Психологиня Алла Григорівна Веленко Київ метро Університет

Співчуваю Вам стосовно втрати чоловіка. Кожна втрата - це дуже сильний стрес для людини. Інколи проходить час і здається вже все пережито, але, насправді, травма залишається глибоко в душі людини і керує її життям підсвідомо. Ви вже один раз втратили близьку людину і страх самотності змусив шукати когось, щоб заповнити оту страшну порожнечу "Чоловіка не стало і я пробувала когось знайти.Вдалось вийти заміж ...". Як на мене, у Вас весь час повторюється один і той же сценарій - будь яким способом і буд-яким чоловіком заповнити порожнечу в душі... Окрім того слова щодо батьків "А стосунки у нас звичайні,нічого особливого", як на мене, не дають повної картини стосунків з батьками. Стосунки з батьками близькі, душевні, Ви розумієте один одного? Чи вони досить відсторонені, побутові?

Доброго дня tania"! Ви пишете Один раз проводили ночь вместе за все время. Суть в том, что сейчас он меня даже не слышит. Я ему пытаюсь объяснить, что мне не хватает ласки, нежности, внимания, заботы. Он в тупую меня не слышит. Только кричит, что я его задолбала, что я ему выношу мозг, что это не по взрослому и тд.". Я не стану говорити, що потрібно намагатися уникати "службових романів", адже необхідно якомога швидше шукати вихід із ситуації, яка вже склалася...". І щоб допомогти Вам максимально, потрібно зрозуміти звідки така швидка "прив'язливість" до чоловіків. Як у Вас склалися стосунки з батьком? загалом із батьками?

Ответ отредактирован автором 05-06-2021 15:26:43

Доброго дня Ksenja! Дуже зрозуміле бажання як для жінки "хочу,щоб коли мені буде погано, було б на кого покластись". Ви пишете "Чоловіка не стало і я пробувала когось знайти.". Що сталося з Вашим чоловіком? Адже це дуже важливе питання, щоб зрозуміти, у чому Ваша проблема. І ще "Я звикла бути чемною дівчинкою і жити по стандартах ( сім'я,робота,діти).". Як склалися стосунки з Вашими батьками? За ВАашими ніби простими словами криється щось набагато більше. Для кого в родині Ви повинні були бути "чемною дівчинкою" і для чого?

Ответ отредактирован автором 05-06-2021 14:28:42

Добрый день! Очень неприятная ситуация, сочувствую. Я правильно Вас поняла, Вы материально полностью зависите от мужа? Вы пишете, что у родителей отношения были не очень хорошие. Что именно было нехорошо в их отношениях? Как они выясняли отношения между собой? И что становилось предметом конфликтов чаще всего?

Добрый день! Вам сейчас очень плохо из-за то, что расстались с любимым человеком. Но, скорее всего, отсутствие сексуальных отношений - это не самое главное. У Вас это были первые отношения?

Доброго дня Sofia! Кожна людина, незалежно від віку, проходить свої періоди психологічних криз. Тому немає проблем великих і маленьких, є просто проблеми, які потребують вирішення і допомоги спеціаліста. і Вам можна допомогти, але за законодавством, психолог має право працювати з неповнолітнім клієнтом тільки при умові згоди батьків, або когось одного з батьків. Спробуйте знайти момент, коли батьки будуть у гарному гуморі і висловте своє прохання звернутися до психолога з позиції "Я" і "Мені". Наприклад "Мені погано", "Я хочу розібратися, що зі мною відбувається", "Я хочу стати кращою, щоб Ви мною пишалися"... У всякому випадку, не говоріть про те, що ображені на батьків та що вони Вас не розуміють, бо вони одразу відмовлять Вам... А, коли батьки дадуть згоду, оберете собі спеціаліста до душі на нашому сайті і пропрацюєте свої проблеми. Удачі Вам!

Доброго дня Юліє! Судячи з того, як сформульований запит до психологів, Ви вже знаєте чого хочете. На скільки я зрозуміли, Ви вже працювали з психотерапевтами? Як на Вашу думку, чому ефект був не тривалий? Це не тривіальне питання, адже вже більш виважеий підхід до вибору спеціаліста і дасть очікувані результати. А спеціалісту, у свою чергу, зрозуміти, на чому сконцентрувати свою увагу в роботі. Бо, як на мене, вибір базової основи - і дасть найбільшу ефективність під час роботи....

Эзотерика вредна тем, что направлена очень часто на раскрытие "сверхспособностей" без учета психического состояния человека. Фактически, она искажает правильную картину мира, где есть определенное сопричастие человека со всем происходящим в мире и ставит как бы "над всеми". А это весьма и весьма опасно, особенно для человека с несформированным взглядом на жизнь. И заканчиваются такие эксперименты, зачастую, весьма плачевно. Природа не терпит искажения ее законов. Если у Вас есть интерес к познанию себя и окружающего мира, законов развития человека, и Вселенной - найдите человека, который поможет Вам не сбиться с пути познания.

Я навіть не знаю, чи вийде у мене у цьому форматі пояснити досить складні речі, але у загальних рисах спробую. Кожна людина у цьому світі має певний багаж знань та досвіду. І ми всі схожі на учнів, що переходять з класу у наступний клас, коли здані певні екзамени. З кожним "класом" інтереси людини змінюються і інколи досить кардинально, так само як і розуміння мети свого життя. Саме мета життя формує певний світогляд, який дозволяє кожному мати своє ставлення до оточуючого. Є досить звужений світогляд, який прив'язує "намертво" людину до певних людей, певних матеріальних цінностей, певних бажань... І це ні добре, і ні погано - це просто етап пізнання себе... Коли цей етап пройдено, нас ніби саме життя "виштовхує", "відриває" від усього звичного, щоб ми змогли вийти нарешта за певні "рамки" - і світогляд розширюється, і з'являється бажання чогось більшого, що вже виходить за рамки лише матеріального буття... У всякому випадку, хочу Вас запевнити, що дорога розвитку не має завершення, вона має лише певні зупинки і певні етапи. А там, де є пізнання та дорога, там немає відчаю та нудьги...

Если большинство людей воспринимает себя, по Вашим словам, как кусок мяса, это еще не означает, что так должны себя воспринимать Вы. У каждого человека свой путь развития. И на этом пути человек может находиться в разных формах верований: от атеиста до человека верящего в Высшие силы и потустороннюю жизнь. Тем более, что существование души, при чем не только у людей, а у всех живых существ, уже доказано научно учеными. Поэтому, не вижу смысла Вам ламать себя в угоду большинства. Большинство еще не означает правильность. А вот заниматься стихийно эзотерикой я бы Вам не советовала, чтобы не навредить своей психике. Как по мне, Вам необходимо найти человека-учителя, который поможет не сбиться с пути развития.

Ответ отредактирован автором 04-06-2021 18:28:48

Доброго дня Юліє! Перечитала декілька разів Вашу сповідь - дуже сумна сповідь... Адже життя перед Вами ставило дуже багато випробувань. Я не стану повторювати правильні слова, поради та питання колег... тільки скажу, що так як у Вас, трапляється тоді, коли життя хоче, щоб ми нарешті перестали шукати опору у оточуючому дуже мінливому та недосконалому світі. Бо все, що тут ми маємо, може в одну мить щезнути, зрадити, змінитися непізнаваємо... І Ви це вже помітили... До цих пір Ви намагалися "зачепитися" за батьків, за коханого чоловіка, за цікаву роботу... І все руйнувалося у Вас на очах... Щоб Ви нарешті, у якусь дуже болісну мить, почали шукати опору в собі та у чомусь зовсім іншому, до цих пір, незнайомому. У тому, що ніколи не зрадить, не зникне, не зміниться і що буде завжди поруч... І воно є, повірте. Бо, те, що відбувалося і відбувається з Вами зараз, лише підготовка до переходу на зовсім інший рівень сприйняття себе та оточуючого світу. Щоб знайти головний сенс життя, інколи людині потрібно втратити практично всі попередні зв'язки...

Доброго дня! Якщо більшість людей сприймає себе за Вашими словами, як кусень м'яса, це ще не означає, що більшість має рацію. У кожної людини свій шлях розвитку. І на цьому шляху особистість може перебувати у різних формах вірувань: від атеїстів до людей віруючих у Вищі сили та потойбічне життя. Тим паче, що існування душі, при чому не тільки у людини, а і у всіх живих істот, вже доведено науковцями. Тож не бачу сенсу Вам ламати себе. А от займатися стихійно езотерикою не раджу, бо можна дуже сильно собі зашкодити. Вам потрібна людина-вчитель, яка допоможе розібратися з правильним світоглядом та не дасть схибити зі шляху розвитку

Добрый день Анастасия! Согласна со своими коллегами. Поэтому остановлюсь на одном, как мне кажется, очень важном моменте. Вы пишете "У меня от него сильная зависимость. И закончила все сама из-за его частых перепадов в поведении, неуважении, игнора". Какие у Вас отношения с отцом? Родители живут вместе или раздельно?

В Вашем случае очень важно, в какой форме были сконструированы высказывания. Есть словесные конструкции, которые независимо от контекста, сразу у людей вызывают агрессию, потому что воспринимаются как личностное обращение. То есть, как направленные конкретно на человека, который читает текст... Очень может быть, что достаточно будет одной-двух консультаций с психологом, чтобы разрешить возникший вопрос...

У Вас, як на мене, дуже схожі програми з Вашим хлопцем. І Ви, і він реагуєте на подразник, використосвуючи моменти насилля над іншою людиною... І згодна, що потрібна консультація у сімейного психолога. Так само, як і індивідуальна терапія - без неї Ви все одно не обійдетеся, як це не прикро. Мало того, я б навіть радила робити це паралельно. На превеликий жаль, із високим рівнем знань англійської мови психологів не знаю... Але ж Ви можете бути перекладачем- це як варіант. До того ж, існують варіанти голосового перекладу під час онлайн-зустрічі...