Психологиня Оксана Сенченко Черкаси лише онлайн


- вересень 2018 р. - лютий 2023 р. - 4-річне навчання на Європейському освітньому проєкті Транзакційний аналіз в напрямі психотерапії.
- з січня 2021 р. - навчаюся на проєкті з Пропедевтики.
- Член Української Асоціації Транзакційного аналізу (УАТА).
- більше 200 год індивідуальної психотерапії.
- постійний професійний саморозвиток (відвідування додаткових лекцій, майстер-класів, воркшопів, конференцій, групових та індивідуальних супервізій, інтервізій, читання фахової літератури і т. д.).
- 9 лютого – 8 березня 2017 р. – проходження виробничої практики у психологічному центрі «Добрий день» (м. Черкаси).
- 23 листопада – 20 грудня 2017 р. – проходження педагогічної практики в СШ № 62 у м. Львів.
- 25-28 липня 2019 р. – була волонтером у VI Всеукраїнському таборі з Транзакційного Аналізу.
- 14 жовтня - 10 листопада 2019 р. – проходження асистентської (педагогічної) практики в ЛНУ ім. Івана Франка.
- з квітня 2020 р. – індивідуальна психологічна практика під керівництвом супервізора.
- з вересня 2020 р. – проводжу тренінги, просвітницькі лекції для дітей у психологічному центрі "Добрий день" (м. Черкаси).
- з березня 2022 р. – волонтер у проєкті по психологічній підтримці "Розкажи мені" та ін.
спеціалізація, зона професійних інтересів
- Як покращити стосунки (партнерські, подружні, дитячо-батьківські, професійні, дружні)?
- Як покращити свій емоційний стан і самоставлення?
- Як віднайти, зрозуміти та актуалізувати своє справжнє «Я» (пошук внутрішньоособистісних ресурсів, постановка цілей та їхня реалізація)?
- Як подолати кризові ситуації в житті (втрати, професійні кризи тощо) та вирішити внутрішньоособистісні конфлікти?
Не працюю із залежностями (алкоголь, наркотики, лудоманія).
Зараз консультую через Skype або Viber під керівництвом супервізора.
Я готова бути поруч і підтримувати Вас у подорожі самопізнання, саморозвитку і самозцілення. Вибір за Вами.
Основне
⭐ Оцінка від колег-психологів
Рейтинг від колег: 10 з 10ти.
Усього оцінок: 10. хто оцінював
Чому користувачі не можуть залишати відгуки про психологів? Чому не можна дати можливість запитувати на сайті оцінювати відповіді?
Людина, яка звертається за психологічною допомогою, так само як і будь-який нефахівець у принципі, не завжди може об'єктивно оцінити користь від тих чи інших рекомендацій психолога. Іноді найбільш слушна порада, наприклад, переглянути свої способи реагування в конфлікті, що повторюється, а найприємніша для клієнта - запевнення в тому, що він у всьому абсолютно правий і змінитися повинні оточуючі люди.
Іноді саме ті відповіді, які «зачіпають» клієнта, викликаючи почуття роздратування та агресії, якраз і є «правильнішими».
Хороші рекомендації не завжди приносять полегшення одразу.
Тому майстерність психолога може найточніше оцінити інший фахівець.
Залишили відгуки
Відповіді 5230
Ответ отредактирован автором 01-02-2022 12:34:31
ОК, вибір за Вами: чи Ви і далі будете не виспипатися, не мати часу на себе, Ваш гнів наростатиме і Ви здійснюватимете над дитиною як психологічне, так і фізичне насилля, травмуючи дитину, чи наймете кваліфіковану людину (можливо і знайомих) на кілька годин в день, щоб стабілізуватися (можна спочатку сидіти поряд, потім бути в іншій кімнаті і т. д.). Як на мене, вибір очевидний.
«Никуда не вкладываю деньги. Просто чтобы деньги были. Я себя чувствую не комфортно, когда у меня нет денег. »;
Також цікаве відношеня до грошей. Можливо також переплітається з темою няні.
Важливо проаналізувати, що цьому передувало і які основні теми сварок. Зазвичай сварки - це викривлений спосіб конакту, коли люди бояться йти у психологічну близькість і замість цього, отримують негативне визнання таким чином.
«Мама всю дорогу меня била, никогда ничего не разрешала. С папой они развелись, когда мне и 3х лет не было. + Ко всему, мама любила выпивать, и в такие моменты я была всегда виновата во всем, и мне прилетало не пойми за что. Никогда в жизни мне никто из моих родственников не сказал, что любит, что ценит, что поддерживает. Такое впечатление, что я всю жизнь предоставлена сама себе. »;
Мені так шкода, співчуваю. Над Вами здійснювали фізичне і психологічне насилля - це неприпустимо!
«Видимо это всё идёт с детства. »;
Погоджуюся, але не тільки - це комплекс.
«Тем более, что переехала жить к мужу, а это другая область, помочь с ребенком некому. »;
Наприклад, якщо Ви виснажена і не маєте часу на себе, то відчуваєте фрустрацію і це закономірно, що ви дратуєтеся на дитину і гніваєтеся, адже у Вас просто немає ресурсу. Гнів сигналізує про незадоволені потреби.
«Например, если у ребенка истерика, я могу терпеть (но не долго), успокаивть его, а потом что-то клинит, какая-то злость в средине прям огнем горит, и тут пелена на глазах и я его уже луплю по жопе. »;
Як це робила Ваша мама. По суті, коли плакали Ви, Ваша мама так само не витримувала Ваших емоцій і йшла у фізичне покарання.
«Просила мужа про больше помощи мне, ведь это может закончиться для всех очень плохо. Но, есть как есть. »;
Ви можете розглянути інший варіант "допомоги чоловіка" - найняти погодинно няню для того, щоб Ви могли хоча б ненадовго відпочити.
«Как с этим бороться, я мало представляю. »;
Найефективніше - піти на індивідуальну психотерапію та збалансувати Ваше життя, навчитися конструктивному вираженню гніву.
Ответ отредактирован автором 31-01-2022 19:50:08
Мне это морально тяжело воспринимать эти новости.»;
Доля - це концемпт, який створили люди, щоб виправдовувати якусь свою поведінку і перекладати відповідальність. "Знаки долі" - це лише сенс, який ми вкладаємо у події, а сенс відображає нашу внутрішню динаміку. Чую про "моральну тяжкість", а це означає, що ця потреба для Вас дуже актуальна. Питання: яка? Мати дитину, народити дитину до 25, мати визнання оточуючих і т. д.?
«Потом может быть то чего мы и собственно не знаем.
Как будет получаться жить когда я не буду работать и буду дома ухаживать за малышом. »;
Ніхто не знає). Ви дізнаєтеся про це лише тоді, коли це почне відбуватися. Водночас, зараз Ви можете подумати, з якими гіпотетичними проблемами Ви можете зіштовхнутися і де Ви будете шукати ресурси для їхнього вирішення (наприклад, запитати у подруг, які вже мають дітей про їхній досвід планування дня тощо). Це дає відчуття контролю і заспокоює.
«Но опять же зная моего мужа он может сказать делай как тебе удобно как ты хочешь
Я приму любое твое решение
Я так не хочу
Я хочу вместе что-то как то найти выход из ситуации. »;
Ви вже наперед "вирішуєте за чоловіка" як він буде реагувати, тим самим, не даючи йому шансу і вганяючи себе у тривогу. Якщо так дійсно трапиться, то заявіть про свою потребу "знайти спільний вихід із ситуації".
«И вообще на какие-то такие темы мне очень сложно открыться и поговорить
Даже с мужем
Мне надо сначала морально настроиться и как то сказать »;
Також важливий момент, адже, по суті, така підготовка сильно виснажує і у Вас просто не залишається сил на саме вираження. У Вас виражена тривожність, а тривожність формується тоді, коли ми не перепроживаємо емоції і не зустрічаємо відгуку у безпечному середовищі. Це вже формат індивідуальної психотерапії.
« Просто иногда я даю слабину и как то опускаются руки что время медленно идёт и что я пока не имею того чего хочется »;
Знаєте, тут такий момент, що Ви, по суті знаєте чого хочете (народити дитину), але "сипите собі каміння під ноги", надто багато очікуєте від себе, намагаєтеся впоратися із всим самостійно, не залучаючи партнера (у Ваші переживання) і це заважає Вам втілити Вашу мрію в життя.
Ответ отредактирован автором 31-01-2022 19:39:08
« и я хочу жить так как я хочу а не так как удобно другим»;
Кому саме Ви хочете "догодити"? Для Вас це характерно?
«новая работа должны меня ждать, пока я выйду на работу.»;
Роботодавці? Вони усвідомлюють ризики, наймаючи Вас. Не даремно ж вони встановили випробувалний термін. Це класно, що Ви хочете бути відповідальною, співчутиливою, однак це передбачає і співчуття до себе. Якщо Ви "варитиметеся" в своїх переживаннях щодо того, що не йдете за своїми бажаннями, то будете не в ресурсі і не працюватимете ефективно, що так само зашкодить роботодавцям. Ви залишаєтеся ОК і тоді, коли не радуєте інших. Щодо "почуття провини" - у цьому випадку воно недоречне і токсичне, скоріш за все це якісь "відголоси" вашого минулого.
«Плюс ко всему на меня постоянно давят неожиданные вести о том что кто-то забеременел
Не важно из друзей родственников друзей друзей»;
Оточення? Що відчуваєте у цей момент і які думки виникають?
«По поводу мужа я в шутку его спросила а вот ты хочешь правда малыша или потому что я хочу, и он ответил потому что я хочу, мне этот ответ не понравился я как то обиделась и не захотела продолжать разговор.»;
Важливо проговорити цю ситуацію з чоловіком, бо вона додає хвилювань і не доволяє Вам прийняти рішення.
«Ранние разговоры с мужем были положительные и он говорил что он хочет
И собственно именно он был инициатором что пора начинать пробовать
А я сама думала позже ещё подождём»;
Цікаво, що ж трапилося, що рішення змінилося (як і у Вас, та і в чоловіка). Чому Ви тоді думали почекати, а потім змінили своє рішення?
«В муже я уверенна и в финансовом плане я знаю что мы сможем вырастить малыша даже если я не буду работать но это будет не так просто и легко, как если бы я тоже получала зарплату.»;
ОК, тоді проблема не у фінансах, а у чомусь іншому.
«Но это уверенность мужа что не важно что как будет потом мы сейчас начнём пробовать»;
А що потім може бути?
«я думаю, что самое ценное, что я могу потерять в этом случае, это время. Мне через 4 месяца 25 лет. И чем больше я оттягиваю этот процесс, тем больше тревоги и страха у меня внутри, что я не молодею и всё ли вообще получится и сложится, чтобы я выносила и родила здорового ребенка. »;
25-26, 27 років - це цілком хороша репродуктивна дата, пів року-рік ніяк не вплине на картину, Ваш страх безпідставний (можете ще взяти додаткову консультацію на цю тему в гінеколога). Припускаю, що за ним щось стоїть. Вам хтось про це казав колись? У Вашій сім'ї були пізні діти або навпаки? Були проблеми із зачаттям, вагітністю? Як Ваші батьки ставляться до "материнства"?
«и вот собственно чего сейчас хочется и не хватает это ещё больше скрепить наш союз малышом и выйти на новый уровень отношений. »;
А як зараз у Вас стосунки з чоловіком? Можливо дитина - це також один зі способів якось покращити стосунки, де Ви відчуваєте дефіцити?
Ответ отредактирован автором 31-01-2022 14:34:00
Тривога утворюється тоді, коли ми не виражаємо свої емоції, а виносимо їх на переферію своєї свідомості, а робимо ми це тому, що у нас ніколи не було підтримуючого оточення. Було б добре проаналізувати як Ви взагалі перепроживаєте свої емоції та диференцієюте їх.
« Как всегда, когда эту проблему пытаюсь решить, у меня начинают побаливать голова и глаза. Наверное мне не надо это решать. Делать это через дискомфорт - идея не очень.»;
Цікаво, що Ваше тіло реагує саме так. Відчувається внутрішній конфлікт. Також цікаво на якому саме питанні Ви почали відчувати цей дискомфорт і хотіли все покинути. Щодо "не нада ришать" - можливо це чиїсь слова, Вам хтось говорив схожі фрази?
По суті, утворюється замкнене коло: відчуваю дискомфорт тому що не проявляюся, хочу проявлятися, але відчуваю дискомфорт і тоді, коли починаю проявлятися - іду розбиратися в цій проблемі - відчуваю дискомфорт коли аналізую і знову відступаю. І так по колу.
Ваш "дискомфорт" - це сигнал, який потрібно розбирати детально, втеча лише залишить проблему у "замороженому стані", допоки вона не розростеться до більших масштабів.
« Но я решила пока что переключиться на что-то другое, забить голову другими делами и интересами»;
ОК, вибір за Вами. Коли будете готові вирішувати проблему, піти у дискомфорт, то краще зробіть це в індивідуальному форматі. Бажаю удачі!:)
Ответ отредактирован автором 31-01-2022 14:09:03
Коли Ви помітили в собі таку модель поведінки, що цьому передувало (можливо після народження дитини і т. д.)? Скільки вже триває такий Ваш стан? Що особисто для Вас означає "гнів"? У Вас є час для себе (хоббі, друзі), Ви достатньо відпочиваєте, чоловік допомагає Вам у догляді за дитиною, як ситуація в професійній сфері? Через що, зазвичай, кричали на чоловіка? Насправді, гнів - це емоція, яка сигналізує про незадоволені потреби, тому, окрім того, щоб навчитися правильно виражити свій гнів, необхідно також виявити де у Вас існує незадоволена потреба і нарешті задовольнити її.
Ответ отредактирован автором 31-01-2022 13:54:36
«В последние годы всё чаще думаю о том, чтобы родить ребёнка.»;
Що особисто для Вас "материнство"? Чому хочете дитину? Як бачите життя після народження дитини?
«дала мне осознание, что с беременностью лучше подождать, хотя бы пока пройдет испытательный срок и потом дальше планировать.»;
А що саме Вам дасть проходження "терміну випробування"? На чому базується таке Ваше рішення?
«По поводу мужа такое ощущение что он делает это просто потому что я хочу ребенка, я боюсь а может у нас поэтому не получилось за эти два три месяца что мы пытались.»;
Я правильно зрозуміла, тобто Ви припускаєте, що чоловік, насправді, не хоче дитину, а просто погодився з Вами, щоб Ви були щасливою? На чому базується таке Ваше припущення (конкретні поведінкові прояви чоловіка)? Як Ви тоді зрозумієте, що чоловік дійсно хоче дитину? Ви казали чоловіку про такі свої переживання, перепровіряли таку свою гіпотезу?
«Финансовая сторона я это тоже не представляю если я во время испытательного срока забеременею и кто потом будет мне платить и как жить.»;
Ще один важливий момент. А якби Ви були впевнені у фінансовому плані, то погодилися заводити дитину вже? Ви не впевнені що чоловік зможе Вас фінансово підтримувати у цей період? Цей момент, насправді, обговорюється з роботодавцем і чоловіком.
«А так я может просто решила избежать этих проблем и поэтому сделать просто паузу и потом когда будет бессрочный договор дальше пробовать.»;
А що Ви втратите, якщо зробите цю "паузу"?
Ответ отредактирован автором 31-01-2022 13:48:48
Чому? Що тоді трапиться? Крім цього, Ви можете купити пів кілограма печива до чаю і це точно буде коштувати менше, піти прогулятися на вулиці і т. д. Варіантів безліч, але Ви чомусь себе у цьому обмежили.
Ви так, на жаль, і не відповіли на багато питань і одне з них: чого Вам не вистачає, що з'їхати від матері?
А цьому "нав'язливому зачоркуванню" передують якісь нав'язливі думки? Чому закреслювали, стирали і рвали? У Вас чітко просліджується тривожний механізм і це запит на індивідуальну психотерапію (можливо і додаткова співпраця із психіатром, залежно від ступеня вираженості) і, на жаль, аж ніяк не для формату форуму.
Ответ отредактирован автором 31-01-2022 13:02:12
Дуже Вам співчуваю. Єдина рекомендація - це, перш за все, звернутися індивідуально до психіатра та ендокринолога, гінеколога + здати загальні аналізи для базового медогляду (залізо і т. д.). Зазвичай грип (а можливо у Вас був і ковід) викликають біохімічні зміни, що і спричиняє "депресію". А далі, коли Ви протестили біологічні фактори, можна працювати додатково із психологом-психотерапевтом.
Ответ отредактирован автором 31-01-2022 12:57:55
Ну в принципі, Ви також отримуєте якусь вигоду у спілкуванні з ними, адже б тоді до них не ходили). Крім цього, Ви писали, що Вам стає "легше" у спілкуванні з ними, а це означає, що, все-таки воно Ваш щось-таки дає.
« а так то вони мене не люблять.»;
А як має виглядати, коли Вас "люблять"?
« але повністю мене не розуміють »;
А Ви дали їм шанс Вас "зрозуміти"? Розповіли про свою ситуацію, що саме Вас засмучує і яку підтримку Ви хотіли б від них отримати?
« она меня давит авторитетом »;
Тут відповідальності 50 на 50: вона на Вас "давить", а Ви їй це дозволяєте. Просторова сепарація - перший і найкращий крок у цій ситуації, адже це "перший важіль" впливу на Вас, а далі йдуть наступні важелі.
Ответ отредактирован автором 31-01-2022 12:25:06
«я сама не могу себя обойти, у меня синдром выученной беспомощности и мне страшно..»;
На жаль, ви обезцінюєте свої можливості впдливати на ситуацію і підкріплюєте це науковими категоріями, заганяючи себе ще більше у позицію Жертви. "Обходити" себе і не потрібно, потрібно себе нарешті почути і жити для себе, а не для своєї мами.
«Съехать не решаюсь, мужа нету »;
Чого Вам не вистачає, щоб з'їхати, як думаєте? Чи є люди, які могли б Вас підтримати у цьому процесі?
«Когда провожу время с другими, мне легче»;
Із цієї цитати можу зробити висновок, що такі люди є.
Ответ отредактирован автором 31-01-2022 12:11:22
«Или иногда хочется на занятии импровизировать, но я себя останавливаю. »;
Якщо Ви почнете імпровізувати, що може статися найгіршого? Яка у Вас виникає фантазія?
«Но как только хочу что-либо написать, возникает беспокойство, дискомфорт .»;
«Из-за этого чувствую себя скучной, занудной.»;
Таке враження, що ви картаєте себе і тоді, коли "йдете по плану" (тоді ви занудна), і коли не йдете ("тоді ви ще якась"). В основі, звісно лежить тривожність і механізм низцької самооцінки, але це вже запит на глибинні зміни, які пропрацьовуються індивідуально зі спеціалістом. Також важливий момент: Ви хочете творити, щоб не бути нудною для інших (або когось конкретного), чи скоріше це якесь інше бажання?
Як зазначили колеги, перший хороший крок - це невеликі поведінкові експерименти, які підкріплюватимуть Вашу самооцінку і формуватимть новий досвід (наприклад, Ви можете почати із написання постів із власними міркуваннями у соц. мережі і т. д.). Крім цього, важливо, щоб у Вашому оточенні були люди, від яких Ви б могли отримувати підтримку за Ваші ідеї та імпровізації (друзі, колеги тощо), тому можете почати навіть із розповідей про свої ідеї іншим.
Ответ отредактирован автором 31-01-2022 11:35:04
«то думать как их этого выйти, потому что понимал и её что она переживает по этому поводу но проблема в том что она начала сильно капать на мозг с этим каждый божый день по несколько раз и у меня уже начали сдавать нервы и мы начали по этому поводу ссориться»;
А Ви ділилися з нею "думками" щодо того, де взяти гроші, щоб виплатити кредит? Ви переходили із стадії "думати" на стідію "діяти"? Запитували у дівчини, чому вона Вам постійно про це нагалдувала? Припукаю, що проблеми з фінансовими моментами були ще до мікрокредиту.
« и честно я от этого уже прям вошел в гнев и наговорил много лишнего о чем я искренее говоря очень жалею»;
І що саме Ви їй сказали?
«я конечно понимаю почему она так начала делать, потому что подумала что я обесцениваю "её" проблемы !»;
А які саме її"проблеми" Ви обезцінили? Було б добре також не будувати гіпотез, а запитати прямо про це саму дівчину.
«она уже говорит что еще не хочет рано»;
Ну тут я не чую тезису, що вона планує припинити з Вами стосунки.
«я очень хочу вернуть наши прежние отношения !»;
А якими ваші стосунки були до цього моменту?
Публикації психолога 2
Відео психолога 3
Особистісне зростання та корисні поради
Стереотипи, забобони, міфи
Самооцінка
Повідомлення
Щоб відправити повідомлення цьому психологу прямо звідси, потрібно зареєструватися або увійти як користувач.