Психологиня Алла Григорівна Веленко Київ метро Університет

Доброго дня! Тобто, на скільки я Вас зрозуміла, намагаєтеся йому "пустити туману в очі"? А що буде, коли він Вас розкриє? Знаєте, як на мене, проблема не у бідності чи багатстві, а у Вашій невпевненості у собі та відсутності самодостатності... Я б саме з цього порадила Вам почати... Тому що чоловіки такі речі дуже відчувають... Принижена та невпевнена жінка стає одразу негарною... А от жінка, яка має почуття власної гідності, яка не "зациклена" на статусі, яка не закохана до нестями, привертає до себе чоловіків. Стає для них дуже привабливою...

Знаєте, до нас ставляться лише так, як ми дозволяємо до себе ставитися... Тобто, проблема не тільки у чоловікові, як на мене... І Тіні я вже про це написала... Я все ж радила б спершу розібратися у внутрішніх проблемах. Бо якщо залишити все так як є і вам зійтися, оте почуття провини, сорому, тривоги зруйнує навіть найкращі Ваші почуття і це далеко не жарти... Окрім того, що їй батьками, родиною привиті прекрасні моральні якості, залишається ще повна жертовність, аж до рабської покірності... І як на мене, "коріння" її у схильності до "злипання" з близькою людиною... І в цьому Ви дуже схожі з Тіною. Адже, як на мене, у Вас також є така схильність... Ви ідеалізуєте кохану, робите її основним сенсом свого життя, звідси і ревність... "Трикутники" створюються лише між людьми, які об'єднанні спільними проблемами... З досвіду знаю, що зачасти, як тільки людина або близькі люди починають розбиратися дуже серйозно у своїх внутрішніх проблемах, як наслідок, ситуація зовні також починає розв'язуватися самим несподіваним способом... А до тих пір, ситуація ніби блокується, застигає на місці... Так відбувається для того, щоб почалися зміни внутрішні. Тобто, щоб людина почала розвиватися... До речі, як на Вашу думку, для чого Господь зводить людей разом?

Ответ отредактирован автором 22-08-2021 21:28:55

Добрый день! Обычно так пишут, когда не хотят нести ответственность сами за свою жизнь и хотят найти того, кто сам начнет Ваши проблемы "тащить" на себе... Психологи помогают человеку найти правильные решения. Но эти решения принимает сам человек...

Ответ отредактирован автором 22-08-2021 15:36:20

Добрый день Алиса! У Вас очень зависимые отношения. Мужчина чем более Вы о нем заботитесь и более к нему привязыветесь - все больше наглеет и откровенно ведет себя по хамски. То есть по сути он прав, говоря "Но он сказал что может это Я причина тому, что он в итоге ничего не хочет ( ничего не хочет я так поняла в плане действий. Он не хочет на выходных идти куда то, не хочет ехать на работу и т.д.)". На сколько я поняла вы живете вместе, но неофициально? То есть, Вы сами себя "загнали" в очень зависимое положение... Он имеет уже все, что ему надо: и девочку на побегушках, и курицу-маму, которая вокруг бегает... А что имеете Вы? Как сложились отношения у ваших родителей? Какие у Вас отношения с отцом? С мамой?

Добрый день Алина! Как правило, наилучшие семьи складываются именно из дружеских отношений. Потому что, на самом деле, любовь это не страсть и не бурный секс, а глубокое взаимопонимание и взаимопомощь. Стоит ли говорить о чем? О том, что соскучились? Но ведь молодой человк, на сколько я поняла, Вам в любви не признавался и предложений руки и серца не делал... "Отреагировал спокойно, хотя сказал, что подумал, что у нас отличное взаимопонимание". Думаю, что вы оба пока и сами не знаете какие у вас отношения... Взаимопонимание - хороший повод именно для дружбы, но никак не есть причиной для начала интимных близких отношений... Как по мне, Вы очень многое додумываете... Поэтом усовет очень простой - не спешите и живите спокойно своей жизнью. Если этот молодой человек Ваша судьба - никуда он не денеться. И мало того, начнет более активно действовать. Ведь мужчина охотник и добытчик по своей сути. И ему более интерсна та женщина, которая не идет сразу в руки... А если реагирует как амеба, так может не так уж сильно Вы ему нужны?

Доброго дня! Написане Вами, я б розділила на дві частини. Перша - це стосунки з чоловіками. І друга - стосунки з родичами. Зради самі по собі надзвичайно болючі речі, тим паче, якщо їх провокують подруги... Але, у той же час, так просто у цьому світі нічого не трапляється... Судячи з написаного Вами, у Вас надзвичайно сильна ідеалізація оточуючих та стосунків з чоловіками. Ви їх схильні робити основним сенсом свого життя, а отже - дуже сильно миттєво прив'язуватися.
Але у цьому світі існує правило, чим більше ми щось у матеріальному світі робити основним, тим швидше воно повинне бути зруйнованим. Що, певним чином, і відбулося. Вас зрадили одразу і з двох боків: і чоловіки, і подруги... Що ж стосується стосунків з Вашими рідними, як на мене, природа непорозумінь така ж сама "В семье меня никто не понимает и не хочет понимать. Считают меня гадким утёнком. Я не знаю являюсь ли я проблемой как мне все говорят. Я не терпима к людям которые относятся ко мне неуважительно". Нас не розуміють тоді, коли ми самі не здатні когось розуміти. І не поважають, коли ми самі не поважаємо своїх батьків, якими б вони на наш погляд, не були недосконалими... Але це відбувається з Вашого боку абсолютно неусвідомлено. Адже нашими діями та почуттям керує наша підсвідомість, яка, у свою чергу, закладається, ще у дитинстві... Тобто, причини всіх проблем потрібно шукати у стосунках Ваших батьків та Ваших стосунках з ними. Без повної внутрішньої трансформації, вийти із замкнутого кола навряд чи вдасться...

Доброго дня! Ви пишете "Откровенно говорит, что своего рода ревнует, что вроде бы переживает, что меня у него уведут. Говорит об этом и притом объясняет, что не может объяснить своих чувств в полном объеме. Вижу, что в глаза не смотрит, отводит взгляд, смущается, хотя он не из робкого десятка". По справжньому закоханий чоловік поводить себе саме так, як Ваш коханий: стає поруч з коханою трохи сором'язливим та невпевненим... Отже, це чудовий знак як для побудови серйозних стосунків. А от чи вони складуться, тепер вже буде залежати від Вас. Адже "рибку потрібно не лише спіймати на гачок, але ще й витягнути з води". І у цьому питанні потрібно бути дуже обережною. Мовчати - він так і не здогадається, що Ви хочете з ним побудувати родину. Почнете напряму говорити, що хочете заміж - можете його відштовхнути. Адже, судячи з того, що Ви про нього написали, можливо у нього був травмуючий досвід. Адже просто так про ревнощі та страх "втратити" не говорять... На скільки я зрозуміла, від перших стосунків у Вас є дитина, отже стосунки з батьком дитини з якоїсь причини не склалися... Тобто, і у Вас є не дуже конструктивний досвід... Нашими почуттями та вчинками на 90-98% керує підсвідомість. Яка, у свою чергу, закладається, набагато раніше. І щоб ми могли правильно реагувати та діяти у відповідальні моменти, потрібна повна трансформація попередніх травм та неконструктивних поведінкових моделей та установок... Чому Ви розлучилися з батьком вашої дитини?

Знаєте, наші вчинки по справедливості може оцінити лише наша совість, яка, у свою чергу, напряму пов'язана з Творцем. А Ваша совість дуже чиста. І це саме вона Вас стримує... І я вбачаю у цьому лише одні плюси! Зі свого боку я б Вам дуже радила індивідуальну роботу з психологом. І як на мене, дуже дієвою могла б стати сімейна розстановка, бо Ви дуже заплуталися у своїх почуттях та почуттях і діях близьких людей...

Ответ отредактирован автором 22-08-2021 14:47:15

Софіє, Вас можна зрозуміти. Адже для маленької дитини любов батьків життєво необхідна... Але Ви вже доросла людина і те, що досі цього не відчуваєте, свідчить про відсутність сепарації з батьками... Ви надзичайно психо-емоційно залежні від їх дуки чи їх почуття... Окрім того, у Вас абсолютно неправильно сформований світогляд. Для Вашої системи цінностей найважливіше - це сім'я, родина, гарні стосунки... Ви надміру до цього внутрішньо прив'язані... А цей світ влаштований таким чином, що все, що ми у матеріальному світі робимо головним сенсом життя - зрчене на руйнацію. І саме зараз Ви проживаєте період розчарування у своїх неправильно вибудованих сенсах... Якщо дійсно втомилися так жити, я б Вам радила індивідуальну зустріч з психологом. існує величезна кількість потужних методик, яка дасть вам можливість вивільнитися зі старих, відживших своє, установок та травм і дати можливість увійти в Вас новому щасливому життю... Адже травми, особливо дитячі, дуже сильно "тягнуть" на себе життєві сили, що виснажує людину і провокує появу депресивних станів...

Ответ отредактирован автором 22-08-2021 14:26:47

Дякую Вам за доповнення. Я не просто так задала питання про Ваше розлучення з дружиною... Завжди за руйнацію шлюбу несе відповідальність той, хто ініціює це саме розлучення... Тобто, не "здає іспитів сімейного життя". Як на мене, те, що з Вами зараз відбувається дуже закономірно. Адже, на скільки я зрозуміла, страждала більше від розлучення Ваша дружина... І от тепер Вам "дали" таку ситуацію, при якій Ви повною мірою можете відчути всю гіркоту, коли кохана людина не може бути з Вами... Мало того, знову ж таки, на мій погляд, Ви "заганяєте" себе ще у більшу пастку, намагаючись "витягнути" заміжню жінку з родини... Сімейні стосунки, то справа тільки чоловіка та дружини. І як би там не складалося, але якщо люди живуть разом, їм це для чогось потрібне, вони зв'язані між собою єдиною долею та єдиними випробуваннями. Через які вони змінюються і стають кращими... А те, що чоловік Вашої коханки змінився на краще - немає ніяких сумнівів. І те, що вона сама підсвідомо опирається розлученню, бо відчуває, що це буде ще більшою зрадою, ніж просто секс з іншою жінкою чи чоловіком... А у цьому житті за все потрібно платити і платити своїм життям і своєю зруйнованою долею... Тим паче, що якщо Ви дійсно кохаєте її, у Вас ніхто і ніколи це кохання не відбере, піде вона від чоловіка чи ні... І я маю на увазі не інтимні любощі... То які у Вас до неї почуття?

Багато разів перечитувала Вашу сповідь... Як на мене, у Вас дуже сильно розвинуте почуття відповідальності та загалом, правильне ставлення до близьких людей. І це величезний дар від Бога! Бо справжнє кохання і відрізняється від закоханості, що ми знаходимо у собі сили прийняти близьку людину такою як вона є, з усіма її недоліками. Адже прийнято вважати дуже поганим вчинком, коли кидають людину яка захворіла або стала інвалідом... При цьому ми забуваємо, що буває інвалідність тіла, а буває інвалідність душі, коли людина просто хворіє неправильними вчинками, бо їй елементарно не привили в дитинстві правила моралі... Жінка, якщо насправді хоче розійтися з чоловіком, ніколи про це інших не питає - вона просто іде і робить це... А те, що з Вами відбувається, це ніщо інше, на мій погляд, як небажання щось вирішувати самій і намагання перекласти відповідальність за своє життя на когось: на чоловіка (який можливо раптово так сильно образить, що розв'яже Вам руки), на коханця, який не виявляє певним чином терпіння і не хоче просто почекати, і ось тепер, можливо, на психологів, які можливо дадуть конкретну пораду як Вам потрібно діяти... Щоб Ваша совість залишилася чистою... І Ви робите це абсолютно несвідомо, згідно якоїсь внутрішньої давньої програми: "За мене хтось все вирішить...". Ніякі розмови задушевні на сайті Вам не допоможуть зрозуміти що насправді відбувається у Вашому житті. Потрібна дуже серйозна трансформаційна робота з родовими установками... А розлучення з чоловіком, знову ж таки, на мій погляд, тільки все ускладнить у Вашому житті. Бо невирішені проблеми завжди тягнуть за собою ще більші... А невирішених внутрішніх проблем у Вас просто величезна кількість...

Як на мене, ви дали дуже мало інформації про свою проблему. Та виходячи з того, що написали, як на мене, Ваша проблема у неправильно сформованому світогляді. Суто матеріалістичний погляд на речі, практично завжди призводить до краху сподівань та очікувань... І такі моменти розгубленості та розпачу якраз і потрібні для того, щоб Ви почали змінювати свою життєву "платформу"... Інколи самому це буває зробити дуже важко - немає потрібних знань, не вистачає внутрішніх ресурсів. Тоді у становленні "Я" допомагають спеціалісти...

Ответ отредактирован автором 21-08-2021 22:02:15

Доброго дня! Мені дуже дивно, що Ви не знайшли інформації щодо свого стану. Вона є у відкритому доступі в Інтернеті...

Доброго вечора! Якої саме допомоги Ви очікуєте від психологів?

Доброго дня Тіно! Життя у шлюбі - це завжди певне випробування. І якщо люди його проходять з честю - отримують винагороду у вигляді гарних стосунків. Яке рішення прийняти Вам - можете знати тільки Ви сама. Але з професійного досвіду можу сказати, що так просто шлюби не створюються, і так просто - не руйнуються. Вони набагато міцніші, ніж нам здається. Особливо, якщо люди прожили разом багато років. Як на мене, у Вас іде "дзеркалення" процесів стосунків з чоловіком і з коханцем. Коли жінці трапляється Дон Жуан - певним чином це може говорити про те, що вона має схильність надміру прив'язуватися до коханої людини. Тобто, здатна робити його основним сенсом свого життя. І через такого чоловіка її вчать вибудовувати правильно життєві пріорітети, щоб занадто не прив'язуватися... А коли Ваш чоловік трохи "заспокоївся", човен хитнуло у інший бік. Тепер Ви стали тим, через кого вчать і чоловіка, і коханця і вас саму не "зациклюватися" на коханій людині... Бо Вам потрапив коханець дуже ревнивий... А це інший бік Дон Жуанства... Тобто, як на мене, у Вас трикутник, що складається з людей схильних надміру прив'язуватися, ідеалізувати, "залипати"... І чинячи один одному біль, ви таким чином врівноважуєте хоча б трохи абсолютно неправильне ставлення до близьких людей... Як на мене, потрібна повна трансформація світогляду, перезапис "моделей поведінки", щоб нарешті отримати гармонічні стосунки...