користувач 6 годин тому: Психологиня Оксана Сенченко Черкаси лише онлайн
17-03-2020 Оксана Сенченко
Років досвіду: 5
Останній візит на сайт 88 днів тому.
Років досвіду: 5
Освіта
- вересень 2014 р. - грудень 2019 р. - Львівський національний університет ім. Івана Франка, ступінь бакалавра та магістра за спеціальністю "Психологія" (дипломи з відзнакою).
- вересень 2018 р. - лютий 2023 р. - 4-річне навчання на Європейському освітньому проєкті Транзакційний аналіз в напрямі психотерапії.
- з січня 2021 р. - навчаюся на проєкті з Пропедевтики.
- Член Української Асоціації Транзакційного аналізу (УАТА).
- більше 200 год індивідуальної психотерапії.
- постійний професійний саморозвиток (відвідування додаткових лекцій, майстер-класів, воркшопів, конференцій, групових та індивідуальних супервізій, інтервізій, читання фахової літератури і т. д.).
- вересень 2018 р. - лютий 2023 р. - 4-річне навчання на Європейському освітньому проєкті Транзакційний аналіз в напрямі психотерапії.
- з січня 2021 р. - навчаюся на проєкті з Пропедевтики.
- Член Української Асоціації Транзакційного аналізу (УАТА).
- більше 200 год індивідуальної психотерапії.
- постійний професійний саморозвиток (відвідування додаткових лекцій, майстер-класів, воркшопів, конференцій, групових та індивідуальних супервізій, інтервізій, читання фахової літератури і т. д.).
Досвід психологічної практики
Практикую в методі Транзакційного аналізу в напрямі психотерапії під керівництвом супервізора, маю досвід онлайн-консультування.
- 9 лютого – 8 березня 2017 р. – проходження виробничої практики у психологічному центрі «Добрий день» (м. Черкаси).
- 23 листопада – 20 грудня 2017 р. – проходження педагогічної практики в СШ № 62 у м. Львів.
- 25-28 липня 2019 р. – була волонтером у VI Всеукраїнському таборі з Транзакційного Аналізу.
- 14 жовтня - 10 листопада 2019 р. – проходження асистентської (педагогічної) практики в ЛНУ ім. Івана Франка.
- з квітня 2020 р. – індивідуальна психологічна практика під керівництвом супервізора.
- з вересня 2020 р. – проводжу тренінги, просвітницькі лекції для дітей у психологічному центрі "Добрий день" (м. Черкаси).
- з березня 2022 р. – волонтер у проєкті по психологічній підтримці "Розкажи мені" та ін.
- 9 лютого – 8 березня 2017 р. – проходження виробничої практики у психологічному центрі «Добрий день» (м. Черкаси).
- 23 листопада – 20 грудня 2017 р. – проходження педагогічної практики в СШ № 62 у м. Львів.
- 25-28 липня 2019 р. – була волонтером у VI Всеукраїнському таборі з Транзакційного Аналізу.
- 14 жовтня - 10 листопада 2019 р. – проходження асистентської (педагогічної) практики в ЛНУ ім. Івана Франка.
- з квітня 2020 р. – індивідуальна психологічна практика під керівництвом супервізора.
- з вересня 2020 р. – проводжу тренінги, просвітницькі лекції для дітей у психологічному центрі "Добрий день" (м. Черкаси).
- з березня 2022 р. – волонтер у проєкті по психологічній підтримці "Розкажи мені" та ін.
Працюю з запитами
спеціалізація, зона професійних інтересів
спеціалізація, зона професійних інтересів
Працюю із такими запитами:
- Як покращити стосунки (партнерські, подружні, дитячо-батьківські, професійні, дружні)?
- Як покращити свій емоційний стан і самоставлення?
- Як віднайти, зрозуміти та актуалізувати своє справжнє «Я» (пошук внутрішньоособистісних ресурсів, постановка цілей та їхня реалізація)?
- Як подолати кризові ситуації в житті (втрати, професійні кризи тощо) та вирішити внутрішньоособистісні конфлікти?
Не працюю із залежностями (алкоголь, наркотики, лудоманія).
Зараз консультую через Skype або Viber під керівництвом супервізора.
Я готова бути поруч і підтримувати Вас у подорожі самопізнання, саморозвитку і самозцілення. Вибір за Вами.
- Як покращити стосунки (партнерські, подружні, дитячо-батьківські, професійні, дружні)?
- Як покращити свій емоційний стан і самоставлення?
- Як віднайти, зрозуміти та актуалізувати своє справжнє «Я» (пошук внутрішньоособистісних ресурсів, постановка цілей та їхня реалізація)?
- Як подолати кризові ситуації в житті (втрати, професійні кризи тощо) та вирішити внутрішньоособистісні конфлікти?
Не працюю із залежностями (алкоголь, наркотики, лудоманія).
Зараз консультую через Skype або Viber під керівництвом супервізора.
Я готова бути поруч і підтримувати Вас у подорожі самопізнання, саморозвитку і самозцілення. Вибір за Вами.
Використовую підходи та техніки
Середня вартість консультації
1000 грн
Основне
⭐ Оцінка від колег-психологів
Рейтинг від колег: 10 з 10ти.
Усього оцінок: 10. хто оцінював
Чому користувачі не можуть залишати відгуки про психологів? Чому не можна дати можливість запитувати на сайті оцінювати відповіді?
Людина, яка звертається за психологічною допомогою, так само як і будь-який нефахівець у принципі, не завжди може об'єктивно оцінити користь від тих чи інших рекомендацій психолога. Іноді найбільш слушна порада, наприклад, переглянути свої способи реагування в конфлікті, що повторюється, а найприємніша для клієнта - запевнення в тому, що він у всьому абсолютно правий і змінитися повинні оточуючі люди.
Іноді саме ті відповіді, які «зачіпають» клієнта, викликаючи почуття роздратування та агресії, якраз і є «правильнішими».
Хороші рекомендації не завжди приносять полегшення одразу.
Тому майстерність психолога може найточніше оцінити інший фахівець.
Залишили відгуки
"ТА 101"
"Техніки роботи з дітьми: типи голоду та можливості їх задоволення"
"Чоловічі страхи"
"Психосоматика: етіологія, діагностика, терапія"
"Три рівня фінансових відносин в парі"
"Базовий курс навчання з Транзакційного Аналізу в галузі психотерапії"
"Вплив соціальних мереж на особистість дорослого та дитини. Транзактно-аналітичний підхід
Відповіді 5230
проблемы в отношениях
«сложно выстроить когда уместно не зная человек испытает отвращения в мой адрес или уже нет. »;
На жаль, ми також не знаємо, чи вона відчуває до Вас відразу, чи ні. Це можна дізнатися лише запитавши прямо у неї та ініціювавши контакт.
«Если навязываться ее отвращения будет только усиливаться. Но когда этот период пройдёт сложно понять…»;
Як виглядає "нав'язування"? Можливий і варіант, що відраза ніколи не пройде, а можливо відрази і не існувало, а було щось інше (наприклад, сум, гнів і т. д.).
На жаль, ми також не знаємо, чи вона відчуває до Вас відразу, чи ні. Це можна дізнатися лише запитавши прямо у неї та ініціювавши контакт.
«Если навязываться ее отвращения будет только усиливаться. Но когда этот период пройдёт сложно понять…»;
Як виглядає "нав'язування"? Можливий і варіант, що відраза ніколи не пройде, а можливо відрази і не існувало, а було щось інше (наприклад, сум, гнів і т. д.).
проблемы в отношениях
«я знаю о том над чем мне работать.»;
І над чим саме Вам потрібно "працювати"? Як саме будете це пропрацьовувати?
«не помогал разобраться в ее проблемах и считал их мелочью. »;
Що саме це за проблеми?
«но не знаю уместно ли сейчас напоминать о себе.»;
А коли тоді буде "уместно"? Як зрозумієте, коли буде "уместно"?
І над чим саме Вам потрібно "працювати"? Як саме будете це пропрацьовувати?
«не помогал разобраться в ее проблемах и считал их мелочью. »;
Що саме це за проблеми?
«но не знаю уместно ли сейчас напоминать о себе.»;
А коли тоді буде "уместно"? Як зрозумієте, коли буде "уместно"?
проблемы в отношениях
«накопила обиды за прошлые косяки с моей стороны.»;
Що це за "косяки"?
«и знаю как это сделать и вернуть ее внимания и отношения с ней. »;
ОК, якщо знаєте, то чому пишете сюди?)
Що це за "косяки"?
«и знаю как это сделать и вернуть ее внимания и отношения с ней. »;
ОК, якщо знаєте, то чому пишете сюди?)
Мама хочет, чтобы я была круглой отличницей. Что делать?
Добрий день, Weasly.
Цікавий у Вас нік). Чому саме Візлі, а не, наприклад, Грейнджер? По суті, з Вас хочуть зробити Грейнджер.
« Каждый день меня упрекают тем что у меня есть крыша над головой, еда и теплая постель а моя обязанность всего лишь учится на отлично... »;
Ви нікому нічого не винні. Те, що у Вас є дах над головою і їжа - це обов'язок Ваших батьків як опікунів і вони не мають Вас цим маніпулювати. Коли вони народжували Вас, то знали на що йдуть.
«Сижу перед ноутбуком целые дни напролет смотря видео уроки, результата ноль. Пошла к маме, сказала ей. В ответ узнала что я ленивая, другие дети почему то все понимают сами, а я просто ничего не хочу. Каждый день слышу что я ленивая, что я ничем не занимаюсь и все в таком роде. »;
Знаєте, читаю і аж сумно. Дивна ситуація. Замість того, щоб Вас підтримати, найняти репетитора, Ваша матір лише Вас критикує і порівнює. Зі свого боку можу сказати наступне: кожна людина має різний тип мислення і у Вас, скоріш за все, лінгвістичний та гуманітарний і це ОК. Вам потрібно більше часу, щоб розібратися в точних науках, але менше в гуманітарних. Це ОК бути не ідеальною. Помітно, що у Вашої матері існуюють якісь власні внутрішньоособистістісні проблеми, які вона переносить на Вас, адже оцінки - це лише цифра, яка не гарантує Вам ні успіху, ні щастя, ні знань. Було б добре поговорити з мамою, що особисто для неї означають Ваші оцінки, однак, припускаю, що вона не піде на контакт і тому було б добре, якби був інший дорослий-посередник у вашій комунікації.
Моя рекомендація - це поговорити з мамою про можливість звернення до психолога, або ж, якщо мама відмовить, звернутися самостійно до шкільного психолога.
Цікавий у Вас нік). Чому саме Візлі, а не, наприклад, Грейнджер? По суті, з Вас хочуть зробити Грейнджер.
« Каждый день меня упрекают тем что у меня есть крыша над головой, еда и теплая постель а моя обязанность всего лишь учится на отлично... »;
Ви нікому нічого не винні. Те, що у Вас є дах над головою і їжа - це обов'язок Ваших батьків як опікунів і вони не мають Вас цим маніпулювати. Коли вони народжували Вас, то знали на що йдуть.
«Сижу перед ноутбуком целые дни напролет смотря видео уроки, результата ноль. Пошла к маме, сказала ей. В ответ узнала что я ленивая, другие дети почему то все понимают сами, а я просто ничего не хочу. Каждый день слышу что я ленивая, что я ничем не занимаюсь и все в таком роде. »;
Знаєте, читаю і аж сумно. Дивна ситуація. Замість того, щоб Вас підтримати, найняти репетитора, Ваша матір лише Вас критикує і порівнює. Зі свого боку можу сказати наступне: кожна людина має різний тип мислення і у Вас, скоріш за все, лінгвістичний та гуманітарний і це ОК. Вам потрібно більше часу, щоб розібратися в точних науках, але менше в гуманітарних. Це ОК бути не ідеальною. Помітно, що у Вашої матері існуюють якісь власні внутрішньоособистістісні проблеми, які вона переносить на Вас, адже оцінки - це лише цифра, яка не гарантує Вам ні успіху, ні щастя, ні знань. Було б добре поговорити з мамою, що особисто для неї означають Ваші оцінки, однак, припускаю, що вона не піде на контакт і тому було б добре, якби був інший дорослий-посередник у вашій комунікації.
Моя рекомендація - це поговорити з мамою про можливість звернення до психолога, або ж, якщо мама відмовить, звернутися самостійно до шкільного психолога.
Ответ отредактирован автором 13-02-2022 15:17:35
проблемы в отношениях
Добрий день, goo.
А хто був ініціатром розлучення і яка причина? Що Вам давали ці стосунки, що Ви хочете їх повернути?
А хто був ініціатром розлучення і яка причина? Що Вам давали ці стосунки, що Ви хочете їх повернути?
люблю целовать женские сапожки
Добрий день, Макс.
Причин може бути безліч. Скоріш за все, в якийсь етап Вашого життя, відбулося викривлене поєднання сексуального збудження з певним фетишем (у Вашому випадку це взуття), що і утворило цю модель сексуальної поведінки. Якщо Ви страждаєте від цього і хочете це змінити, то найкраща рекомендація - це почати індивідуальну роботу з психологом-психотерапевтом (з додатковою освітою сексолога) + психіатром.
Причин може бути безліч. Скоріш за все, в якийсь етап Вашого життя, відбулося викривлене поєднання сексуального збудження з певним фетишем (у Вашому випадку це взуття), що і утворило цю модель сексуальної поведінки. Якщо Ви страждаєте від цього і хочете це змінити, то найкраща рекомендація - це почати індивідуальну роботу з психологом-психотерапевтом (з додатковою освітою сексолога) + психіатром.
Ответ отредактирован автором 12-02-2022 14:29:21
Окружающий мир ощущается нереальным последнее время, перестала осознавать себя как «саму себя»
Припускаю, що
«Я замечаю, что другие люди непринужденно говорят друг с другом на темы, на которые я бы точно не смогла заговорить с другим человеком (очень бы стыдилась про себя что-то рассказывать), поэтому думаю, что плохо социализирована.»;
«К 14 годам друзей у меня не было. С одноклассниками не складывались отношения, (из-за стеснительности, наверное) сменила 7 школ. До сих пор тяжело дружить. В определенный момент общения отношения заходят в тупик, становится не о чем говорить.»;
Пов'язано з
«Ходили с ней вместе куда-нмбудь - что ни сделаю, все неприлично или некрасиво, все смотрят на нас, а я так себя веду. Такое каждый день было почти, дома, я не понимала, за что она на меня так все врем злится, что я ей сделала.»;
І це вже формат індивідуальної психотерапії. Однак, перш за все, сходіть на діагностику до психіатра і якщо лікар скаже, що Ваш теперішній стан дозволяє йти на психотерапію, то тоді звернетеся додатково до іншого спеціаліста.
«Я замечаю, что другие люди непринужденно говорят друг с другом на темы, на которые я бы точно не смогла заговорить с другим человеком (очень бы стыдилась про себя что-то рассказывать), поэтому думаю, что плохо социализирована.»;
«К 14 годам друзей у меня не было. С одноклассниками не складывались отношения, (из-за стеснительности, наверное) сменила 7 школ. До сих пор тяжело дружить. В определенный момент общения отношения заходят в тупик, становится не о чем говорить.»;
Пов'язано з
«Ходили с ней вместе куда-нмбудь - что ни сделаю, все неприлично или некрасиво, все смотрят на нас, а я так себя веду. Такое каждый день было почти, дома, я не понимала, за что она на меня так все врем злится, что я ей сделала.»;
І це вже формат індивідуальної психотерапії. Однак, перш за все, сходіть на діагностику до психіатра і якщо лікар скаже, що Ваш теперішній стан дозволяє йти на психотерапію, то тоді звернетеся додатково до іншого спеціаліста.
Не умею сказать не и страдаю от этого
« Когда я пытаюсь сказать нет, чувствую вину.... »;
Насправді, це почуття провини нав'язане Вам раніше і припускаю, що батьківськими фігурами, адже так легше контролювати Вашу поведінку, а ця жінка просто актуалізувала цей процес. Цей момент пропрацьовується на індивідуальній психотерапії.
«Может это невроз? »;
Я б не рекомендувала ставити самій собі діагнози. Що Вам дасть самостійне навішування ярликів?
Насправді, це почуття провини нав'язане Вам раніше і припускаю, що батьківськими фігурами, адже так легше контролювати Вашу поведінку, а ця жінка просто актуалізувала цей процес. Цей момент пропрацьовується на індивідуальній психотерапії.
«Может это невроз? »;
Я б не рекомендувала ставити самій собі діагнози. Що Вам дасть самостійне навішування ярликів?
Окружающий мир ощущается нереальным последнее время, перестала осознавать себя как «саму себя»
Добрий вечір, Вікторія.
На жаль, це запит не для формату форуму, а для діагностики у психіатра. Те, що Ви описуєте схоже на синдром дереалізації-деперсоналізації, а причин такого стану може бути безліч, тому це індивідуальна робота з лікарем. Те, що Вас лякає цей стан є цілком об'єктивним тому, будь ласка, потрубуйтеся про себе і зверніться до спеціаліста.
На жаль, це запит не для формату форуму, а для діагностики у психіатра. Те, що Ви описуєте схоже на синдром дереалізації-деперсоналізації, а причин такого стану може бути безліч, тому це індивідуальна робота з лікарем. Те, що Вас лякає цей стан є цілком об'єктивним тому, будь ласка, потрубуйтеся про себе і зверніться до спеціаліста.
Ответ отредактирован автором 11-02-2022 18:56:04
Что делать?
«Только я не знаю, куда мне обратится, к психиатру в том же диспансере но другому или вообще в другое место?»;
Я б Вам рекомендувала піти в інше місце, Ви навіть можете звернутися у приватну установу.
«Может ли стоит ему сказать об этом, что я вам щас писал, или он будет предвзят и не захочет менять мнение и диагноз, доверяя своим коллегам?»;
Важливо, щоб Ви просто описали іншому лікарю все те, що Ви написали тут, а далі лікар буде задавати Вам уточнюючі питання. Також Ви можете повідомити про Ваше бажання додаткового обстеження у іншого спеціаліста теперішньому лікарю.
Я б Вам рекомендувала піти в інше місце, Ви навіть можете звернутися у приватну установу.
«Может ли стоит ему сказать об этом, что я вам щас писал, или он будет предвзят и не захочет менять мнение и диагноз, доверяя своим коллегам?»;
Важливо, щоб Ви просто описали іншому лікарю все те, що Ви написали тут, а далі лікар буде задавати Вам уточнюючі питання. Також Ви можете повідомити про Ваше бажання додаткового обстеження у іншого спеціаліста теперішньому лікарю.
Ответ отредактирован автором 11-02-2022 18:25:36
Что делать?
Добрий день, Lsh.
«Я за 2 недели вообщем наговорил всякого, и была комиссия, врач заведующая ей около 30, она у меня спрашивала, я ей всякого наговорил»;
Ви ж розумієте, що Ви "всякого наговорили" не просто так, також була причина, хоча Ви зараз її і заперечуєте. Крім цього, при клінічному інтерв'ю враховується набагато більше показників, ніж Ви думаєте.
«Меня сделали больным.
Я не хочу так жить, во 1 мне обидно что вот так я сам себе жизнь испортил, врач меня слушать не хочет.
В понедельник меня выписывают, я хочу ещё раз попросить у неё убрать диагноз и пересмотреть его.»;
Скажіть, будь ласка, а що Вас лякає у Вашому діагнозі? Ви пишете, що це "спортить Вам життя". Як саме?
«Не в стационаре, а в диспансере психотерапевт мне сказала, выслушав меня что у меня тревожное расстройство, или тревожно депрессивное расстройство, а здесь мне вот такое ставят.»;
Психотерапевт не ставить діагнозів, це виключно преференція психіатра. Психотерапевт лише робить припущення, адже не володіє достатньою кількістю знань.
«Можете ли вы мне что-то подсказать в этой ситуации»;
Я б Вам рекомендувала наступне: зверніться і пройдіть діагностику ще в одного психіатра, якщо Ви не погоджуєтеся з висновком першого + почніть індивідальну роботу з психологом-психотерапевтом. Якщо і другий підтвердить діагноз, тоді необхідно прийняти реальний стан справ і лікуватися.
«Я за 2 недели вообщем наговорил всякого, и была комиссия, врач заведующая ей около 30, она у меня спрашивала, я ей всякого наговорил»;
Ви ж розумієте, що Ви "всякого наговорили" не просто так, також була причина, хоча Ви зараз її і заперечуєте. Крім цього, при клінічному інтерв'ю враховується набагато більше показників, ніж Ви думаєте.
«Меня сделали больным.
Я не хочу так жить, во 1 мне обидно что вот так я сам себе жизнь испортил, врач меня слушать не хочет.
В понедельник меня выписывают, я хочу ещё раз попросить у неё убрать диагноз и пересмотреть его.»;
Скажіть, будь ласка, а що Вас лякає у Вашому діагнозі? Ви пишете, що це "спортить Вам життя". Як саме?
«Не в стационаре, а в диспансере психотерапевт мне сказала, выслушав меня что у меня тревожное расстройство, или тревожно депрессивное расстройство, а здесь мне вот такое ставят.»;
Психотерапевт не ставить діагнозів, це виключно преференція психіатра. Психотерапевт лише робить припущення, адже не володіє достатньою кількістю знань.
«Можете ли вы мне что-то подсказать в этой ситуации»;
Я б Вам рекомендувала наступне: зверніться і пройдіть діагностику ще в одного психіатра, якщо Ви не погоджуєтеся з висновком першого + почніть індивідальну роботу з психологом-психотерапевтом. Якщо і другий підтвердить діагноз, тоді необхідно прийняти реальний стан справ і лікуватися.
Я просто не коммуникабельная или же социофоб?
«Но напрягать как-то их мне совсем не хочется. »;
Так сумно це читати. По суті, повторюється та сама ситуація, що і з іншими людьми: Ви боїтеся "напрягти", тому і не проявляєте себе, тому й існує страх. Тут справа не про "напрягання", а про Ваше психологічне здоров'я і благополуччя, а Ваша матір, як опікун, зобов'язана перед законом Вам забезпечити спеціаліста при виникненні необхідності. Ви не зобов'язані радувати Ваших батьків, адже хто тоді порадує Вас?
«Ну и вообще был такой случай, когда я уже достала мать и она отвела меня на один приём к психологу, что в то время уже работал с ней самой и моей младшей сестрой. От этого было не комфортно, да и сам психолог сказал, что ему будет очень тяжело работать сразу с нами 3. »;
Звісно некомфортно, адже, по правилам, у кожного члена родини має бути свій психолог, щоб не було змішування ролей.
«Поэтому эта встреча стала и последней. Позже я напоминала матери о том, что мне обещали отвести к другому специалисту, но меня опять же либо игнорируют, либо постоянно откладывают этот вопрос на потом.»;
Я б Вам рекомендувала наступне: скажіть своїй мамі, що так, як вона не відгукується на Ваші потреби, а Ваш стан погіршується, Ви звернетеся самостійно до шкільного (чи університетського) психолога або в соц. службу. Зазвичай на таких моментах батьки "лякаються" і починають відчувати свою відповідальність та підбирати психолога індивідуально. Якщо цього не трапиться - ОК, звернетися в соц. службу, а там маму можливо притягнуть до відповідальності, а Ви отримаєте допомогу.
«Поэтому мне было бы интересно узнать можно ли как-то в этом разобраться/исправить самой? »;
На жаль, у Вас проблеми в контакті і через контакт вона лише і пропрацьовується.
«Если окажется, что у меня социофобия, то думают это будет не хорошо. Ну, не прямо таки трагедия жизни, но все равно неприятно как-то. Как думаю об этом, то сразу ощущение, что я какая-то неправильная. А если окажется, что её нет, то это хорошо ведь. Значит моя проблема не такая уж сложная и с нею справиться будет легче/быстрее »;
Тоді складається враження, що Ви прийшли сюди, щоб Вам поставили оцінку, чи Ви "нормальна", чи ні. У Вас присутня критика (Ви розумієте, що те, що з Вами відбувається не ОК - вона є навіть при соціофобії), Ви вже апріорно нормальна. Інший момент, що Вам нав'язують цю "ненормальність" інші люди, що лише загострює Ваш стан. Припускаю, що Ваша поведінка закономірна реакція на те, в якому середовищі Ви перебуваєте, тому це нормальна реакція на ненормальні умови.
Так сумно це читати. По суті, повторюється та сама ситуація, що і з іншими людьми: Ви боїтеся "напрягти", тому і не проявляєте себе, тому й існує страх. Тут справа не про "напрягання", а про Ваше психологічне здоров'я і благополуччя, а Ваша матір, як опікун, зобов'язана перед законом Вам забезпечити спеціаліста при виникненні необхідності. Ви не зобов'язані радувати Ваших батьків, адже хто тоді порадує Вас?
«Ну и вообще был такой случай, когда я уже достала мать и она отвела меня на один приём к психологу, что в то время уже работал с ней самой и моей младшей сестрой. От этого было не комфортно, да и сам психолог сказал, что ему будет очень тяжело работать сразу с нами 3. »;
Звісно некомфортно, адже, по правилам, у кожного члена родини має бути свій психолог, щоб не було змішування ролей.
«Поэтому эта встреча стала и последней. Позже я напоминала матери о том, что мне обещали отвести к другому специалисту, но меня опять же либо игнорируют, либо постоянно откладывают этот вопрос на потом.»;
Я б Вам рекомендувала наступне: скажіть своїй мамі, що так, як вона не відгукується на Ваші потреби, а Ваш стан погіршується, Ви звернетеся самостійно до шкільного (чи університетського) психолога або в соц. службу. Зазвичай на таких моментах батьки "лякаються" і починають відчувати свою відповідальність та підбирати психолога індивідуально. Якщо цього не трапиться - ОК, звернетися в соц. службу, а там маму можливо притягнуть до відповідальності, а Ви отримаєте допомогу.
«Поэтому мне было бы интересно узнать можно ли как-то в этом разобраться/исправить самой? »;
На жаль, у Вас проблеми в контакті і через контакт вона лише і пропрацьовується.
«Если окажется, что у меня социофобия, то думают это будет не хорошо. Ну, не прямо таки трагедия жизни, но все равно неприятно как-то. Как думаю об этом, то сразу ощущение, что я какая-то неправильная. А если окажется, что её нет, то это хорошо ведь. Значит моя проблема не такая уж сложная и с нею справиться будет легче/быстрее »;
Тоді складається враження, що Ви прийшли сюди, щоб Вам поставили оцінку, чи Ви "нормальна", чи ні. У Вас присутня критика (Ви розумієте, що те, що з Вами відбувається не ОК - вона є навіть при соціофобії), Ви вже апріорно нормальна. Інший момент, що Вам нав'язують цю "ненормальність" інші люди, що лише загострює Ваш стан. Припускаю, що Ваша поведінка закономірна реакція на те, в якому середовищі Ви перебуваєте, тому це нормальна реакція на ненормальні умови.
Ответ отредактирован автором 11-02-2022 15:32:15
Що зі мною
«Не живемо разом бо я ж не буду жити з його батьками поки він в рейсах це не правильно. »;
Здається Ви вже писали свій запит тут на форумі, чи я помиляюся?) Ви можете жити на спільний, окремій від батьків квартирі чи в будинку, поки він в рейсах, це не проблема, адже після рейсу він повертатиметься до Вас, а не до батьків. Крім цього, подумайте над тим, що якщо ситуація не зміниться і Ви не бачитемете чоловіка, чи Вас влаштовуватиме формат таких стосунків і чи Ви бачите в ньому майбутнє.
Здається Ви вже писали свій запит тут на форумі, чи я помиляюся?) Ви можете жити на спільний, окремій від батьків квартирі чи в будинку, поки він в рейсах, це не проблема, адже після рейсу він повертатиметься до Вас, а не до батьків. Крім цього, подумайте над тим, що якщо ситуація не зміниться і Ви не бачитемете чоловіка, чи Вас влаштовуватиме формат таких стосунків і чи Ви бачите в ньому майбутнє.
Що зі мною
«щоб я до нього сама приїхала зробивши сюрприз тим паче що він живе з батьками .»;
Дивна ситуація, хлопець має вже давно сепаруватися від батьків. А чому не мешкаєте разом? 6 років - тривалий термін, тим паче, Ви пишите, що хочете більше часу проводити разом. Щодо "немає часу бо робота" - звучить скоріше як виправдання, адже якщо партнеру цінні Ваші стосунки, то він буде працювати разом із Вами над їхнім вдосконаленням. Із Вашої розповіді я бачу, що, по суті, у Вас не має справжніх стосунків, а скоріше "ілюзія стосунків". Запитаю Вас ще раз: що Вас тримає у цих стосунках?
«У мене з того часу нічого не змінилося була такою як і зараз я і ще досі вірю в доброту. Ні не були . У мене ні з ким у 23 не було стосунків. »;
Також цікавий момент. По ідеї, Ви маєте відчувати себе по-інакшому, адже у Вас з'явився партнер, а, по суті, відчуваєте себе так як у свої 23, коли були без партнера. Це лише додатково підтверджує гіпотезу, що ці стосунки не дають Вам того, чого Ви потребуєте. Щодо "досі вірю в доброту" не зовсім зрозуміла сенс висловлювання. А у Вас були підцативи для того, щоб розчаруватися? Або ж люди в 30 років вже розчаровуються? Що означає "вірити в доброту"?
Дивна ситуація, хлопець має вже давно сепаруватися від батьків. А чому не мешкаєте разом? 6 років - тривалий термін, тим паче, Ви пишите, що хочете більше часу проводити разом. Щодо "немає часу бо робота" - звучить скоріше як виправдання, адже якщо партнеру цінні Ваші стосунки, то він буде працювати разом із Вами над їхнім вдосконаленням. Із Вашої розповіді я бачу, що, по суті, у Вас не має справжніх стосунків, а скоріше "ілюзія стосунків". Запитаю Вас ще раз: що Вас тримає у цих стосунках?
«У мене з того часу нічого не змінилося була такою як і зараз я і ще досі вірю в доброту. Ні не були . У мене ні з ким у 23 не було стосунків. »;
Також цікавий момент. По ідеї, Ви маєте відчувати себе по-інакшому, адже у Вас з'явився партнер, а, по суті, відчуваєте себе так як у свої 23, коли були без партнера. Це лише додатково підтверджує гіпотезу, що ці стосунки не дають Вам того, чого Ви потребуєте. Щодо "досі вірю в доброту" не зовсім зрозуміла сенс висловлювання. А у Вас були підцативи для того, щоб розчаруватися? Або ж люди в 30 років вже розчаровуються? Що означає "вірити в доброту"?
Що зі мною
«Ні не вистачає уваги тому що ми не часто бачимося . Поки у нього є можливість ми могли б частіше бачитися а то як він поїде на роботу то ми побачимося лише десь у березні коли саме я не знаю. »;
Не дивно тоді, що Ви сумуєте. По суті, у Вас немає близьких стосунків, партнерства, а потреба при цьому є.
«Я постійно говорю про свої бажання але їх нажаль ніхто серйозно не сприймає. »;
Ніхто - це хто? Які ще бажання у Вас є? Тоді запитаю Вас ще раз: що Вам дають стосунки, де партнер не рахується з Вашими бажаннями?
«Так у мене є посвідчення водія і навіть колись була машина. В хлопця своєї машини не має є тільки в його батька але він може брати її коли захоче. »;
Тут справа скоріше не в машині, а в нереалізованих очікуваннях, що Вас і фруструє. Припускаю, що у Вас була якась картинка, як має виглядати Ваше життя у 30, а коли Ви перетнули цю вікову межу, то зустрілися зовсім з іншим.
«Відчуваю себе десь на 23. Я про дітей так написала до слова що в 30 років не маю їх. »;
А якою Ви були у свої 23? Що тоді відбувалося у Вашому житті? Якщо порахувати, то виходить так, що тоді Ви ще не були в стосунках зі своїм теперішнім хлопцем.
Не дивно тоді, що Ви сумуєте. По суті, у Вас немає близьких стосунків, партнерства, а потреба при цьому є.
«Я постійно говорю про свої бажання але їх нажаль ніхто серйозно не сприймає. »;
Ніхто - це хто? Які ще бажання у Вас є? Тоді запитаю Вас ще раз: що Вам дають стосунки, де партнер не рахується з Вашими бажаннями?
«Так у мене є посвідчення водія і навіть колись була машина. В хлопця своєї машини не має є тільки в його батька але він може брати її коли захоче. »;
Тут справа скоріше не в машині, а в нереалізованих очікуваннях, що Вас і фруструє. Припускаю, що у Вас була якась картинка, як має виглядати Ваше життя у 30, а коли Ви перетнули цю вікову межу, то зустрілися зовсім з іншим.
«Відчуваю себе десь на 23. Я про дітей так написала до слова що в 30 років не маю їх. »;
А якою Ви були у свої 23? Що тоді відбувалося у Вашому житті? Якщо порахувати, то виходить так, що тоді Ви ще не були в стосунках зі своїм теперішнім хлопцем.
Ответ отредактирован автором 11-02-2022 13:18:51
Публикації психолога 2
Відео психолога 3
всі категорії ...
Особистісне зростання та корисні поради
Стереотипи, забобони, міфи
Самооцінка
Повідомлення
Щоб відправити повідомлення цьому психологу прямо звідси, потрібно зареєструватися або увійти як користувач.
