Психологиня Оксана Сенченко Черкаси лише онлайн


- вересень 2018 р. - лютий 2023 р. - 4-річне навчання на Європейському освітньому проєкті Транзакційний аналіз в напрямі психотерапії.
- з січня 2021 р. - навчаюся на проєкті з Пропедевтики.
- Член Української Асоціації Транзакційного аналізу (УАТА).
- більше 200 год індивідуальної психотерапії.
- постійний професійний саморозвиток (відвідування додаткових лекцій, майстер-класів, воркшопів, конференцій, групових та індивідуальних супервізій, інтервізій, читання фахової літератури і т. д.).
- 9 лютого – 8 березня 2017 р. – проходження виробничої практики у психологічному центрі «Добрий день» (м. Черкаси).
- 23 листопада – 20 грудня 2017 р. – проходження педагогічної практики в СШ № 62 у м. Львів.
- 25-28 липня 2019 р. – була волонтером у VI Всеукраїнському таборі з Транзакційного Аналізу.
- 14 жовтня - 10 листопада 2019 р. – проходження асистентської (педагогічної) практики в ЛНУ ім. Івана Франка.
- з квітня 2020 р. – індивідуальна психологічна практика під керівництвом супервізора.
- з вересня 2020 р. – проводжу тренінги, просвітницькі лекції для дітей у психологічному центрі "Добрий день" (м. Черкаси).
- з березня 2022 р. – волонтер у проєкті по психологічній підтримці "Розкажи мені" та ін.
спеціалізація, зона професійних інтересів
- Як покращити стосунки (партнерські, подружні, дитячо-батьківські, професійні, дружні)?
- Як покращити свій емоційний стан і самоставлення?
- Як віднайти, зрозуміти та актуалізувати своє справжнє «Я» (пошук внутрішньоособистісних ресурсів, постановка цілей та їхня реалізація)?
- Як подолати кризові ситуації в житті (втрати, професійні кризи тощо) та вирішити внутрішньоособистісні конфлікти?
Не працюю із залежностями (алкоголь, наркотики, лудоманія).
Зараз консультую через Skype або Viber під керівництвом супервізора.
Я готова бути поруч і підтримувати Вас у подорожі самопізнання, саморозвитку і самозцілення. Вибір за Вами.
Основне
⭐ Оцінка від колег-психологів
Рейтинг від колег: 10 з 10ти.
Усього оцінок: 10. хто оцінював
Чому користувачі не можуть залишати відгуки про психологів? Чому не можна дати можливість запитувати на сайті оцінювати відповіді?
Людина, яка звертається за психологічною допомогою, так само як і будь-який нефахівець у принципі, не завжди може об'єктивно оцінити користь від тих чи інших рекомендацій психолога. Іноді найбільш слушна порада, наприклад, переглянути свої способи реагування в конфлікті, що повторюється, а найприємніша для клієнта - запевнення в тому, що він у всьому абсолютно правий і змінитися повинні оточуючі люди.
Іноді саме ті відповіді, які «зачіпають» клієнта, викликаючи почуття роздратування та агресії, якраз і є «правильнішими».
Хороші рекомендації не завжди приносять полегшення одразу.
Тому майстерність психолога може найточніше оцінити інший фахівець.
Залишили відгуки
Відповіді 5230
Життя після припинення стосунків існує і навіть краще (якщо Ви бачите, що партнер не хоче працювати над цими стосунками і Ви не відчуваєте себе у них шасливою), бо Ви можете знайти партнера, який співпрацюватиме.
«Про
семейного психолога не говорила, это бесполезно.»;
Не можна однозначно стверджувати, поки Ви про це не скажете.
«Чувствую себя крайне паршиво. »;
Тоді зараз, перш за все, подбайте про себе і зверніться індивідуально до психолога.
« Он и раньше мне что-то подобное говорил, но все как-то образовывалось. Сейчас не знаю как будет.»;
Ніхто не знає, проте, що Ви можете знати точно, так це чи Ви готові чекати і скільки.
«Мысленно готовлюсь собирать вещи. »;
Як думаєте, про що це? Можливо якась частина Вас також хоче припинити ці стосунки?
Ответ отредактирован автором 10-10-2020 18:17:00
Дуже радію, що Ви звернулися індивідуально до психолога - вітаю Вас! Ви молодчинка! Вам зараз потрібна підтримка і, перш за все, подбати про себе (бо важко розмовляти із партнером, коли самому емоційно важко). Ви задавали це питання своєму психологу?
«И поэтому была бы несказанно рада, если бы мой партнер как можно скорее отошел от гнева и решился пойти к специалисту (это идеальная ситуация для меня).»;
Звісно, проте, на жаль, це залежить від партнера.
«По поводу ожидания - это сложный вопрос»;
Ваш психолог сказав, що Ви погано розумієте емоції та не думаєте про них, те саме я б сказала і про Ваші бажання. Часові рамки приносять в наше життя відчуття стабільності та структурованості і було б добре, якби Ви їх визначили особисто для себе і повідомили про них партнеру, зазначивши, що Ви розумієте, на скільки йому зараз важко і боляче, тому Ви готові чекати, коли він буде готовий із Вами поговорити. Так само важко та боляче зараз і Вам без обговорення, тому Ви пропонуєте консенсус - Ви готові чекати (...)., а потім спільно обговорити ситуацію (чи остаточно завершувати стосунки чи спільно працювати над ними).
У цій ситуації думайте не лише про переживання партнера, але і не забувайте про власні.
Перш за все, запитайте себе: скільки Ви готові чекати, поки чоловік заспокоїться та розблокує Вас? Чи особисто Ви хочете пропрацювати ці стосунки та що Ви для цього робитимете (зі своїми 50 % відповідальності)? По друге, Ви маєте розуміти, що ми не відповідальні за почуття, ставлення, поведінку інших людей, а лише за власні (Ваш максимум - сформувати повідомлення конструктивно, а лише чоловіку обирати, чи він його читатиме, чи пробачить тощо).
«У меня появилась вера, что если у нас будет желание, то можно с помощью специалиста все изменить!!!»;
Дуже радію за Вас! Проте скажіть, особисто у Вас поки-що бажання немає?
Дуже Вам співчуваю. Як Ви зараз, що почуваєте? Чоловік так і сказав, що ви розлучаєтеся і що він не піде з Вами до сімейного психолога? Ви спробували написати йому листа?
Погоджуюся з колегою, проте хотілося б також дещо уточнити: коли Ви помітили виникнення цих нав'язливих думок? Чи сталися у Вашому житті, за цей період якісь стресові події чи кардинальні зміни? У Вашому житті були значні втрати? Крім цього, таке відчуття, що у Вас зараз підвищенна тривожність: ви з дитинства були тривожною дівчинкою?
Тоді можливо Ви компенсуєте цю потребу саморозкриття лише через партнерів, а вони просто не витримують. Водночас, Ви "не насичуєтеся" тому, що проблема лежить у Вашому травматичному минулому, яке Ви не перепрожили. Але це лише гіпотеза, необхідно проаналізувати детальніше.
Ответ отредактирован автором 10-10-2020 13:11:40
Припускаю, що вагому роль у ваших конфліктах відіграє і порушення мамою ваших кордонів сім'ї (скоріш за все, у Вас з мамою деструктивний симбіоз, через який вона несвідомо намагалася пропрацювати власні невдалі стосунки).
Крім цього вплив бекграунду кожного:
«У меня были тяжелые отношения с папой, т.к. он был тираном. Мы жили в ежовых рукавицах, он сильно перегибал палку, но я его все равно очень любила (также как и ненавидела).»;
Можливо Ви проектуєте свій гнів на батька на власного чоловіка.
«А мой муж - ранний ребенок, поэтому родителям не хватало времени заниматься им. Потом в подростковые годы у мужа появился отчим, и ребенок просто ушел из семьи. И жил долгое время предоставленным самому себе. »;
Ось чому чоловік так болісно реагує, коли Ви йдете.
«Летом мы обсудили это и приняли решение идти к психологу, чтобы разобраться в нашей проблеме. Но так и не дошли.»;
Що Вам завадило тоді і що заважає зараз піти разом до спеціаліста, як думаєте?
А що у Вашому житті є окрім роботи? Таке відчуття, що Ви пов'язуєте свою самоцінність із продуктивністю та професійніим успіхом, хоча це поняття безумовне.
Ответ отредактирован автором 09-10-2020 16:42:59
«Я знаю что проблема не так важна»;
Дуже сумно, що Ви обезцінюєте важливість своєї проблеми, адже Ви страждаєте. Ви цінна, тому Ваші труднощі так само важливі.
«Это продолжаеться уже где-то год»;
Скажіть, будь ласка, а що у Вашому житті трапилося за цей рік (якісь стресові події, кардинальні зміни)? Які у Вас стосунки з батьками?
«Ощущение что в моём мозгу сидит обиженый на весь мир человек »;
Будь-які емоції - важливі тому, що вони сигналізують нам про щось. Як думаєте, про що Ваша образа? Можливо під нею лежать й інші емоції (наприклад сум)?
«И нет, у меня так всегда, не из-за ПМС, как друге могли б подумать.»;
А хто саме так думає і обезцінює Ваш стан?
«я постоянно впадаю в плохое настроение, а потом вечером я самый щасливый человек в мире. »;
У Вашій ситуації необхідна індивідуальна співпраця із психологом з психотерапевтичним напрямком + базовий медичний огляд (психіатр, ендокринолог), щоб виключити біологічний компонент.
Ответ отредактирован автором 09-10-2020 16:33:33
«Мы не можем адекватно выходить из ссор. »;
Зазвичай причина сварок може лежати набагато глибше, ніж "непорозуміння": уникнення психологічної близькості, несвідоме пропрацьовування дитячо-батьківських стосунків із партнером, накоплений гнів чи фрустрація незадоволених потреб, які відкрито не обговорюються, отримання таким чином уваги, якіої не вистачає (а просити відкрито - заборона) тощо.
«я совершила поступок, который выводит его невероятно ( он не терпит, если я ухожу от него. Просто могу взять и уйти )»;
Припускаю, що у емоційно-напружених ситуаціях Ви несвідомо використовуєте стратегію "уникнення", щоб зменшити афективний заряд (можливо така стратегія поведінки спостерігалася у Ваших батьків, або Вас лякає гнів і можливе погіршення ситуації і т. д.). Чоловіка, безумовно, це може розгнівати і засмутити, бо, зі свого боку, він може це сприйняти як "втечу" від обговорення та знецінювання його почуттів (хоча Ви і не мали цього на увазі) + можливо у нього існує негативний травматичний досвід дитинства, коли його ігнорували чи уникали і, відповідно, його так це чіпляє.
«(потом я поняла, что я не хотела, чтобы он уезжал к родителям, а время все поджимало и решила просто уехать от этой проблемы)»;
Помітно, що у вашій парі існують труднощі у відкритому, конструктивному обговоренні своїх потреб, бажань і почуттів (так само, Вам важко першопочатково диференціювати Ваші справжні бажання). Цьому можна навчитися (це навичка) - головне це спільне бажання та співпраця зі спеціалістом (тому, що помітно, що вам тяжко).
«Но сейчас муж уже так устал от этих ссор, я боюсь, что это могло быть точкой невозврата.»;
Рекомендую Вам наступне: підійдіть до чоловіка, скажіть щиро про власні переживання (як Ви цінуєте ці стосунки і як Ви бачите, що робите боляче один одному, як Вам сумно і страшно водночас), визнайте його переживання (що Ваш чоловік також має право гніватися та сумувати), попросіть вибачення (що Вам шкода, що так трапляється), запропонуйте спільне звернення до сімейного психолога (Ви бачите, що Вам важко впоратися із цим самостійно і тому хотіли б звернутися до спеціаліста. Ви готові працювати над цим і чи не міг би чоловік Вас підтримати у цьому процесі?).
Ответ отредактирован автором 09-10-2020 16:26:21
Те, що Ви описуєте схоже на несвідому засвоєну батьківську установку "Будь ідеальним". Скажіть, будь ласка, у Вас схожа модель поведінки спостерігається і в інших сферах життя ще з дитинства? Як реагували батьки, коли Ви робили помилку? Що для Вас є Ваша робота? Особисто Ви вважаєте себе тривожною людиною?
Ответ отредактирован автором 09-10-2020 16:06:32
На жаль, відповідь на це запитання знає лише Ваш чоловік, проте, що Вам дасть ця відповідь? Ми не здатні вплинути на почуття, ставлення, поведінку інших людей без їхнього бажання, але здатні змінити власні. Можливо коли Ви почнете цінувати себе, то це опосередковано вплине і на поведінку чоловіка.
Колеги вірно зазначили: тоді що Вас тримає у цих стосунках? Можливо якийсь страх?
У будь-якому випадку найкраще для Вас - це індивідуальне звернення до психолога.
Дуже Вам співчуваю, зараз, перш за все, ви маєте подбати про себе і, відповідно, дітей. Чи є люди, які могли б Вас зараз підтримати? Звісно найкраще - це індивідуальне звернення до психолога.
« Остання суперечка принесла важкі наслідки. Він пішов. »;
Скажіть, будь ласка, якою була причина сварки?
«Я не знаю чи він повернеться, адже дуже холодний і чужий. Не розумію такого різкого рішення піти тому що місяць тому все було добре.»;
Відповідь на це запитання знає лише Ваш чоловік, а ми можемо робити лише припущення, що є неефективно.
«просить дати час подумати і не вирішувати стосунків, але уже минуло майже два тижн»;
А скільки Ви готові чекати і дати йому часу?
Ответ отредактирован автором 09-10-2020 13:06:04
Скажіть, будь ласка, що особисто Вам дають ці стосунки, а чого у них не вистачає? Скільки ви вже разом?
« человек прекрасный, но у меня есть какая то боязнь. »;
Як думаєте, про що цей страх?
«Хотела уйти от старых воспоминаний в моём родительском доме связанный с бывшим.»;
Як Ви зараз відчуваєте, Ви відпустили ті старі токсичні стосунки? Мені здається, що всередині Вас ще залишилися неперепрожиті почуття, що впливають на Ваш психологічний стан і теперішні стосунки.
«Но съехаться нам родители просто так не дали « сказали хотите жить вместе, вам нужно жениться» мой жених долго не думал и сделал мне предложение, долго не могли сообщить его маме про то что будет свадьба он боялся её реакции, в итоге мы познакомили родителей спустя 6 месяцев и сейчас идёт вопрос по поводу свадьбы»;
Ви повнолітні, дорослі люди і самі вирішуєте чи Вам одружуватися, як Вам жити і т. д. Вас ніхто не зобов'язаний тримати "силою". Помітно, що і Ви і хлопець боїтеся батьків (ви обоє психологічно не сепарувалися від них) і варто працювати у цьому напрямку (відстоювання власних особистісних меж і меж як пари, починаючи із просторової та фінансової сепарації).
«Отношение у нас хорошие мы заняты почти целый день работой и мало из за этого видимся , но всё остальное время мы проводим вместе. »;
Вас влаштовує, що Ви мало проводите часу разом із хлопцем? Ви відчуваєте, що достатньо пізнали його?
«Могу сказать что вот из за таких примерно ситуаций мне и не хочется свадьбы.»;
Я правильно Вас зрозуміла: Ви не хочете весілля через те, що необхідно вкладати багато фінансів і продавати автомобіолі, які є для вас важливим ресурсом? Чи можливо щось ще?
Крім цього, в темі Ви зазначили "спроба покохати", а не "кохання". Як думаєте, про що це?
Ответ отредактирован автором 09-10-2020 12:59:22
Дуже співчуваю Вам. Ви велика молодчинка, що вийшли з цих деструктивних стосунків - це варте поваги.
«Може саме через це я ось так одразу переключилась на інші стосунки і в омут з головою. Я надіялась, що мій МЧ буде іншим. »;
Можливо. Знаєте, мені шкода у цій ситуації Вашу маленьку дівчинку всередині Вас: вона настільки звикла, що її знецінюють, ображають, що переконала саму себе, що вона не варта кращого, а таке ставлення для неї є нормальним.
«Чому я надіюсь, що все буде добре? Тому що такі сварки у нас з МЧ були і раніше, і він завжди вертався. »;
Але постійні сварки, повернення і прихід партнера, відсутність базової безпеки, обезцінювання (що, в принципі, було присутнє і у Ваших попередніх стосунках) - це не стосунки. Я розумію, що Вам це страшно визнати (що цей хлопець не кохає Вас), проте Ви варті кращого.
У Вашому випадку я б рекомендувала співпрацювати індивідуально із психологом-психотерапевтом, щоб відновити Вашу самоцінність та пожаліти Вашу маленьку дівчинку всередині себе і сказати, що вона варта кращого.
Ответ отредактирован автором 09-10-2020 12:46:29
Публикації психолога 2
Відео психолога 3
Особистісне зростання та корисні поради
Стереотипи, забобони, міфи
Самооцінка
Повідомлення
Щоб відправити повідомлення цьому психологу прямо звідси, потрібно зареєструватися або увійти як користувач.