Розрив стосунків, розлучення

Я не хочу жити. Ми з хлопцем розійшлися я не можу цього прийняти, я не можу ні спати ні їсти, я благала його не йти. Я його люблю. Ми багато сваримось аде я не уявляю свого життя без цієї людини, я по справжньому так ніколи нікого не впускала в своє життя. Розумію зо це смішно але я правда не хочу жити без нього. Від мене всі завжди відмовлялися. Ще з дитинства. Усі родичі кидали друг другу а мати лишала де попало. А я йому відкрилась і довірилась і тепер просто у мене серце розривається .і я не можу ніяк собі допомогти. Я нікому не потрібна і я одна в цьому світі з собою зі своїми думками а вони мене так боляче гризуть що я вже не можу це слухати. Вже голова розривається від моїх істерик та сліз.
Не хочу жити, але боюсь собі нашкодити.
Мені іноді здається що я як якась ганчірка просто помили викрутили і на смітник. І так завжди я не хочу знову таке відчуття. Аде я не зможу бо я дуже довірлива. І я не знаю що робити.
Разом були рік і 10 місяців




Вибачте будь ласка що вас турбую і пишу.
Мені немає до кого звернутись.

Чоловік залишив після 10 років стосунків. Сказав, що не бачить майбутнього зі мною і що останні роки розглядав інші варіанти крім мене. Це важко. Звичайно, наші стосунки були вже не такими, як колись, вони стали більш прохолодними і відстороненними, але я завжди його підтримувала, дійсно підтримувала і приймала його таким, як він є, не висуваючи вимог, не вимагаючи змін в його особистості, не потребуючи від нього чогось неймовірного в мою сторону, не ревнуючи, не контролюючи, повністтю довіряючи. Я любила його таким, як він є, навіть коли бачила що він поступово втрачає до мене інтерес і його починає дратувати моя присутність та мої інтереси. Він пішов до психотерапевта, я його у цьому теж підтримувала, хоч і розуміла, що швидше за все він мене залишить під час терапії і виявилась, нажаль, права. Він став дуже фінансово успішним за ці роки, звичайно він тепер хоче когось свого рівня, а не мене, ту яка не встигла так вирости, яка перенесла декілька років тому клінічну депрессію, вляпалась в результаті в фінансову залежність і втратила через це в його очах цінність як партнер. Напевно, я б і сама від себе пішла, будучи на його місці, хоча на моєму місці, якби в мене зараз поряд була така підтримуюча і любляча людина як я, то я була б дуже цінила це і стала б дуже успішною. Він, звичайно, по своєму не проста людина, але я планувала з ним своє майбутнє, сім'ю. Хотіла розпочати бізнес, щоб він міг накінець звільнитися з роботи та відпочити, поки я займусь нашим доходом. Розумію, що затягнула з цим, розумію що є мої помилки. Ми не сварилися, ми попрощались в сльозах і дякуючи один одному за підтримку. Я прийняла його рішення, навіть таке болюче для мене. Від цього мені ще гірше, бо насправді мені немає навіть на що розізлитись, щоб знайти якусь силу до життя. Ми не спілкуємось зараз, адже йому потрібна пауза та спокій, та і мені це теж потрібно, інакше будь яка згадка чи контакт виливається в реальну фізичну біль. Я страюсь продовжувати жити, шукати себе заново, прогулянки, пробіжки, медитація, навчання, спілкування з людьми, підготовка до створення бізнесу, як і планувала раніше, але всередині я просто знищена. Я люблю його, я хочу щоб він повернувся, але розумію що це кінець, і кожна думка про те, що його більше не буде в моєму житті висмоктує з мене всі сили і поступово забирає бажання жити. Таке враження, начебто я стараюсь рухатись вперед, але в реальності мене тльки відтягує назад. Мені дуже важко.
Як мені справитись? Яка саме терапія мені потрібна?

В общем 10 месяцев общались плотно. После чего я приехал в отпуск с армии и мы сошлись. Все было супер. После через 12 дней я уехал дальше служить.общались месяц каждый день по долгу все было вроде хорошо.
И в один день она ложиться спать я говорю что проснешься набери. После чего она есть в Сити Вайбер пишет я проснулась и не звонит. Я заступал в караул написал об этом. После чего я как ребенок принципиально не звонил два дня.после чего списались созвонились и она сказала что хочет разойтись потому что я постоянно говорю что она не правильно говорит я навязываю свои правила бо они общепринятые и она не хочет жить по другому не как раньше к чему она привыкла.
Мы не договорили и она сказала перезвонить.
Теперь не звонков не ответов на смс. Я отправил пару голосовых что я готов сесть обсудить все проблемы идти на пересмотрение наших отношений и менять себя.
Но ответа нет. Я не хочу ее терять