Психологиня Оксана Юрьевна Селезнева м Кам'янське

Вы предлагаете задуматься над вопросом, зачем мне нужен такой человек?
---
А, можно подумать еще и над такими:
- почему я выбираю мужчину,который не выбирает меня?
- как долго я смогу " играть в одни ворота"?
- что будет с моей самооценкой через несколько лет такого отношения ко мне?
- что будет со мной, если он все таки встретит свой" идеал", а мне будет где-то за 30?
и т.д.

Здравствуйте, Tamara.
---
Давать оценку работы коллеги,основываясь только на Ваши слова, будет не этично. Между клиентом и психологом может возникнуть недопонимание, которое желательно сразу разрешить. И это может случится в работе с любым психологом, не только с социальным Вы обговорили с психологом эту ситуацию? Сказали о своих чувствах? Возможно, психолог не корректно выразилась, а возможно, Вы её не так поняли. Поэтому, все же лучше решать такие проблемы на месте .

Что для Вас любовь, если не секрет?
---
То же, что и для Вас: понимание, поддержка,бережное отношение и т.д. + то, за что Вы сейчас боретесь( " бабочки в животе" у МЧ). +когда твой партнёр в любой ситуации выберет только тебя( без каких- либо условий), он готов на " поступки " ради тебя, он хочет " прожить с тобой жизнь и умереть в один день "(утрирую). И если первую часть ( коммуникацию ) можно откорректировать практически всегда ( было бы желание), то с " бабочками" сложно- слишком много гармональных, нейро- психологических процессов задействовано.

"не думаю, что он просто так сейчас говорит, что любит меня"
Наверное, так и есть. Только вопрос: как кого? ("его потребности и так закрываются") Какие его потребности Вы закрывайте?
---
"что, например? Хочу сверить, есть ли у нас это"
---
Позвольте мне не отвечать развернуто на этот вопрос .
У Вас,наверное, есть все, только этого мало. Нет у МЧ, а пара- это двое.

"Только что делать с внешностью, не ясно. Реально ли изменить здесь что-то?"
Так и хочется ответить- пластическая хирургия творит чудеса( не хочу Вас обидеть), но даже в этом случае нет никаких гарантий. " бабочки " появляются от совокупности компонентов, а не только от картинки.

Чем больше Вы отвечаете, тем больше становится ясно,что в этих отношениях в основном заинтересованы Вы. Чувствуется, что Вам в них не комфортно, поэтому стараетесь исправить ситуацию. Но, изменить другого человека Вы не можете , а МЧ и так хорошо. Если ему хорошо, а мне- нет, тогда может стоит в себе разобраться?

Здравствуйте.
С Вашим вопросом,по моему мнению, лучше обратиться в парную терапию к семейному психологу . Формат форума не очень подходит, так как вопрос касается двух человек и мнение и видение Вашего партнёра здесь важно. Также, в формате переписки сложно получить достаточно информации, чтобы сделать правильные выводы.
И все же, на что бы я обратила Ваше внимание:
он "помогает мне, поддерживает, успокаивает иногда, если это нужно), еще у нас прекрасно сходится чувство юмора"

"Мы умеем разговаривать друг с другом, он ни разу не повысил на меня голос, всегда старается сгладить ситуацию, а не разжигает конфликт."
---
Это - Нормальные человеческие отношения, это- не про любовь. А как Вы понимаете, что МЧ Вас любит? Что в его отношении к Вам говорит ,что Вы для него любимая женщина?
То, что он для Вас любимый мужчина- это очевидно, а то,что Вас любят- нет.

Внешность в вопросе любви играет не самую важную роль, тому есть множество примеров. Чтобы пара сложилась и дальше развивалась,необходимо намного больше,чем просто хорошие отношения

Вітаю.
"Мене бісить..", " мені ніхто не потрібен", "я не розумію "
Склалось враження, що Ви маєте сформований образ чоловіка, який має бути з жінкою. Це добре, але...він, якщо можна так сказати, дуже " категоричний ". Чоловіки не повинні відповідати Вашій уяві про них, вони мають право дивитися туди, куди хочуть.

" мені здається" + " я не ідеальна" , на мою думку, головна причина того,що Вас це " дуже злить". Й хочется перекласти відповідальність за свої емоції на хлопця, бо це ж він " поганий" дивиться на інших дівчат. За власні емоції несете відповідальність тільки Ви. Тому , дійсно , є два шляхи: розібратися в терапії чому " мене аж викручує всередині" або " шукати того, хто так не робить".
---
"Для мене не є нормою звертати увагу на інших коли ти закоханий".
Ваш хлопець про це знає? Ви з ним обговорювали, що Вам неприємно, коли він так робить?

"Але якщо так подумати то і до зрад можна нормально відноситись якщо пропрацювати це питання , а я так не хочу"
---
"Пропрацювавши це питання " Ви дійсно, по-іншому будете відноситись до зрад, але наврядчи, як до " норми" у Вашому житті.

Я б звернула увагу на бажання бути " ідеальною ", " найкращою" для чоловіка. Це дуже виснажливо, бо забагато вимог до себе й до партнера. Й, якщо, не отримувати постійно цьому підтвердження,стає дуже боляче.
На мою думку, з цим потрібно йти до психолога.

Вітаю.
"Він доволі свободолюбива людина"
---
Якщо ми вкладаємо в слово " свободолюбивий" один зміст, то хочу зазначити, що з такими людьми, всім не легко. Але, якщо " свободолюбивий"- це про те, що не хоче одружуватися , хоче " пожити для себе", тоді це про безвідповідальність та дитячу позицію.
Як думаєте, чому обрали такого чоловіка? Може й Вам спробувати стати більш " свободолюбивою", вільною жінкою?
"Як побороти страх зради"- це індивідуальна терапія, тому що це про біль. Самотужки не вийде, бо , по- перше, сам собі боляче робити не будеш, по- друге, потрібна підтримка. Ну, й звісно, треба знати, як з цим працювати.

"...страх втратити його? - це теж,бажано терапія ( бо буде набагато швидше), але можна й самій ( буде важкувато ).
Ви якось жили без цього чоловіка 35 років . Я не думаю, що це були жахливі роки. Варто згадати як це було. А ще подумати, чому моє власне життя та щастя залежить не від мене, а від іншої людини?
---

Здравствуйте.
"в один момент ничего не хочу"
---
Это " ничего не хочу" касается учёбы или всех аспектов жизни?( гулять, есть, общаться с семьёй, друзьями и т.д.)

" мысли тёмные" - это о чем?

"длится у меня 5-10 дней"- проходит так-же внезапно, как и начинается? Вы можете как-то повлиять на этот процесс?
---
"Так уже довольно таки давно", "А еще у меня очень много лишних мыслей в голове"
---
- как давно у Вас такое состояние? Ваши близкие знают об этом? Вы когда нибудь обращались к врачу с этой проблемой?

В случае, если такое состояние из-за учёбы и на других сферах жизни никак не сказывается, можно поработать с психологом и решить этот вопрос. Если же Вы " выпадаете" из жизни на 5-10 дней( и есть тенденция к увеличению срока)+ " тёмные мысли"??+ " много лишних мыслей "(особенно)- это повод обратиться к врачу. Я бы рекомендовала сразу обратиться к психиатру. Но, можете начать с невролога, тем более, если у Вас был ( есть) неврологический диагноз, черепно- мозговая травма или что-то подобное.

Вітаю.
"Де взяти сил винести розлучення, самостійне виховання маленької дитини, фінансові питання і тд. Як не відступити назад.."
Уявіть своє життя через 5 або 10 років. Яка Ви? Який чоловік? Син, який підріс? Як він став поводитись з Вами? Які відносини з чоловіком? В сім'ї? Як вам уявлена картина? Що відчуваєте?
Якщо вона Вас не задовольняє та Ви все ж налаштовані на розлучення, тоді бажано " підготуватися". Бо, розлучитися після сварки " на емоціях"- це не Ваш шлях, тому що "постійно образи проходять".

Ви в шлюбі 10 років, тому й тримає "звичка та якийсь нажитий комфорт". Тому, на мою думку, треба починати зі зміни " звичек ": поступово ставати більш самостійною як фінансово, так й повсякденному житті, брати на себе більше відповідальністі-не тільки за себе, а й за сина. Тобто, поступово звикати до " більшого обєма" навантажень. Паралельно з цим, дуже раджу, звернутися до психолога. Щоб Ви мали підтримку, коли знову почните " забувати" образи. А роботу з ним почати с запроса про відновлення людської та жіночої гідності.(і хто зна, можливо й розлучатися не потрібно буде).

Доброго дня , Катя.
Соціальна тревожність ,дійсно , дуже псує якість життя. Ви- молодець, що стараєтесь впоратись з цією проблемою. Але самотужки, або з допомогою батьків, вона не вирішиться, нажаль. Все ж потрібна психотерапія, а можливо й допомога психіатра ( медикаментозна підтримка), бо часто соціофобія приводить до дипресії.
Не завжди соціофобія є наслідком негараздів ( травм) у дитинстві. Це, навпаки, може бути гіперопіка, підвищена тривога батьків за дитину.Але відносини в сім'ї є одним з факторів, які впливають на виникнення розладу.
Також, Ви пишете, що це триває вже 7 років, тобто почалося в підлітковому віці. Можливо, в той час з Вами сталася якась психотравмуюча ситуація, яка привела до появи цієї проблеми?
Також соціальна тревожність може бути генетично обумовлена або являтися слідством структурних особливостей роботи мозку ( гіперактивна мигдалина) , тоді теж потрібна медикаментозна підтримка.
Тобто, щоб вирішити це питання, потрібен комплексний підхід: Ваші зусилля+ допомога родини+ робота з психологом ( психотерапевтом) + медикаментозна підтримка ( за необхідністю).

"Я багато хочу для своєї дитини? Щось роблю не так?"
---
Ви все робите" так". Вам тільки пропонують звернути увагу на те, чого хоче Ваша донька, прислухатись до їх бажань , занадто не тиснути.
Так, вона "ще не достатньо доросла" , але доросла для того, щоб розуміти, що їй подобається,а що ні . Проблеми з підлітками виникають тоді,коли батьки не чують своїх дітей, коли дорослі вважають, що знають краще,що зробить їхніх дітей щасливими. Але- це не Ваше життя, а життя Вашої доньки. Тому, враховуючи її думку, дозволяючи їй приймати свої рішення, помилятися, Ви даєте їй змогу дорослішати, ставати самостійною людиною. Ці навики більше допоможуть їй " у майбутньому, коли мене не буде поряд", а освіта та робота прикладуться..
У Вас ще є час змінити думку доньки й свої думки стосовно її майбутнього. Як це зробити й не зіпсувати стосунки, краще дізнатися на індивідуальній консультації, бо кожна дитина особлива, стосунки в сім'ї різні, тому й підхід потрібен індивідуальний.

"ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ ВИБРАТИ ПРАВИЛЬНИЙ ШЛЯХ У МАЙБУТНЄ"

"Правильний шлях "- це який?
Для кого він повинен бути "правильним"?
Ви йшли "правильно " й це зробило Вас щасливою?
Яким Ви бачите майбутнє Вашої доньки? Яким бачить своє життя вона?
Розмовляйте з нею про це частіше як старша подруга, а не як мама, яка знає що буде для неї краще. Слухайте її: бажання, мрії, сподівання. Ненав'язливо пропонуйте свої варіанти.

Спробуйте чесно відповісти собі на питання :" Чого я хочу, щоб моя дитина була щаслива та займалась тим, що їй подобається або щоб вона робила як " правильно " та я була спокійна?

Здравствуйте, Виталина.
Похоже, что в какой-то момент ,Вы с мамой поменялись местами- Вы стали взрослой и ответсвенной, а мама- слабой и нуждающейся в поддержке.
Почему это произошло и как- не столь важно, важно, что Вы таким образом нарушаете иерархическое устройство в семье, переемственность поколений. Вы берете на себя то, что в силу возраста не должны на себя брать
( бывают исключения).
Ваша мама- взрослый, самостоятельный человек, который вполне способен позаботиться о себе сам. Ваша задача- позаботиться о себе , в первую очередь, а потом, если будет желание, силы и возможность предложить помощь маме.( искл.- экстренные ситуации)
Рекомендую, по- возможности, взять несколько индивидуальных консультаций,чтобы расставить Всех по своим местам и перестать испытывать стыд, вину и т.д.

Вітаю.
"Даремно я переживаю ?"
В Вашому питанні вже є відповідь. Так Вам потрібна допомога чи щоб Вас заспокоїли?
---
Якщо вважати переїзд дівчини (з якою плануєте весілля) на іншу квартиру та її прохоння бути " неназойливим ", буденною подією, тоді да, даремно. Але ж, якщо її бажання " пожити одна" Вас турбує, то слід всеж прояснити ситуацію? Бо, якщо стикнувшись з маленькою проблемою( я б її назвала незручність, у вигляді перебування у вас сестри), ви не змогли домовитися, то як буде виглядати ваше подружнє життя при більш серйозніших випробуваннях?
Вміння слухати партнера, говорити про свої бажання та почуття, шукати компроміси- навики,які дуже знадобляться у подружньому житті. Але, мені здається, що з цим в вас,поки що, " питання".

"Але боюсь що цей час життя окремо навпаки покаже їй що можливо так краще"
---
Може й Вам "цей час життя окремо" щось покаже? Наприклад, що дівчина цього зовсім не боїться або ще щось?

Відредаговано автором 27-10-2023 12:00:44

Здравствуйте.
"у маня изначально была проблема что при лёгком опьянении у меня улучшалось физическле самочувствие и настроение"
---
Я бы не называла это " проблемой", поскольку алкоголь в небольших дозах так и действует: улучшает самочувствие ( прилив энергии за счёт повышения давления , снимает напряжение в мышцах, действует как лёгкое обезбаливание) и улучшает настроение.

А проблема-это то, что "без принятия небольшой дозы алкоголя и некотина я чувстуую себя физически не очень". Это прямой путь к зависимости.
---
"То есть я начала употреблять пойло и сигареты по причине ухудшенного физического самочувствия, и ничто мне так не помогает как это."
Если я правильно поняла, вместо того чтобы выяснить причину плохого самочувствия, Вы начали пить и курить? Т.е. сходить к врачу и сдать анализы- не вариант?
Похоже ( не факт), что Вы использовали хорошо известный Вам, проверенный и быстрый способ решения проблем. В вашей семье употребляют ( ли)алкоголь ? Есть родственники ,страдающие алкоголизмом? Возможно, Ваша мама пила, когда была беременна Вами? Когда Вы первый раз употребили алкоголь?
Если история про алкоголизм в семье Ваша, тогда я рекомендовала бы обратиться к специалисту,который работает с этой зависимостью.
Если нет, тогда все же обратиться к врачу,выяснить причину плохого физического самочувствия, а проблемы одиночества, тревожности, усталости учиться решать более безопасными способами.

Вітаю.
"допоможіть хоча б порадою"
---
Якби психологи й давали поради,для Вас зараз вони мали б мало користі. Бо, їх ( поради) треба обмірковувати та робити висновки. А в такому емоційному стані, у якому Ви зараз знаходитесь, краще не робити " зайвих рухів", бо можна ще більше нашкодити собі та близьким.
Підтримую колегу- візьміть паузу, зверніться до психолога, розбіріться зі своїми почуттями, а потім приймайте рішення.