Психологиня Оксана Сенченко Черкаси лише онлайн


- вересень 2018 р. - лютий 2023 р. - 4-річне навчання на Європейському освітньому проєкті Транзакційний аналіз в напрямі психотерапії.
- з січня 2021 р. - навчаюся на проєкті з Пропедевтики.
- Член Української Асоціації Транзакційного аналізу (УАТА).
- більше 200 год індивідуальної психотерапії.
- постійний професійний саморозвиток (відвідування додаткових лекцій, майстер-класів, воркшопів, конференцій, групових та індивідуальних супервізій, інтервізій, читання фахової літератури і т. д.).
- 9 лютого – 8 березня 2017 р. – проходження виробничої практики у психологічному центрі «Добрий день» (м. Черкаси).
- 23 листопада – 20 грудня 2017 р. – проходження педагогічної практики в СШ № 62 у м. Львів.
- 25-28 липня 2019 р. – була волонтером у VI Всеукраїнському таборі з Транзакційного Аналізу.
- 14 жовтня - 10 листопада 2019 р. – проходження асистентської (педагогічної) практики в ЛНУ ім. Івана Франка.
- з квітня 2020 р. – індивідуальна психологічна практика під керівництвом супервізора.
- з вересня 2020 р. – проводжу тренінги, просвітницькі лекції для дітей у психологічному центрі "Добрий день" (м. Черкаси).
- з березня 2022 р. – волонтер у проєкті по психологічній підтримці "Розкажи мені" та ін.
спеціалізація, зона професійних інтересів
- Як покращити стосунки (партнерські, подружні, дитячо-батьківські, професійні, дружні)?
- Як покращити свій емоційний стан і самоставлення?
- Як віднайти, зрозуміти та актуалізувати своє справжнє «Я» (пошук внутрішньоособистісних ресурсів, постановка цілей та їхня реалізація)?
- Як подолати кризові ситуації в житті (втрати, професійні кризи тощо) та вирішити внутрішньоособистісні конфлікти?
Не працюю із залежностями (алкоголь, наркотики, лудоманія).
Зараз консультую через Skype або Viber під керівництвом супервізора.
Я готова бути поруч і підтримувати Вас у подорожі самопізнання, саморозвитку і самозцілення. Вибір за Вами.
Основне
⭐ Оцінка від колег-психологів
Рейтинг від колег: 10 з 10ти.
Усього оцінок: 10. хто оцінював
Чому користувачі не можуть залишати відгуки про психологів? Чому не можна дати можливість запитувати на сайті оцінювати відповіді?
Людина, яка звертається за психологічною допомогою, так само як і будь-який нефахівець у принципі, не завжди може об'єктивно оцінити користь від тих чи інших рекомендацій психолога. Іноді найбільш слушна порада, наприклад, переглянути свої способи реагування в конфлікті, що повторюється, а найприємніша для клієнта - запевнення в тому, що він у всьому абсолютно правий і змінитися повинні оточуючі люди.
Іноді саме ті відповіді, які «зачіпають» клієнта, викликаючи почуття роздратування та агресії, якраз і є «правильнішими».
Хороші рекомендації не завжди приносять полегшення одразу.
Тому майстерність психолога може найточніше оцінити інший фахівець.
Залишили відгуки
Відповіді 5230
Года 2 уже как охлаждение. »;
Погоджуюся з колегою, що, можливо Ви повністю психологічно не відпустили батька + намагаєтеся компенсувати недостачу уваги через партнера + можливо партнер психологічно виснажився, адже Ви і сама віддалилися від нього через втрату. Можливо у ваших стосунках ще сталися якісь значні конфлікти, стреси чи зміни за цей період?
Ответ отредактирован автором 20-07-2020 19:49:32
Говорит что выбор за мной. »;
Погоджуюся із Вашою мамою, що вибір лише за Вами, адже це лише Ваше життя і лише Ви за нього відповідальна. Водночас, ми, як психологи, можемо лише допомогти Вам краще зрозуміти свої почуття, бажання та дефіцити.
«Папу люблю. Очень тяжело пережила утрату. Бывший парень помог пережить. Познакомились с ним ещё до потери.»;
А коли саме Ви помітили проблему у Ваших минулих стосунках? Ви прожили з хлоцем аж 4 роки. Можливо ваші стосунки погіршилися після втрати батька (саме тоді Ви почали відчувати дефіцит уваги з його боку)?
Крім цього поняття "досить хороші" стосунки із мамою є досить суб'єктивним, тому, будь ласка, опишіть його детальніше.
«Контакт с бывшим начала я, надо было забрать вещи некотрые, иногда видимся.»;
А що особисто Вам дає зараз зустріч із ним?
Скажіть, будь ласка, що Вам дають стосунки із теперішнім хлопцем по переписці, а чого у них не вистачає? На мою думку, ще рано говорити, чи Ви бачите вас разом, адже не було реальної зустрічі і реального спілкування. Те, що Ви з ним зараз переписуєтеся - це поки, що просто соціальний образ, який він презентує. Відповідно, і приймати рішення, базуючись лише на цьому "невеликому шматку інформації про потенційного партнера" є недоцільним.
Ответ отредактирован автором 20-07-2020 18:27:03
А Ви зустрічалися в реальності із цим хлопчиком 16 років? Мені здається, що це не любов, а її ілюзія, в яку Ви намагаєтеся втекти. Ви бачите сабе разом із ним? Думаєте хлопець 16 років буде більш відповідальним? Крім цього, Ви маєте розуміти, що він неповнолітній і будь-які сексуальні стосунки є незаконними. Скажіть, будь ласка, що Ви вкладаєте у поняття "стосунки"?
Ви написали, що живете разом із мамою. Чому? Що Вам заважає переїхати? Які у Вас стосунки із батьком?
«Парень, от которого ушла, начал меняться, начал прояалять внимание, похудел на 10 кг, занялся спортом, начал решать финансовые вопросы, улучшаться. »;
Як Ви про це дізналися? Хто був ініціатором відновлення цього контакту?
«Я просила смотреть на меня»;
Можете розвинути цю думку детальніше. На кого він дивився?
« Достало его равнодушие ко всему в жизни.
Мне с ним очень комфортно и приятно. »;
Будь ласка, поясніть цю суперечність.
Ответ отредактирован автором 20-07-2020 17:29:07
Ви говорили про цю ситуацію із теперішнім хлопцем? Зазвичай в основі созалежної поведінки лежить негативний досвід відсутності здорової прив'язаності із батьками. Ви можете це пропрацювати на індивідуальній терапії із психологом-психотерапевтом. Якщо говорити, про "широкий жест колишнього щодо грошей", то це крючок, щоб знову затягнути Вас у созалежні стосунки. Хапати Вам його чи ні - залежить від Вашого вибору. Водночас, скажіть, будь ласка, що б Ви хотіли отримати тут на сайті?
Ответ отредактирован автором 20-07-2020 17:20:45
Скажіть, будь ласка, а яка Ваша роль у цих стосунках? Ми не можемо вплинути на почуття, дії, ставлення іншої людини, а лише на власні. Ваш максимум - це сказати дівчині про Ваше хвилювання, а вибір лише за нею. Це її життя і її вибір. Вона має право на власне життя і на власні помилки.
Ответ отредактирован автором 20-07-2020 13:36:45
Думаю, що це було б цінно і для Вас і для нього. Відкритість - це основа гармонійних стосунків.
«Да, я понимаю и готова обратиться к специалисту. Я так могу постоянно бежать из отношений при любой тревожной мысли и ничего хорошего не выйдет.»;
Дуже радію, що Ви прийняли таке виважене рішення!::smile::
Бажаю Вам знайти хорошого спеціаліста! Вірю у Вас, удачі!
«Вечером я решилась и сказала маме, что, может быть, лучше было бы обратиться к психологу, потому что мне очень тяжело с такой проблемой на самом деле, но она сказала, что это у нас "семейное", "просто стеснительность" что ничего такого в этом нет и это пройдет.
Но мне кажется, что она просто не понимает большую часть из того, что в этот момент переживаю я.»;
Дуже співчуваю, що Ваша мама Вас не почула. Якщо Вас це хвилює і заважає Вам жити, то це обов'язок Вашої мами попіклуватися про Ваше психологічне здоров'я (адже Ви неповнолітня). Підлітковий вік - це складний етап у житті кожної людини (страх соціального осуду, розподіл соц. ролей у групі, "боротьба за статус", вимірювання своєї самоцінності через визнання інших, горомональні зміни (емоційність і т. д.), неприйняття своєї зовнішності і т. д.). У цей період життя формується Ваша ідентичність, що є запорукою Вашої подальшої психологічної дорослості. Безумовно, як зазначила вище колега, можливі й інші додаткові чинники, які вплинули на Ваш стан. Хочеться Вас підтримати і сказати, що Ви велика молодчинка, що намагаєтеся пізнати себе! Багато людей стикається із проблемами в цьому віці, деякі особи і справді долають їх самостійно, а деякі - лише переконані, що їх подолали. Скажу Вам як психолог, якби батьки підтримували своїх дітей у поході до психолога у цьому віці, то у них би було менше проблем у дорослому віці ::smile::.
Знаєте, мені здається, що можливо Ваша мама боїться відвести Вас до психолога (це яскраво виражено саме у теперішнього старшого покоління, адже ця професія у нашій країні стала популярною лише нещодавно). Можливо мама боїться, що вона не впоралася зі своїми обов'язками як мама + вона виховує Вас так само, як це робили її батьки.
«Кстати, после ее слов я расплакалась: я слишком эмоциональна и ненавижу в себе то, что могу заплакать от любой мелочи.»;
Запам'ятайте, що у прояві Ваших почуттів немає нічого ганебного. Ваші сльози були проявом суму і цього не варто соромитися. Якщо Ви намагаєтеся "подавити" у собі переживання, то це може лише призвести до гіршого: психосоматики, депресії, неврозів, безпричинної агресії тощо. Не намагайтеся бути "кимось", будьте "собою". Одна із складових Вашої особистості - це емоційність і це прекрасно! Не всім це дано, а дехто навіть йде на психотерапію, щоб цього навчитися!
«Как лучше решить эти проблемы? Стоит ли пытаться завести диалог с мамой, конкретно на него настроившись, чтобы объяснить ей всё? Стоит ли обратиться к большей помощи специалиста, возможно, на личные консультации? Или же это можно побороть самостоятельно? »;
Я б Вам рекомендувала поговорити із мамою ще раз, сказавши, що для Вас це дуже важливо і що Вам зараз справді важко. Ви розумієте, що вона у підлітковому віці також зустрічалася зі схожими труднощами, однак Ви - це не вона і Ви б хотіли пройти цей вік якомога менш травматичніше. Вам шкода, що мамі доводилося справлятися із цим самостійно, однак зараз у Вас є вона і Ви вірите, що вона Вам допоможе звернутися до спеціаліста. Також запитайте у мами, чи її можливо щось лякає у зверненні до психолога або заважає цьому. Якщо мама всерівно не погодиться, то скажіть, що Вам дуже сумно, що вона Вас не підтримала, проте Ви готові взяти відповідальність за свій психологічний стан і тому звернетеся самостійно до шкільного психолога або у соц. службу.
Також, можливо, хтось інший із дорослих міг би Вас підтримати (наприклад, тато чи бабуся і дідусь), якщо мама не погодиться?
Вірю у Вас і бажаю Вам удачі!
Ответ отредактирован автором 20-07-2020 13:30:29
Скажіть, будь ласка, що Вас найбільше лякає у цій ситуації? Ваша донька знаходиться в підлітковому віці, у неї поступово починає розвиватися сексуальність, тому її зацікавлення є природнім. Ви говорили із донькою на тему сексу? Які у Вас з нею стосунки? Ви запитували у доньки, що їй дає дружба із цією дівчинкою?
Якою були Ви у підлітковому віці?
Давайте уявимо ситуацію: Ви забороняєте доньці спілкуватися із подругою. Що далі? Підлітковий бунт і протест, зустрічі без Вашого відома, адже донька буде вважати, що Ви не сприймаєте її "на рівних". Вам потрібно, перш за все, зрозуміти доньку, її почуття і бажання.
Ответ отредактирован автором 20-07-2020 12:55:00
«У меня в семье сложная ситуация: родители развелись, тетя и дядя - как кошка с собакой, бабушка - развелась, с другими партнерами постоянно расходилась, другие тети - тоже в разводе. И я иногда смотрю на этот цирк, и мне кажется, что я такая же ненормальная. А мама так вообще в мечтах о принце до сих пор.»;
Припускаю, що Ваша тривожність йде саме з цього досвіду спостереження за негативними стосунками. Можливо Ви боїтеся, що Ви повторете досвід своїх родичів і тому намагаєтеся "прорахувати" всі можливі негативні варіанти розвитку подій. Ви пишете, що мама "досі в мріях про принца", однак, мені здається, що Ви також перейняли цю стратегію, однак в дещо модифікованій формі, шукаючи "свою людину" (з яким можна побудувати ідеальні стосунки без ризику). Погоджуюся з колегами, що Ваш партнер - це той партнер, з яким Вам добре разом, незважаючи на недоліки один одного. Навіть у найгармонійніших парах існують конфлікти, конструктивне вирішення яких є запорукою розвитку стосунків.
Запитайте себе:
1. Що мені дають ці стосунки, а чого у них не вистачає?
2. Що я втрачу, якщо ці стосунки завершаться?
3. Чи бачу я із цим хлопцем спільне майбутнє?
4. Що для мене взагалі означають "стосунки"?
Я б Вам рекомендувала пройти індивідуальну терапію, щоб пропрацювати Ваші несвідомі батьківські установки і життєвий сценарій. Водночас, вибір за Вами.
Ответ отредактирован автором 20-07-2020 12:43:35
Помітно, як Ви турбуєтеся про свою доньку і намагаєтеся їй допомогти - це варте поваги. Іноді турбота полягає у тому, щоб навчити іншу людину брати відповідальність за власні вчинки та життя, виставляючи гнучкі рамки. Припускаю, що в підлітковому віці Ви не поставити чітких рамок і, як наслідок, у доньки із ними зараз проблема (не було укладання усних договорів із можливими санкціями). Водночас, таке відчуття, що Ваша донька бунтує (вона гнівається на Вас і на батька) + можливо, вона гнівається на себе (Ви розлучилися із чоловіком, коли доньці було приблизно 7 років, а в цьому віці діти зазвичай вбачають проблему в собі) + їй хочеться уваги і туботи (але її гнів заважає їй про це попросити, тому вона привертає "негативну увагу"). В ній бореться безліч суперечливих почуттів, які виливаються у таку поведінку.
«Она уже обозлилась на меня и злая , всё-таки подросток, боюсь чтобы не сделать ещё хуже, у нас натянутые отношения»;
Можна сказати, що Ваша донька вже не підліток, а переходить у юнацький вік (скоро вона стане повнолітньою). Скажіть, будь ласка, а коли Ви помітили таку зміну її поведінки? Якою вона була у 12-13 років? Які в неї були стосунки із однокласниками і вчителями?
Запам'ятайте, що Ви не відповідальна за почуття іншої дорослої людини.
«Я предлагала вместе сходить к психологу, но увы»;
Як донька аргументувала свою відмову? Як Ви сформулювали пропозицію (це також важливо)? Можливо донька відчуває дискомфорт у ходінні разом із Вами до психолога (через її гнів на батьків), тому вона б погодилася відвідувати спеціаліста індивідуально? Я б Вам навіть запропонувала поговорити із нею і сказати, що Ви бачите, що Ваші стосунки не покращуються, що з донькою щось відбувається і Вас лякає, що Ви ніяк не можете їй допомогти, тому Ви, як її опікун (покищо) зобов'язані піклуватися про її психологічний стан.
«я вот только как два года живу с мужчной, он не воспитает ее и занял нейтральную позицию.»;
Можливо така її поведінка почалася 2 роки тому (коли з'явився цей чоловік)? Які у неї з ним стосунки? Як вона сприйняла прихід цього чоловіка?
Ответ отредактирован автором 20-07-2020 12:30:09
Скажіть, будь ласка, а що Вам дають ці стосунки, а чого у них не вистачає?
«і от одного дня він просто зникає, на мій дзвінок не відповів, на повідомлення відповів сухо, короткою відповіддю.»;
За цей період, у вас були якісь конфлікти чи непорозуміння? Можливо у хлопця виникли якісь проблеми, тому він зараз знаходиться у стресі?
«На питання, що сталося , та чому він мене ігнорує, відповів..-«ти чого, ми ж спілкуємось, я просто не знаю чи ти на роботі чи ні»»;
А як давно Ви зустрічалися "в реальності"? Ви відповіли хлопцеві, що Ви вкладаєте у поняття "спілкування" зовсім інший сенс - відкрита розмова на певні теми, обмін переживаннями і т. д.?
«два дні не звонить не пише, сьогодні я знову написала, і знову суха відповідь від нього.......»;
Скільки вже триває така ситуація? І в чому полягає його "суха відповідь"? Якої відповіді від хлопця Ви б хотіли?
Вы хороший человек, с которым произошли плохие вещи. Вы имеете право на гнев и на защиту себя, главное, чтобы этот гнев не разрушил Вас и окружающих. Когда Вы ударили отца, то это была самозащита, а не умышленное насилие. В то же время, Вы не должны терпеть такое отношение и в дальнейшем, поэтому я бы Вам рекомендовала обратиться на телефон доверия, где Вас возможно бы перенаправили в соц. службу. Вы написали, что у Вас нет родственников, которые могли бы Вас поддержать. А есть друзья, в которых Вы могли бы пожить? Кроме этого, Вам 17 лет и скоро Вы будете завершать школу. Я бы рекомендовала Вам подумать о дальнейшей профессиональной реализации (ВУЗ и т. д.), чтобы переехать в другой город.
Если говорить о религии и Боге, то он не "карающий отец" (как часто изображают в Ветхом Завете), а неисчерпаемая мудрость, поэтому, предполагаю, что дихотомия "добро-зло" для него слишком тривиальная - есть много промежуточных вариантов + само определение этой дихотомии является субъективным. Кроме того, Бог всепрощающий и главное - это Ваши выводы относительно предпринимаемых действий. Разве Бог хотел бы, чтобы Вы страдали? Он - всеисчерпывающая любовь. По моему мнению, все религии мира объединяет единый принцип - гуманизм. Ваш долг перед Богом и собой - быть счастливым, не нарушая права других.
Вы ценный, поэтому, пожалуйста, позаботьтесь о себе!
Ответ отредактирован автором 19-07-2020 22:55:48
Це вже добре - Ви знаєте куди рухатися далі в плані саморелацізації.
«И как мне быть сейчас работать по специальности и параллельно разбираться в себе? Или пока не поздно вернуться на первое место работы, где мне было хорошо и после выхода основного работника уже искать себя? »;
Це рішення приймати виключно Вам. Перегляньте всі плюси і мінуси, порівняйте їх і прийміть рішення. Це Ваше життя і лише Ви сама знаєте, як Вам буде краще. Не збувайте, що навіть помилки - це результат і вони можуть Вас привести до кращого результату в майбутньому.
Ответ отредактирован автором 19-07-2020 16:50:15
Публикації психолога 2
Відео психолога 3
Особистісне зростання та корисні поради
Стереотипи, забобони, міфи
Самооцінка
Повідомлення
Щоб відправити повідомлення цьому психологу прямо звідси, потрібно зареєструватися або увійти як користувач.