Павел Леонидович 4 години тому: 
Волання про порятунок...
»
Поради психолога онлайн (безкоштовно)
»
Особистісне зростання та корисні поради »
Волання про порятунок...
Знайдіть психолога в Україні: психолог Київ, психолог Дніпро, психолог Одеса, психолог Харків, психолог Львів та інші регіони України або онлайн.
| Ірина Миколенко психолог 24-11-2024 05:47:40 |
1
Доброго Утра! "Якщо прочитати -- смішно, але це трагедія!!!!!" - нет это не смешно... И да, вас мать отравила всю вашу жизнь изломала... ( это все преступное деяние вашей матери) ( нарцисс - но скорее всего, там и еще есть психические отклонения у нее - и это уже психиатрия) Вы с ней еще общаетесь? Живете ли отдельно от нее? "І як наслідок: безробіття, безгрошів'я, без друзів, без рідні... Отруєне життя..." - без работы по какой причине? Не получили образования из за запретов матери? Искали ли какието подработки? ( грузчик, разнорабочий, курьер и т д ) На какие доходы вы живете? ( жить же вам на что то надо каждый день) Боитесь что вас не возьмут на работу? Что вы там не нужны? Глубинный комплекс ненужности сидит в вас - опять же, как вы сами правильно сказали - не были нужны никому... не матери ... не родственникам... У вас хорошая интуиция судя по всему - раз вы уже в детстве, все чувствовали! ( истинное отношение матери к вам) И как могли - пытались вырваться от агрессора и абьюза... Так может вам, прислушиваться к своей интуиции? Может она подскажет - как вам с этого всего выбираться? А так конечно, вам нужна помощь и психолога - психотерапия ( длительная) И найти своих родных людей - родных не по крови - а по духу - тех людей, которые вас будут понимать и принимать. "тотального розчарування і зневіри, апатії. Абсолютно не вірю, що від мене щось залежить..." Розачерование в жизни? В людях? В Судьбе? В матери? ( конкретнее можно пожалуйста) Вы конечно, глубоко погрязли ( из за матери - это она вас туда окунула) в комплексах и детских травмах - не социализировались в социуме. Не прошли нормально путь социализации - отсюда так тяжело ... плюс разочарование и видимо запрет стоит подсознательно - что вам нечего нельзя в этой жизни... ( опять же, мать вам это внушила) Тут надо снимать - все эти разрушительные и не правильные внутренние установки - весь этот обман и иллюзии чужие - и начинать жить - так как хотите вы! Как бы вы хотели жить? ( опишите свои желания) 
|
| Валерія Володимирівна Шепітько психолог Харків 24-11-2024 09:14:59 |
1
Добрий день! Отримати реальну допомогу і почати жити своє життя, ви зможете, якщо усвідомити, що ви вже доросла людина і «війна» (ваше дитинство) скінчилось. У кожної людини було дитинство і всі ми отримали травми, але минуле не можна скасувати, головне, що ви робити з цим багажем «сьогодні». Можна себе жаліти й ненавидіти, а можна співчувати собі й розуміти свої особливості. Вибір завжди за вами.
|
А Ви бажаєте поставити питання психологам просто зараз? Або отримати приватну допомогу психотерапевта онлайн (по Скайпу, Вайберу, Watsapp)?
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 24-11-2024 11:05:23 |
3
Алла Григорівна Веленко Владислава Василівна Курманова Доброго ранку! цитата:
Невпевнений, що отримаю реальну допомогу. І все ж...
|
Виберіть психолога для консультування з приводу особистісного зростання, самовдосконалення, розвитку нових навиків
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 24-11-2024 13:00:04 |
1
Почему вы считаете, что это смешно, если прочитать? Ничего смешного в том, что ребенок не получил любви, заботы и поддержки, нет. Это грустно. Детство и юность вам конечно не вернуть, не изменить прошлое. Но вот свое настоящее и будущее вы точно способны изменить к лучшему. Вам всего 42 года и точно еще можно и семью, и удовольствие от жизни и друзей. Но для этого нужны ваши усилия - разобраться с вашим детским опытом, установками, убеждениями, разобраться в том, как вы строите отношения с самим собой и с другими, что остаетесь в одиночестве. И постепенно, шаг за шагом, меняя свое мышление, поведение и соответственно, жизнь. Для этого нужна длительная психотерапия, ибо только в контакте с другим человеком, который будет вам слушать, принимать, задавать нужные вопросы и давать обратную связь, вы сможете все это проработать. Как давно вы без работы? Чем наполнена ваша жизнь? Были ли раньше друзья, отношения с женщинами? Почему написали, что не уверены, что получите помощь?
|
| Владислава Василівна Курманова психолог м Ромни 24-11-2024 18:09:29 |
цитата:
Невпевнений, що отримаю реальну допомогу. І все ж... Вітаю! Не побачила, чим саме ви хочете, щоб вам допомогли? цитата:
Появився на світ небажаною дитиною (інтуїтивно відчував це із ранніх років), тому ані любові, ані виховання не отримав. Шкода, що ви виросли в таких умовах. Але тепер ви доросла людина, яка може щось змінити в своєму житті та сприйнятті свого дитинства. Подумайте, що зараз вам може допомогти і сформулюйте це у вигляді питання. І коли буде питання, можливо знайдеться і відповідь.
|
| 24-11-2024 23:20:06Доповнення від автора |
|
Доброго здоров'ячка ❗ Коли побачив реальні відповіді та поради -- заплакав від радості... Щире -- спаси Біг (Бог)... Далі спробую дати уточнюючі відповіді... |
| 25-11-2024 00:34:38Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 374356 для Ірина Миколенко п. Ірино, на превеликий жаль, доводиться жити під одним дахом із "матусею"... смайлік ::crying::Хоча виростав у селі, але бракує фізичного розвитку для важкої (але добре оплачуваної) роботи. Мріяв про священство (але не було фінансів на навчання, хоч була надія на підтримку знайомих священиків, та далі обіцянок справа не зрушила). На перших порах, аби підзаробити та не загубити покликання -- займався реалізацією духовної літератури. "Мама" хитрістю допомогла влізти у борг, бо не допускав її до справи... Коли почав процес репарації -- об'їздила усю родину із наклепами на мене... Її тотальні обезцінювання призвели до того, що мав безліч комплексів при працевлаштуванні, не вмію справлятися з критикою. Адже виховання тільки зводилося до критики всіх і вся... Працював і на складі комплектувальником, і кур'єром, і менеджером з продажу, і касиром, і продавцем, і на заводі кабелю. Однак брак стресостійкості та постійності сильно заважають. І після кожного звільнення доводиться вертатися до обезцінення, критики, звинувачень... Через один із таких стресів, аби не вертатися додому --- подався до... психлікарні (і не шкодую)!!? За компанію зі знайомим вчився в училищі на плиточника (але тільки для папірця). Та й ще є один величезний недолік -- я дуже повільний у роботі, що також впливає на відносини у всіх колективах та й дратує мене... ...На даний момент відчуваю таке дике виснаження, що не бачу жодного потенціалу в собі. Пропав апетит... |
| Ірина Миколенко психолог 25-11-2024 14:58:34 |
"На перших порах, аби підзаробити та не загубити покликання -- займався реалізацією духовної літератури. "Мама" хитрістю допомогла влізти у борг, бо не допускав її до справи..."
Правильно ли я поняла - вы торговали литературой - продавали книги? А мать всячески пыталась вас контролировать и вредить? Не давала продвигаться дальше и реализовываться? "Коли почав процес репарації -- об'їздила усю родину із наклепами на мене..." Очень горько конечно... да вот есть такие люди - у которых совести нет и не было. "Її тотальні обезцінювання призвели до того, що мав безліч комплексів при працевлаштуванні, не вмію справлятися з критикою. Адже виховання тільки зводилося до критики всіх і вся..." Да на работе - обычно мало кто будет жалеть или поддерживать. Там всегда надо быть в ресурсе и защите. А вы наоборот обезоружены... критикой... И любая критика для вас как гиря в 300 кг. ( образно говоря) Вам похвала нужна и вера в себя. Учитесь сам себя хвалить - даже за мелочи - за маленькие успехи. И уже говорила ищите людей - которые вас не будут критиковать или если и будут то делать это мягче. "Працював і на складі комплектувальником, і кур'єром, і менеджером з продажу, і касиром, і продавцем, і на заводі кабелю. Однак брак стресостійкості та постійності сильно заважають. І після кожного звільнення доводиться вертатися до обезцінення, критики, звинувачень..." Вы много где работали. А где больше всего понравилось работать? Или где лучше всего получалось работать? "Через один із таких стресів, аби не вертатися додому --- подався до... психлікарні (і не шкодую)!!?" То есть у вас есть диагноз от психиатра? Или просто нервы сдали? Вам нужно поставить глобальную цель - освободиться! А для этого нужно переехать от матери! И уже к ней не возвращаться обратно! И самого себя обеспечивать - и на себя опираться. И потихоньку пусть в своем темпе но идти к этой цели! Пусть даже на это понадобится много времени и усилий - но идти! Нельзя терять цели глобальной! А иначе погибель... если останетесь с ней... или снова психбольница... ( говорю откровенно) Она вас изматывает морально и не дает жить своей жизнью! Такое ощущение - что у вас стоит установка глубинная - что жить может только она - и успех может быть только у нее... а значит и самодостаточной и свободной может быть только она, и ответственной. И вы вроде и делаете попытки - сам как то чтото выстроить - но вот спотыкаетесь на этом чувстве - что у вас всеравно нечего не получится... что не справитесь без нее... что сам не сможете решить все свои проблемы или хотя бы часть их - ответственным не сможете быть и самостоятельным - потому что у нее есть уверенность в себе даже самоуверенность... а у вас она ее отняла... украла даже... Вам надо осознать - что вы должны прежде всего в этой жизни - рассчитывать только на себя - а уже потом, на друзей или даже психолога - сначала весь упор на себя! Прям приучать себя к этому! Вырабатывать стойкость и веру в себя! Это надо делать вам прям каждый день или через день - но надо. Если будете мыслить по другому - то и поведение поменяется - а там и жизнь! Но на это надо время - быстро тут не будет. А еще четкая решимость - что все так жить я больше не хочу - теперь я буду жить совсем другой жизнью - своей и собой! Вот тогда, не соскочите снова - к матери и в ее иллюзии больные. Стойкость основное - как воин знаете - нарабатывать. Такой мой вам совет. Путь у вас не простой... но вам просто нужно учится полагаться на себя прежде всего, и второе искать поддержку и соратника - именно соратника, и вместе с ним идти к своим целям! А цель масштабной должна быть - поменять полностью свою жизнь! Начать ее сначала - даже в 42 года! Удачи вам!) Вы ее заслужили!
|
| 27-11-2024 01:01:29Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 374360 для Валерія Володимирівна Валеріє Володимирівно, цілком усвідомлюю, що мені вже 42. Однак гнітить величезна кількість невдач. Кожен раз, коли міняв роботу, наприклад, налаштовував себе, аби виконувати її добросовісно та вникати у всі тонкощі, намагався не конфліктувати зі співробітниками. Та ч/з те, що повільний в роботі все ж виникали конфлікти. А від цього падала самооцінка і бажання працювати... смайлік ::sad:: смайлік ::crying::
|
| 27-11-2024 01:14:29Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 374364 для Володимир Анатолійович Шановний Володимире,абсолютно виразно розумію, що потребую тривалої допомоги психотерапевта!!! Однак фінансові проблеми є величезною перешкодою в тому... Є все ж одна ідейка, але вона утопічна... |
| 27-11-2024 01:58:38Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 374365 для Валентина Михайловна Шановна п.Валентино,так, розумію, що потребую невідкладної тривалої допомоги психотерапевта!!!!! Але ч/з фінансові труднощі ця проблема непосильна для мене... смайлік ::sad:: смайлік ::crying::Без роботи вже понад 3 роки! Із початком війни знайшов розраду в редагуванні Вікіпедії. І хоча на той час проживав окремо від матері, стараючись якомога менше відвідувати її, кпини та докори від неї причинилися до того, що закинув улюблене заняття... А на даний момент настільки спустошений, що весь час проводжу в ліжку: ані музика, ані фільми, ані книги --- ніщо мене не цікавить... Пробував змусити себе на чомусь сконцентруватись -- результат нульовий... Хіба ще більше дратуюся від безсилля! Не сподівався на відгук, бо страшенно розчарований у всьому... смайлік ::crying::смайлік ::crying::смайлік ::crying::
|
| Павел Леонидович Басанский психолог Київ 27-11-2024 03:47:13 |
2
Володимир Анатолійович Тарасенко Если будете продолжать жить с мамой, деструктивным нарциссом, под одной крышей - толку не будет. И своей жизни не построите. Она всегда будет ее ломать - чтобы укрепить зависимость от нее. И психологическую, и финансовую. Вы же зависите от нее? И психологически и финансово - если не работаете. В итоге - находитесь большую часть времени в детском состоянии психики, в инфантилизме. И голова переполнена мамиными разрушающими программами, критикой и обесцениванием, которые подкрепляются ежедневно. Потому съезжать просто НЕОБХОДИМО. Хоть в монастырь. Тем более если верующий. А для начала научитесь по-взрослому НЕ рассказывать маме о своих делах и планах. Иначе откуда бы она узнавала и откуда брала информацию для своей критики? Научитесь скрывать свою жизнь - как разведчик. И не только от мамы, но и от всех, кто может с ней этим поделиться. Вот с этого момента взросление и начнется.
|
| Марія Радченко психолог Дніпро 27-11-2024 03:50:18 |
|
| Володимир Анатолійович Тарасенко психолог Запоріжжя 27-11-2024 09:34:01 |
|
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 27-11-2024 11:23:43 |
Если вы лежите и ничего не хотите, то первый шаг это обращение к психиатру, вполне возможно у вас депрессия.
Это можно бесплатно сделать, обратившись в поликлинику либо в ПНД. Дальше уже думать про работу, поскольку 3 года бездеятельности негативно в любом случае будет сказывать на любого человека. Съехать от мамы в любом случае. Можно найти работу с предоставлением общежития например. И идти в психотерапию, поскольку по другому психологически вы не отделитесь от мамы, не научитесь по другому мыслить и действовать.
|
| 07-12-2024 21:35:17Доповнення від автора |
|
Дорогі мої розрадники, щиро вдячний за підтримку та розуміння ❗❗❗ Справді, мушу вчергове звернутися у ПНД. А вперше попросив у них допомоги ще понад 11 років тому... Згодом, перед кожним працевлаштуванням проходив курс лік-ня та короткої псих.терарії... Тепер же мій стан потребує лікування, хоча б 3-міс. п/терапії по 3 р./тиждень. І аж тоді працевлаштування і продовження терапії. (Бо стан ледь не критичний!!?) А враховуючи, що живу далеко від обласного центру і не маю заощаджень -- це зробити не можливо смайлік ::crying::  смайлік ::confused::А щодо утопічної ідеї, про яку попередньо згадував, то полягає вона у тому, аби прилаштуватись на кафедрі психології одного із медичних ВНЗ у якості "навчального матеріалу"  смайлік ::laugh:: смайлік ::unsure::. А чому б і ні???Бо ті умови у яких вимушений зараз жити тільки поглиблюють кризу. |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 07-12-2024 21:38:21 |
|
| 07-12-2024 21:43:41Доповнення від автора |
|
Можна було б звернутися і до якогось монастиря, але за роки, які віддав навколоцерковним справам, багато чого бачив із середини, тож на сьогодні ще й криза віри огорнула мене... смайлік ::crying::
|
| 07-12-2024 22:19:56Доповнення від автора |
|
↩ Реакція на відповідь № 375030 для Валентина Михайловна А куди податися далі? Назад у прірву???Найгірше буде пережити свята... Спершу ставили "Уникаючий розлад особистості", а тепер -- ~~"Важкий депресивний розлад без ремісії"... |
| Валентина Михайловна Жемчужникова психолог Київ 07-12-2024 23:04:02 |
В монастыре вам не вылечат депрессию. Но в психиатрической больнице могут помочь.
Когда вы пробудете хоть какое-то время в клинике либо хотя бы под наблюдением психиатра будете дома принимать препараты, то можно пойти на психотерапию. Можете написать мне в личку и я подскажу, где найти бесплатно психотерапевта на 10-20 встреч. Это для начала хоть какая-то поддержка, дальше как договоритесь уже. Но это будет стартом, чтобы начать работать и дальше оплачивать терапию и исцеляться
|
| Павел Леонидович Басанский психолог Київ 08-12-2024 14:39:03 |
👍 краща відповідь! Перечитайте мой ответ выше, пожалуйста.Если после лечения в клинике вернетесь обратно домой, к маме - опять погрузитесь в пропасть. Ведь именно мама Вас и разрушает. Потому, после лечения - хоть в монастырь. Но только НЕ домой! И идеализировать людей не стоит, монахи или миряне - все просто люди, со своими слабостями. Вы знаете, Кто единственный совершенен. Если не будете идеализировать и очаровываться (а Вы к этому 100% склонны), то и разочарования НЕ будет.
|
Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!
Ви можете запропонувати автору цього питання поспілкуватися
Надіслати запит на спілкування можуть зареєстровані користувачіЩоб відправити автору цього питання пропозицію поспілкуватися, Вам потрібно бути авторизованим.
Поради відвідувачів
Ще немає коментарів. Ви можете бути першим, хто запропонує автору якусь пораду.
 |
|
Наші психологи
Схожі онлайн консультації
06-10-2024
Чи не пошкодую я про свій вибір?
20-09-2024
Що робити, якщо в житті не вистачає пригод?
15-09-2024
Самооцінка
25-07-2024
Куда мне дальше двигаться ?
19-07-2024
Як розкрити харизму
05-07-2024
Смартфон
25-06-2024
Что я делаю не так
16-04-2024
Не впевненість
14-03-2024
Чому мій IP у чорному списку
23-01-2024
как воспитать себя самому.
…Реалізм – це таке сильне, живуче, величезне, вічно голодне чудовисько…
теми: відносини семья смысл жизни
Рекомендуємо!
Почему лени на самом деле не существует
Как избавиться от лени? В сказках есть «ленивые» герои и героини, которым в конце всегда приходится плохо – они несут наказание за лень. Ответьте себе на следующие вопросы: Хочу ли я вообще что-то делать в этот момент?
Нужно ли быть дерзким?
Если за вызывающим поведением скрывается попытка самоутвердиться, унизить другого, произвести впечатление или развлечься, - это показная дерзость.
Лайфхаки самомотивации или метод «Барона Мюнхаузена»
Если Вы фанат откладывания начинаний «на потом» и «с понедельника», либо, когда остаются считанные дни до сдачи сессии, важного отчета, неожиданно вспоминаете, что нужно заглянуть в интернет, сделать генеральную уборку в ква
