Психологиня Алла Григорівна Веленко Київ метро Університет

Доброго дня Alexandra! У питаннях стосунків рідних людей звичні поради як правило не працюють. Адже існують дуже глибокі внутрішні зв'язки, які зв'язують людей... І чим сильніші зв'язки, тим болючишими можуть бути стосунки... Ви пишете "Я не лезу в ее жизнь и не стараюсь ее уже изменить, но меня же жудко расстраивает, почему человек так скучно и нелепо проживает жизнь, никаких интересов, целей, не следит особо за здоровьем, питанием, к стоматологу 5 лет уже не могу затащить...", "В свою очередь она абсолютно не обижает меня словесно, не манипулирует, не говорит что я плохая и не учит меня как правильно жить...". Як на мене, потрібно більш уважніше вчитиатися у ці рядки... "Ей 50 а мне кажется иногда что она 10 летний ребёнок"... Коли дитина маленька, вона дивиться на батьків, як на Божеств, які ідеальні вже по факту свого народження... І зачасти, якщо не було особливих потрясінь у стосунках, які б змусили зробити певну переоцінку поглядів, Ми можемо і у дорослому житті продовжувати дивитися на них очима все тієї ж маленької дитини... Але вже з позиції досвіду дорослої людини... І наступає певна колізія, невідповідність очікуваного, з тим, що є насправді... У таких випадках, здавалося б, достатньо тільки усвідомити це і питання вирішиться, та насправді, не все буває так легко, адже певні сприйняття закладалися несвідомо глибинно ще у дитинстві у вигляді установок... І тепер, так само несвідомо, впливають на нас... Окрім того, існує поняття "прив'язки", тенденції до "злипання" з рідною людиною, яка може проявлятися у вигляді бажання весь час жалітися, плакатися... Тобто, по факту, просити про почуття любові, якого їй не вистачає, а Ви дати не можете, бо так само, ще не розуміючи цього, маєте, схожу тенденцію до "злипання" , яка виснажує психо-емоційно людину... І Ви це інтуїтивно відчуваєте, тому Вам так важко з мамою спілкуватися, бо немає внутрішніх сил терпіти маму такою, якою вона є... Ви задали питання "Проблема у меня или у неё?или у нас обеих?". Серед рідних людей проблеми дублюються в тій чи іншій мірі, і просто по різному виражаються... Але, якщо хоча б одна людина починає всередині себе з цією проблемою серйозно розбиратися, зміни на краще почнуться і в іншій людині... Я б Вам радила "пропрацювати" з психологом тему стосунків "мама-дочка". Тим паче, що зараз ефективна робота так само і в онлайн-режимі.. Адже батьки - це основа життя, і від нашого ставлення до них напряму залежить і наше щасливе життя...

И еще... Все же проговорите возможность лишения ее какой то части зарплаты с начальником или премии до момента качественного включения в работу...

Тогда остается влияние коллектива... Соберитесь все вместе и обговорите вместе с ней... Возможно, она действительно не понимает... Отправьте ее на какие то курсы, если есть возможность...

Як на мене, причина того що відбувається, саме у психо-соматичних проявах... Адже маленька дитина несвідомо переймає від батьків і моделі реагування на оточуючий світ... При чому, з кожним новим поколінням, тенденція у разі її невирішення, тільки збільшується, як це сталося з Вами... А наше тіло, воно просто "дзеркалить" наш внутрішній стан. Тому, якщо розібратися із своїм "несвідомим", психо-соматика також поступово почне відступати... Я б Вам порадила все ж зайти до лікаря ( щоб виключити елемент медичних порушень) та почати працювати з психологом Так само ефективна робота в онлайн режимі)... У Вашому випадку потрібний комлексний підхід: не тільки трансформаційна робота з установками, але ще і розслаблююча гімнастика, але це вже не розмова для формату цього сайту...

Вы пишете "начальник молодая и не понимает...", да, такое может быть... А может быть, что Вашу нерадивую сотрудницу прислали "сверху", "по блату"? Ведь, если так, Ваша начальница и не сможет ее "ущемить"...Возможно, стоит побольше разузнать о ее "истории" принятия на работу... А Вы можете как то письменно зафиксировать объем работы, которая поручена нерадивице? Чтобы в случае невыполнения работы и штрафов была возможность конкретно доказать ее неисполнительность?

Дякую за відповідь. Ви пишете "Я всегда накручиваю то, что ещё даже не произошло.. допустим я уже наперед думаю о плохом, даже если оно не случится..." Якщо у Вас немає якихось медичних показників, тоді справа може бути у психо-соматичних проявах через завищений рівень тривожності, який, у свою чергу, створює ефект внутрішньої напруги.... Коли м'язи стискаються... Хто у Вас в родині також схильний до тривожності, завищеної недовірливості, настороженості?

Ответ отредактирован автором 15-01-2022 13:40:55

Добрый день Ари! На сколько я поняла, Ваше общение изначально было исключительно Вашей инициативой? Чем так Вам понравился молодой человек? Почему именно с ним Вам захотелось найти "общий язык"?

:Спасибо за дополнение. Тогда, как по мне, вопрос не столько в сотруднике, сколько в Вашем неумении "ставить человека на место"... Во-перввх, если Вы несете ответственность, Вы должны не только поощрять человека, но и уметь его наказывать... Как? Вариантов много... Например, проговорить его поведение непосредственно со своим начальником... Или, добиться, чтобы ему меньше выплачивали денег: не давали премиальных например... Вы такие варианты рассматривали? С начальником общались по этому вопросу?

Дякую за щирість! Ви багато пишете про почуття сорому перед іншими: людьми навколо, лікарем... Хоча, насправді, Ви повинні пишатися тим, що змогли зберегти себе на мою думку, Окрым того, дуже перебільшена залежність від думки оточуючих - це друге... Ви пишете "я очень сильно накручиваю себя..." Щоб спробувати Вам допомогти, потрібно зрозуміти, Ви так себе поводите у всіх складних ситуаціях, чи тільки в цій?

Ответ отредактирован автором 15-01-2022 13:31:12

Доброго дня Марина! На мою думку, Ваше питання набагато глибше, аніж навіть Вам здається. Тому що мова іде, як на мене, навіть не про друга, а загалом питання спілкування та стосунків... Нам тільки здається, що друга, подругу можна піти і десь там знайти, тоді як насправді, друг "знаходиться" тоді, коли ми самі вже готові до таких стосунків... Як у Вас були справи з дружбою та спілкуванням в дитинстві, у підлітковому віці?

Доброго дня Ира! Скажіть будь ласка, ці стосунки були не першими у Вашому житті? Якщо так, то що ставало причиною їх закінчення?

Добрый день! Вы пишете "Работа в отделе, ответсвенность на мне...". Я правильно Вас поняла, задание начальник дает непосредственно Вам, а Вы потом распределяете обязанности сотрудникам?

Доброго дня! Ви пишете "с молодым человеком уже очень давно..6 лет...". Ваш хлопець робив Вам пропозицію одружитися?

Спасибо за дополнение. Напишите к каким предметам относились терпимо... Мне кажетя, что Вам подходять сугубо женские виды работы, связанные с общением и людьми... А как у Вас с личной жизнью - вопрос не тривиальный, поверте...

Добрый день Алина! Какие предметы в школе Вам больше нравились? Плюс, из-за чего Вас просили уйти с работ?

Ответ отредактирован автором 14-01-2022 17:11:03