Психологиня Оксана Сенченко Черкаси лише онлайн
17-03-2020 Оксана Сенченко
Років досвіду: 5
Останній візит на сайт 91 день тому.
Років досвіду: 5
Освіта
- вересень 2014 р. - грудень 2019 р. - Львівський національний університет ім. Івана Франка, ступінь бакалавра та магістра за спеціальністю "Психологія" (дипломи з відзнакою).
- вересень 2018 р. - лютий 2023 р. - 4-річне навчання на Європейському освітньому проєкті Транзакційний аналіз в напрямі психотерапії.
- з січня 2021 р. - навчаюся на проєкті з Пропедевтики.
- Член Української Асоціації Транзакційного аналізу (УАТА).
- більше 200 год індивідуальної психотерапії.
- постійний професійний саморозвиток (відвідування додаткових лекцій, майстер-класів, воркшопів, конференцій, групових та індивідуальних супервізій, інтервізій, читання фахової літератури і т. д.).
- вересень 2018 р. - лютий 2023 р. - 4-річне навчання на Європейському освітньому проєкті Транзакційний аналіз в напрямі психотерапії.
- з січня 2021 р. - навчаюся на проєкті з Пропедевтики.
- Член Української Асоціації Транзакційного аналізу (УАТА).
- більше 200 год індивідуальної психотерапії.
- постійний професійний саморозвиток (відвідування додаткових лекцій, майстер-класів, воркшопів, конференцій, групових та індивідуальних супервізій, інтервізій, читання фахової літератури і т. д.).
Досвід психологічної практики
Практикую в методі Транзакційного аналізу в напрямі психотерапії під керівництвом супервізора, маю досвід онлайн-консультування.
- 9 лютого – 8 березня 2017 р. – проходження виробничої практики у психологічному центрі «Добрий день» (м. Черкаси).
- 23 листопада – 20 грудня 2017 р. – проходження педагогічної практики в СШ № 62 у м. Львів.
- 25-28 липня 2019 р. – була волонтером у VI Всеукраїнському таборі з Транзакційного Аналізу.
- 14 жовтня - 10 листопада 2019 р. – проходження асистентської (педагогічної) практики в ЛНУ ім. Івана Франка.
- з квітня 2020 р. – індивідуальна психологічна практика під керівництвом супервізора.
- з вересня 2020 р. – проводжу тренінги, просвітницькі лекції для дітей у психологічному центрі "Добрий день" (м. Черкаси).
- з березня 2022 р. – волонтер у проєкті по психологічній підтримці "Розкажи мені" та ін.
- 9 лютого – 8 березня 2017 р. – проходження виробничої практики у психологічному центрі «Добрий день» (м. Черкаси).
- 23 листопада – 20 грудня 2017 р. – проходження педагогічної практики в СШ № 62 у м. Львів.
- 25-28 липня 2019 р. – була волонтером у VI Всеукраїнському таборі з Транзакційного Аналізу.
- 14 жовтня - 10 листопада 2019 р. – проходження асистентської (педагогічної) практики в ЛНУ ім. Івана Франка.
- з квітня 2020 р. – індивідуальна психологічна практика під керівництвом супервізора.
- з вересня 2020 р. – проводжу тренінги, просвітницькі лекції для дітей у психологічному центрі "Добрий день" (м. Черкаси).
- з березня 2022 р. – волонтер у проєкті по психологічній підтримці "Розкажи мені" та ін.
Працюю з запитами
спеціалізація, зона професійних інтересів
спеціалізація, зона професійних інтересів
Працюю із такими запитами:
- Як покращити стосунки (партнерські, подружні, дитячо-батьківські, професійні, дружні)?
- Як покращити свій емоційний стан і самоставлення?
- Як віднайти, зрозуміти та актуалізувати своє справжнє «Я» (пошук внутрішньоособистісних ресурсів, постановка цілей та їхня реалізація)?
- Як подолати кризові ситуації в житті (втрати, професійні кризи тощо) та вирішити внутрішньоособистісні конфлікти?
Не працюю із залежностями (алкоголь, наркотики, лудоманія).
Зараз консультую через Skype або Viber під керівництвом супервізора.
Я готова бути поруч і підтримувати Вас у подорожі самопізнання, саморозвитку і самозцілення. Вибір за Вами.
- Як покращити стосунки (партнерські, подружні, дитячо-батьківські, професійні, дружні)?
- Як покращити свій емоційний стан і самоставлення?
- Як віднайти, зрозуміти та актуалізувати своє справжнє «Я» (пошук внутрішньоособистісних ресурсів, постановка цілей та їхня реалізація)?
- Як подолати кризові ситуації в житті (втрати, професійні кризи тощо) та вирішити внутрішньоособистісні конфлікти?
Не працюю із залежностями (алкоголь, наркотики, лудоманія).
Зараз консультую через Skype або Viber під керівництвом супервізора.
Я готова бути поруч і підтримувати Вас у подорожі самопізнання, саморозвитку і самозцілення. Вибір за Вами.
Використовую підходи та техніки
Середня вартість консультації
1000 грн
Основне
⭐ Оцінка від колег-психологів
Рейтинг від колег: 10 з 10ти.
Усього оцінок: 10. хто оцінював
Чому користувачі не можуть залишати відгуки про психологів? Чому не можна дати можливість запитувати на сайті оцінювати відповіді?
Людина, яка звертається за психологічною допомогою, так само як і будь-який нефахівець у принципі, не завжди може об'єктивно оцінити користь від тих чи інших рекомендацій психолога. Іноді найбільш слушна порада, наприклад, переглянути свої способи реагування в конфлікті, що повторюється, а найприємніша для клієнта - запевнення в тому, що він у всьому абсолютно правий і змінитися повинні оточуючі люди.
Іноді саме ті відповіді, які «зачіпають» клієнта, викликаючи почуття роздратування та агресії, якраз і є «правильнішими».
Хороші рекомендації не завжди приносять полегшення одразу.
Тому майстерність психолога може найточніше оцінити інший фахівець.
Залишили відгуки
"ТА 101"
"Техніки роботи з дітьми: типи голоду та можливості їх задоволення"
"Чоловічі страхи"
"Психосоматика: етіологія, діагностика, терапія"
"Три рівня фінансових відносин в парі"
"Базовий курс навчання з Транзакційного Аналізу в галузі психотерапії"
"Вплив соціальних мереж на особистість дорослого та дитини. Транзактно-аналітичний підхід
Відповіді 5230
Не знаю , как справиться с такими отношениями
«Очень много знакомых это проходили. И все говорят , что трудности всегда бывают и будут, вместе легче их решать и проходит. Вот и я говорю с ним, надеюсь, что со временем все пройдёт , и будет лучше чем сейчас. Мне с ним хочется быть постоянно, проводить время вместе , понимаю привязалась , но и чувства есть. Потому что переживаю, делаю для него всё, обнимаю , целую, и все те чувства что были в начале отношений и сейчас чувствую.»;
Ви зараз займаєте роль "Рятівника" у стосунках, де у партнера безліч залежностей (алкогольна, ігрова, наркотична). Як би Ви не старалися - лише він здатний змінити свою поведінку (якщо захоче). Як я писала раніше, залежність - це дуже важка ситуація, яка перетворює на пекло не лише життя людини із залежністю, але і її близьких. Помітно, що хлопець не хоче змінюватися + звинувачує Вас у всіх проблемах. Вам це потрібно? Ви заслуговуєте кращого. Я розумію, що, можливо, у Вашому житті, Ви не бачили моделі гармонійних стосунків (я Вам співчуваю), однак це не означає, що такі стосунки є нормою.
Ви правильно сказали, що це прив'язаність, я б навіть уточнила - созалежність. Для любові потрібні двоє, а я, на жаль, цього не бачу.
«Я хочу придти к остаточному решению. Понять , дело ли во мне, может я не могу быть счастливой? Поэтому и отношения строю несчастные. стоить ли закончить эти отношения, или разговорами с ним можно всё поменять.»;
Ви не відповідальна за почуття, дії, поведінку, ставлення, бажання інших людей, а лише за власні. Ви не здатні вплинути на інших людей без їхнього бажання. Ваша відповідальність у цій ситуації лише у тому, що Ви, чомусь, пускаєте у своє життя таких партнерів (якісь ваші несвідомі установки, дії і т. д. їх приваблюють) і продовжуєте з ними стосунки, вірячи, що вони зміняться. Ви творець свого життя і, як будь-яка людина, заслуговуєте на щастя. Як психолог (і просто людина) скажу, що Ви знаходитеся у деструктивних стосунках і з них необхідно виходити.
«Были конечно ссоры, но не было ни кредитов, ни зависимости. друзья были такие, но он с ними не занимался тем же , что сейчас. Меня почти все устраивало...Ведь тогда когда и были маленькие недостатки в нём, но я их сильно не замечала.»;
Припускаю, що Ви і раніше помічали у нього схильності до залежностей, однак вірили, що це лише "невеликі недоліки як і у кожного" + віра, що Ви його "врятуєте".
«Ещё и зло все накопленное на работе на мне загоняет. Но вот этого не было , когда я работала....Мне сложно с ним начать разговор на эту тему. Ведь он сразу начинает злиться и психовать. И я не знаю как он отреагирует и на такой разговор. »;
А Вам не страшно, що людина, у зміненому стані свідомості та ще і у гніві може бути небезпечною для Вашого життя? Напевно саме тому Ви і боїтеся починати розмову. А навіщо її взагалі починати? Чому б Вам просто не з'їхати від нього і припинити ці стосунки?
«Сейчас у моих родителей такие отношения..как вам сказать.. мама лежачий инвалид, а папа днями работает. Они только поговорить могут друг с другом и всё. »;
Дуже Вам співчуваю, однак це не означає, що і у Вас мають бути і будуть такі стосунки.
Ви зараз займаєте роль "Рятівника" у стосунках, де у партнера безліч залежностей (алкогольна, ігрова, наркотична). Як би Ви не старалися - лише він здатний змінити свою поведінку (якщо захоче). Як я писала раніше, залежність - це дуже важка ситуація, яка перетворює на пекло не лише життя людини із залежністю, але і її близьких. Помітно, що хлопець не хоче змінюватися + звинувачує Вас у всіх проблемах. Вам це потрібно? Ви заслуговуєте кращого. Я розумію, що, можливо, у Вашому житті, Ви не бачили моделі гармонійних стосунків (я Вам співчуваю), однак це не означає, що такі стосунки є нормою.
Ви правильно сказали, що це прив'язаність, я б навіть уточнила - созалежність. Для любові потрібні двоє, а я, на жаль, цього не бачу.
«Я хочу придти к остаточному решению. Понять , дело ли во мне, может я не могу быть счастливой? Поэтому и отношения строю несчастные. стоить ли закончить эти отношения, или разговорами с ним можно всё поменять.»;
Ви не відповідальна за почуття, дії, поведінку, ставлення, бажання інших людей, а лише за власні. Ви не здатні вплинути на інших людей без їхнього бажання. Ваша відповідальність у цій ситуації лише у тому, що Ви, чомусь, пускаєте у своє життя таких партнерів (якісь ваші несвідомі установки, дії і т. д. їх приваблюють) і продовжуєте з ними стосунки, вірячи, що вони зміняться. Ви творець свого життя і, як будь-яка людина, заслуговуєте на щастя. Як психолог (і просто людина) скажу, що Ви знаходитеся у деструктивних стосунках і з них необхідно виходити.
«Были конечно ссоры, но не было ни кредитов, ни зависимости. друзья были такие, но он с ними не занимался тем же , что сейчас. Меня почти все устраивало...Ведь тогда когда и были маленькие недостатки в нём, но я их сильно не замечала.»;
Припускаю, що Ви і раніше помічали у нього схильності до залежностей, однак вірили, що це лише "невеликі недоліки як і у кожного" + віра, що Ви його "врятуєте".
«Ещё и зло все накопленное на работе на мне загоняет. Но вот этого не было , когда я работала....Мне сложно с ним начать разговор на эту тему. Ведь он сразу начинает злиться и психовать. И я не знаю как он отреагирует и на такой разговор. »;
А Вам не страшно, що людина, у зміненому стані свідомості та ще і у гніві може бути небезпечною для Вашого життя? Напевно саме тому Ви і боїтеся починати розмову. А навіщо її взагалі починати? Чому б Вам просто не з'їхати від нього і припинити ці стосунки?
«Сейчас у моих родителей такие отношения..как вам сказать.. мама лежачий инвалид, а папа днями работает. Они только поговорить могут друг с другом и всё. »;
Дуже Вам співчуваю, однак це не означає, що і у Вас мають бути і будуть такі стосунки.
Як нам знов заговорити ???
Доброго дня, Іра.
Перш за все, щоб Вам допомогти, потрібно зрозуміти, що у Вас сталося із братом, що Ви перестали розмовляти один з одним? Давайте уявимо гіпотетичну ситуацію, Ви підходите до брата і починаєте розмову - що найгірше може трапитися?
Перш за все, щоб Вам допомогти, потрібно зрозуміти, що у Вас сталося із братом, що Ви перестали розмовляти один з одним? Давайте уявимо гіпотетичну ситуацію, Ви підходите до брата і починаєте розмову - що найгірше може трапитися?
Не знаю , как справиться с такими отношениями
Доброго дня, nik04a.
«Я то позже узнаю , что он гулял с людьми, с которыми я бы хотела , чтоб он не общался. Но он все равно продолжает с ними общение, не понимая какой вред несёт ему та компания. »;
А як Ви дізналися про те, що він гуляв із цими людьми? Чому Ви не хочете, щоб він спілкувався із цією компанією?
«Ещё когда неделю не видимся , может написать : «ты когда уже приедешь, я поесть нормально хочу», а когда с друзьями давно не виделся пишет им, что соскучился.»;
А Ви б хотіли, щоб він також Вам так писав? Ви казали йому про це?
«Ещё у него начинает проявляться зависимость к одному делу, его даже чуть не посадили из-за этого, чтобы я не говорила, как бы не контролировала, он все равно дальше продолжает это делать. »;
Можете, будь ласка, детальніше розповісти про цю залежність. Залежність - це завжди серйозна хвороба, яку потрібно лікувати на біологічному і психологічному рівнях. ЇЇ важкість полягає у тому, що залежна людина вибудовує цілу систему соціальних зв'язків і психологічних ігор (у яку він, безумовно, втягнув і Вас). Лише він сам здатний побороти цю залежність (він має цього хотіти).
«вообщем мне сложно придти к какому-то решению, расставаться не хочу, хочу счастливую семейную жизнь, но и понимаю , что я его не поменяю никак. »;
Якщо Ви бачите, що це не та людина, з якою Ви можете побудувати щасливе сімейне життя, то що Вас тримає у цих стосунках? Ви цілком правильно говорите, що Ви не зможете змінити людину без її бажання (а якщо він ще має залежність, то це ще проблематичніше). Чого б Ви хотіли від психологів?
«Я то позже узнаю , что он гулял с людьми, с которыми я бы хотела , чтоб он не общался. Но он все равно продолжает с ними общение, не понимая какой вред несёт ему та компания. »;
А як Ви дізналися про те, що він гуляв із цими людьми? Чому Ви не хочете, щоб він спілкувався із цією компанією?
«Ещё когда неделю не видимся , может написать : «ты когда уже приедешь, я поесть нормально хочу», а когда с друзьями давно не виделся пишет им, что соскучился.»;
А Ви б хотіли, щоб він також Вам так писав? Ви казали йому про це?
«Ещё у него начинает проявляться зависимость к одному делу, его даже чуть не посадили из-за этого, чтобы я не говорила, как бы не контролировала, он все равно дальше продолжает это делать. »;
Можете, будь ласка, детальніше розповісти про цю залежність. Залежність - це завжди серйозна хвороба, яку потрібно лікувати на біологічному і психологічному рівнях. ЇЇ важкість полягає у тому, що залежна людина вибудовує цілу систему соціальних зв'язків і психологічних ігор (у яку він, безумовно, втягнув і Вас). Лише він сам здатний побороти цю залежність (він має цього хотіти).
«вообщем мне сложно придти к какому-то решению, расставаться не хочу, хочу счастливую семейную жизнь, но и понимаю , что я его не поменяю никак. »;
Якщо Ви бачите, що це не та людина, з якою Ви можете побудувати щасливе сімейне життя, то що Вас тримає у цих стосунках? Ви цілком правильно говорите, що Ви не зможете змінити людину без її бажання (а якщо він ще має залежність, то це ще проблематичніше). Чого б Ви хотіли від психологів?
Ответ отредактирован автором 22-06-2020 12:16:23
Что делать?
Доброго дня, nik291.
«и мама в свою очередь давай мне говорить что он псих...уходи от него...»;
Базуючись на якій інформації Ваша мама зробила висновок, що Ваш чоловік "псих"? Що буде, якщо мама, все ж таки, не захоче помиритися із Вашим чоловіком і не прийме його (те саме стосується сестри)?
«и мама в свою очередь давай мне говорить что он псих...уходи от него...»;
Базуючись на якій інформації Ваша мама зробила висновок, що Ваш чоловік "псих"? Що буде, якщо мама, все ж таки, не захоче помиритися із Вашим чоловіком і не прийме його (те саме стосується сестри)?
Ревность
Доброго дня, Лера.
«Когда я возмущалась, он сказал, что для него оценка внешности никакого отношения к любви не имеет. Но у меня это не так, я воспринимаю это, как будто человек подсознательно в поиске... »;
Скажіть, будь ласка, а у Вас бували такі ситуації, що Ви також дивилися на хлопців або дівчат і оцінювали їхню зовнішність? Зазвичай ревнощі - це продукт невпевненості у собі та заниженої самоцінності. Можете, будь ласка, розповісти детальніше про свої попередні стосунки (хто був ініціатором розлучення, причина і т. д.). Вашу зовнішність колись хтось обезцінював (батьки, друзі, однолітки, попередні партнери тощо)?
«но сейчас я просто понимаю, что он по прежнему все оценивает, но уже молча.»;
Це лише Ваші припущення і проекції тому, що Ви не можете "читати думки" інших людей.
«То есть в моем мире, если я влюблена, я не замечаю других, или если замечаю, то это не играет в моем информационном поле никакой роли.»;
А чому Ви думаєте, що у його інформаційному полі це грає якусь роль? Це цілком нормально, що особа у стосунках може звертати увагу на інших людей, водночас, у Вас дуже ідеалізоване уявлення про кохання. Звідки це?
«Когда я возмущалась, он сказал, что для него оценка внешности никакого отношения к любви не имеет. Но у меня это не так, я воспринимаю это, как будто человек подсознательно в поиске... »;
Скажіть, будь ласка, а у Вас бували такі ситуації, що Ви також дивилися на хлопців або дівчат і оцінювали їхню зовнішність? Зазвичай ревнощі - це продукт невпевненості у собі та заниженої самоцінності. Можете, будь ласка, розповісти детальніше про свої попередні стосунки (хто був ініціатором розлучення, причина і т. д.). Вашу зовнішність колись хтось обезцінював (батьки, друзі, однолітки, попередні партнери тощо)?
«но сейчас я просто понимаю, что он по прежнему все оценивает, но уже молча.»;
Це лише Ваші припущення і проекції тому, що Ви не можете "читати думки" інших людей.
«То есть в моем мире, если я влюблена, я не замечаю других, или если замечаю, то это не играет в моем информационном поле никакой роли.»;
А чому Ви думаєте, що у його інформаційному полі це грає якусь роль? Це цілком нормально, що особа у стосунках може звертати увагу на інших людей, водночас, у Вас дуже ідеалізоване уявлення про кохання. Звідки це?
Ответ отредактирован автором 22-06-2020 12:03:15
Отношение с мамой
«ну и есть такие которые выслушат и скажут надо съезжать .я всегда мечтала чтоб и у меня были нормальные отношения в семье как у других , и боюсь что если встречу парня то он меня не поймет и как ему рассказать о моих отношениях в семье »;
Дуже радію, що у Вас є люди, які здатні Вас підтримати - скористайтеся цим. Запам'ятайте, що Ви - не Ваші батьки. Коли людина Вас любить, вона хоче зрозуміти і пізнати Вас. Я впевнена, що хлопець Вас підтримає, адже батьків не обирають.
Дуже радію, що у Вас є люди, які здатні Вас підтримати - скористайтеся цим. Запам'ятайте, що Ви - не Ваші батьки. Коли людина Вас любить, вона хоче зрозуміти і пізнати Вас. Я впевнена, що хлопець Вас підтримає, адже батьків не обирають.
Можно ли уладить отношения в семье?
«А маму я боюсь питати, чи вона цього хоче, бо мабуть і так знаю відповідь, що так, та чому ж зараз сама це не зробе.»;
А чому Ви боїтеся питати про це маму?
«Так, звісно я можу повернутися, саме це в повинна була завтра зробити по причині стажування, але тепер не можу поїхати, бо боюсь залишати їх, боюсь що сварки будуть, а так я їх заспокоюю, намагаюся говорити з кожним. А як я поїду то хто це буде робити, і боюсь лишати.»;
Ви - автономна, доросла особистість і те саме стосується Ваших батьків. Не рятуйте їх і не намагайтеся їх змінити. Якщо вони захочуть сваритися, то будуть це робити - будете Ви поряд чи ні. Таке враження, що Ви стали батьківською фігурою для своїх батьків-дітей і мені дуже шкода. Хочеться обійняти Вашу маленьку дівчинку всередині Вас і сказати їй, що вона заслуговує бути щасливою і мати своє житя.
«І в дитинстві боялась їхнього розлучення, і зараз так само. Вони наказали один одного поганих слів, які тепер у мене в голові, як далі все буде не знаю, але дуже гірко зараз на душі.»;
Найкраще, у Вашому випадку, це звернутися індивідуально до психолога-психотерапета. Якщо у Вас фінансові труднощі, то Ви можете звернутися у психологічну службу при Вашому навчальному закладі.
«Я не можу абстрагуватися від цього, мені шкода маму, і шкода, зо батько не розуміє своєї провини у її поведінці зараз. »;
Так, звісно батьків дуже шкода, однак не забувайте і про себе, про свій психологічний стан. Давайте подумаємо разом, як саме Ви можете абстрагуватися від цих негативних спогадів зараз?
А чому Ви боїтеся питати про це маму?
«Так, звісно я можу повернутися, саме це в повинна була завтра зробити по причині стажування, але тепер не можу поїхати, бо боюсь залишати їх, боюсь що сварки будуть, а так я їх заспокоюю, намагаюся говорити з кожним. А як я поїду то хто це буде робити, і боюсь лишати.»;
Ви - автономна, доросла особистість і те саме стосується Ваших батьків. Не рятуйте їх і не намагайтеся їх змінити. Якщо вони захочуть сваритися, то будуть це робити - будете Ви поряд чи ні. Таке враження, що Ви стали батьківською фігурою для своїх батьків-дітей і мені дуже шкода. Хочеться обійняти Вашу маленьку дівчинку всередині Вас і сказати їй, що вона заслуговує бути щасливою і мати своє житя.
«І в дитинстві боялась їхнього розлучення, і зараз так само. Вони наказали один одного поганих слів, які тепер у мене в голові, як далі все буде не знаю, але дуже гірко зараз на душі.»;
Найкраще, у Вашому випадку, це звернутися індивідуально до психолога-психотерапета. Якщо у Вас фінансові труднощі, то Ви можете звернутися у психологічну службу при Вашому навчальному закладі.
«Я не можу абстрагуватися від цього, мені шкода маму, і шкода, зо батько не розуміє своєї провини у її поведінці зараз. »;
Так, звісно батьків дуже шкода, однак не забувайте і про себе, про свій психологічний стан. Давайте подумаємо разом, як саме Ви можете абстрагуватися від цих негативних спогадів зараз?
Можно ли уладить отношения в семье?
«Когда говорят о разводе чувствую тревогу и страх, не хочется этого, хотя возможно тогда стало бы лучше, скорее всего. И я думаю, что просто нормально они не разойдутся, будут сопутствующие этому ссоры, выяснения.»;
А що саме Вас лякає у їхньому розлученні - те, що вони будуть сваритися (але вони і зараз це роблять) чи щось інше? Вам у дитинстві було страшно, що батьки розійдуться?
«О своей жизни сейчас даже не думается, так как эти их разногласия давят на меня, угнетают...Я живу отдельно, так как учусь в другом городе, но сейчас учебы нет и я дома пока что. Уж лучше б они на меня переключились, чем всю жизнь друг с другом ссорятся »;
На жаль, ми не здатні змінити психологічне благополуччя інших людей за них самих. Дуже сумно, що Ви зовсім не думаєте про своє життя, а концентруєтеся вилючно на житті батьків. Навіщо Ви жертвуєте собою? Можливо, нарешті настав час цінувати себе і попіклуватися про своє благополуччя, психологічно сепарувавшись від батьків. Чим Ви цікавитеся і що Вам подобається, які у Вас плани на майбутнє, чи є у Вас друзі або хлопець?
Скажіть, будь ласка, а Ви можете зараз знову повенутися в гуртожиток чи квартиру у тому місті, де Ви навчаєтеся або ж переїхати до друзів?
А що саме Вас лякає у їхньому розлученні - те, що вони будуть сваритися (але вони і зараз це роблять) чи щось інше? Вам у дитинстві було страшно, що батьки розійдуться?
«О своей жизни сейчас даже не думается, так как эти их разногласия давят на меня, угнетают...Я живу отдельно, так как учусь в другом городе, но сейчас учебы нет и я дома пока что. Уж лучше б они на меня переключились, чем всю жизнь друг с другом ссорятся »;
На жаль, ми не здатні змінити психологічне благополуччя інших людей за них самих. Дуже сумно, що Ви зовсім не думаєте про своє життя, а концентруєтеся вилючно на житті батьків. Навіщо Ви жертвуєте собою? Можливо, нарешті настав час цінувати себе і попіклуватися про своє благополуччя, психологічно сепарувавшись від батьків. Чим Ви цікавитеся і що Вам подобається, які у Вас плани на майбутнє, чи є у Вас друзі або хлопець?
Скажіть, будь ласка, а Ви можете зараз знову повенутися в гуртожиток чи квартиру у тому місті, де Ви навчаєтеся або ж переїхати до друзів?
Можно ли уладить отношения в семье?
Доброго дня, Марина.
Дуже Вам співчуваю, що Ви жили у сім'ї з такими стосунками, адже Ви не відчували безпеки та не отримували любов, підтримку, увагу, на яку заслуговували. У цій ситуації, перш за все, хочеться запитати Вас - як Вам з цим? Ви зараз живете разом з батьками?
«Посоветуйте, что делать. Мне кажется, что если они и помирятся как-то, то потом опять все вернётся. »;
Помітно, що у Ваших батьків созалежні стосунки і розбиратися із ними лише їм самим. Якщо Ваша мама і тато продовжують ці деструктивні стосунки - то це означає, що кожний із них отримує якусь несвідому психологічну вигоду від них. Не будьте "Рятівником" тому, що це погано і для Вас і для них: Ви виснажуєтеся, при цьому, вкладаючи ресурс безцільно; далі батьки можуть переключитися із сварок між собою на вираження гніву на Вас (припускаю, що Ви так робили в дитинстві) + Ви несвідомо обезцінюєте можливості своїх батьків впоратися із проблемою самостійно, не даючи їм нарешті взяти відповідальність за своє життя. Запам'ятайте - Ви не здатні вплинути на поведінку, почуття, дії інших людей без їхнього бажання, а лише на свої. Тому, перш за все, потурбуйтеся про себе.
Ваш максимум у цій ситуації - заявити батькам про своє хвилювання за їхнє психологічне благополуччя, водночас, лише їм самим обирати, як діяти далі.
Дуже Вам співчуваю, що Ви жили у сім'ї з такими стосунками, адже Ви не відчували безпеки та не отримували любов, підтримку, увагу, на яку заслуговували. У цій ситуації, перш за все, хочеться запитати Вас - як Вам з цим? Ви зараз живете разом з батьками?
«Посоветуйте, что делать. Мне кажется, что если они и помирятся как-то, то потом опять все вернётся. »;
Помітно, що у Ваших батьків созалежні стосунки і розбиратися із ними лише їм самим. Якщо Ваша мама і тато продовжують ці деструктивні стосунки - то це означає, що кожний із них отримує якусь несвідому психологічну вигоду від них. Не будьте "Рятівником" тому, що це погано і для Вас і для них: Ви виснажуєтеся, при цьому, вкладаючи ресурс безцільно; далі батьки можуть переключитися із сварок між собою на вираження гніву на Вас (припускаю, що Ви так робили в дитинстві) + Ви несвідомо обезцінюєте можливості своїх батьків впоратися із проблемою самостійно, не даючи їм нарешті взяти відповідальність за своє життя. Запам'ятайте - Ви не здатні вплинути на поведінку, почуття, дії інших людей без їхнього бажання, а лише на свої. Тому, перш за все, потурбуйтеся про себе.
Ваш максимум у цій ситуації - заявити батькам про своє хвилювання за їхнє психологічне благополуччя, водночас, лише їм самим обирати, як діяти далі.
Ответ отредактирован автором 21-06-2020 14:53:18
Что делать если ребенок уходит из дома и не слушается?
Доброго дня, nik990.
Розкажіть, будь ласка, детальніше про стосунки дитини із Вами та батьком. Яка у вас атмосфера вдома? Можливо у вашій сім'ї, за цей час, трапилися якісь стресові події чи кардинальні зміни? Ви запитували у дитини про те, що саме їй дає спілкування із її друзями? Як справи у дитини із однокласниками та вчителями у школі?
«Мотивировали подарками, деньгами , его хватает на 2-3 дня,потом опять убегает.
Как бороться с этим? Уже даже говорили, что отправим его в интернат учиться,ему всё равно.»;
Помітно, що Ви використовували стратегії залякування, "матеріального підкупу", замість того, щоб спробувати зрозуміти дитину, приділивши їй увагу. Чому Ви не розглянули варіант звернутися індивідуально до психолога? Як зазначила вище колега, підлітковий вік - це дуже складний етап у житті, коли відбувається сепарація від батьків та становлення ідентичності. У цей час підліток найбільше потребує прийняття і розуміння, розмови "на рівних" яке він, більш за все, зараз знаходить лише у тій компанії. Згадайте себе у цьому віці і чого Ви хотіли.
Розкажіть, будь ласка, детальніше про стосунки дитини із Вами та батьком. Яка у вас атмосфера вдома? Можливо у вашій сім'ї, за цей час, трапилися якісь стресові події чи кардинальні зміни? Ви запитували у дитини про те, що саме їй дає спілкування із її друзями? Як справи у дитини із однокласниками та вчителями у школі?
«Мотивировали подарками, деньгами , его хватает на 2-3 дня,потом опять убегает.
Как бороться с этим? Уже даже говорили, что отправим его в интернат учиться,ему всё равно.»;
Помітно, що Ви використовували стратегії залякування, "матеріального підкупу", замість того, щоб спробувати зрозуміти дитину, приділивши їй увагу. Чому Ви не розглянули варіант звернутися індивідуально до психолога? Як зазначила вище колега, підлітковий вік - це дуже складний етап у житті, коли відбувається сепарація від батьків та становлення ідентичності. У цей час підліток найбільше потребує прийняття і розуміння, розмови "на рівних" яке він, більш за все, зараз знаходить лише у тій компанії. Згадайте себе у цьому віці і чого Ви хотіли.
Ответ отредактирован автором 21-06-2020 14:41:59
Тот,кого люблю,считает конкуренткой
Доброго дня, Anastasiia199301.
«Коллега на работе нравится уже 3 год,надежды на взаимность пока нет»;
На скільки я зрозуміла, Ви розглядаєте його у якості партнера для стосунків?
А що саме Вам у ньому подобається? Ви казали йому про свої почуття або проявляли до нього інтерес як до чоловіка?
«А еще к тому же считает меня своей конкуренткой ..»;
Звідки Ви про це дізналися? Він Вам сам про це сказав?
«Пыталась с ним об этом поговорить,молчит,игнорирует...»;
А можете, будь ласка, розписати свій діалог (дуже важливо зрозуміти, як саме Ви подаєте інформацію)?
« Мне важнее новой должности сохранить хорошее отношение с ним...Но развиваться хочу,и помогать ему с работой хочу, но он не верит и не понимант моего" альтруизма".»;
По перше, Ви пояснювали йому причину свого "альтруїзму"? По друге, у Вас спостерігається суперечність: з одного боку Ви хочете розвиватися, а з іншого - жертвуєте своїм розвитком. Хіба любов - це самопожертва?
«Коллега на работе нравится уже 3 год,надежды на взаимность пока нет»;
На скільки я зрозуміла, Ви розглядаєте його у якості партнера для стосунків?
А що саме Вам у ньому подобається? Ви казали йому про свої почуття або проявляли до нього інтерес як до чоловіка?
«А еще к тому же считает меня своей конкуренткой ..»;
Звідки Ви про це дізналися? Він Вам сам про це сказав?
«Пыталась с ним об этом поговорить,молчит,игнорирует...»;
А можете, будь ласка, розписати свій діалог (дуже важливо зрозуміти, як саме Ви подаєте інформацію)?
« Мне важнее новой должности сохранить хорошее отношение с ним...Но развиваться хочу,и помогать ему с работой хочу, но он не верит и не понимант моего" альтруизма".»;
По перше, Ви пояснювали йому причину свого "альтруїзму"? По друге, у Вас спостерігається суперечність: з одного боку Ви хочете розвиватися, а з іншого - жертвуєте своїм розвитком. Хіба любов - це самопожертва?
Ответ отредактирован автором 21-06-2020 14:28:41
Отношение с мамой
«Здравствуйте .я уехала ,ну пока на работу. »;
Вітаю, що Ви нарешті покинули це токсичне середовище! Але чому лише "поки що"? Вам необхідно залишатися в іншому місті і жити там.
«Но меня не оставляют плохие воспоминания о доме , весь это ужас . Даже снятся во сне ,я с ужасом просыпаюсь . Как мне избавиться от плохих мыслей ? Порой кажется что я одна ,родные мне не как друзья и нет доверия ни к кому чтоб поделиться .( »;
А у Вас є друзі, знайомі, колеги, які могли б Вас зараз підтримати? Якщо Ви бачите, що Вам так психологічно важко, то найкраще - це звернутися індивідуально до психолога-психотерапевта.
Вітаю, що Ви нарешті покинули це токсичне середовище! Але чому лише "поки що"? Вам необхідно залишатися в іншому місті і жити там.
«Но меня не оставляют плохие воспоминания о доме , весь это ужас . Даже снятся во сне ,я с ужасом просыпаюсь . Как мне избавиться от плохих мыслей ? Порой кажется что я одна ,родные мне не как друзья и нет доверия ни к кому чтоб поделиться .( »;
А у Вас є друзі, знайомі, колеги, які могли б Вас зараз підтримати? Якщо Ви бачите, що Вам так психологічно важко, то найкраще - це звернутися індивідуально до психолога-психотерапевта.
кризис в семейных отношениях
«Страх и сомнения возникли у меня из-за того, что муж постоянно говорит, что я никому не нужна, что я ничего сама не добьюсь, что я буду жить в картонной коробке, что женщины всегда трусятся за мужчинами и даже если те их бьют, то терпят, потому что не хотят быть одиночками. Слушая всё это я начала терять свою самооценку и решительность. »;
«Конечно же анализ наших проблем лучше делать, когда выслушаешь мнение обоих, потому что у каждого своя правда. »;
У Вашій ситуації поведінка чоловіка - це насильство і розглядати його суб'єктивну думку є недоцільно. У Вас зараз, як у жертви абюзу, боряться дві полярності "хочу розтавання - не хочу, бо боюся (що залишуся одною, незможу і т. д.)". Таке відчуття, що Ви одночасно і звинувачуєте і виправдовуєте чоловіка. Ви вже молодець, що звернулися сюди на форум - це перший крок. Тепер зробіть другий крок, подбавши про себе та дитину, адже ви цінні. Крім цього, у Вас є не лише внутрішній, але і зовнішній ресурс, який здатний Вам допомогти (Ваші батьки).
Вірю у Вас і бажаю Вам удачі!
«Конечно же анализ наших проблем лучше делать, когда выслушаешь мнение обоих, потому что у каждого своя правда. »;
У Вашій ситуації поведінка чоловіка - це насильство і розглядати його суб'єктивну думку є недоцільно. У Вас зараз, як у жертви абюзу, боряться дві полярності "хочу розтавання - не хочу, бо боюся (що залишуся одною, незможу і т. д.)". Таке відчуття, що Ви одночасно і звинувачуєте і виправдовуєте чоловіка. Ви вже молодець, що звернулися сюди на форум - це перший крок. Тепер зробіть другий крок, подбавши про себе та дитину, адже ви цінні. Крім цього, у Вас є не лише внутрішній, але і зовнішній ресурс, який здатний Вам допомогти (Ваші батьки).
Вірю у Вас і бажаю Вам удачі!
кризис в семейных отношениях
«Однажды, еще до свадьбы я от него уезжала, так как он подымал руку, и не собиралась возвращаться. Но он пол года менялся (как он утверждал) и добивался моего прощения. Я поверила и вернулась. А когда мы переехали в другую страну, он сказал, что ему надоело быть другим человеком и хочет быть таким, какой он есть. Я почувствовала себя обманутой»;
На скільки я зрозуміла, Ваш чоловік ще на початку стосунків піднімав на Вас руку. Чому Ви залишалися із ним? Що Вас тримало? Помітно, що чоловік не бажає працювати над стосунками + Ваша дитина бачить таку нездорову атмосферу у Вашій сім'ї і це дуже травматично (щасливі батьки - щаслива дитина).
«Хочу понять, правильно ли я делаю, что хочу развестись. Или может это у многих такая жизнь? Или у меня мало терпения? Или проблема во мне? »;
Фізичне і психологічне насилля - це не норма у будь-яких проявах. Лише ми самі відповідальні за свої реакції, почуття і поведінку, а Ваш чоловік, на жаль, обрав насилля. Дивно, що Ви ще і сумніваєтеся у цьому. Звідки у Вас ці сумніви?
«Попытаться сохранить отношения я не хочу, ведь как после такого может быть любовь или какие-то хорошие чувства.»;
Ви чітко усвідомили чого бажаєте і чого хочете. Що Вам заважає це реалізувати?
На скільки я зрозуміла, Ваш чоловік ще на початку стосунків піднімав на Вас руку. Чому Ви залишалися із ним? Що Вас тримало? Помітно, що чоловік не бажає працювати над стосунками + Ваша дитина бачить таку нездорову атмосферу у Вашій сім'ї і це дуже травматично (щасливі батьки - щаслива дитина).
«Хочу понять, правильно ли я делаю, что хочу развестись. Или может это у многих такая жизнь? Или у меня мало терпения? Или проблема во мне? »;
Фізичне і психологічне насилля - це не норма у будь-яких проявах. Лише ми самі відповідальні за свої реакції, почуття і поведінку, а Ваш чоловік, на жаль, обрав насилля. Дивно, що Ви ще і сумніваєтеся у цьому. Звідки у Вас ці сумніви?
«Попытаться сохранить отношения я не хочу, ведь как после такого может быть любовь или какие-то хорошие чувства.»;
Ви чітко усвідомили чого бажаєте і чого хочете. Що Вам заважає це реалізувати?
Ответ отредактирован автором 20-06-2020 18:56:38
кризис в семейных отношениях
Дуже сумно, що Ваш чоловік до Вас так ставиться (обезцінює, ображає, погрожує, перекладає відповідальність) - співчуваю Вам. Ви маєте право сумувати і гніватися на нього. Крім цього, помітно як Вам важко (дитинка, адаптація у новій країні, проблеми із чоловіком).
«Вот вчера начала разговор со слов: " если хочешь поговорить, то давай, только спокойно и тихо." А закончился разговор его криками: "я тебя в окно выброшу!" »;
А як Ваша розмова перейшла із спокійного спілкування у погрозу? Що стало тою "точкою переходу"? А як дитина сприймає ваші сварки?
«Когда мы переехали в другую страну, я была на последних месяцах беременности и, как любой беременной, я нуждалась в помощи и моральной и физической. Но оказалось, что муж требует моральной помощи больше, у него началась депрессия из-за переезда и мне пришлось его поддерживать сколько хватило сил. Взаимности не было, хоть я и говорила, что мне тоже нелегко. После того, как я увидела, что он хочет, чтобы только его желания были удовлетворены, а мои - пустое место, я перестала его утешать. От него было негодование и при любой возможности он унижал словами и обижал.»;
Таке відчуття, що Ви замінили своєму чоловікові психолога, хоча і Ви самі потребували спеціаліста. Звісно, що ми не можемо підтримати і допомогти іншій людині, якщо самі немаємо ресурсу ("Вдягни кисневу маску спочатку на себе, а потім на іншого"). Замість того, щоб запропонувати чоловікові піти індивідуально до спеціаліста та потурбуватися про себе, Ви стали його "Рятівником", звісно ж виснажилися і, в кінці кінців, чоловік перейшов із ролі Жертви у Переслідувача, адже Ви відмовилися від цієї ролі, яку самі собі присвоїли (він втратив єдиний ресурс підтримки, йому стало страшно і він "як загнаний звір" почав нападати). Помітно, що Ви начебто боїтеся відкрито висловлювати свої бажання і потреби, відстоювати свої особистісні кордони, тому у Вас накоплюється фрустрація, а потім відбувається "вибух".
«Он не работает, учит язык и делает задания с курсов по профессии. Меня упрекает, что я не учу язык так много как он, но у меня физически на это нет времени.»;
Тоді виходить Ви, крім того, що сидите із дитиною, ще і працюєте зараз? Як Вам із цим?
«Во время встречаний ссоры были в основном из-за ревности моей, но сейчас я не ревную абсолютно, а ссоры продолжились по другим поводам и без поводов.»;
А Ви зараз взагалі довіряєте своєму чоловікові? Чоловік давав Вам конкрентні приводи для ревнощів?
« Когда говорю о разводе, он говорит, что я всё заранее спланировала, чтобы его использовать. »;
Мені здається, що він так говорить через страх Вас втратити + помітно, що Ваш чоловік також зараз знаходиться у стресі через період адаптації у новій країні.
«Родителям недавно всё рассказала, они готовы были забрать меня с ребенком сразу же, но проблема в том, что мы очень далеко... »;
Не зовсім зрозуміла причину, чому Ви і дитина не можете поїхати до батьків, адже існують літаки і т. д. Головне - бажання.
Скажіть, будь ласка, а особисто Ви хотіли б (за умови, що чоловік буде співпрацювати із Вами) якось спробувати разом врятувати ці стосунки, звернувшись до сімейного психолога?
«Вот вчера начала разговор со слов: " если хочешь поговорить, то давай, только спокойно и тихо." А закончился разговор его криками: "я тебя в окно выброшу!" »;
А як Ваша розмова перейшла із спокійного спілкування у погрозу? Що стало тою "точкою переходу"? А як дитина сприймає ваші сварки?
«Когда мы переехали в другую страну, я была на последних месяцах беременности и, как любой беременной, я нуждалась в помощи и моральной и физической. Но оказалось, что муж требует моральной помощи больше, у него началась депрессия из-за переезда и мне пришлось его поддерживать сколько хватило сил. Взаимности не было, хоть я и говорила, что мне тоже нелегко. После того, как я увидела, что он хочет, чтобы только его желания были удовлетворены, а мои - пустое место, я перестала его утешать. От него было негодование и при любой возможности он унижал словами и обижал.»;
Таке відчуття, що Ви замінили своєму чоловікові психолога, хоча і Ви самі потребували спеціаліста. Звісно, що ми не можемо підтримати і допомогти іншій людині, якщо самі немаємо ресурсу ("Вдягни кисневу маску спочатку на себе, а потім на іншого"). Замість того, щоб запропонувати чоловікові піти індивідуально до спеціаліста та потурбуватися про себе, Ви стали його "Рятівником", звісно ж виснажилися і, в кінці кінців, чоловік перейшов із ролі Жертви у Переслідувача, адже Ви відмовилися від цієї ролі, яку самі собі присвоїли (він втратив єдиний ресурс підтримки, йому стало страшно і він "як загнаний звір" почав нападати). Помітно, що Ви начебто боїтеся відкрито висловлювати свої бажання і потреби, відстоювати свої особистісні кордони, тому у Вас накоплюється фрустрація, а потім відбувається "вибух".
«Он не работает, учит язык и делает задания с курсов по профессии. Меня упрекает, что я не учу язык так много как он, но у меня физически на это нет времени.»;
Тоді виходить Ви, крім того, що сидите із дитиною, ще і працюєте зараз? Як Вам із цим?
«Во время встречаний ссоры были в основном из-за ревности моей, но сейчас я не ревную абсолютно, а ссоры продолжились по другим поводам и без поводов.»;
А Ви зараз взагалі довіряєте своєму чоловікові? Чоловік давав Вам конкрентні приводи для ревнощів?
« Когда говорю о разводе, он говорит, что я всё заранее спланировала, чтобы его использовать. »;
Мені здається, що він так говорить через страх Вас втратити + помітно, що Ваш чоловік також зараз знаходиться у стресі через період адаптації у новій країні.
«Родителям недавно всё рассказала, они готовы были забрать меня с ребенком сразу же, но проблема в том, что мы очень далеко... »;
Не зовсім зрозуміла причину, чому Ви і дитина не можете поїхати до батьків, адже існують літаки і т. д. Головне - бажання.
Скажіть, будь ласка, а особисто Ви хотіли б (за умови, що чоловік буде співпрацювати із Вами) якось спробувати разом врятувати ці стосунки, звернувшись до сімейного психолога?
Публикації психолога 2
Відео психолога 3
всі категорії ...
Особистісне зростання та корисні поради
Стереотипи, забобони, міфи
Самооцінка
Повідомлення
Щоб відправити повідомлення цьому психологу прямо звідси, потрібно зареєструватися або увійти як користувач.
