в отриманні прийняття і любові?

«Писала романтичне фентезі, рукописи зберіглися. Перечитала, мало не знудило- кому воно тепер потрібне, без мене подібних писак вистачить.»;
Ось тут ви помиляєтесь. На гарне оповідання завжди знайдеться поціновувач. Варто, аби вам творити подобалось(!)

«Знецінилося все...»;
Це ж ви про себе. Через втрати і горе. Однак можу погодитись з вами лише частково - щось знецінилось, а щось, навпаки, тільки набуло цінності. Як от, наприклад, людьска стійкість, чесноти тощо.

«Може бути не просто і не легко прийняти. Речі з розряду "ніколи вже" дуже болісні. Я думаю, що деякий біль взагалі може ніколи не пройти, просто слабшає, і людина звикає і з цим живе.»;
Це явище можна порівняти із рубцем, що залишається назавжди після операції і перенесеного болю. Його кілоїдна тканина не така чутлива, як решта шкіри, проте вона міцно захищає колись відкриту рану. І, звісно, може нагадувати час від часу про те, що було в минулому.

«Я вже переглянула і зробила, що можу.»;
Може розповісте, що ви вже "делегували" дітям та чоловіку і як це вплинуло на ваше відчуття себе?

«Навмисно ніхто не вчив, якось само прийшло та зміцніло.»;
Іноді навмисно і не треба. Просто дорослі так себе поводять, що в дитини немає вибору. У вас як було?

«Це звучить так професійно та науково)... Я не знаю, що відповісти.»;
Звучить, скоріш, метафорично. Передусім, мається на увазі сформоване почуття самоцінності.

«На рівні фізіології. Їсти (якусь певну їжу чи просто), пити,в туалет, полежати,сексу, спати і т.д.»;
Це ви здебільшого навели перелік з розряду потреб. Бажання - про інше.

«що мається на увазі?»;
радість, втіха, задоволення - ?

«Мені в цьому плані легше-я хоча б можу забитися в куток і ридати, коли мене накриває.»;
Згоден, що якесь полегшення настає, водночас, проблему цей спосіб не вирішує. І що більш прикро - до вирішення не веде. Натомість її лише консервує(!)

«Чоловіки плакати не вміють. »;
Ваш чоловік не вміє, інші вміють і не вбачають в цьому якоїсь слабкості.

«І в нього все це вариться всередині. »;
Коли усі переживання варяться всередині, то вони і призводять до проблем із здоров'ям. А він ще й не придумав нічого кращого, ніж стравлювати пару власного роздратування і безсилля на вас. Ви хіба винні? Чому мусите мовчки терпіти, а потім ридати, забившись у куточок?

Ні до чого доброго така поведінка вас обох не приведе(!)

Ще зауважу, що зімни на краще можуть початись з вас. Коли переглянете ставлення до самої себе, позбавившись звичних "ролей" занадто відповідальної і зобов'язаної терпіти зневагу від чоловіка.

Не подумайте, що я закликаю вас до сімейного бунту чи революції. Існують конструктивні і дієві способи корекції взаємин. От ними і варто скористатись.

«Я не відчуваю в собі ніякої особливої сили. Колись вважала, що я сильна духом та стійка. Мабуть, мій ресурс скінчився. Я тримаюся на голому "треба", "повинна", і т.д.»;
Так ваше ж "треба" і "повинна" - теж на чомусь грунтуються та з якогось джерела беруть ресурс. То на якому фундаменті стоїть ваша особистість?

«Так і є. Всі ХОЧУ повільно помирали в мені ці три роки по мірі того як втрачплася надія на завершення війни, а погані події та труднощі нарастали.»;
Війна все одно завершиться. Правда, ми достеменно не знаємо, коли саме, однак мир настане.
Щодо бажань, то, напевно, не всі вони зникли. Якісь залишись, бодай на рівні буденних і простих. Тому їх вогник треба не дати загасити поганим подіям. З цього вогника відбудеться подальше оживання.

«Саме це я і роблю щодня, намагаючись не думати про завтра. Тільки тут і зараз.»;
Намагання включатись у нагальні справи - фокус на цьому(!)
Спроби не думати є, по суті, примусом себе. Нехай думки приходять. не варто з ними боротись. Краще їх помічати без супротиву та йти далі, поринаючи у актуальні справи та завдання.

«Чоловік, двоє дітей-підлітків та молодша школярка, відчим чоловіка(маломобільний).»;
Так у вас аж троє діточок(!) І кожному потрібно приділити увагу, почути, послухати, відповісти, подбати. З дітьми є хоч якась розрада?

«Нажаль нікого немає. Чоловік робить свою частину побутових обов'язків, морально з ним зараз важко.»;
В чому складність взаємин з чоловіком? Що з ним відбувається, в якому він стані?

Нещодавно розмістив статтю тут на сайті У Психолога. Раджу ознайомитись
Подолання Низької Терпимості Неприємного
https://upsihologa.com.ua/podolannya-nizkoyi-terpimosti-nepriyemnogo-05-06vtarasenko.html

Відредаговано автором 13-06-2025 10:35:38

«Кожен зі своїх причин. Добре, коли як ви кажете, хтось ще має багато сил, а хтось не має і вже не зробить того, що не встиг. Хтось шкодував, що забагато часу пішло на роботу, а мало на близьких. Головне, що було у всіх цих людей спільного - це сум, що вже не можна нічого змінити. Не можна пережити радісні миті заново, і не можна відмінити поганого і зробити якось краще. Менше можливостей- наприклад, змінити сферу діяльності. І якщо чогось не сталося, то навряд чи вже станеться.»;
В тому-то і справа, що кожен зі своїх причин. А причини, як бачимо, у всіх різні - хтось втратив віру в себе, а хтось її ніколи не мав. Через те ті люди вважали, що нічого змінити не можна. Водночас вони були живі, дихали, билось їхнє серце, руки і ноги були на місці, однак вони самі собі відмовляли у можливості змін на краще. Не поверненні того, що було, а можливості діяти заради НОВОГО, що цілком реальне, якщо діяти. Тобто вони ставили на СТОП своє власне життя(!)

Погоджуюсь з вами - поганого неможна відмінити чи заперечити. Якщо вже так, то чи не краще заради себе його просто визнати, прийняти...і піти далі?

«Це просто про обов'язок. Я наче запрограмований автомат. До того ж за мене це ніхто не зробить.»;
Відчувається, що ви відповідальна і порядна людина)
Менше з тим, чи не вважаєте ви, що заради користі інших вам варто переглянути обсяги своєї відповідальності? Можливо, краще дати іншим шанс навчитись більше турбуватись про себе?

«Но вы могли бы и поддержать»;
А вы на это рассчитывали? Но зачем?..

«Ну так вы так написали, что игнорировать то что говорит тело и слушать то что он говорит словами
А я думала вы как психолог наоборот скажете, что тело не врет
Не я же психолог тут»;
Сами для себя вы, пожалуй, лучший психолог))

«А то есть я должна только слушать что он говорит и себе не верить?»;
Любопытно.
Думаю, вы никому ничего не должны. Только себе(!)

«А мне кажется, когда сердце стучит рядом с любимым это признак любви, а призраки возбуждения другие
Но и аозбуждения тоже признак любви»;
Вот вы сами и вышли на искомый ответ. А что до его обидных и ранящих заявлений, то, похоже, ваша психика изо всех сил старается их не замечать.