Психологиня Оксана Сенченко Черкаси лише онлайн


- вересень 2018 р. - лютий 2023 р. - 4-річне навчання на Європейському освітньому проєкті Транзакційний аналіз в напрямі психотерапії.
- з січня 2021 р. - навчаюся на проєкті з Пропедевтики.
- Член Української Асоціації Транзакційного аналізу (УАТА).
- більше 200 год індивідуальної психотерапії.
- постійний професійний саморозвиток (відвідування додаткових лекцій, майстер-класів, воркшопів, конференцій, групових та індивідуальних супервізій, інтервізій, читання фахової літератури і т. д.).
- 9 лютого – 8 березня 2017 р. – проходження виробничої практики у психологічному центрі «Добрий день» (м. Черкаси).
- 23 листопада – 20 грудня 2017 р. – проходження педагогічної практики в СШ № 62 у м. Львів.
- 25-28 липня 2019 р. – була волонтером у VI Всеукраїнському таборі з Транзакційного Аналізу.
- 14 жовтня - 10 листопада 2019 р. – проходження асистентської (педагогічної) практики в ЛНУ ім. Івана Франка.
- з квітня 2020 р. – індивідуальна психологічна практика під керівництвом супервізора.
- з вересня 2020 р. – проводжу тренінги, просвітницькі лекції для дітей у психологічному центрі "Добрий день" (м. Черкаси).
- з березня 2022 р. – волонтер у проєкті по психологічній підтримці "Розкажи мені" та ін.
спеціалізація, зона професійних інтересів
- Як покращити стосунки (партнерські, подружні, дитячо-батьківські, професійні, дружні)?
- Як покращити свій емоційний стан і самоставлення?
- Як віднайти, зрозуміти та актуалізувати своє справжнє «Я» (пошук внутрішньоособистісних ресурсів, постановка цілей та їхня реалізація)?
- Як подолати кризові ситуації в житті (втрати, професійні кризи тощо) та вирішити внутрішньоособистісні конфлікти?
Не працюю із залежностями (алкоголь, наркотики, лудоманія).
Зараз консультую через Skype або Viber під керівництвом супервізора.
Я готова бути поруч і підтримувати Вас у подорожі самопізнання, саморозвитку і самозцілення. Вибір за Вами.
Основне
⭐ Оцінка від колег-психологів
Рейтинг від колег: 10 з 10ти.
Усього оцінок: 10. хто оцінював
Чому користувачі не можуть залишати відгуки про психологів? Чому не можна дати можливість запитувати на сайті оцінювати відповіді?
Людина, яка звертається за психологічною допомогою, так само як і будь-який нефахівець у принципі, не завжди може об'єктивно оцінити користь від тих чи інших рекомендацій психолога. Іноді найбільш слушна порада, наприклад, переглянути свої способи реагування в конфлікті, що повторюється, а найприємніша для клієнта - запевнення в тому, що він у всьому абсолютно правий і змінитися повинні оточуючі люди.
Іноді саме ті відповіді, які «зачіпають» клієнта, викликаючи почуття роздратування та агресії, якраз і є «правильнішими».
Хороші рекомендації не завжди приносять полегшення одразу.
Тому майстерність психолога може найточніше оцінити інший фахівець.
Залишили відгуки
Відповіді 5230
ОК, дуже добре, що ми з Вами визначили ще одну додаткову причину - неспівпадіння програм і через це виникнення нерозуміння матеріалу. Давайте тепер подумаємо, що б Вам могло допомогти "заповнити" цю прогалину?
А що Вас лякає у взрослінні доньки? Що вона відділиться від Вас? Чи Ви втратите "подружку" для своєї внутрішньої дитини? Чи Ви втратите свою роль як мама, що визначає Вашу самоцінність? Чи зміниться Ваш звичний стиль життя і, відповідно, стосунки зі всіма членами сім'ї? Чи Ви боїтеся, що вона повторить Ваші помилки у цьому віці, чи Ви повторете помилки у вихованні підлітка, які зробили Ваші батьки? Чи просто Вас лякає, що Ваш час проходить?
Я б Вам рекомендувала звернутися із цим запитом індивідуально до психолога-психотерапевта. Діти як губки - вони добре відчувають Ваш психологічний стан і внутрішню боротьбу і, базуючись на цьому, роблять якісь свої несвідомі висновки. Ви несвідомо можете дати доньці установку "Не дорослішай", що потім може заважати їй у дорослому віці. Так само, донька може відчувати Ваше прагнення, щоб вона завжди залишалася маленькою, і ця поведінка є її реакцією бунту.
Ответ отредактирован автором 21-07-2020 15:14:53
Ви маєте на увазі, що у Вас різні вимоги у складанні навчальних програм? Ви будете здавати екзамен по російській навчальній програмі, чи азербайджанській? На скільки я знаю, Ви можете ввести у пошуковій стріці інтернету конкретну частину матеріалу, яку не розумієте російською і Вам просто виб'є цю саму частину, яку Ви не розумієте, у вигляді фрагменту із відеоуроку на ютубі чи інших платформах. На скільки я зрозуміла, Ви добре розумієте пояснення російською?
Як би це дивно не звучало, проте це був прояв турботи з боку Вашого хлопця. Він не знав, чого саме Ви б хотіли від нього в той момент (Ви про це йому і не сказали). А Ви хотіли
«Но я и не хотела, чтоб он меня жалел, хотелось услышать, что я справлюсь, что всё получится.»;
Прояви турботи можуть бути різними і не співвідноситися із нашими уявленнями, тому важливо їх уточнювати.
«Такое ощущение, будто он начал меня скрыто ненавидеть....Казалось, что он не пытается помочь, а винит меня в этом. Появилось такое чувство, будто мама читает мне нотации за какой-то проступок, а из-за того, что она меня не понимает и не принимает мою точку зрения всерьёз, я начинаю молчать, чтоб не спровоцировать скандал. Его это наоборот разозлило, сказал, что ведёт монолог....но он стал очень холодным, появилось напряжение и чувство, что я надоедаю.»;
У цих цитатах прослідковується, що Ви проектуєте на хлопця свій негативний досвід стосунків із мамою. Ви казали хлопцю, що у Вас склалося таке враження?
«Я же не ребёнок, которого нужно воспитывать строгостью, чтоб он был самостоятельным. »;
А Ви думаєте, що дитину необхідно виховувати "строгістю"? Вас саме так виховували батьки?
«Потом сказал, что если бы он меня пожалел, то всё бы снова повторялось(моя неуверенность, комплексы, фобия).»;
Помітно, що Ваш хлопець не хоче, щоб Ви застрягли у позиції "Жертви" і намагається звідти Вас витягнути. У цій ситуації я б Вам рекомендувала сказати йому, що Ви розумієте всю серйозність Вашої проблеми і працюєте над нею, однак для того, щоб у Вас були сили справитися із цим, Вам необхідна підтримка у вигляді прийняття та підбадьорення.
«Была мысль, что он таким образом меня проверяет, буду ли я продолжать общение или перестану, и всё сойдёт на нет. А с другой стороны, что ему не хватает смелости со мной расстаться, и он рассчитывает, чтобы я сама исчезла из его жизни. Поэтому я не знаю, что мне предпринять, если не хочу потерять человека, который дорог.»;
Ви казали про ці свої гіпотези і відчуття хлопцю? Можливо у Вас бували ситуації у житті, коли у Вас були схожі думки (батьки, попередні однокласники)?
«Больше всего я боялась, что скажу что-то, а это окажется неуместным, его друг подумает, что я глупая, а парню будет стыдно за меня.»;
На скільки я зрозуміла, Ви казали про це хлопцеві?
«Раньше у меня были неплохие отношения с одноклассниками, но я как будто была немного другой. У нас был разный юмор, они часто не понимали моих шуток, а я их.»;
В чому полягала Ваша "інакшість"? В чому саме проявляється "прийняття" з боку теперішніх однокласників? Дивіться, у Вас було декілька людей, які були з Вами "на одній хвилі", у Вас є декілька подруг, хлопець - я б про соціальну фобію точно не говорила. Ви пускаєте у своє коло лише деяких, обраних людей і це нормально. Можливо Ви просто інтроверт. Водночас, якщо знайомство з новими людьми Вас просто "паралізує", то з цим вже необхідно працювати.
«буду развивать социальные навыки, коммуникацию.»;
Як Ви плануєте це зробити? Чи міг би хлопець і подруги Вам у цьому якось допомогти? Якщо так, то як саме?
«Я ему говорила, что я очень стеснительная, и мне нужно к человеку привыкнуть, но сама никогда не подозревала, что у меня социофобия. Затем я просмотрела несколько видео по этой теме, почитала информацию, и многое совпало. »;
По перше, ключове слово "многое", а не все (саме цілісна картина є важливою). По друге, не довіряйте всім популярним відео та не ставте сама собі діагнози - це привілегія психіатрів (є багато прихованих факторів яких Ви просто не зможете побачити, бо Ви не спеціаліст).
«Не понимаю, почему только меня это волнует, а у него всё нормально. »;
Ви маєте на увазі, що Вас хвилює Ваша соціальна тривожність, а його ні і Ви б хотіли, щоб він реагував якось по-іншому? Як саме? На мою думку, Ваш хлопець хвилюється за Вас, адже він неодноразово намагався з Вами поговорити на цю тему, просто розмова ніяк не виходила.
«Может, боюсь, что подтвердиться мой страх, что он найдёт причину, чтоб отказаться. »;
ОК, припустимо, що це сталося. Що далі? Ви можете запитати, чому він відмовився (а реальних причин, що непов'язані з Вами може бути безліч) + запитаєте у нього, коли він готовий із Вами зустрітися.
Чому Ви так думаєте?
«Жду когда восстановятся мышцы, и заново начну спать в 00:00 и просыпаться в 09:00»;
Для того, щоб Ваші когнітивні процеси працювали максимально добре, Ви повинні лягати до 22:30-23:00 і, відповідно, прокидатися о 6:30-7:30. Найскладніший матеріал найкраще вчити зранку (тоді йде найкраще засвоєння матеріалу).
Також, скажіть, будь ласка, чи пробували Ви, наприклад, пошукати конкретні відеоуроки на ютубі чи інших платформах, де цей матеріал поданий трохи по-іншому? Крім цього, розкажіть, що саме Ви вкладаєте у поняття "зазубрювання"? Це стосується якихось правил? Чи могли б Ви, наприклад, відкласти цю найважчу частину матеріалу, яку Ви ніяк не можете зрозуміти, для того, щоб Вам пояснив її вчитель? Водночас, зараз перенаправити свою увагу на інші матеріали?
Ответ отредактирован автором 21-07-2020 14:29:18
Цікаво, що сусідка переклала "відповідальність на Ваші плечі" (створення якоїсь "підпільної коаліції мам", які намагаються приховано контролювати життя своїх дітей). Вирішіть особисто для себе, що Вам дорожче: одобрення сусідки, чи довірливі, відкриті стосунки із донькою. Якщо говорити про цю дівчинку і що з нею перестануть дружити: ОК, якщо їй так не комфортно у цій компанії, то можливо це буде їй на користь + ця ситуація може піти на користь самій їхній дружбі (проговорення проблемних моментів між собою). Якщо, все-таки, Ви наважитеся поговорити із донькою, то попередньо попередьте сусідку, що для Вас довірливі стосунки із донькою важливіші і тому це Ваш обов'язок відкрито проговорити цей момент із нею. При цьому, скажіть доньці, що особисто Ви розумієте почуття тієї дівчинки і хотіли б, щоб донька ставилася до них з повагою. Безумовно, донька має право на гнів у цій ситуації, однак, якщо вона захоче про це поговорити із подругою, то нехай це зробить конструктивно.
«очень они скучают друг за другом, так как он работает за границей...хотя внимания моего ей не хватает иногда, но я стараюсь как могу.»;
Знаєте, можливо Ваша донька і зійшлася із цією дівчинкою, тому що їм обом не вистачає уваги від своїх батьків ("спільна точка"). Саме це створює у них відчуття, що вони один одного розуміють як ніхто. Таким чином, вона намагається заявити про себе.
А Ви колись запрошували подружок доньки до себе додому "на чаювання"?
Ответ отредактирован автором 21-07-2020 14:20:01
«И вот теперь у меня вопрос:как поднять папе самооценку,чтоб он не говорил сам на себя идиот и т.д?Что я должна сделать как дочь,и что должна сделать моя мама как жена ? »;
Вы никому ничего не "должны". Ваш папа - это отдельная личность и только он ответственен за свое психологическое состояние. Вы не можете повлиять на отношение, чувства, поведение человека без его желания. Ваш максимум - это искренне сказать отцу о своем волнении об его психологическом состоянии, сказать, что Вы заметили изменение в Ваших отношениях и Вам за это очень печально. Вам бы хотелось это изменить.
«Но хотя бы разговариваем не про моё фиговое воспитание »;
Можете, пожалуйста, подробнее развить эту мысль. Вы считаете, что Ваш папа плохо воспитал Вас? Или споры касаются чего-то другого?
«.Я немного поистерила в своей комнате,потом успокоилась и подумала:он просто устал,плюс он ещё не отошёл от смерти деда »;
Думаю, что Вы сами указали на причину изменения его поведения. Мне кажется, что Ваш папа просто не пережил кривую потери (шок, отрицание, гнев, торги, депрессия, принятие) + возвращение к брату только способствовали "застреванию" на ней. Возможно Ваш папа сердится за то, что дедушки нет, а так, как ему некуда выразить этот гнев, то он перенаправляет его на Вас. Возможно он "покрывает" гневом депрессию и блокирует свою печаль, что и приводит к раздражительности. В любом случае, я бы Вам рекомендовала предложить ему индивидуально посетить психолога, если он не захочет - ОК, это его выбор.
«Сказать что я охренела это ничего не сказать ,мне никогда так не было обидно.»;
Вы говорили папе, что вы очень расстроились, когда он так отреагировал на Ваш шутку, ведь это раньше было "нормой"?
«папа не услышал мой вопрос и говорит:" Что дочка смеётся над папой?"»;
Вы сказали папе, что Вы смеялись не над ним? Вы спросили у него, почему он так решил?
Скорее всего, он спроектировал Вас какой-то свой собственный опыт.
« И я не просто так говорю,что мой папа принижает себя. Я знаю поведение дяди и сейчас я вижу как папа начинает себя также принижать »;
Вы говорили об этом отцу?
Як на мене, Ви здаєте дуже багато предметів і це значна нагрузка.
«Затрудняюсь в грамматике русского языка, но с правописанием всё нормально.
Ходил на подготовки, но летом дали отдых.»;
Ви будете продовжувати підготовку після "відпочинку"? Вам дають відпочинок не просто так, а для того, щоб Ви "перезарядилися" і "набралися ресурсу" на наступний рік. Помітно, що Ви відповідальна людина і скоріш за все перфекціоніст, однак іноді надмірна "замотивованість" зменшує нашу продуктивність (почитайте про закон Йеркса-Додсона). Зі свого досвіду вступу і здачі ЗНО, скажу, що влітку я добре відпочила, а вже восени почала покрокову підготовку (при тому, що я дуже тривожна людина). Навіть скажу більше - якщо Ви будете зараз це все проходити, то Ви просто забудете до здачі екзамену. Я здала екзамени чудово і вступила на бюджет, головне - це баланс. Мені здається, що Ви зараз просто дуже втомлений і тому Вам важко зосередитися і розібратися в цьому матеріалі. Водночас, Ви проговорете свої труднощі в матеріалі із вчителем, коли повернетеся до підготовки.
«Занимаюсь спортом тоже, но могу совмещать, дискомфорта нет.»;
Якщо для Вас спорт - це хоббі, то рекомендую Вам виділити на нього хоча б 1 год в день. Так само, Ви маєте кожного дня виділяти хоча б 3 год на власні інтереси.
«Стараюсь каждый день учить по несколько страниц, порционно.»;
І це по дві сторінці в день по кожному предмету?
«Сплю по 9 часов , бывают дни когда и по 10 часов »;
А о котрій Ви лягаєте, а о котрій встаєте? Також розкажіть, будь ласка, про свій звичний день.
Ответ отредактирован автором 21-07-2020 13:42:13
«У меня социофобия, проявляющаяся в том, что не могу общаться с малознакомыми людьми. На прогулке с парнем(встречаемся полгода) и его другом я постоянно молчала. »;
Якби у Вас була соціофобія, то Ви боялися б спілкуватися із будь-якими людьми і у Вас не було б хлопця. Крім цього, Ви б навіть не вийшли на прогулянку з другом хлопця. Припускаю, що у Вас може бути соціальна тривожність. Скажіть, будь ласка, чого Ви найбільше боялися у цій прогулянці? Що найгірше, у Вашій уяві могло б статися?
Як давно у Вас ця соціальна тривожність? У Вас є друзі? Які у Вас були стосунки із однокласниками (чи були випадки булінгу)?
«Когда друг ушёл, молодой человек захотел выяснить, в чём проблема. »;
Ви зустрічалися із хлопцем пів року і він не знав про цю Вашу особливість?
«В итоге мы поссорились. »;
Щоб ми змогли Вам допомогти, будь ласка, опишіть детально Ваш діалог із хлопцем.
«На следующий день я отправила ему шуточное сообщение, он ответил как-то односложно.»;
Можете написати детально про це "шуточное сообщение" і як саме хлопець відповів.
« Такое ощущение, будто он начал меня скрыто ненавидеть. Ужасное чувство. »;
Як зазначала колега вище, Ваше відчуття не має реального підтвердження. Скажіть, будь ласка, можливо це відчуття у Вас вже десь виникало в інших ситуаціях із іншими людьми?
«Мне все время говорили, что я полная, хотя вес был нормальным»;
Скажіть, будь ласка, а хто саме Вам це казав? І що Ви вважаєте "нормою" (співвідношення ваги до росту)?
«пару лет назад сильно набрала, проблемы не видела»;
На скільки "сильно"? За ці пару років у Вас були якісь стресові події чи кардинальні зміни? Які у Вас стосунки із батьками, друзями, однолітками?
«но я поняла что несмотря на похудение все так же боюсь набрать вес, не знаю что делать с этим. »;
Ви боїтеся набрати вагу на відпочинку? Давайте уявимо ситуацію, Ви набрали вагу, що найгірше може статися? Що особисто для Вас означає "нормальна вага" (що вона Вам дасть)?
Ответ отредактирован автором 21-07-2020 13:19:50
Скажіть, будь ласка, Ви вже визначилися зі свою спеціалізацією і, відповідно, предметами, які Ви будете здавати? Чи купили Ви спеціалізовану літературу для підготовки? Ви говорили про свої труднощі із батьками? Ви не розумієте всі предмети, чи якийсь конкретний момент у конкретному предметі? Скільки годин на день Ви спите, як харчуєтеся, чи є у Вас фізична активність і чи Ви чергуєте працю і відпочинок? Що Вас найбільше лякає у підготовці? Ви вивчаєте матеріал порційно?
«Нужно 2500 символов, поэтому заново опишу свою проблему »;
Вам не обов'язково потрібно заповнювати всі 2500 символів )
«Плачу, потому что так со мной поступили. Вновь. Меня всегда бросают. Что другому человеку и предложения и цветы и извинения. А мне, "ну успокойся". Что как ненужную игрушку выкинули куда подальше... »;
Дуже сумно це читати, співчуваю Вам. Ви написали, що ця ситуація повторюється з Вами неодноразово, а це означає, що якісь Ваші несвідомі дії, установки (життєвий сценарій) впливає на те, що Ви пускаєте в своє життя таких чоловіків і намагаєтеся вибудувати свої стосунки. Безумовно, що проблема у Вашій самоцінності, але припускаю, що причина є дещо глибшою. Мені здається, у Вас созалежна модель стостунків (яка йде коренем з дитинства). Саме тому Вам так важко пережити криву втрати: шок, заперечення, гнів, торги, депресія, прийняття. Скажіть, будь ласка, які у Вас стосунки з батьками, а особливо батьком (Ви написали, що зараз не спілкуєтеся з ними)? Які стосунки батьків між собою як пари?
Що Вас тримало у цих стосунках, незважаючи на ігнорування партнера (страх самотності, біль відкинутості тощо)?
У вашій ситуації найкраще - це пройти індивідуальну терапію із психологом-психотерапевтом.
«у меня с детства не была друзей. И я тоже их не желал. Мне помошь нужна со мной никого нет . даже девушки нет, многие признавались в любви я им строго отказал, потому что хочу жену в качестве психолога. Ни одна живая душа не понимает меня.»;
Вас никто не понимает потому, что Вы никого не пускаете в свой мир. Каждый человек хочет принятия, друзей, любви. Иногда личность, для того, чтобы чувствовать меньшую боль одиночества, убеждает себя, что она этого не хочет. Заметно, что у Вас наблюдается противоречие: с одной стороны, Вы хотите помощи и принятия, а с другой - сами и отталкиваете других из-за страха.
Если говорить о жене в качестве психолога, то я Вас разочарую: основное правило психологии - это не консультировать близких потому, что это неэффективно. Возможно Вы имели в виду психологическую близость, то снова парадокс - Вы ее избегаете в реальности. Такое ощущение, что Вы хотите найти жену-психолога, чтобы переложить ответственность за свою жизнь исключительно на нее (чтобы она, вместо Вас, решила же Ваши проблемы).
«Родители ругают меня , я разгневаюсь , но потом сожелею о гневе, я очень люблю своих родителей, но я демон. Никто , поверьте абсолютно никто не понимает меня, в каждом шагу в своей жизни я живу с религией.»;
В каждом из нас живет "теневая" и "явная" части. Только Вы ими управляете, а не религиозные догмы. Это все Ваша сила воли. Так же, гнев на родителей не делает Вас "демоном" - это врожденная базовая эмоция, которая есть у всех людей. В Вашей ситуации Ваши личностные границы были нарушены, поэтому реакция гнева является адекватной.
«Я хочу жить но родители не меняються, и душа не хочет их покидать....я не хочу покидать родителей но жить с ними это ужас.»;
Вы не способны изменить других людей, а только себя. Лучший вариант - это пространственная, материальная и психологическая сепарация от родителей. Если хотите оставаться в позиции Жертвы и далее - ОК, это Ваш выбор. Тогда Вы выбрали быть несчастным и это исключительно Ваша ответственность. Такое ощущение, что Вы наказываете самого себя, не принимаете как это делали Ваши родители, очень грустно. Сочувствую Вам.
«Они хотят чтоб я научился работать , и не хотят чтоб я учился за границой а вид это моя мечта.»;
Вы автономная личность и это исключительно Ваша жизнь, а не жизнь Ваших родителей. У Вас хорошая мечта учиться за границей, однако Вы должны понимать, что для того, чтобы там учиться нужны деньги. Продумайте план действий и конкретные шаги. Например, для начала учиться в своей стране, а в дальнейшем, возможно, сможете поехать по обмену.
«Помогите пожалуйста»;
А какую помощь от психологов Вы бы хотели получить? Предварительно Вам уже давали рекомендации. Мы, как специалисты, можем помочь Вам только лучше осознать свои ресурсы, желания, переживания, а принимать решения и делать конкретные шаги только Вам.
Я бы Вам рекомендовала по возможности обратиться индивидуально к психологу и психиатру. Если, пока у Вас нет такой возможности, то обратитесь на телефон доверия или соц. службу в Вашей области.
Ваша донька зараз знаходиться у підлітковому віці і починає дивитися порнографію, тому поспілкуватися на цю тему необхідно однозначно. Так само варто поговорити на тему менструації (адже, якщо Вас не буде поряд, коли вона почнеться, то донька може розгубитися). Взагалі, сексуальною просвітою необхідно займатися ще з малих років (навіть є спеціальні книги для дітей на цю тему). Водночас, так, у нашій культурі ця тема табуйована, через це і виникає безліч проблем у майбутньому. Якщо говорити про форму подачі, то вживайте не "зменшувально-пестливі" слова, а реальні наукові назви (вагіна, пеніс і т. д.). Так само, не засуджуйте її інтерес до сексуальності - це нормально, поясніть їй. Можете пошукати в інтернеті книги, затверджені МОН на тему сексуальної просвіти спеціально для підлітків.
«А вообще она мне сама может придти и что то рассказывать.... Я считаю у нас отношения хорошие.»;
Однак вона не розповідала Вам про цю ситуацію із подругою?
«Меня вот что волнует: нужно ли мне рассказать об этой ситуации маме этой подружки? Ну чтоб телефон её проверяла что ли....ещё эта подружка как то хотела показать ей "заброшку". Тоже от соседки я узнала. Были они там или нет - незнаю. »;
Ви обговорювали це зі своєю донькою? Що їй дає ця дружба? Припускаю, що мама тієї дівчини знає про поведінку своєї доньки (припускаю, що такою поведінкою вона намагається привернути її увагу; діти - це відображення батьків), однак важливо, щоб Ваша донька, перш за все, дізналася про Ваш намір зателефонувати саме від Вас (коли вона дізнається від цієї подруги, що Ви телефонували її мамі, то ваші довірливі стосунки можуть похитнутися).
У Вашій історії дуже багато відведено "сусідці". Ви маєте розуміти, що це джерело інформації не є 100 % достовірним і ви маєте безпосередньо обговорити ситуацію із донькою (чи справді така ситуація мала місце. Якщо донька заперечить, то скажіть, що Ви їй довіряєте. Однак, про всяк випадок, на майбутнє, пояснити, що ходити "на заброшку" - небезпечно, бо можна поранитися). Таке відчуття, що Ви уникаєте прямого обговорення цієї ситуації із донькою, а довіряєте 4-порядковим джерелам.
«Может и курить научит скоро.»;
Я б рекомендувала Вам просто щиро сказати доньці про своє хвилювання за її здоров'я і життя.
«Мы с дочерью, в какой-то степени как сестры, я думаю это потому, что родила я её достаточно рано, и мы были под "крылом" моих родителей, и до сих пор здесь живём.»;
Це була неочікувана дитина? Можливо Ви боїтеся проявів сексуального інтересу доньки і обговорення на цю тему через якісь свої особисті страхи?
«Муж считает что я должна с ней поговорить на такие темы....»;
Я правильно розумію: Ви живете із чоловіком, сином, донькою у Ваших батьків? Які у доньки стосунки із батьком? Як донька відреагувала на народження братика? Можливо вона почала дружити із цією дівчинкою, коли з'явився молодший братик?
Ответ отредактирован автором 21-07-2020 10:59:29
Вас ніхто не розуміє тому, що Ви нікого не пускаєте у свій світ. Кожна людина хоче прийняття, друзів, любові. Іноді особа, для того, щоб відчувати менший біль самотності, переконує себе, що вона цього не хоче. Помітно, що у Вас спостерігається протиріччя: з одного боку, Ви хочете допомоги і прийняття, а з іншого - самі і відштовхуєте інших через страх.
Якщо говорити про дружину в якості психолога, то тут я Вас розчарую: основне правило психології - це не консультувати близьких тому, що це неефективно. Можливо Ви мали на увазі психологічну близькість, то тут знову парадокс - Ви її уникаєте в реальності. Таке відчуття, що Ви хочете знайти дружину-психолога, щоб перекласти відповідальність за своє життя виключно на неї (щоб вона, замість Вас, вирішила ж Ваші проблеми).
«Родители ругают меня , я разгневаюсь , но потом сожелею о гневе, я очень люблю своих родителей, но я демон. Никто , поверьте абсолютно никто не понимает меня, в каждом шагу в своей жизни я живу с религией.»;
В кожному з нас живе "тіньова" та "явна" частини. Лише Ви ними керуєте, а не релігійні догми. Це все Ваша сила волі. Так само, гнів на батьків не робить Вас "демоном" - це вродженна базова емоція, яка є у всіх людей. У Вашій ситуації Ваші особистісні кордони порушувалися, тому реакція гніву є адекватною.
«Я хочу жить но родители не меняються, и душа не хочет их покидать....я не хочу покидать родителей но жить с ними это ужас.»;
Ви не здатні змінити інших людей, а лише себе. Найкращий варіант - це просторова, матеріальна і психологічна сепарація від батьків. Якщо хочете залишатися в позиції Жертви і надалі - Ок, це Ваш вибір. Тоді Ви обрали бути нещасним і це виключно Ваша відповідальність. Таке відчуття, що Ви караєте самого себе, не приймаєте як це робили Ваші батьки, що є дуже сумно. Співчуваю Вам.
«Они хотят чтоб я научился работать , и не хотят чтоб я учился за границой а вид это моя мечта.»;
Ви автономна особистість і це виключно Ваше життя, а не життя Ваших батьків. У Вас хороша мрія навчатися закордоном, однак Ви маєте розуміти, що для того, щоб там навчатися потрібні гроші. Продумайте план дій і конкретні кроки. Наприклад, для початку вчитися у своїй крані, а згодом, можливо, зможете поїхати за обміном.
«Помогите пожалуйста »;
А яку допомогу від психологів Ви б хотіли отримати? Попередньо Вам вже давали рекомендації. Ми, як спеціалісти, можемо допомогти Вам лише краще усвідомити свої ресурси, бажання, переживання. Воночас, приймати рішення і робити конкретні кроки лише Вам.
Я б Вам рекомендувала, за можливості, звернутися індивідуально до психолога та психіатра. Якщо, поки що, у Вас немає такої можливості, то зверніться на телефон довіри у Вашому місті.
Ответ отредактирован автором 20-07-2020 22:55:29
Публикації психолога 2
Відео психолога 3
Особистісне зростання та корисні поради
Стереотипи, забобони, міфи
Самооцінка
Повідомлення
Щоб відправити повідомлення цьому психологу прямо звідси, потрібно зареєструватися або увійти як користувач.