Психологиня Марта Калина Івано-Франківськ

Добрий день! Хочу попередити вас, що паніка змушує діяти так, що ваші страхи та фобії з часом посилюються. Намагаючись захистити себе декількома шляхами (уникнення; забобони; «підтримуючі» предмети; відволікання уваги; захисні ритуали та правила; боротьба зі страхом), ви посилюєте свої фобії або страхи. Крім того виникає мимовільний процес, який доведеться навчитися контролювати. Це тривога очікування.
Тривога, пов'язана з очікуванням наступної атаки - джерело дискретної енергії, що змушує вас проходити панічний цикл щоразу. Подібне очікування часто стає тією іскрою, що провокує нову атаку. Воно передбачає прокручування думок про ті жахливі речі, які можуть статися з вами в майбутньому. Приклади таких думок: якщо я забуду, як дихати? якщо я помру?.. Тривога очікування по суті своїй є автоматичною і мимовільною, а значить, немає дієвого способу просто сказати собі «не думай про це» і заспокоїтися. Так само як сказати собі «викинь це з голови» — вірний спосіб розмірковувати про це весь день. Ось два варіанти розвитку подій, у яких тривога очікування може завдати вам реальної шкоди.
• занепокоєння живе у підсвідомості, десь на задньому плані, ви навіть не помічаєте його присутності, але все ж таки схильні до його впливу. Ваш настрій змінюється, а у вас навіть немає шансу це відрефлексувати.
• тривожні думки відразу звертають на себе увагу, і ви вплутуєтесь у боротьбу з ними, намагаєтеся «не думати про це». Перемогти у такій битві практично неможливо. Чим наполегливіше ви боретесь, тим більше непокоїтеся, тим нав'язливішими стають негативні думки.
Кінцева мета всього процесу одужання від панічних атак – це можливість діяти вільно і почуватися добре. Але коли людина страждає повторюваними панічними атаками, найгірше саме те, що їй доводиться вибирати між свободою та комфортом. Якщо людина залишає зону комфорту або порушує одне зі своїх захисних правил, вона може запанікувати. Якщо ж вона дотримується запобіжних заходів, щоб почуватися «у безпеці», то відчуває себе заручником і пропускає безліч подій власного життя.
Тому, не потрібно влаштовуватись зручніше в теперішньому, підкладаючи дрова в багаття майбутніх панічних атак. Ось «золоте правило», яке допоможе вам позбутися їх назавжди: вибирайте перспективу свободи, а не терміновий комфорт. Вам потрібно навчитися розпізнавати і приймати подібні думки, не відмахуючись і не пригнічуючи їх.

Добрий день! Даючи в борг, задайте собі питання: чи готові ви назавжди розлучитися з цією сумою грошей? Даючи гроші в борг, завжди важливо оцінювати, наскільки ви готові розлучитися з певною сумою назавжди і чи готові згодом борг перетворити на ПОДАРУНОК. Ще важливо розуміти, чим ви ризикуєте, коли даєте у борг: з друзями та добрими знайомими ви можете зіпсувати стосунки, з чужими людьми ризикуєте залишитися без грошей.

Що робити, щоб бути науковцем? В будь-якій професії потрібно себе прокачувати. Якщо ти, звичайно, закінчили університет, чи навіть захистили дисертацію, і нікуди не рухаєтесь — то зникає мотивації. Щоб сунути науку, а не наново винаходити велосипед, треба бути в інтелектуальних столицях країни і світу, читати відповідні журнали, брати участь у конференціях і, що важливіше, — міжнародних дослідницьких колективах. Сидячи в коконі окремого кабінету чи в квартирі, не скажеш проривного слова в науці. Наука — це царина з високою зоною ризиків. Інтелектуальна праця потребує інтелектуального ризику і готовності прийняти невдачу або ж гостру критику, яка теж є частиною наукового спілкування. А може кинути ту науку й зайнятись тим, що вам подобається ?

Що робити, щоб бути науковцем? В будь-якій професії потрібно себе прокачувати. Якщо ти, звичайно, закінчили університет, чи навіть захистили дисертацію, і нікуди не рухаєтесь — то зникає мотивації. Щоб сунути науку, а не наново винаходити велосипед, треба бути в інтелектуальних столицях країни і світу, читати відповідні журнали, брати участь у конференціях і, що важливіше, — міжнародних дослідницьких колективах. Сидячи в коконі окремого кабінету чи в квартирі, не скажеш проривного слова в науці. Наука — це царина з високою зоною ризиків. Інтелектуальна праця потребує інтелектуального ризику і готовності прийняти невдачу або ж гостру критику, яка теж є частиною наукового спілкування. А може кинути ту науку й зайнятись тим, що вам подобається ?

Добрий день Каріна! Поговорити з Ним ви можете, але ви не готові до конструктивної розмови, яка принесе вам полегшення. Кохання – це життєствердне почуття, яке буквально «окриляє» людину, дозволяючи їй рости як духовно, так і професійно. Але є речі, які взагалі не є любов'ю, які ми приймаємо за любов і відчуваємо через це величезні труднощі. Ця підміна, мовою психології, називається любовною залежністю. Людина, що у залежних відносинах, заповнює свій стан внутрішнього дефіциту та поступово доводить себе до виснаження. За багатьма ознаками любовну залежність можна віднести до виду клінічного розладу, позбавлення якого вимагає професійної психологічної допомоги.

Добрий день! Екстрасенсорика ділиться на три частини:
1. Найпростіша частина - цілительство. «До певної міри до цілителів можна віднеси лікарів-психотерапевтів, гипнологов, які використовують свої енергетичні можливості для допомоги хворим з різними захворюваннями» - вважає доктор медичних наук, провідний психіатр-криміналіст Михайло Виноградов та інші вчені.
2. Яснознання - це здатність знати минулі події.
3 . Ясновидіння - здатність передбачати якісь події.
Є офіційні, професійні екстрасенси, які закінчили спеціальні навчальні центри, з 1000 людей туди потрапляють 3 (за статистикою). Мабуть ваш психолог - екстрасенс самостійно розвивав свої здібності, а цього робити не слід. Зазвичай у цілком здорової (в психічному відношенні) людини через деякий час після лікування у таких екстрасенсів з'являються незрозумілі, так звані невмотивовані, страхи, розвиваються різні фобії. Може з новою силою повернутися захворювання, через яке ви і зверталися до екстросенса, але хвороба, трапляється, переходить вже на інший орган. Часто аналогічне захворювання розвивається у близьких членів сім'ї. Все це відбувається на тлі сильної депресії.
З метою особистої безпеки можу настійно Вам порекомендувати не тільки не звертатися до подібних «психологів», але навіть і не наближатися до них на близьку відстань. Відчули, щось не так на сеансі – встали і пішли геть, не думайте про гроші, що заплатили. Думайте про своє здоров’я.

Добрий день zam! Зараз в мене клієнт з такою проблемою як у вас, тому хочу дати відповідь.. Вважаю, що якісна, грамотна і своєчасна психотерапія при логофобії (мені здається,що ви описали так свою проблему) визначає успішність лікування як в дитячому, так і в зрілому віці. Курс психотерапії завжди підбирається індивідуально. Для досягнення мети (позбавлення від заїкання) необхідно використовувати психологічні, ораторські та акторські прийоми. Наприклад для одного клієнта була така програма: «1. Прийняття своєї мовної особливості. 2. Зниження страху мови. 3. Любов до себе і ставлення до заїкання. 4. Освоєння базових ораторських навичок. 5. Набуття впевненості при публічному виступі. 6. Розвиток акторських здібностей. 7. Розширення зони комфортного спілкування. 8. Досвід розкріпачення і самовираження в мові». У програму курсу входять вправи з техніки мови і зняття психологічної напруги при спілкуванні. Психотерапевтична допомога спрямована на зниження тривожності, подолання власних страхів, освоєння релаксаційних технік. Психокорекція проводиться тривало, іноді потрібно не один рік, щоб побороти свої страхи і навчитися володіти собою.

Здравствуйте Таня! Бывают моменты, когда нужно сделать выбор. Или остаться на работе и поменять отношение к руководительнице (ее вы не измените) или уволиться и найти новую роботу.

Депрессивные состояния с типичной симптоматикой наблюдаются в возрасте 16-18 лет. Характерны тревога, страх, самоуничижение. Причиной ваших мыслей может быть чувство вины, враждебности, а может неудачи в личных отношениях или в отношениях с родителями. Ваши мысли о суициде - это крик о помощи, обусловленный желанием привлечь внимание к своей беде или вызвать сочувствие у окружающих. Ваша главная проблема – проблема общения, т.е. неспособность или невозможность обсудить с кем-то свое состояние. Поэтому сейчас для вас диалог с человеком, кому вы доверяете, является бесценным! Это может быть и психолог.

Взрослеть – это не значит расстаться, нужно трансформировать отношения в более глубокие. И еще, главная опора в вашей жизни – это Вы! Главный человек в вашей жизни – это Вы! Когда наступает кризис в жизни или в отношениях, энергетически сильный человек понимает, что в столь непростое время, надеяться кроме как на самого себя не приходится и не ждет внешних условий: кто-то поможет или измениться мир … Изменить себя можете только вы сами.

Здравствуйте Дима! В ваших высказываниях противоречие: привязанность пропала, стала чужой и люблю, хочу сохранить отношения. А может вам кажется, что это любовь? Ведь вы встречаетесь 2.5 года, но тогда вы были подростком, а сейчас наступил период взросления, период формирования глубоких, тонких, доверительных отношений. Взрослеть - это жить в соответствии со своим сердцем, слушать его и отличать ложное от настоящего. Зрелость человека определяется тем, как много неопределённости он может выдержать. Выдерживать неопределённость – это продолжать бояться, переживать, и сомневаться, потому что человек имеет врожденную потребность в привязанности и принятии, но при этом опирается на устойчивую внутреннюю оценку «хорошо-плохо». Зрелость – это смелость принимать решения, делать выбор. Взросление – это не быстрый и трудный процесс. Нужно будет что-то конкретно делать: выяснять отношения, говорить, что не нравится, заявлять о потребностях. В общем, плата за зрелость и взросление велика. Делайте один шаг, потом второй, закрепитесь в своей устойчивости и шансы быть счастливым в разы возрастут. Удачи!

Добрий день Катерина! Все в світі відносно, самооцінка, теж. Не вішайте на себе ярлик «низька самооцінка». У вас адекватна самооцінка в ситуації, що склалася – стосунки з чоловіком. Самооцінка - це уявлення людини про важливість своєї особистості, діяльності серед інших людей і оцінювання себе і власних якостей і почуттів, достоїнств і недоліків, вираз їх відкрито чи навіть закрито. І ви відстоюєте себе як особистість, свої почуття і гідність. Людина з низькою самооцінкою воліє радше терпіти й мовчати. Просто ви так низько себе оцінили спираючись на одну функцію самооцінки, а таких функцій більше 10.
Може вам удвох важливіше попрацювати над проблемою «як оновити стосунки якщо вони зіпсувались?». Будувати гармонійні відносини в парі варто виключно на довірі. Під довірою варто розуміти не що інше, як повна відсутність будь-яких сумнівів в будь якій ситуації, впевненість в коханій людині. Варто вам лише звільнитися від власних комплексів і фальшивих установок щодо того, якими ви маєте бути, щоб сподобатися комусь.

Павел Леонидович, очень жесткий ответ для 15 летнего подростка.
А вам молодой человек я скажу, что задачей психического и психологического здоровья человека является отличать реальную угрозу от надуманной. Если эта ориентировка сбита, человеку невозможно доверять себе. Если следят реально – обратитесь к юристу, если угроза надумана, то к психологу. Он поможет вам разобраться в себе и выйти из нынешнего состояния. Перед принятием решения поговорите с родителями или тем взрослым, которому вы доверяете.

Добрий день Сергій! Умовно життєвий цикл сім'ї може бути розділений на фази (періоди). У вас доросла донька, то мабуть зараз фаза, в якій діти поступово покидають будинок, а потім фаза «порожнього гнізда». Можливо, ваша дружина це відчула і не хоче розходитись з вами й не хоче закінчувати переписку з другом. Вона страхується, боїться залишитись одна. Дуже прикро, що ви не можете разом прийти до сімейного психолога. Але сімейне консультування передбачає і консультування одного члена сім’ї. Подумайте про себе, своє психічне здоров’я. Буде спокій у вашій душі – зможете скоріше розібратися в своїх сімейних стосунках, прийняти правильне рішення і бути щасливою людиною.

Безусловно, чтобы преуспеть в каком-то деле, нужно по-настоящему полюбить его. Но некоторые люди, наоборот, превращают любимое занятие (хобби) в работу. Может вам в свободное время ближе познакомиться с профессиями (учитель или психолог, фотограф или танцор) – познакомьтесь с представителями этих профессий, походите к ним на работу. Прислушайтесь к себе, разберитесь в себе сами или обратитесь к специалисту.