Анкета цього психолога не оновлювалася понад півроку. Перевірте інших психологів в Київ
Років досвіду: 15
психолог👔 організаційний психолог
психолог👔 організаційний психолог
Освіта
З 1998р. по 2003р. навчалась в Сумському державному педагогічному університеті ім. А.С.Макаренка. Отримала диплом спеціаліста за спеціальністю "Практичний психолог в закладах освіти та викладач англійської мови".
В 2020р. закінчила трирічний курс підготовки з інтерперсональної психотерапії. Отримала Сертифікат із психотерапевтичного консультування Інституту консультування та психотерапії Асоціації Психологів України в методі "Інтерперсональна психотерапія".
Періодично працюю під супервізією психотерапевтів з багаторічним досвідом роботи в психоаналітичному напрямку та європейськими сертифікатами. Відвідую супервізійні та інтервізійні групи. Являюсь членом Асоціації Психологів України. Маю 230 годин індивідуальної та 72 години групової терапії.
Досвід психологічної практики
З 2010р. проводжу короткострокове консультування клієнтів з метою їх підготовки до співбесід для влаштування на роботу і з питань профорієнтації, якщо людина не може визначитись, яку професію обрати. Маю 15 років досвіду в підборі, адаптації та мотивації персоналу в міжнародних компаніях. Знаю, яким кандидатам надається перевага при працевлаштуванні, які помилки вони роблять, шукаючи роботу. Займаюсь кар'єрним консультуванням. Ділюсь своїм досвідом з клієнтами, рекомендую, що варто змінити чи на чому акцентувати увагу, щоб реалізувати себе професійно.
З 2019р. використовую в роботі психоаналітичний підхід з тими клієнтами, які звертаються з запитами на довгострокову терапію, якщо хочуть мати якісні зміни в своєму житті, професійну підтримку та готові досліджувати свій внутрішній світ. Отримала освіту в методі "Інтерперсональна психотерапія", який надає змогу вибудовувати довготривалі та глибокі відносини з клієнтами, що в результаті допомагає їм вирішити ті проблеми, які їх непокоїли роками. Людина спочатку спирається на мій професійний досвід та знання, отримує відповіді на свої питання та змогу з нових кутів подивитись на своє життя. Потім починає відчувати себе по-іншому, по-новому проявляє себе з близькими людьми та в суспільстві і через деякий час вже може обходитись без моєї допомоги.
Вільно володію українською, російською та англійською мовами. Використовую в спілкуванні з клієнтами ту мову, яка зручна для них.
Тривалість зустрічі – 50 хвилин.
Приймаю в кабінеті за адресою: м. Київ, вул. Володимирська 61/11, а також он-лайн.
Вартість очної консультації - 1200 грн., он-лайн - 1000 грн.
Веду сторінку в Інстаграм: @tetiana.shtapova. Також маю youtube канал: @TetianaShtapova.
Працюю з запитами спеціалізація, зона професійних інтересів
- самотність;
- низька самооцінка;
- невміння говорити про свої почуття та бажання, відстоювати свої кордони;
- проблеми у відносинах з чоловіком чи партнером, друзями, дітьми або батьками;
- ревнощі, зради;
- розлучення чи розрив стосунків;
- втрата близької людини;
- війна та її наслідки для психіки;
- втрата житла і/або відчуття безпеки із-за війни;
- вимушена еміграція, проблеми ВПО;
- виснаженість, в тому числі після народження дитини;
- безпліддя, втрата вагітності, підготовка до ЕКЗ;
- тривожність;
- часте переживання провини, сорому, образи;
- напружені робочі відносини;
- труднощі при пошуку роботи чи зміні професії;
- запит на кар'єрне консультування: перевірка резюме (в тому числі англійською мовою), підготовка до проходження співбесід з роботодавцями;
- втрата життєвих орієнтирів, невизначеність, в тому числі професійна.
Чому користувачі не можуть залишати відгуки про психологів? Чому не можна дати можливість запитувати на сайті оцінювати відповіді?
Людина, яка звертається за психологічною допомогою, так само як і будь-який нефахівець у принципі, не завжди може об'єктивно оцінити користь від тих чи інших рекомендацій психолога. Іноді найбільш слушна порада, наприклад, переглянути свої способи реагування в конфлікті, що повторюється, а найприємніша для клієнта - запевнення в тому, що він у всьому абсолютно правий і змінитися повинні оточуючі люди.
Іноді саме ті відповіді, які «зачіпають» клієнта, викликаючи почуття роздратування та агресії, якраз і є «правильнішими».
Хороші рекомендації не завжди приносять полегшення одразу.
Тому майстерність психолога може найточніше оцінити інший фахівець.
Залишили відгуки
[ Марія Ігорівна Панькова - аккаунт психолога закритий ]
«Іноді мені здається, що це якась часова петля... Чому саме 1,6 року?»;
Ганна, доброго ранку. Закоханість триває максимум 2-3 роки, так влаштований організм людини. У Вас це півтора року. За цей час ідеалізація партнера проходить, Ви встигаєте побачити різні його сторони, і картинка вже не така приємна, як на початку відносин.
«У всіх відносинах чоловіки кидають роботу, чи їх звільняють, чи ще щось. Працювати не хочуть. Живуть у мене. І в цей час починає все руйнуватися... »;
На якому етапі ваших відносин чоловіки кидають роботу чи їх звільняють? Як Ви себе з ними поводили в цей період?
«Син завжди спав окремо від нас, але коли почалася війна він спить зі мною (мама). Вже майже два роки. Але і сину і мені так спокійніше спати вночі, шщоб кожну тривогу його не підіймати, і мені не бігти до нього. Підкажіть як бути ?»;
Доброго ранку. В вашій області тривога кожної ночі? Чи пропонували Ви сину поспати окремо за ці 2 роки? Ваша кімната більш безпечна, ніж його, чи із-за чого Ви його б підіймали кожної тривоги?
«Це мені дає почуття контролю, здається, що я думаю про своє майбутнє таким чином і можу на нього вплинути. Можливо в мене виникає відчуття захищеності і менше страху.»;
Чого саме боїтесь? Від чого Вам потрібно захищатись?
«І можливо мені соромно в цьому зізнаватися. Тому я і пояснила своїм знайомим таке зменшення обсягу роботи, вигадавши неіснуюче навчання
»;
А чому соромно? Що б відбулось, якби Ви сказали своїм знайомим правду?
«Зараз я працюю 5-6 годин (раніше 12-14) і це також мені не допомогло. Цей обсяг мені також здається непосильним. Я не розумію, чому мій оргазізм так реагує.»;
Доброго вечора. Ваш організм досить мудрий, він таким чином підказує, що Вам потрібно чи не потрібно. Вам варто з ним "подружитись". Можливо, Ви вже настільки себе перевантажили, що потребуєте тривалого відпочинку від роботи і лікування.
«Виникають думки, що треба відмовитися від амбіцій і будувати життя, враховуючи те, що я швидко втомлююся і у мене проблеми зі сном. З одного боку я навіть думаю, що так було б правильно, адже я хочу сім'ю і точно не зможу працювати багато. А з іншого боку мені не дають спокою думки про професійний ріст. »;
Що Ви отримуєте, коли багато працюєте, окрім грошей? Що для Вас значить професійний ріст?
«Але через страх шо дитина ще маленька,чоловік говорить шо не знав шо так буде,і не залишається з дитиною.»;
Доброго ранку. Напевно, Ваш чоловік і справді не знав, що таке маленька дитина, як за нею доглядати, які страхи і складнощі можуть виникнути після її народження. Але вже дізнався. Поступово він звикне до дитини, страху буде менше, тим паче, вона буде дорослішати. Та звичка приймати участь у догляді та вихованні по-мінімуму може залишитись. Хоча не факт. Багато залежить від того, якою людиною він є, чи здатен на співчуття, чи вміє підтримувати.
Після того, як в сім'ї з'являється перша дитина, відбувається різка зміна сімейної системи. Вас було двоє, стало троє. У зв'язку з цим виникає багато нових почуттів у батьків немовляти. Додається багато нових обов'язків, залишається набагато менше часу для відпочинку, сну, своїх справ. Це призводить до роздратування і незадоволення один одним.
«Сам же може вийти з друзями майже кожного дня,на прохання побути дома говорить,шо не закриється в хаті,і шо я йому заздрю ,бо він може кудись вийти.»;
Можливо і заздрите. Що в цьому дивного? Ви теж жива людина, у Вас є бажання отримувати задоволення від прогулянок, дружнього спілкування і т.д. До речі, для ваших з чоловіком відносин було б корисно вам вдвох кудись виходити хоч інколи, щоб відчувати себе парою, а не тільки батьками.
«Я це усвідомила, до цього випадку і були думки, що мені спочатку з цим би треба розібратися, а потім вже відносини будувати, і скоріш за все не з цією людиною, власне через це я і покинудла його тоді. І я думала про те, що мені потрібно як найскоріше підти в терапію.. Але сталося ось це. І я не можу тепер просто кинути його і дозволити йому померти. »;
Ви знову пишете про нього як про малу дитину, яка повністю від Вас залежна. Але ж це не так. Напевно, у Вас є потреба відчувати себе всесильною. Людиною, яка може врятувати іншого від смерті. Навіть якщо той інший обирає смерть чи думки про неї. Хоча, як правило, люди, які вчиняють самогубство, нікому про це не говорять. А ті, хто розказують, як вони планують це зробити, привертають таким чином увагу до себе. Хлопець неначе перекладає на Вас відповідальність за своє життя, і Ви берете на себе цей тягар.
А в терапію можна йти, коли відчуваєте, що самостійно Вам складно справлятись зі своїми проблемами, коли живете не тим життям, яким би хотіли жити. Звичайно, для Вас було б більше користі, якби Ви звернулись до психолога раніше. Але, напевно, Вам і зараз не буде зайвою підтримка та можливість з'ясувати, що з Вами відбувається, і що можна змінити в даній ситуації.
«Бо я дорога йому була і так, без цього всього "блага" з мого боку. Я й так буда найцінніша і кохана, а потім цього стало менше і я наче хочу це все повернути і досягти ще більшого.»;
Ви хочете знову відчувати те, що було на початку відносин. Але вони змінились, ви живете в різних країнах, хлопець від Вас віддалявся, це було його рішення. Зараз він щедро ділиться з Вами своїм болем. Ви все пропускаєте через себе. А варто усвідомити, що багато чого змінилось за цей час. Ейфорія від закоханості не може продовжуватись довго. Напевно, Ваші фантазії про стосунки та спогади про минуле відрізняються від реальних стосунків.
Можна задати собі питання: що Ви отримуєте зараз від партнера? наскільки це співпадає з тим, що б Ви хотіли отримувати? якщо Ви прикладете багато зусиль і хлопець погодиться жити так, як Ви пропонуєте, яке майбутнє на вас чекає?
«Ніколи не зізнавалася першою. І боюся ризикувати дружбою, яку дуже ціную. Але терпіти цю гойдалку не хочу.
»;
Ви можете не говорити прямо, що закохались, а завести розмову про ваші відносини, як вони починались, як розвивались. Можливо, запитати, як він сприйняв Ваші слова про френдзону, і пояснити, чому так вчинили. Якщо наважитесь, сказати, що сумніваєтесь, чи правильне це було рішення. По реакції чоловіка відчуєте, як йому така розмова. Можливо, він сам зробить перший крок для зближення. Якщо ні, і чоловік не захоче говорити на цю тему, будете знати, що на даний момент його влаштовує тільки дружба.
«Особистого життя у нього немає, майже весь вільний час він проводить або зі мною, або в нашій спільній з ним компанії. З іншими жінками в спільноті він обмежується короткими розмовами. Не виключаю, що можливо коханки на одну ніч і траплялися - у багатьох чоловіків таке є, але розмов на цю тему він зі мною уникає.»;
Якщо чоловік вільний та проводить з Вами багато часу, що Вас зупиняє від кроку зізнатись у своїх почуттях до нього?
«Втомилася від невизначеності. Чому він так дивно поводить себе весь цей час? Та чи варто відверто поговорити про свої почуття з ним? Підкажіть будь-ласка.»;
Sunshine, доброго ранку. Можливо, чоловік також у Вас закоханий, але боїться прямо говорити про свої почуття, щоб не отримати відмову. Ви ж йому сказали про френдзону, він і вірить, що може бути для Вас тільки другом.
Якщо наважитесь відверто поговорити про свої почуття, є досить висока ймовірність, що ваші стосунки почнуть розвиватись як відносини пари. Але ніхто цього гарантувати не може. Тому також є ризик, що чоловіку потрібна тільки дружба з Вами. До речі, якщо Ви з ним дружите, чи знаєте щось про його особисте життя?
«він навіть ходити ще не може. Я дуже переживаю за те що з ним відбувається і чи достатньо якісне лікування він має. І думаю, що він потребує допомоги. Але він говорить, що все нормально і все.»;
Він має право як приймати, так і не приймати допомогу від інших людей. Тим паче, крім Вас, в нього є ще рідня, яка знаходиться поряд, і із-за якої він залишився на окупованій території. Напевно, він би звернувся до них, якби хотів, щоб йому допомагали. Також він би міг сказати лікарям, що йому потрібна консультація психотерапевта. Ви можете запропонувати йому звернутись до тих людей, які знаходяться ближче до нього, ніж Ви.
« Я не хочу бути рятувальницею, але виходить так, що він закликає мене до цього.»;
Він закликає, а Ви погоджуєтесь на цю роль. Думали про те, навіщо Вам це потрібно? Чому Ви знаходитесь у відносинах з чоловіком, якого потрібно рятувати?
«я вважаю, що зробила все, що могла, щоб зберегти наші стосунки. І хочу робити все, що зможу зараз. Але я маю багато сумнівів як краще для нього, як краще для мене. Бо я би зробила все, що завгодно, щоб бути разом, але чи не граю я в "рятувальницю", і чи це не ще гірше для нас обох?»;
Стосунки будують дві людини. Що б Ви не робили для того, щоб зберегти стосунки, для цього мало тільки Ваших зусиль, якщо партнер не робить аналогічних вчинків.
«Я хочу поїхати, щоб забрати його з собою закордон. Я і тоді хотіла щоб він зі мною поїхав, і ми мали надію, що він пізніше приїде, але це занадто важко для нього, як я розумію. Він вагався. А зараз взагалі втратив надію, що це можливо.»;
Це вже схоже на позицію "рятувальниці". Забрати можна дитину чи стару людину, яка сама не приймає такі рішення. А дорослий чоловік сам вирішує, буде він їхати чи ні. Ваш хлопець відмовляється від переїзду. Напевно, ви по-різному сприймали цю ситуацію. Ви мали надію, що він рано чи пізно наважиться на переїзд, а він від Вас віддалявся.
«Він в важкому стані в лікарні і про це ніхто з його рідних не знає, він не хоче говорити. Я не розумію чому про це не кажуть родичам лікарі. Він має сумніви чи взагалі знають лікарі, що то була спроба самогубства. »;
Це дуже дивно насправді. Якщо людина потрапила в лікарню у важкому стані, про це якомога швидше повідомляють родичам. Також має підключатись поліція, якщо була спроба самогубства.
«Коли я кажу, що приїду і заберу його, він говорить, що не треба, бо він не вартий того і що я не повинна взагалі для нього щось робити. Говорить, що не вартий мене. Я не знаю, чи хоче він щоб я приїхала, та я думаю, що хоче, бо кохає, але він зараз в такому ємоційному стані, що не скаже про це, бо не хоче, щоб я для нього щось робила і вважає що мені буде краще без нього.»;
Як думаєте, навіщо він Вам розказує про свої проблеми, стверджує, що не вартий Вас, якщо планує вчинити самогубство?
«я рос без отца, но с матерью у нас были прекрасные отношения. Никаких детских обид по отношению к ней нет.»;
Обиды могли быть по отношению к отцу именно из-за того, что его не было в Вашей жизни. Для мальчика отец - этот тот человек, на которого он стремиться походить или наоборот, быть не таким как отец. Но в любом случае это эмоционально заряженный образ, особенно в детстве. Со временем чувства могут замораживаться, но возникают сложности во взрослой жизни, так как не было опыта проживания рядом с отцом. Если неизвестно, какой мой отец, может быть непонятно, кем я являюсь. Это не буквально, а на уровне бессознательного.
Кроме того, на Вас могут влиять отношения, которые были между мамой и отцом, даже если Вы его не знаете. Обычно легче быть в отношениях с девушкой тому парню, который знает, что его мама любила отца, и он это всегда чувствовал. На бессознательном уровне тогда воспринимается как само собой разумеющееся, что девушка его любит, как мама любила папу. Если же такого опыта не было, может иметь место ревность, неуверенность в том, что он достоин быть любимым.
«Ми підтримували стосунки, і тримали надію що він приїде до мене. Але потім через те що він багато почав працювати, ми рідко спілкувалися і він віддалився від мене, і не розказував чому. »;
Алекс, доброго дня. Це був вибір Вашого партнера, менше з Вами спілкуватись, збільшити між вами дистанцію, не розказувати, що з ним відбувається.
«Потім я не витримала цього холоду і сказала, що мене не влаштовують стосунки де я б*юся як риба об лід і без толку. А він під час сварки зізнався, що думає про смерть і що думає що не вартий мене і йому потрібна допомога.»;
Якщо людина думає про смерть, це означає, що вона не витримує життя з тими проблемами, що має. До такого стану вона приходить із-за багатьох чинників, починаючи з того, в якій сім'ї народилась, які були відносини з батьками в дитинстві (що суттєво вплинуло на формування психіки), і закінчуючи тим, як живе на даний момент.
Чи звинувачуєте Ви себе в тому, що зробив Ваш коханий?
«я розгублена, я дуже хочу до нього і не знаю як з ним говорити і як його ще підтримати... Бо він так само закритий і не говорить про свої почуття і тільки чекає, коли зможе ходити, щоб знайти багатоповерхівку ще вище.»;
Ви плануєте до нього приїхати чи хочете, але не готові їхати? Він хоче, щоб Ви приїхали?
«На даний момент в Польщі з дитиною через війну,а чоловік залишився вдома. Підозрюю що він зраджує мені і починаю через це нав'язуватиме і контролювати. »;
Доброго вечора. Які відносини були у вас з чоловіком до війни? Наскільки вони змінились за той час, що Ви живете в Польщі? Чи приїжджали Ви в Україну? Чи хочете щось змінити у відносинах з чоловіком? Маю на увазі не його змінити, щоб він став іншим, а саме ваші відносини.
«Як справитися з цими тривожними почуттями?»;
Рівень тривоги може знизитись, коли людина говорить про те, що її викликає, коли змінює щось в своєму житті таким чином, що підстави для тривоги зникають чи хоча б зменшуються.
«Конкретно спрашиваю «Любишь ли ты меня?», «Не поменялась ли ко мне отношение после ссоры?», «На первом ли месте я у тебя стою? В приоритете?» и т.п.»;
Добрый вечер. Когда Вы были ребенком, испытывали ли страх, что мама может Вас не любить, меньше любить после конфликтных ситуаций? Сильно ли обижались, когда понимали, что у нее на первом месте мог быть Ваш отец или еще кто-то, но не Вы?