Психологиня Оксана Сенченко Черкаси лише онлайн


- вересень 2018 р. - лютий 2023 р. - 4-річне навчання на Європейському освітньому проєкті Транзакційний аналіз в напрямі психотерапії.
- з січня 2021 р. - навчаюся на проєкті з Пропедевтики.
- Член Української Асоціації Транзакційного аналізу (УАТА).
- більше 200 год індивідуальної психотерапії.
- постійний професійний саморозвиток (відвідування додаткових лекцій, майстер-класів, воркшопів, конференцій, групових та індивідуальних супервізій, інтервізій, читання фахової літератури і т. д.).
- 9 лютого – 8 березня 2017 р. – проходження виробничої практики у психологічному центрі «Добрий день» (м. Черкаси).
- 23 листопада – 20 грудня 2017 р. – проходження педагогічної практики в СШ № 62 у м. Львів.
- 25-28 липня 2019 р. – була волонтером у VI Всеукраїнському таборі з Транзакційного Аналізу.
- 14 жовтня - 10 листопада 2019 р. – проходження асистентської (педагогічної) практики в ЛНУ ім. Івана Франка.
- з квітня 2020 р. – індивідуальна психологічна практика під керівництвом супервізора.
- з вересня 2020 р. – проводжу тренінги, просвітницькі лекції для дітей у психологічному центрі "Добрий день" (м. Черкаси).
- з березня 2022 р. – волонтер у проєкті по психологічній підтримці "Розкажи мені" та ін.
спеціалізація, зона професійних інтересів
- Як покращити стосунки (партнерські, подружні, дитячо-батьківські, професійні, дружні)?
- Як покращити свій емоційний стан і самоставлення?
- Як віднайти, зрозуміти та актуалізувати своє справжнє «Я» (пошук внутрішньоособистісних ресурсів, постановка цілей та їхня реалізація)?
- Як подолати кризові ситуації в житті (втрати, професійні кризи тощо) та вирішити внутрішньоособистісні конфлікти?
Не працюю із залежностями (алкоголь, наркотики, лудоманія).
Зараз консультую через Skype або Viber під керівництвом супервізора.
Я готова бути поруч і підтримувати Вас у подорожі самопізнання, саморозвитку і самозцілення. Вибір за Вами.
Основне
⭐ Оцінка від колег-психологів
Рейтинг від колег: 10 з 10ти.
Усього оцінок: 10. хто оцінював
Чому користувачі не можуть залишати відгуки про психологів? Чому не можна дати можливість запитувати на сайті оцінювати відповіді?
Людина, яка звертається за психологічною допомогою, так само як і будь-який нефахівець у принципі, не завжди може об'єктивно оцінити користь від тих чи інших рекомендацій психолога. Іноді найбільш слушна порада, наприклад, переглянути свої способи реагування в конфлікті, що повторюється, а найприємніша для клієнта - запевнення в тому, що він у всьому абсолютно правий і змінитися повинні оточуючі люди.
Іноді саме ті відповіді, які «зачіпають» клієнта, викликаючи почуття роздратування та агресії, якраз і є «правильнішими».
Хороші рекомендації не завжди приносять полегшення одразу.
Тому майстерність психолога може найточніше оцінити інший фахівець.
Залишили відгуки
Відповіді 5230
Багато про Вашого чоловіка, але мало про Вас. А чого хочете Ви? Що Вам взагалі дають ці стосунки, заради чого їх варто було б зберігати?
« Первые пять месяцев много ругались ( возможно притирались друг к другу, так как до драка вместе не жили) муж практически в каждой ссоре предлагал развестись. »;
Не люблю слово "притиратися" - воно часто виправдовує деструктивні стосунки. Можна сказати одне - існує непорозуміння і конфлікти, а чи з цим щось робити - вирішувати Вам обом. Припускаю, що конфлікти існували і до цього, просто частота та інтенсивність збільшилася. Через що, зазвичай, виникають конфлікти?
« Говорил, что не видит со мной будущего, что не может сделать меня счастливой и тд. »;
І як Вам це чути, що чоловік не бачить з Вами майбутнього?
Ответ отредактирован автором 11-02-2022 13:03:56
Чому хочете, щоб хлопець приїхав до Вас? Вам втистачає від нього уваги, спільного часопроводження? Що Вам дають ці стосунки, а чого у них не вистачає? Доросла позиція - це говорити про свої бажання і потреби іншій людині і це ніяк не про "заставити", а скоріше про те, як іти в комунікацію і працювати над стосунками.
Щодо машини не зовсім зрозуміло. Як у Вас одночасно і може бути машина, і не може? Можливо Ви мали на увазі, що у Вас є посвідчення водія, проте немає машини, щоб їздити? Або ж Ваш хлопець має машину і не дає Вам нею їздити?
«Кожен день я встаю вранці і думаю що мені цей день принесе якусь радість а реальність зовсім інша. »;
Для того, щоб Ви могли відчувати радість необхідно, по перше, щоб Ваші потреби були задоволені, був баланс у всіх сферах життя, а система цінностей і пріоритетів співвідносилася зі стилем Вашого життя. По друге, щоб Ви дозволяли собі радіти. Було б добре розібрати, чого Вам не вистачає у Вашому житті і як знайти ресурси, щоб це отримати. Крім цього, можливий варіант депресії і це також варіант індивідуальної діагностики.
«В мене як ніби душа плаче сьогодні я проснулася і почала плакати сама не знаю чому нічого такого не сталося. »;
А хіба має щось обов'язково трапитися, щоб Вам було сумно? Сум - це сигнал того, що Ви щось втратили у Вашому житті і необхідно зрозуміти, що саме.
«Я не відчуваю що мені 30 років. »;
А на скільки себе відчуваєте?
«Ми з хлопцем разом вже 6 рік пішов і дітей якось не має чому і сама не знаю. »;
Ну для того, щоб вони з'явилися потрібне бажання і співпраця двох партнерів). Водночас, попередньо Ви написали, що не надто хвилюєтеся, що дітей немає, проте цей момент біографії Ви чомусь вказали і зробили на ньому акцент. Відчувається, що Ви начебто заплуталися в собі і власних бажаннях.
Ответ отредактирован автором 11-02-2022 12:57:09
«Говорит, что в конце года принесёт шоколадку.. Мол, репетиторы сейчас такие дорогие... »;
Класно ця жінка влаштувалася: відхопила щоденного репетитора для дитини за шоколадку вкінці року). Обезцінила репетиторів та і Вас на додачу. Найсумніше те, що Ви дозволили до себе таке ставлення.
«Вроде и не хочется портить отношения... »;
А хіба там є стосунки? Не зовсім зрозуміло, що Ви втратите. Я бачу лише використацький підхід. Що може трапитися найгірше, якщо Ви відмовите в допомозі? Яка фантазія виникає?
«Но оно меня напрягает... Не хочу, чтобы на работе, думали, что я подрабатяываю репетитором...»;
У Вас цілком нормальна реакція, було б дивно, якби Вас це не "напрягало".
«Может мне обратится к психологу? »;
Це найкращий варіант, адже помітно, що ця модель поведінки притаманна для Вас не лише у стосунках з цією жінкою, але і взагалі. Необхідно працювати над відчуттям власних кордонів, їхнім відстоюванням, самооцінкою і самоцінністю, установками та позицією Рятівника.
«С одной стороны нравится, быть востребования, помагать, а с другой мне это мешает.»;
Можливо лише в такі моменти Ви відчуваєте власну цінність і в цьому проблема.
«Я не хочу проблем на работе.. И не хочу, быть использованной....»;
Це два взаємовиключні процеси, але Ви чомусь їх поєднуєте і це також важливий момент для аналізу.
«Подруги, говорят, чтобы я ей отказалась вообще помагать, иначе это будет продолжаться пока ребёнок не закончит школу.... »;
Погоджуюся з Вашими подругами, однак їхні слова Вам чомусь не додають впевненості, адже проблема у Вашому самовідчутті.
«А может я сильно злая? Ну нету у людей денег на репетитора, я ж готовый репетитор на рабочем месте.... Может у меня проблема с головой »;
Ні, Ви хороша людина, якою користуються і яка не є хорошим другом для самої себе. Щодо "немає грошей на репетитора" - це не Ваші проблеми. Вона доросла жінка і має ставити пріоритети, а помітно, що навчання і розвиток її доньки для неї не пріоритет. Я навіть скажу більше: Ви робите для цієї жінки ведмежу послугу - не даєте їй взяти відповідальність за розвиток власної доньки, заганяючи у позицію Жертви. Щодо "проблем з головою": те, що Ви турбуєтеся про себе, гнівається і хочете припинити таке ставлення до себе - нормальна, психологічно здорова реакція.
Дуже тобі співчуваю. Скажи, будь ласка, а чому мама поїхала в інше місто і, по суті, покинула тебе і сестру, відправивши до бабусі? На скільки саме вона поїхала? Так вже відбувалося? Ти підтримуєш контакт з татом? Ти розповідала мамі про цю ситуацію і про свої переживання? І якщо так, то що вона відповіла?
Ответ отредактирован автором 11-02-2022 11:10:05
Ставити діагноз, в режимі переписки, базуючись на невеликому шматку інформації, не психіатром - не професійно і шкідливо. Пропоную піти іншим шляхом: якщо виявиться так, що у Вас соціофобія, що тоді? А якщо ні, що тоді?
«С класса 3-4 заметила за собой, что очень волнуюсь или даже боюсь общаться с незнакомыми людьми. Как только возникает ситуация, когда нужно обратиться к незнакомцу(или даже просто малознакомому человеке), то меня сразу же бросает в дрожь. Это довольно таки сильно раздражает моих близких, да и самой мне доставляет не мало хлопот.»;
Припускаю, що в 3-4 класі була якась травматична соціальна подія (це потребує детальнішого індивідуального аналізу), але, насправді, мене сильно схвилювало наступне: Вам страшно, Ви хвилюєтеся, а батьки, замість того, щоб Вас підтримати, заспокоювати, звернутися до спеціаліста - дратуються. Це ж також може бути підкріплюючим механізмом Вашого стану.
«часто могу ловить себя на мысли, что мне хочется человеческого внимания. Что-то вроде восхищения, постоянно интересовались мной и тому подобное. »;
Це ОК, що Вам цього хочеться. Це нормальна людська потреба.
«Но как только такое происходит в реальной жизни, то мне сразу же хочется убежать или спрятаться. Как только я понимаю, что на меня направлено чужое внимание, то сразу же появляется - головокружение, тошнота, трясутся руки, озноб. »;
Припускаю, що це пусковий механізм, який відтягує Вас у якісь попередні ситуації. Крім цього, можливо Вам завжди забороняли проявлятися у Вашій батьківській сім'ї, адже це викликало роздратування. Коли Вам страшно, Ви ж також проявляєте себе, проте це не зустрічає відповіді найближчого оточення.
«А иногда бывает такое (я называю это маленькими паузами), когда мне становится абсолютно все равно на то, что мне придётся как-то контактировать с неизвестными/мало знакомыми людьми или же, что они обратят внимание на меня. »;
Також цікавий момент, важливо проаналізувати, що передує таким моментам.
Найкраща рекомендація - це заручитися підтримкою батьків (так як Ви неповнолітня) і почати індивідуальну співпрацю з психологом-психотерапевтом. У Вас є така можливість?
На жаль, важко Вам щось відповісти - мало інформації. Яку допомогу Ви хотіли б отримати тут, від психологів?
« не знаю що сталося але я почала бачити реальність , а жила як будто у своїх ілюзіях .»;
Розпишіть, будь ласка, детальніше. Що раніше було "ілюзією"? Якою зараз є "реальність"? Що трапилося, що Ваше світосприйняття так змінилося?
«Я перестала будь що чекати»;
А на що Ви раніше чекали?
«я якось дуже болезнено переношу реальність ( апатія) »;
Що саме з реальності спричиняє Вам біль? Що Ви вносите в поняття "апатія"?
« це при тому що мені 30 років чи якийсь вік у мене такий»;
Що для Вас 30 років? Як Вам з цим віком?
«( дітей не має але я хлопець)»;
І як Вам з цим? Ви б хотіли дітей? Які стосунки з хлопцем?
Ответ отредактирован автором 11-02-2022 10:53:02
Скажіть, будь ласка, а що для Вас "секс"? Ви взагалі хочете будувати стосунки з дівчатами?
«И после этого момента я стал бояться секса,так как вспоминаю тэ переживания сильные ,боюсь ,что у какой то девушки будет задержка или не дай бог беременность,и я решил им не заниматься как можно дольше.»;
Важливо детальніше проаналізувати, що Ви вкладаєте у батьківсьство і звідки саме йде Ваш страх (припускаю тут також замішані Ваші дитячо-батьківські стосунки), а це вже запит на індивідуальну психотерапію, тому рекомендую Вам обирати спеціаліста і почати роботу з ним.
Які у Вас стосунки з підлітком? Скільки років дівчинці? Ви говорили з нею про своє хвилювання (з позиції своїх почуттів)? Чого боїтеся найбільше, що може трапитися?
«не обращает внимание на замечания родителей »;
А чого саме стосуються ці завуваження?
«хотя была нормальным ребенком разговоры не понимает »;
"Нормальною дитиною" це якою? Що трапилося у Вашій сім'ї, в її житті, після чого вона могла замкнутися? Які саме розмови не розуміє?
Ответ отредактирован автором 10-02-2022 18:35:03
Насправді, ситуація дуже мультифакторна і важко Вам щось відповісти в режимі переписки. Необхідно зібрати багато уточнюючої інформації, бачити самого хлопчика. Однозначно, що я рекомендую - це почати індивідуальну роботу з дитячим психологом.
По перше, коли Ви помітили у хлопчика такі зміни у поведінці (агресивність)? Як Ви і інші члени сім'ї реагують на таку його поведінку? Як Ви та інші члени сім'ї виражаєте свій гнів? Які у Вас стосунки з чоловіком і чи є у хлопчика тато?
«Также не отлучен ещё от груди.»;
А чому не відлуличили раніше? На жаль, ця ситуація може також впливати на теперішню поведінку Вашого сина, адже Ви, таким чином, створюєте з ним деструктивний симбіоз + замість того, щоб вчити його саморегуляції, робите це через харчування (згодом це може призвести до розладів харчової поведінки).
«Планирую, как потеплеет, потому что не может заснуть. И засыпает всегда с трудом, летом легче.»;
Ви ж розумієте, що справа тут аж ніяк не у порі року, а в тому, що Ви не знаєте, як заспокоїти його по-іншому, а цей шлях є найбільш швидким, хоча, в довготривалій перспективі, травматичнішим. Ця ситуація вже триває багато років і необхідно детальніше досліджувати з чим саме пов'язаний такий стан Вашої дитини. Також було б добре зводити хлопчика до невропатолога на базове обстеження.
Ответ отредактирован автором 10-02-2022 18:30:51
Дуже Вам співчуваю.
«И не хочется уже, на самом деле, ничего делать, так как практический опыт показывает, что за что бы я не взялась, сколько усилий бы не прикладывала - все равно ничего не получится.»;
Відчувається гіперузагальненя і кастрофізація та і засвоєні установки. Як думаєте, що Вам дає така позиція?
«Я начала заедать стресс, меня ничего не радует, я начала часто плакать, чувствую себя ничтожеством, свела общение с людьми не в рабочее время к минимуму, ощущаю неуверенность в себе. Чувствую, что в целом я не достойна ничего.»;
Погоджуюся з колегами, що можлива депресія, однак проходження одиничних тестів без зібрання анамнезу не надто надійне джерело інформації. Крім цього, психологи не ставлять діагноз "депресія" - це робота психіатра.
Найкраща рекомендація для Вас це, перш за все, звернутися індивідуально до психолога-психотерапевта та почати з ним роботу, а якщо спеціаліст побачить, що Вам буде необхідна додаткова співпраця із психіатром, Вас направлять.
Співчуваю щодо негативного досвіду в попередніх стосунках. Цікавий момент, чому Ви пішли в такі стосунки далі, знаючи що Вам брешуть. Зараз у Вас говорять "відголоски" минулих неперепрожитих ситуцій і щоб це пропрацювати, необхідний формат індивідуальної психотерапії. Давати якісь рекомендації в режимі переписки, на жаль, неможливо.
Ответ отредактирован автором 02-02-2022 19:54:47
Так шкода, що у Вас не було моделі психологічно здорових стосунків, співчуваю. На жаль, дуже часто ми приймаємо щось за "норму", базуючись на тому оточенні, в якому ми перебуваємо і тоді "забиваємо" свої почуття, бажання, адже це не входить в середньостатистичний досвід, який Ви спостерігали. Також цікаво, що, по суті, Ви стверджуєте, що у батьків "ідеальні стосунки" (хоча не люблю цього слова, воно передбачає ілюзорність), але орієнтувалися на модель стосунків знайомих і подруг.
«Из всех сфер моей жизни - именно в отношениях я - лох. »;
Мені не подобається як Ви себе обзиваєте і обезцінюєте. Якщо Ви дозволяєте собі таке відношення до себе, то що Ви дозволяєте іншим. Я бачу дівчину, яка довго жила в нелюбові і яка звикла її "заслуговувати" та терпіти, не очікуючи нічого в замін, тому їй важко вибудовувати стосунки. По суті, Ви стали "ідеальним партнером" для людини, яка не хоче бути "ідеальним партнером" для Вас.
Ответ отредактирован автором 01-02-2022 20:00:04
И этот страх открыться партнеру и как то поговорить просто.
Так как он не знает же что я думаю.
А так получается что я в голове выстроила диалог сама же обиделась разозлилась и всё.
Хотя с ним я даже не говорила.»;
Дуже радію Вашому усвідомленню! По суті, механізм "ускладнення" також Вам щось дає, хоча зараз це не надто помітно. Коли Ви це усвідомите, Вам стане легше і Ви знайдете шлях, як цю потребу можна задовільнити самостійно.
«Надо мне учиться этому и бороться как то сама с собой.
Может даже больше любить себя и не загонять в угол.»;
"Любов до себе" не передбачає "боротьби з собою", а розуміння себе і далі вже, базуючись на цьому розумінні, Ви вносите корективи.
Бажаю Вам удачі, а якщо захочете "піти глибше", завжди рада співпраці).
«Если люди друг другу подходят - они не ругаются никогда»;
На жаль, це міф і утопія. Конфлікти виникають навіть у найгармонійніших пар. Насправді, конфлікти - це потенціал для розвитку пари і їхнє конструктивне вирішення призводить до виходу стосунків на новий рівень. Інший момент, якщо конфлікти перетворюються на сварки з обезціненням, приниженням, психологічним і фізичним насиллям.
«Я его люблю.»;
«На вопрос "ты меня любишь?" отвечает положительно. »;
Що вкладаєте у поняття "любов"?
«Парень постоянно говорит о том, что отношения у нас плохие, что ругаться это не нормально и что я ему надоела.»;
Яка основна тема сварок? Що саме у Вас йому набридло?
«Я не могу спокойно говорить о своих чувствах, о том, что мне не нравится в его поведении по отношению ко мне. Он начинает проявлять агрессию и кричать. »;
Важливо розібрати детальніше як саме Ви говорите про свої переживання. Що саме Вам не подобається у його поведінці?
«Я бы сказала, это происходит переодически.»;
Що "передує" періоду агресії та холоду? Що трапилося перед тим у Ваших стосунках, коли Ви побачили такі зміни?
«Но эти эмоциональные качели даются нелегко. »;
Звісно, адже "емоційні качелі" не дають відчуття безпеки у стосунках. Якщо ситуація не зміниться, Ви бачите продовження цих стосунків?
Помітно, що Ви перебуваєте у созалежних стосунках і, насправді, це довготривала робота з психотерапевтом. Не існує "чарівної таблетки" і, відповідно, чарівної рекомендації, щоб відпустити ці стосунки. Зазвичай в основі созалежності лежить: страхи, заниженна самоцінність, негативні установки та досвід дитячо-батьківських стосунків тощо, тому це багатокомплексна робота.
«я узнала, что у него есть девушка и предложила прекратить общение, если это как-то ее будет смущать, но он сказал, что мы же просто разговариваем на работе.»;
У цих словах не чую Вас.
«Сейчас я не думаю о себе, а о нем. »;
Так сумно це читати.
«Но я знаю, как будет - я буду смиренно ждать его дома, пока он не решит все свои вопросы, буду держать все в себе, потому что он будет уязвим и мне будет неудобно все ему высказать. »;
Ви описали свою розплату у сценарному процесі, однак не остаточний варіант. Ви вже усвідомлюєте, що те, що відбувається є не ОК і це перший крок до виходу. Тепер Вам потрібно заручитися підтримкою спеціаліста.
«Хочу уйти от человека, который пользуется мной, как ему вздумается.»;
Мені подобається як Ви заявляєте про своє "хочу".
Ответ отредактирован автором 01-02-2022 13:54:15
Публикації психолога 2
Відео психолога 3
Особистісне зростання та корисні поради
Стереотипи, забобони, міфи
Самооцінка
Повідомлення
Щоб відправити повідомлення цьому психологу прямо звідси, потрібно зареєструватися або увійти як користувач.