Психологиня Алла Григорівна Веленко Київ метро Університет

Доброго вечора Ліно! А які у Вас стосунки з батьками? У якій родині Ви виховалися?

А скільки разів на день Ви намагаєтеся давати їжу дитині? Ви пишете "даже сладости, он кушает очень мало"... А для чого дитині загалом давати "сладости"? Адже солодощі якраз апетит і "перебивають"... Як у Вас з тривожністю? Із вмінням організовувати свій день та день свого малюка?

Ответ отредактирован автором 24-08-2021 21:21:38

Доброго дня! Якщо я правильно Вас зрозуміла, розлучення з жінками та дівчатами у Вас мають певну хронічну форму... Ви пишете "Вопрос к психологам как так жить.часть меня понимает что мне не хватает отношений,и зная чем они заканчиваются боюсь начинать новые". Щоб допомогти Вам, потрібно точно знати причину такого розвитку "сценарію". А "життєві сценарії" як правило, формуються у більш ранньому періоді життя. Тобто, нам тільки здається, що ми випадково зустрічаємо когось і випадково відбуваються події. Насправді, ці події "створює" для нас на 98% наша підсвідомість...Яка, у свою чергу, зачасти, формуються під впливом, як це не дивно, наших батьків... Як склалися стосунки у Ваших батьків? Які стосунки у Вас з ними?

Ответ отредактирован автором 24-08-2021 17:11:13

Доброго дня! Співчуваю Вам, адже страхи загнані у підсвідомість можуть стати справжніми тортурами для людини. У Вас, як на мене, непрожиті підліткові травми. І цим потрібно працювати разом із психологом, але... Оскільки Ви ще неповнолітня, потрібний обов'язково дозвіл Ваших батьків або тих, хто їх офіційно заміняє.. Ваші батьки знають про Ваші сни?

Спасибо за дополнение... Иногда в восприятии психикой человека семейных ситуаций бывают очень необычные вещи... Так, например, подсознание могло "перепутать" роли близких людей в связи с тем, то отца часто не бывает дома... И у Вас с мамой мог состояться "союз" по принципу "муж-жена" только без интима. Где мама играет роль того же мужа для Вас... И пока эти ролевые перестановки не встанут на место, избавиться от такой жесткой зависимости бывает практически невозможно, как это и происходит с Вами. Я бы Вам советовала сделать семейную расстановку вместе с психологом. Расстановка "работает" по принципу лего, где каждый пазл постепенно становится на свое место, высвобождая человека от его психо-эмоциональной зависимости... Тем более, что ее можно эффективно провести во время онлайн-встречи. И параллельно провести работу по трансформации страхов, неуверенности и внутренней зависимости... Если, конечно, Вы уже устали от гиперопеки, страхов и тревожности...

Добрый день! Судя по тому, что Вы пиште, у Вас очень сильная "зацикленность" на близости с мужчиной вообще... А такое бывает тогда, когда в детстве девочка "недобирает" чувства защищенности, любви, поддержки... И чтобы справиться с ситуацией ухода в армию близкого человека, надо однозначно разобраться в причинах Вашей проблемы. А значит, понять, что происходило в Вашем детстве... Какие отношения у Вас с родителями? Как сложились отношения между ними?

Доброго дня Рито! Не можу не погодитися з колегами! Єдине хочу додати, що така гостра реакція на абсолютно природні речі буває тільки тоді, коли у людини абсолютно неправильно сформований світогляд. І тоді життя здається якимось завершеним дійством, яке починається від народження і закінчується зі смертю... І Ваші страхи, і Ваші тривоги - це тільки наслідок неправильного ставлення до самого життя... Але з цим можна впоратися достатньо швидко, варто лише "втомитися" боятися і разом із психологом трансформувати старе, відживше, некомфортне у нове та сповнене свіжого подиху життя...

Доброго дня Марино! Колеги дали вже багато гарних рекомендацій, тож я зверну увагу лише на один момент. Судячи з того, як поводить себе чоловік, він внутрішньо "виснажений", тобто абсолютно не має ресурсів на те, щоб справлятися з життєвими труднощами. Отаке постійне "зациклення" на негативі поруч з Вами, говорить про те, що він намагається такий ресурс "взяти" у Вас, як у своєї дружини... Загалом, людина - істота енергетична, а не суто матеріальна. Тобто потребує життєвої енергії постійно і якщо її не вистачає, починає підсвідомо шукати джерело відновлення сил... Для чоловіків, як власне і для жінок, є два варіанти: перший - брати енергію від своєї половинки або відновлювати її самостійно. У більшості випадків, сучасні чоловіки "підзаряджаються" від власної дружини, якщо, певне, вона сама вміє цю енергію поповнювати... А судячи з того.як розвиваються події, у Вас не вистачає енергії на чоловіка. Інакше б Ви так гостро не реагували на його слова. Тобто, як на мене, у Вас також в наявності психо-емоційне вигорання, хіба що у меншому ступені і не таке помітне... Чоловіки дуже рідко звертаються за допомогою і не тільки до психологів. Це така природна властивість чоловічої психіки загалом, до всього намагатися "докопатися" самостійно і самостійно все вирішити... Тому, як на мене, є інший дієвий спосіб - звернутися до психолога дружині, щоб навчитися поповнювати свої життєві сили настільки, щоб їх вистачило і на чоловіка. А виходячи з того, що чоловік та дружина- єдине ціле, відновлені сили дружини поступово будуть "перетікати" і до чоловіка. А отже повністю зміниться і його поведінка...

Ответ отредактирован автором 24-08-2021 16:38:14

Доброго дня Настю! Загалом дорослим життям більшості дорослих людей керують, як це не дивно, дитячі установки. І починаємо ми про це замислюватися лише тоді, коли відбуваються речі, які ми не можемо пояснити чи не можемо змінити одним лише усвідомленням - як це відбувається у Вас. Наша підсвідомість формується якимись попередніми ситуаціями, діями чи вчинками. І особливий вплив мають дитячі роки. Бо ми тоді "відкриті" для оточуючого світу. Тобто, сприймаємо все на віру. І особливо, якісь значимі для нас події або значимих для нас людей. На скільки я зрозуміла, Ваша вчителька була для Вас значимою особою, так само як і та діяльність, якою Ви займалися. І слова учениці "вразили Вас у самісіньке серце, адже Ви довіряли їй... Дитяча психіка має властивість щосили захищати маленьку дитину від травм. Тому, що ще не має ресурсів на їх подолання. І тоді або сама травма або те, що з нею пов'язане, блокується. Як це трапилося у Вас. у Вас заблокувалося саме бажання вчити іноземну мову як таку, що може травмувати Вашу психіку... Ви досі сприймаєте все, що пов'язане з мовою як те, що Вам "болить", тобто дивитеся очима маленької дитини... І щоб трансформувати таку установку, потрібна певна робота з нею разом із психологом... Тим паче, що зараз це можна зробити під час роботи онлайн...

Ответ отредактирован автором 24-08-2021 16:22:08

Доброго дня Катю! Коли жінка довгий час живе у достатньо обмеженому просторі доглядаючи за дитиною, у неї загострюються всі її почуття. Бо вона "вариться у власному соку" і стає, певною мірою "зацикленою на собі". І час стиль життя достатньо розмірений, розклад уставлений. Окрім того, надзвичайно змінюються інтереси: бо маленька дитина потребує багато сил та уваги. Тоді як у друзів, які не мають маленьких дітей, зовсім інший ритм життя... Як на мене, час за доглядом за дитиною потрібний для певного переосмислення життєвих цінностей та певних дуже глибоких внутрішніх трансформацій... Щоб друзі захотіли з Вами бачитися, Вам потрібно стати, насамперед, самодостатньою. Людиною, якій цікаво і наодинці самій із собою... А поки що Ви знаходитеся на позиції "маленької дитини" яка хоче, щоб її розважали... Я б радила Вам переглянути свої інтереси та життєві цінності. І краще це можна зробити за допомогою психолога на одній-двох консультаціях...

У Вас сильнейшая зависимость от матери и сформировалась она не сейчас, а судя по всему, в детстве. Родители имеют очень сильное влияние на детей, но с возрастом это влияние в идеале должно слабеть... У Вас, к сожалению, не произошло психо-эмоциональное отсоединение от мамы... На сколько я поняла, с отцом вы не живете вместе? Это очень важно знать, чтобы определить причину такого сильного влияния на Вас мамы...

Добрый день! Какие именно действия Вы совершали, чтобы стать самодостаточной и независимой?

Доброго дня! Як на мене, без індивідуальної діагностики емоційного стану Вашого малюка, сказати певно, що з ним відбувається просто неможливо. Можна лише робити деякі припущення... Ви пишете, що виховували його сама до моменту заміжжя... Син звик, що мама належить тільки йому, адже він хоча і маленький, але вже чоловік... А тепер мама належить і іншим... Це можуть бути звичайнісінькі ревнощі, образа на людей, які "відібрали" у нього маму... Я б не радила Вам "пускати за водою" таку ситуацію. Адже поведінкова реакція може закріпитися і стати потім несвідомою установкою... І краще за все - це з'ясувати, що насправді рухає Вашою дитиною за допомогою проективних тестів, які, до речі, можна зробити і онлайн...

Ответ отредактирован автором 23-08-2021 21:53:33

Знаєте, думаю Ваша теперішня проблема з чоловіками пов'язана навіть не стільки з мамою, скільки з батьком, який пішов до іншої жінки... Інколи наша підсвідомість робить дивовижні речі... Батько - то перший чоловік у житті дівчинки... І саме він пішов... Коли хтось з батьків іде з родини, у дитини зачасти це викликає почуття провини. Тобто, дитині здається, що то вона щось не так робила і тому тато пішов... А потім у дорослому житті починає діяти підсвідомо все та ж програма: за всяку ціну довести, що я "гарна дівчинка" і варта любові...

Доброго вечора! Щоб зрозуміти, чому Ви так себе поводите,потрібно знати як склалися стосунки у Ваших батьків? Які у Вас з ними стосунки? - це перше. Друге. Ваш чоловік десь же до зустрічі з Вами жив? Ви ж його не з вулиці "підібрали", перепрошую? І третє. Для того, щоб почати процес перевиховання алкогольно залежного чоловіка, зовсім не обов'язково його виганяти " на вулицю"... Важливе значення має саме Ваше ставлення до його прохань та обіцянок... Чоловіки, щоб Ви знали, реагують лише на конкретні дії. Усі жіночі прохання та вмовляння для них (при чому практично для всіх), то пустий звук... Така природа чоловіків. І ще. Чим більше жінка за чоловіка вирішує його проблеми, тим сильніше він буде нахабніти... А Ваш знахабнів повністю...