Психологиня Алла Григорівна Веленко Київ метро Університет

Доброго дня! Як на мене, Ваше питання лежить у сфері світогляду людини... Світогляд - це не ефімерна вигадка, це фактично сценарій, за яким стане будуватися наше життя... І це надзвичайно важливо розуміти! Якщо людина сприймає себе лише як тіло, вона звісно стане боятися старіння, бо це - межа, це - зупинка, це завершення всього... І такий світогляд - сегментарний, уривчастий, у деякій мірі ущербний... Тому до Вас питання, Ви сприймаєте себе, перепрошую, тільки як мішок з кістками та лівером? А якщо ні, тоді варто задуматися: хто я? звідки я? і куди іду?

Доброго дня! Мені здається, що Ваше питання лежить у площині розуміння природи стосунків між чоловіком та жінкою... А як склалися стосунки у Вашої мами? Вона в шлюбі? Як Ви почували себе в дитинстві? Яке було перше кохання?

Доброго дня! Колеги дали вже дуже багато корисних порад... І всі поради мають місце бути... Найперше скажу, що Вам є за що себе похвалити: намагаєтеся зрозуміти як Вам діяти. Це величезний плюс Вам! По-друге: Ваш страх має під собою певне підгрунтя. Дійсно "дівоче" прізвище несе генетичну інформацію про рід, в якому Ви народилися. Отже і рольові сценарії у більшості випадків, також "передаються у спадок". Тому змінюючи прізвище, ми нібито змінюємо і саму програму, але... Існують певні неписані правила життя. Ми у цей світ прийшли, щоб отримати певні уроки, завдяки яким у нас з'явиться можливість максимально змінитися та розвиватися. Тому дитина народжується від певної матері і певного батька ( у інших батьків буде інша дитина). Навіть, якщо Ви свого батька ніколи не бачили! І якщо ми як дезертири, тікаємо з "поля бою", не "вивчивши своїх уроків" і не "здавши екзамени" нам, можливо, і дадуть інший сценарій, але він буде набагато складнішим і важчим, за той, що Вам дали від народження, однозначно! Життя не любить тих, хто бунтує проти самого життя! Отже, зміна прізвища без поважної причини (наприклад, вступ у шлюб) несе дуже великі ризики... Тому я б Вам могла порадити, найперше, роботу у напрямку "перезапису" родових програм - це методики прийняття та прощення, медитативні родові практики, практики благословіння і т.д., а також сімейні розбудови... Але вирішувати Вам, бо і відповідальність за свій вибір Ви також понесете особисто...

Доброго дня! Кохання і може допомогти змінитися людині, і ні... Для того, щоб впливати на близьку людину і мати можливість її виховувати, у нас повинні вже бути вибудовані міцні глибокі стосунки... Окрім того, потрібно дуже добре розуміти, що означає "допомога". Є псевдо допомога, коли перебираєш на себе відповідальність за чужий вибір і стаєш, таким чином "нянькою", з якою навряд чи будуть рахуватися. А є допомога, коли з любов'ю, без осуду, претензій, розуміючи, що залежність - це фактично, хвороба, ставиш певні умови... І будеш готовий до будь-якого вибору свого коханого (навіть найгіршого): замість Вас, обере ігри та комп'ютер...До речі, Ваш хлопець Вам робив пропозицію щодо шлюбу? І це питання не риторичне,

Доброго дня! Судячи з того, що Ви пишете, у Вашого сина явні ознаки депресивного стану. І причин може бути дуже багато. Ось найбільш вірогідніші: емоційно-психологічне виснаження на фоні початку пубертатного періоду (гомональні вікові зміни), психологічна травма пов'язана з атмосферою в родині або з якоюсь ситуацією в школі, загальна фізично-психологічна перевтома на фоні малорухливого способу життя (сидіння біля комп'ютера, в телефоні, за партою - з мінімальним перебуванням на свіжому повітрі) і надмірного інтелектуального навантаження ... У любому випадку залишати так все не можна ні в якому разі! Потрібно знайти причину, щоб допомогти дитині. Отже, Вам потрібно обов'язково зв'язатися з психологом. Зараз діагностику вже можна зробити навіть в онлайн-режимі...

Якщо людина шукає проблему там, де її немає, вона обов'язково її знайде. Можу додати лише те, що вже писала: як на мене, є "залипання" на сексі. Залишається питання, звідки така установка з'явилася і для чого вона Вам потрібна?

Доброго дня Аліночко! Ви пишете, що раніше любили тата, а тепер ні, бо зрозуміли який він... Так, його вчинки не дуже гарні, але... По-перше, танго танцюють двоє: чоловік та жінка - дві половинки одного цілого. Поведінка батька певне дзеркалилася з якимись внутрішніми проблемами мами, однозначно! Окрім того, мені чомусь здається, що у бабусі також з дідусем якось не дуже було... Це все певні життєві сценарії, поведінкові моделі, які, зачасти підсвідомо передаються по жіночій або чоловічій лінії... І діють на рівні рефлексів... Тому "шукати винних" не кращий варіант. Тим паче, що є негласний закон: чим більше ми засуджуємо свої батьків, тим швидше наступаємо на ті ж самі граблі... Отже, потрібні практики прийняття та прощення, однозначно! По-друге, те що Ви зараз відчуваєте, це швидше за все не почуття Вас як дорослої жінки, а почуття "маленької дівчинки", якій було дуже погано в дитинстві.. Отже потрібна робота по відокремленню Вас-дорослої від Вас-дитини... Те, що Вам не пощастило одразу вирішити питання з психологом, ще не означає, що не потрібно працювати знову! Тим паче, що це Ви відчуваєте інтуїтивно, бо зайшли на цей сайт... а випадковстей у цьому житті не буває...

Доброго дня! у Ваших відповідях є деяка невідповідність: побачили в ньому надійного чоловіка, і при цьому він Вас весь час несподівано кидав... Швидше за все, всередині Вас є деякий ідеал, під який Ви підсвідомо його "підлаштували"... Як стосунки з батьком? Як склалося життя у мами? І ще, є деякі особливості жіночої природи: як тільки дівчина закохалася у хлопця, який більш-менш співпав з її внутрішнім "ідеалом", вона апріорі вже ні в кого не може закохатися... Допоки не "розв'яже" ситуацію на рівні своєї підсвідомості.. Тим паче, що коли він Вас кидав, на скільки я зрозуміла, це не Ви з ним не спілкувалися, це він не хотів ... Тому , коли з'являвся знову, у Вас просто не вистачало сил йому відмовити або поставити бодай якісь умови... Тим самим Ви самі себе поставили у залежне становище... Вам потрібна робота з психологом однозначно, якщо, певне, хочете мати нормальне щасливе подружнє життя...

Доброго дня! Ви правильно міркуєте - спершу потрібно налагодити зруйновані стосунки... Якщо вони насправді були коли-небудь встановлені... Тому що зачасти, слідкуючи, щоб дитина була нагодована, охайно одягнена, гарно навчалася - ми неусвідомлюємо, що цього буває недостатнім для душевних стосунків... Без цього всі Ваші намагання просто можуть бути марними. Адже ми слухаємо лише тих, кого поважаємо і хто є для нас авторитетом... Зрозуміло, Вами рухали щирі батьківські почуття і Ваше бажання - захистити донечку! Але те, що нам здається правильним, підлітком сприймається не завжди так... Як найперше, обрати влучний момент і щиро вибачитися перед дочкою, що зробили неправильно, коли взяли телефон без дозволу... І запитати, а як би вона вчинилв в такому випадку, якщо б у неї була дочка? І дуже уважно прислухатися - діти зачасти говорять дуже правильні речі... Але цього дуже замало! Як на мене, потрібна серйозна ревізія взагалі всіх усталених моделей поведінки, які рухають Вами в стосунках з дочкою... Знаю з багаторічного досвіду: навіть якщо ми вже розуміємо, що чинимо неправильно, нас це зачасти не рятує від повторення неправильних дій... Не буде ситуації з телефоном, виникне інша... Тому питання потрібно вирішувати не на рівні одного епізоду, а вцілому проаналізувати модель побудови ваших стосунків..

Доброго дня Катюшо! Те, як вони себе поводили, аж ніяк не прикрашає їх... І що робити зовні, колеги вже розповіли... Та це далеко не все! Це тільки верхівка айсберга! Існує негласний закон відзеркалення... Ті, що поруч з нами, зовні транслюють те, що є у нас всередині...А як Ви ставитеся до себе? Які у Вас стосунки з Вашою мамою? Як до Вас ставилися в дитинстві?

Доброго дня! Вирішила все ж сьогодні ще раз із Вами зв'язатися... Я думаю, що проблема існує у Вас в голові, не більше... Пам'ятаєте вислів: "Как лодку назовешь, так она и поплывет"? Якщо Вам не хочеться сексу, це ще не означає, що у Вас є проблеми! Навпаки, як на мене, у Вас включився природній механізм, що зберігає Вашу сутність від руйнації (руйнації бувають далеко не тільки фізичні). І всі штучні намагання "оживити" секс може призвест до не дуже приємних наслідків для тіла та психіки... Тим паче, що на скільки я зрозуміла, відсутність сексу тільки покращила ваші стосунки... Отже, потрібно просто зрозуміти те, що насправді відбувається з Вами! І це - можливо!

Ви пишете, що стосунки стали тільки кращими, тому звідки така недовіра до свого хлопця? Невже Ви думаєте, що міцна родина тримається лише на сексі? І друге: в житті буває всяке і раптово... Інколи люди просто з фізичних причин більше не можуть займатися сексом.... Як на Вашу думку, чи можна довіряти повністю людині, яка ладна проміняти Вас лише через зменшення сексуальних контактів?

Дякую за відвертість... Як на мене, проблема не стільки в цій жінці, скільки в Вас особисто... Ви завжди так швидко "прив'язуєтеся" до жінок? Як у Вас склалися стосунки з мамою та батьком?

Доброго дня! Ситуація дуже неприємна, дійсно... Я правильно Вас зрозуміла, Вам особисто в розмові погані слова родичі чоловіка не говорили? Але Ваш чоловік розповідав, що вони говорили про Вас?

Ответ отредактирован автором 08-02-2021 17:44:27

Доброго дня! Скажіть, а Ви плануєте брати шлюб з цією жінкою? Як на мене, вже одразу був факт недостатньої щирості з її боку... Де гарантія, що за її проханням не стоїть ще щось? І чи готові Ви віддати гроші "назавжди"? І ще... Де її чоловік? Адже вона має двох дітей... Вам не цікаво розібратися, чому саме не склалися стосунки з батьком її дітей?

Ответ отредактирован автором 08-02-2021 17:37:38