Освіта:
- Київський гештальт університет (психотерапія)
- Рівненський державний гуманітарний університет (соціальна психологія)
Курси:
- навчально-терапевтичний курс "Тілесно-орієнтований підхід в практиці професійної психологічної допомоги"
- спеціалізація "Сексологія"
- курс "Психологія стресу та способи боротьби з ним" Н. Стефаненко (КУ ім. Б. Грінченка)
- курс "A Life of Happiness and Fulfillment" (Indian School of Business)
- "Psychological First Aid" (Johns Hopkins University)
- курс Ніки Вєрнікової "Метафорические карты: теория и практика"
- курс першої психологічної допомоги "Моделі кризового консультування" (Ізраїльська асоціація травми, 2022р.)
- навчальна програма "КПТ-модель супроводу при пережитті втрати" (УІКПТ, 2022р.)
- спеціалізація по роботі з психологічною травмою (Київський гештальт університет, 2022-2023р.)
Досвід психологічної практики
Практика з 2016р. (індивідуальна та парна робота, проведення тренінгів).
Працюю з запитами спеціалізація, зона професійних інтересів
✔️ проведення тренінгів- труднощі у спілкуванні, самотність
- самооцінка та самоцінність, невпевненість
- страхи
- дилема вибору
- переживання втрати, травми
- брак радощів, пригніченість, стрес, депресія
- неприйняття свого тіла
- труднощі у чоловічо-жіночих стосунках
- батьківсько-дитячі та дитячо-батьківські відносини
Доброго дня, Аліна.
Схоже, вам дуже складно зараз. Розумію вашу тривогу. Починала б саме з неї - точніше з роботи із заспокоєння себе, а вже потім сина. Врівноважена, впевнена в собі мама - гарний приклад для дитини.
Є сенс звернутися саме до дитячого психолога, щоб розібратися із віковими особливостями дитини.
Також варто розвести образ сина й образ чоловіка. Перший не несе відповідальності за другого.
На останок: те, що син зараз хоче жити зі своїм татом, не робить вас поганою мамою. Можливо, ви можете використати цей час на відновлення себе, щоб потім бути більш наповненою для себе, свого сина та свого наступного партнера.
Доброго дня. Схоже, ваш запит не можливо вирішити у форматі форуму.
Проте ви точно можете:
1. Відкласти прийняття рішення на якийсь час. Це знизить тривогу.
2. Заспокоїтися (тут різні дихальні, рухові й творчі техніки в поміч).
3. Запитати себе: що б я робила, якби не боялася?
Можливо, тоді вималюється відповідь. Якщо ні - рекомендую звернутися до психолога для індивідуальної роботи.
Доброго вечора, Олександра.
З одного боку, ви маєте право на власні емоції, почуття, бажання та інтереси.
З іншого - на свої емоції, почуття, бажання та інтереси має ваша мама.
Чим спокійніше та одночасно чесніше ви зможете спілкуватися з мамою, тим більше шансів бути почутою та налагодити відносини з нею.
Ви можете просити маму про роботу з психологом, та доки ви є неповнолітньою, рішення прийматиме вона.
Доброго дня. З приводу загострення у воєнний період, можете звернутися до "Кризової порадні" УКУ.
Також є чати в телеграмі "Як ти" (t.me/yaktuzaraz), "Пошук лікаря" (у них теж є психологи) та інші. В них задіяні спеціалісти, котрі консультують безкоштовно короткостроково.
Для довгострокової безоплатної роботи дійсно можна звернутися до психолога-студента.
Здравствуйте. Идеальный вариант - обсудить эту ситуацию с парнем. Также есть смысл проанализировать, насколько часто возникают подобные ситуации в ваших отношениях, и как вы с них выходите.
Есть смысл договориться с парнем о том, как и когда вы будете вместе решать такие вопросы.
Так, тут згодна з вами: у будь-якій професії є періоди труднощів, де важливо вміти мобілізувати внутрішні ресурси. Коли людина займається тим, що їй подобається, ці періоди труднощів будуть менш нестерпними. При умові, що вона дбає про себе, звичайно. Й уміє зустрічатися з труднощами та власною неідеальністю.
Доброго дня. Є сенс попросити дозволу батьків на роботу з психологом.
Також варто:
1. Проаналізувати, на основі чого дійшли висновку, що ви гей?
2. Поцікавитися, хто такі насправді гомосексуали (геї), асексуали, гетеросексуали та бісексуали.
p.s. ми можемо бути щасливими, "жити нормальним життям" не залежно від статі, сексуальної орієнтації та гендеру.
Доброго дня, Сергію. Колеги дали дуже слушні рекомендації. Хочу додати:
1. Чи достатньо ви відпочиваєте (в широкому сенсі цього слова)?
2. Є у нашої психіки хитрий механізм: чим більше ми вклали зусиль у щось, тим емоційно важче нам від того відмовитися. Чи не є можливість кар"єри сольного піаніста для вас тією справою, в яку вклали дуже багато, й тому зараз просто шкода закинути?
3. Чи є у вас ідея про те, що ви маєте обрати, чим займатися, раз і на все життя?
4. Якби у вас були всі гроші й шана світу, чим би ви займалися зараз?
Доброго дня. На жаль, швидкого способу змінити усталений механізм не існує. Найкращий варіант - працювати з психологим індивідуально. Тут і про зустріч з реальністю (яка та людина, котру я обираю, і яка я), і про страх близькості (закохуватися в недоступну людину як спосіб залишатися одною; цікаво, що іноді та людина, яку ми вважаємо недоступною, може насправді хотіти відносин з нами), і про звичку переживати певні суб"єктивно неприємні емоції.
Повільний спосіб - розбиратися самостійно з усім цим. Можете почати із книги "Жінки, які кохають до нестями". Вона не змінить ваших звичних способів поводження, але допоможе наблизитися до розуміння на теоретичному рівні.
Доброго дня, Аделіна. Дуже співчуваю - у ваших словах відчуваю багато болю й образи.
Що б ви робили, якби така ситуація трапилася із вашою найкращою подругою? Що би їй сказали?
Доброго дня. Кінцеве рішення приймати вам. Психолог може порекомендувати щось, та для цього досить мало інформації - ситуація гостра, але вирвана із контексту ваших відносин.
Чого ви би хотіли? На якому грунті виникають ваші конфлікти? Як вони зазвичай протікають? Хто йде на примирення? Й чи відбувається примирення?
Здравствуйте. Поговорить - самый логичный вариант. Но говорить можно тогда, когда человек готов говорить. Похоже, ваш бывший парень сейчас не готов этого делать.
Понимаю ваши чувства - от человека, которого мы воспринимаем как близкого, такое всегда больно слышать. Похоже, он действительно не собирается продолжать отношения с вами. По крайней мере, в том формате, в котором они были. И не хочет об этом открыто говорить (возможно, опасается женских ярких эмоциональных реакций).
Можете предложить поговорить еще раз. Не захочет - есть смысл воспринимать это как завершение отношений. Отныене и у него, и у вас могут быть другие партнеры.
Здравствуйте, Алина. Кто еще из ваших близких не поддерживает других (вас в том числе)? Как вы чувствуете себя рядом с таким человеком?
Что будет, если вы вдруг окажите минимальную поддержку близкому человеку?
Это те вопросы, которые вы можете задавать себе уже сейчас. Также рекомендую обратиться к психологу. Во-первых - чтобы разобраться с чувствами вины и страха (в переписке это не возможно, к сожалению). Во-вторых - ситуация острого горя (даже близкого человека) отдельная тема; говорить, что все будет хорошо, но понимать, что человек умирает - не очень о поддержке.
Здравствуйте
Однозначно стоит проконсультироваться с психиатром по поводу депрессивного состояния и необходимости медикаментозной поддержки.
Уже сейчас и далее (независимо от рекомендаций врача) - есть смысл заняться гигиеной сна, начинать налаживать питание и пробовать вводить хотя бы минимальные физические нагрузки (в приятной для вас форме).
Также рекомендую к психологу или психотерапевту.
Публикації психолога 1
Повідомлення
Надіслати особисте повідомлення Щоб відправити повідомлення цьому психологу прямо звідси, потрібно
зареєструватися або увійти як користувач.