Психологиня Алла Григорівна Веленко Київ метро Університет

Доброго дня! Знаєте, Ви вже на пів дорозі до гарних змін у своєму житті, однозначно! По-перше, здатні відслідковувати закономірності, і по-друге, почали шукати вихід, інакше б не зайшли на цей сайт.. І ще, є закон життя: чим більше ми засуджуємо своїх батьків, тим швидше "наступаємо саме на ті ж граблі"... Потрібний "перезапис" ставлення до батьків (робота з Вашим дитинствлм) , і потрібний дуже серйозний аналіз життя з першим чоловіком... Можу Вам впевнено сказати, що немає питань, яких неможливо б було вирішити, потрібне лише бажання!

Доброго дня! Так, жити разом - це величезне випробування, особливо якщо це літня людина... Але, якщо склалася саме така ситуація, отже вона для чогось існує... Ненависть та роздратування у першу чергу руйнує самого носія цих емоцій... Ви пишете: "боюсь, что от этого невроза меня накроет болячками в 25 лет", отже підсвідомо відчуваєте, що це неправильний шлях... Ви можете виїхати з квартири, але... "ещё чуть чуть и я съеду, но мужа люблю и хочу быть с ним и жить только с ним" чи не зруйнує ця дія стосунків з чоловіком? Та й невирішене питання все одно залишиться: якщо не з цим чоловіком, і цією бабусею, то можливо з кимось іншим і ще з гіршими умовами проживання (так працює система - якщо втекли від проблеми, вона все одно дожене, тільки ще в складнішому вигляді)... Ви скажете, то що ж робити? Я знаю тільки одну правильну відповідь: не можеш змінити ситуацію, зміни ставлення до неї... І тоді зміниться і сама ситуація! Я б Вам радила індивідуальну роботу з психологом, однозначно.

Доброго дня Лілі! Невпевненість та сором'язливість - це абсолютно нормальні якості як для дівчинки-підлітка! Інша справа, якщо ці якості вже занадто... Ви говорили з батьками про це питання?

Доброго дня! Судячи з того, що Ви пишете, у причинах негарної поведінки першого чоловіка Ви не розбиралися... Та і стосунки у ваших батьків, навряд чи були ідеальними... Існує певна закономірність, якщо ми не розібралися з першопричиною, далі проблему автоматично тягнемо за собою... Хочете змінити своє життя, почніть розбироатися за допомогою спеціаліста... Сама Ви навряд чи з цим впораєтеся...

Доброго дня! Для кожної жінки це випробування, я Вам співчуваю... Ви пишете, що намагаєтеся завагітніти... Але чи не занадто Ви поспішаєте? Адже, головна задача - це виносити малюка! Вам потрібно, у першу чергу, відновитися емоційно та фізично! Тим паче, що Ви пишете, що лікарі не знаходять причину... Отже, як на мене, питання у тих самих силах, які потрібні не тільки для зачаття дитини, а і для того щоб її виносити... Для цього існує цілісна система, у тому числі, безмедикаментозного зміцнення організму... Знання, бажання та наполегливість роблять неймовірні речі! Бажання у Вас вже є!::smile::

Доброго дня! Всі ситуації індивідуальні, але якщо говорити узагальнено: сили людини не безмежні, отже наш організм сам намагається збалансувати систему і направляє основні сили на той напрямок, де енергії потрібно найбільше. У Вашому випадку - це турбота про малюка. Ви самі пишете, що в стосунках з чоловіком у вас присутні і лагідність, і ніжність, отже - існує взаємопідтримка... А сексульні стосунки потребують величезних фізично-енергетичних затрат... Отже, як на мене, питання в тому, як навчитися сили поповнювати... І саме для цього Вам і потрібен спеціаліст...

Доброго дня! Я правильно Вас зрозуміла, спілкування у Вас тільки віртуальне? А як у Вас загалом складалися стосунки з чоловіками? Ви завжди з ними "воюєте"?

Дякую Вам за щирість! Коли розлучаються батьки, дітям " у спадок" найчастіше передаються поведінкові моделі батьків, особливо мами... Перепрошую, але це дуже важливо, хто розривав шлюбні стосунки першими: Ви чи Ваші чоловіки?

Доброго дня! Ця ситуація стосується Вас безпосередньо? Якщо так, тоді є сенс розбиратися... Якщо це хтось інший, тоді це питання повинна ставити саме та людина.

Доброго дня Аля! На скільки я зрозуміла, з тим, кого Ви любите, стосунків вже немає? Чи все ж Ви плекаєте надію? І якщо він Вам друг, то чому Ви не разом? Це дуже важливо, тому що Ви просто можете згаяти час, "бігаючи" за примарою... І втратити шанс мати гарну міцну родину з людиною, яка Вас любить та поважає - бо хоче з Вами взяти шлюб! Величезний оман для багатьох дівчат, вважати, що гарні шлюби бувають з тими, кого ми кохаємо спочатку... Хоча насправді, - це далеко не найкращий варіант, бо дівчина потрапляє у психологічну залежність, таку собі пастку.. (Можливо саме в такій пастці опинилися і Ви?)... Я б Вам порадила індивідуальну зустріч зі спеціалістом...

Доброго дня! Шість років стосунків з одруженим чоловіком... Співічуваю... Судячи з того, що Ви написали, Ви вже і самі зрозуміли, що розірвати такі стосунки набагато важче, ніж їх створити...Любовні трикутники просто так не формуються... Є неправильна поведінка дружини цього чоловіка, є його потроеба отримувати те, чого немає в родині, і є Ваша проблема - нестача жіночих сил на створення сімейних стосунків... Як складалися стосунки у Вас з чоловіками до цієї зустрічі? Чи були Ви у шлюбі? Як склалися стосунки у ваших батьків, особливо, у Вашої мами? Якщо я правильно зрозуміла, проблеми з алкоголем почались у Вас?

Ответ отредактирован автором 21-02-2021 16:23:05

Доброго дня! Дружби між жінкою та чоловіком апріорі не буває. Тому те, що дівчина Вам пропонує, це намагання "всидіти на двох стільцях" одномоментно... По-друге, Вас влаштовує, що Вами керують як маріонеткою? Адже, вона Вами маніпулює, бо відчуває Вашу залежність... Ніхто не знає кому і з ким судилося бути в житті, але якщо Ви хочете, щоб принаймні вона Вас стала поважати, дайте їй твердо зрозуміти, що на других ролях бути Ви не згодні... Але майте на увазі, що вона може вибрати того хлопця... А з часом знову прибігти до Вас... Визначтесь, Ви готові бути тим, об кого перепрошую, "стануть витирати ноги"? Жінки не люблять тих, ким можна керувати... Як на мене Ваша проблема не в самій дівчині, а у Вас! Навчіться бути самодостатнім. Вам потрібно внутрішньо стати незалежним... А для цього потрібні сили... дівчина не може бути точкою опори, як власне і люба інша людина, тому що всі недосконалі, і всі можуть повести себе, м'яко кажучи, некоректно... Вам потрібно навчитися спиратися на себе... І саме для цього існує індивідуальна робота з психологом.

Доброго дня! Як у Вас склалися стосунки з мамою?

Дякую за доповнення! Як на мене, Вам конче потрібно розібратися зі своїм режимом дня та розподілом фізичного та розумового навантаження. Гіподинамія, чи не найбільша проблема сучасної молоді. Малорухливий спосіб життя якраз і приводить до тих наслідків, з якими Ви вже зіткнулися... Щоб щось змінити в собі, у першу чергу, потрібні сили.. А от їх якраз Вам і не вистачає... Вам вирішувати, продовжувати рухатися в тому ж напрямку, чи все ж дуже серйозно задуматися... Само собою такий стан не змінюється... Ну, хіба що, погіршується.. Поговоріть з батьками щодо індивідуальної роботи зі спеціалістом...

Доброго дня! Судячи з того, що Ви описуєте, у Вас ознаки психо-емоційного виснаження... Який у Вас режим дня? Чи виділяєте Ви час на перебування на свіжому повітра, заняттям фітнесом, плаванням, чи є якісь хобі або інтереси окрім занять в школі?