Психологиня Оксана Сенченко Черкаси лише онлайн


- вересень 2018 р. - лютий 2023 р. - 4-річне навчання на Європейському освітньому проєкті Транзакційний аналіз в напрямі психотерапії.
- з січня 2021 р. - навчаюся на проєкті з Пропедевтики.
- Член Української Асоціації Транзакційного аналізу (УАТА).
- більше 200 год індивідуальної психотерапії.
- постійний професійний саморозвиток (відвідування додаткових лекцій, майстер-класів, воркшопів, конференцій, групових та індивідуальних супервізій, інтервізій, читання фахової літератури і т. д.).
- 9 лютого – 8 березня 2017 р. – проходження виробничої практики у психологічному центрі «Добрий день» (м. Черкаси).
- 23 листопада – 20 грудня 2017 р. – проходження педагогічної практики в СШ № 62 у м. Львів.
- 25-28 липня 2019 р. – була волонтером у VI Всеукраїнському таборі з Транзакційного Аналізу.
- 14 жовтня - 10 листопада 2019 р. – проходження асистентської (педагогічної) практики в ЛНУ ім. Івана Франка.
- з квітня 2020 р. – індивідуальна психологічна практика під керівництвом супервізора.
- з вересня 2020 р. – проводжу тренінги, просвітницькі лекції для дітей у психологічному центрі "Добрий день" (м. Черкаси).
- з березня 2022 р. – волонтер у проєкті по психологічній підтримці "Розкажи мені" та ін.
спеціалізація, зона професійних інтересів
- Як покращити стосунки (партнерські, подружні, дитячо-батьківські, професійні, дружні)?
- Як покращити свій емоційний стан і самоставлення?
- Як віднайти, зрозуміти та актуалізувати своє справжнє «Я» (пошук внутрішньоособистісних ресурсів, постановка цілей та їхня реалізація)?
- Як подолати кризові ситуації в житті (втрати, професійні кризи тощо) та вирішити внутрішньоособистісні конфлікти?
Не працюю із залежностями (алкоголь, наркотики, лудоманія).
Зараз консультую через Skype або Viber під керівництвом супервізора.
Я готова бути поруч і підтримувати Вас у подорожі самопізнання, саморозвитку і самозцілення. Вибір за Вами.
Основне
⭐ Оцінка від колег-психологів
Рейтинг від колег: 10 з 10ти.
Усього оцінок: 10. хто оцінював
Чому користувачі не можуть залишати відгуки про психологів? Чому не можна дати можливість запитувати на сайті оцінювати відповіді?
Людина, яка звертається за психологічною допомогою, так само як і будь-який нефахівець у принципі, не завжди може об'єктивно оцінити користь від тих чи інших рекомендацій психолога. Іноді найбільш слушна порада, наприклад, переглянути свої способи реагування в конфлікті, що повторюється, а найприємніша для клієнта - запевнення в тому, що він у всьому абсолютно правий і змінитися повинні оточуючі люди.
Іноді саме ті відповіді, які «зачіпають» клієнта, викликаючи почуття роздратування та агресії, якраз і є «правильнішими».
Хороші рекомендації не завжди приносять полегшення одразу.
Тому майстерність психолога може найточніше оцінити інший фахівець.
Залишили відгуки
Відповіді 5230
Насправді, якщо постійно займатися одною і тою самою діяльністю і в школі і вдома, то вона швидко набридне. Небажання вашої доньки займатися малюванням вдома цілком зрозуміле. Крім цього, важливу роль, на мою думку, грає і оточення однолітків в школі.
«У меня у самой есть хобби - я вяжу, вышиваю и собираю алмазные картины. Хочу заинтересовать дочку, но она не особо хочет со мной заниматься. »;
А що особисто для Вас означає "небажання" доньки розділяти із Вами Ваше хоббі?
«Но мне хочется, чтобы у дочери было любимое занятие. Я ее всегда поддерживаю в каких то начинаниях - мы увидели на ютубе , как делают поделки из эпоксидной смолы, я купила все необходимое, сначала мы вместе что то делали, а потом ей наскучило. »;
Погоджуюся з колегою, що Ви проектуєте власні бажання на дитину. Це великий плюс, що Ви підтримуєте доньку у будь-яких починаннях - продовжуйте це робити і надалі, однак не варто намагатися залучати доньку, якщо вона цього не хоче.
А що особисто для Вас означає "мати улюблене заняття"? Що Вам це дає?
Коли донька буде знову говорити: "мені нудно", то запитайте у неї: "А що б ти хотіла зробити, щоб тобі не було нудно?". Якщо донька відповість "не знаю", то ОК - це її рішення. Дозвольте їй самій досліджувати свої бажання, сказавши: "Я тебе розумію. Тоді, коли ти зрозумієш, що б ти хотіла зробити, щоб тобі не було так нудно - скажи мені. Я тебе підтримаю".
Ответ отредактирован автором 23-07-2020 12:22:01
Два тижні - це досить мало часу для того, щоб відпустити минулого партнера. Розлучення - це завжди втрата і, як будь яка втрата, Ви будете переживати наступні стадії: шок, заперечення, гнів, торги, депресія, прийняття. Для того, щоб Вам якомога безболісніше пережити цей період, Ви маєте якомога більше говорити про свою втрату із іншими. Якщо Ви бачите, що Ваш стан просто нестерпний, то зверніться індивідкально до спеціаліста.
Пропоную Вам наступну техніку: напишіть листа хлопцеві, у якому опишіть всі свої переживання, слова, які б Ви йому хотіли сказати наостанок. Після цього перечитайте про себе лист та порвіть його, викиньте, спаліть.
Крім цього, хто був ініціатором телефонного дзвінку і якою була причина?
«мене підтримують подруги, але вони втомились слухати моє ниття»;
Вони Вам це самі сказали, чи це Ваші здогадки?
«з батьками в мене стосунки ніякі, з мамою я не спілкуюсь, а татові боюсь сказати, бо скаже мені, що я ще дитина і щоб я забула про це, всім легко говорити, а зробити це важко...»;
Чому Ви не спілкуєтеся з мамою? Що найгірше може трапитися, якщо Ви поговорите з батьками?
«я просто відчуваю, що я йому все ше не байдужа, але він цього не хоче визнавати...він мені говорив, що якби батьки не були проти то ми б спокійно далі зустрічались»;
Знаєте лише "небайдужості" для любові недостатньо. Якби ці стосунки були справді важливі для Вашого хлопця, йому було б всерівно на думку батьків. А він, на жаль, обрав не Вас. Помітно, що Ви проектуєте своє "заперечення" цієї ситуації на хлопця.
«він мені заміняв навіть батьків, заміняв мамину підтримку якої не було, я отримувала все що хотіла так само як і він...»;
Ви не можете говорити за хлопця, а лише за себе. Водночас, помітно, що у Вас були созалежні стосунки, що, можливо, і сприяло розриву. Стосунки - це дві автономні особистості, що вирішили бути разом, а не дві половинки одного цілого. Ви компенсували всю недостачу уваги і підтримки у хлопцеві, що, безумовно, вичерпало ваші стосунки.
«найголовніша причина наших конфліктів це те що я при таких конфліктах завжди говорила «ми розходимось»»;
Помітно, що Ви і самі бачили, що ці стосунки є деструктивними, проте афективна сфера Вас утримувала (созалежна модель).
«в основному конфлікти були через брехню і довіру, яку ми знищили. »;
Взаємодовіра - це основа стосунків. Якщо її немає, то вони, рано чи пізно, розпадуться. Скажіть, будь ласка, що Вас зараз найбільше лякає в усвідомленні того, що ці стосунки завершенні?
«Я вижу как он раскаивается, но меня словно бесит, что все сошло ему с рук. Я злюсь,снова чувствую ненависть. В такие моменты я словно не чувствую к нему ничего. Мне страшно, и обидно.Я понимаю, что я люблю его.Еще вчера я пересматривала фото и скучала по нему, а сегодня ненавижу из за того, что он общался с какой то особой у меня за спиной пол года, обманывал меня, в то время как я ждала его. Я в замешательстве...»;
Ви казали про ці переживання хлопцю? Насправді, взаємодовіра - це крихка річ і на її відновлення потрібен час і співпраця двох партнерів.
Ви написали, що Вам "страшно"? Чого Ви боїтеся зараз у цих стосунках?
Ви маєте право гніватися, адже хлопець зробив Вам боляче. Водночас, важливо конструктивно "випустити" цей гнів, щоб він не зруйнував саме Вас.
«Будто за моей спиной надо мной смеются, что я-дура, простила его.»;
Як Ви думаєте, чий саме це сміх? Які у Вас стосунки із батьками (особливо татом)? Які стосунки у Ваших батьків як пари? Як Ваші подруги, батьки сприймають Вашого хлопця?
Ответ отредактирован автором 23-07-2020 11:38:25
«Со всего своего окружения, я общаюсь только с подругой и её парнем.»;
А чи у Вас є інші подруги? Що Вам давала ця дружба і чому у Вас не було інших друзів?
«Спустя день (вчера) она позвала гулять я написала что не хочу так как на работу утром. Сегодня вижу историю как она гуляет с теми с кем никогда раньше не выходила, при этом на меня реакции ноль. Ни как дела, абсолютно ничего. А я всего лишь отношусь к ней как она ко мне.»;
На мою думку, реакція Вашої подруги цілком зрозуміла: Ви відмовилися із нею погуляти і тому вона знайшла іншу компанію. А якої реакції від неї Ви хотіли? Ви відмовилися від прогулянки із нею тому, що у Вас справді була роботи, чи тому, що хотіли її "провчити" (як вона Вам відмовила)?
«Но всегда чувствую себя лишней. »;
Розкажіть детальніше про це почуття.
« В данный момент передо мной стоит выбор о котором я хотела бы посоветоваться с ней, но теперь не уверенна стоит ли ей доверять. Этот выбор возможно изменит не только меня, но и мое окружение. Если я решусь. »;
Якщо Ви вже задаєте собі це питання, то це означає, що Ви їй не довіряєте. А який саме у Вас вибір? Насправді, лише Ви знаєте правильне рішення, яке буде найбільш доречним саме для Вас (складіть список із +/- кожного вибору та порівняйте їх). Водночас, якщо Ви хочете емоційної підтримки, то подумайте, де б Ви їх могли знайти (наприклад, батьки, родичі тощо).
«И тут встаёт вопрос это потому что человеку сложно выходить из зоны комфорта и снова переезжать или же что то не так во мне и я требую слишком многого? »;
Причину небажання знає лише хлопець, тому, якщо Вас це справді хвилює, то запитайте у нього. Ми лише можемо будувати гіпотези, що є неефективно.
Якщо говорити про те, що Ви "вимагаєте багато від хлопця", то Ви маєте право на повноцінні стосунки, водночас, хлопець має право від них відмовитися. Ваше бажання є цілком природнім, адже стосунки - це поєднання трьох компонентів: пристрасть, близькість і зобов'язання. Помітно, що Вам боляче перебувати у відносинах, де немає зобов'язань. Тоді що Вас досі хвилює у Вашому рішенні?
Ответ отредактирован автором 23-07-2020 11:09:18
Скажіть, будь ласка, як давно Ви почали спостерігати таку поведінку? Які у вас стосунки із друзями, батьками, колегами? Чому звернулися саме зараз?
«я боюсь потерять друзей и остаться один»;
А що саме трапилося? Чому Ви цього боїтеся?
Погоджуюся з колегами, що найефективніше у Вашому випадку - це індивідуальне звернення до психолога.
Ви запитували у доньки, чим вона хотіла б зайнятися? Чи відвідує дівчинка "позадомашні" різновиди активності? У неї є друзі? Які у неї стосунки із Вами та її батьком?
«Помогите пожалуйста, как ей помочь найти цель в жизни и найти хобби по душе. »;
Для того, щоб донька зрозуміла, що саме їй подобається, вона має перепробувати різні види активності (наприклад, танці, кемпінг, карате тощо). Крім цього, погоджуюся з колегою, що важлива "спільна включеність у діяльність".
Ответ отредактирован автором 22-07-2020 15:33:16
Скажіть, будь ласка, а що Ви вкладаєте у поняття "стосунки"? Як, на Вашу думку, відрізняються "стосунки" і "дружба"? Що Вам дають ці стосунки, а чого у них не вистачає? Якого хлопця Ви б хотіли бачити поряд із собою (конкретні характеристики)?
«Все было нормально месяца 4(хотя я постоянно задумываюсь над тем что я просто привыкла к нему рядом). »;
В чому саме полягають Ваші розбіжності? Ви почали думати про "нав'язування цих стосунків" іншими, коли у Вас знову почалися конфлікти із хлопцем?
«В конце 11 класса у нас была попытка "встречаться", но как я думаю, никто из нас не воспринимал это всерьез. Мы поступили в разные университеты и с концом лета 11 класса наше общение прекратилось. »;
Ви можете відповідати лише за власні почуття, а не за почуття хлопця. Чому Ви вирішили, що він сприймав ці стосунки "несерйозно"?
На скільки я зрозуміла, ви офіційно не заявлили, що ваші стосунки припинені, а просто контакт сам собою припинився. Потім ви зустрілися у спільній компанії, поцілувалися і вирішили спробувати ще раз (і це рішення було спільне та взаємне). Водночас, зараз, через 4 місяці, почалися конфлікти і у Вас загострилося враження, що це все "нав'язано"?
Які у Вас стосунки із батьками?
«Она все время влазит в наши отношения, настраивает отца против меня»;
Розкажіть детальніше, в чому полягає її "влізання у відносини" з Вашим чоловіком?
Ви розмовляли із донькою, що саме їй не подобається? Які у чоловіка стосунки із колишньою дружиною? Ви говорили із чоловіком про цю ситуацію?
«настраивает отца против меня и даже врала о том, что видела меня в компании других мужчин, хотя такого никогда не было! »;
Ви обговорили цю ситуацію з нею? Як відреагував Ваш чоловік?
Скажіть, буь ласка, скільки вже пройшло часу після розлучення? Як хлопець обгрунтував причину розтавання? Чи є люди, які могли б підтримати Вас зараз (батьки, друзі тощо)? Які у Вас стосунки з батьками?
«В нашій симпатії і любові я впевнена, але він казав, що розлюбив, але це тільки через те, щоб не завдати мені болю....Я знаю, що у нас все взаємно.»;
Ви не можете почувати за інших людей. Помітно, що хлопець не зацікавлений у стосунках із Вами, проте Ви заперечуєте цей факт (стадія "заперечення" на кривій втраті).
«Я думала, що діло в мені суто в моєму характері, намагалась стати тою в яку він закохався, але я не можу, бо знаю, що таке вже неможливо...»;
Кохання є безумовним. Ви і не маєте ставати іншою особою, щоб Вас любили. Ви - це Ви. Ваш партнер має любити і приймати Вас такою, якою Ви є.
«Я хочу повернути його, бо самій мені важко, я боюсь залишитись сама навіть не в плані стосунків, а в загальному, я боюсь лишитись без підтримки і хороших слів...Я так сумую за ним, мені боляче...»;
Дуже сумно це читати, співчуваю Вам. На жаль, ми не можемо змустити іншу людину "повернутися", якщо вона цього не хоче. Ви написали, що боїтеся самотності - припускаю, що проблема лежить значно глибше, Ви вибудували із цим хлопцем созалежні стосунки. Любов - це прагнення стосунків не через страх самтоності, а через бажання бути разом і отримання задоволення від такого перебування.
Скажіть, будь ласка, через що, зазвичай, у Вас виникали конфлікти?
Ответ отредактирован автором 22-07-2020 14:49:18
Скажіть, будь ласка, у Вас був або Ви спостерігали досвід зради (попередні партнери, батьки, друзі, родичі тощо)? Ревнощі - це ознака відсутності відчуття безпеки у стосунках (попередній негативний досвід; батьківські установки, що "всі чоловіки зраджують"; занижена самооцінка і страх конкуренції тощо).
«Но в то же время я обоюсь что это только внешне он идеальный, а на самом деле всегда ищет возможность с кем то закрутить на стороне »;
У Вас виникали схожі думки щодо інших осіб? Особисто Ви вважаєте себе "зовнішньо ідеальною"?
«Мужского внимания мне не хватает. Круга для общения с противоположным полом нет.»;
Можливо Ви проектуєте на свого чоловіка власні несвідомі бажання? Ви казали чоловіку, шо Вам не вистачає уваги з його боку?
Ответ отредактирован автором 22-07-2020 11:27:42
Скажите, пожалуйста, а что Вас до сих пор держит в этих отношениях, если заметно, что они вызывают у Вас боль? Возможно какой-то страх? Запомните, что любовь не болит.
«Я пытаюсь представить свою жизнь без него, она невыносима, не хочу расставания, но и жить в постоянном неведение и ощущении ненужности тоже не хочу...»;
По Вашему описанию это похоже на созависимые отношения. Любовь и отношения это сочетание трех компонентов: страсть, близость, обязательства (заметно, что у Вас есть проблемы с последними двумя). Скажите, пожалуйста, какие у Вас в детстве были отношения с родителями (особенно папой)? Что именно Вы потеряете, если расстанитесь с ним?
Ответ отредактирован автором 22-07-2020 11:21:46
Дуже радію, що Ваш хлопець погодився на зустріч! Бажаю Вам конструктивної розмови. Я впевнена, що Ви впораєтеся, удачі!
Дуже співчуваю Вам, помітно, що зараз Ваш негативний досвід у дитячо-батьківських стосунках проявляються у Ваших теперішніх стосунках. Можливо Ви так боїтеся втрати хлопця, адже це повертає Вас у біль втрати батька (Ви проектуєте, скоріш за все, на хлопця батька; фраза, що "хлопець почав Вас таємно ненавидіти" скоріш за все була адресована саме батькові). Тут може і лежати афективний корінь Вашої соціальної тривожності. Коли Ви будете готові, я б Вам рекомендувала пройти індивідуальну терапію у психолога-психотерапевта.
«Буду стараться говорить, что я думаю; научусь полноценно выражать свои эмоции, даже если это злость; начну говорить "нет", если мне это нужно; не буду стесняться говорить, что я волнуюсь или, что мне стыдно. Ну это пока только несколько самых основных пунктов. А перед каким-то событием, где может проявиться моя фобия(допустим, важная встреча с незнакомыми людьми) буду представлять самый худший сценарий, доходящий до абсурда. Ведь на самом деле всё оказывается совсем не так.»;
Ви велика молодчинка! Ваше прагнення до змін і розвитку варте поваги! Звісно, Ви можете спробувати впоратися із цим самостійно, однак зі спеціалістом буде точно швидше і ефективніше (особливо якщо говорити про дитячо-батьківські стосунки). Якщо у Вас немає фінансової можливості, то зверніться у психологічну службу при Вашому навчальному закладі. Можу Вам порекомендувати деякі книги, які є у вільному доступі в інтернеті: Виктория Ламберт "Личные граници. Как их устанавливать и отстаивать", Клод Штайнер "Емоциональная грамотность: интелект с серцем" або "Единство разума и сердца". Так само, подивіться відеолекції або почитайте про асертивність (техніки).
«Думаю, что в этой ситуации только я могу себе помочь, но если помощь понадобится, то, скорее всего, они с радостью захотят помочь.»;
Ви цілком вірно зазначили, що лише Ви здатні змінити себе, однак дуже важливо, щоб на цьому шляху Вас підтримували. Ви б могли попросити про це хлопця чи друзів (наприклад, робити із Вами вправи із книги, підбадьорувати Вас, влаштовувати зустрічі із незнайомими людьми, де б вони могли Вас підтримати у Вашому хвилюванні тощо).
«Больше всего я боялась, что скажу что-то, а это окажется неуместным, его друг подумает, что я глупая, а парню будет стыдно за меня.»;
Додам до цього допису. По перше, Ви маєте запам'ятати, що Ви не можете вплинути або контролювати думки, ставлення, почуття, поведінку іншої людини без її бажання. Крім цього, за статистикою 3/10 людям Ви будете не подобатися без будь-якої причини - Ви маєте це прийняти. По друге, коли Ви хвилюєтеся при новій зустрічі Ви можете так і сказати новій незнайомій людині: "Мені важко знайомитися із новими людьми і я дуже хвилююся зараз, проте я намагатимуся щоб все пройшло якомога краще". По третє, всі люди іноді говорять щось "не по темі" і в цьому немає нічого страшного. Ви завжди можете перевести це в жарт, або так прямо і сказати, що "Ви зрозуміли, що це якось не дуже добре звучало або могло образити і Ви перепрошуєте за це". По четверте, Ви не контролюєте "сором" Вашого хлопця. Це вже його проблеми, що він відчуває сором за речі, які робить не він. Людина, яка любить Вас приймає Вас навіть із недоліками.
Також я б Вам рекомендувала "прокачати" Вашу самоцінність, щоб слова інших людей Вас так не зачіпали. Деякі ефективні техніки (які Ви маєте виконувати систематично):
а) уявіть себе у віці 5-6 років. А тепер спробуйте пофантазувати, що Ви говорите цій дівчинці всі ті негативні фрази про неї, які Ви зараз говорите сама собі. Які у Вас почуття? А Ви і досі продовжуєте кожного дня булерити цю маленьку дівчинку в собі, а вона на це не заслуговує. Тому візьміть своє дитяче фото і говоріть кожного дня цій маленькій дівчинці, якою чудовою вона є і як Ви їїї любите;
б) напишіть список із 25 пунктів, де зазначте, що Вам у собі подобається як в особистості риси характеру, інтереси, вміння і навички). Носіть цей список із собою та перечуйте його кожного дня та в ті періоди, коли Ви починаєте критикувати себе або коли Вас критикують інші;
в) напишіть 10 подяк своєму тілу (наприклад, тіло дозволяє мені рухатися, відчувати, або ж я сьогодні отримала задоволення від того, що потягалася у ліжку);
г) Кожного дня (зранку та перед сном) ставайте перед дзеркалом та говоріть собі: "Я тебе люблю", "Ти цінна", "Ти гарна, розумна, цікава і надзвичайна дівчина!".
«Нет, я имею ввиду, что наше общение практически угасло, и меня это очень волнует.»;
Скажіть про це хвилювання хлопцеві і наведіть конкретні приклади, де проявляється це "угасання". Крім цього, скажіть, якого б саме спілкування Ви б хотіли із ним зараз (конкретні дії, ознаки).
Вірю у Вас і бажаю Вам удачі!
По перше, Ви вже знаєте, які саме помилки зробили Ваші батьки і тому Ви їх не повторите.
По друге, якщо у Вас будуть виникати якісь проблемні ситцації чи питання - Ви завжди можете звернутися до дитячого психолога.
По третє, Ваша донька - це не Ви. У психології поширена думка, що ми проживаємо зі своїми дітьми наші минулі стадії особистісного розвитку. Як наслідок, проблеми і задачі того віку, які ми не вирішили дають про себе знати знову. Ви написали, що "досі відчуваєте себе маленькою дівчинкою", можливо саме на підлітковій стадії Ви не вирішили основну задачу - формування ідентичності та сепарації (Ви досі проживаєте із батьками і припускаю, що психологічно не відділилися від них). В будь-якому разі, Ви маєте розуміти, що Ваші страхи впливають на проходження цього етапу життя донькою (проробляєте через неї свої внутрішні конфлікти).
По четверте, я розумію Ваше бажання "убезпечити" доньку - це природньо. Водночас, Ви маєте прийняти той факт, що донька має право на свої помилки (головне, щоб вона робила із них висновки і не повторювала). Не робить помилок лише той, хто нічого не робить. Таким чином, Ви маєте показати доньці, що Ви приймаєте і любите її, навіть коли вона робить помилки і це гарантує їй міцний фундамент віри у себе (вона не буде боятися проявляти ініціативу та буде толерантна до ризику). Ви формуєте їй базову довіру до світу та відчуття впевненості. Також зараз дуже важливо, щоб Ви навчили встановлювати із донькою чіткі рамки (наприклад, усний договір: "Ми домовляємося, що до 21: 00 ти маєш бути вдома. Якщо ти порушуєш цей договір, то в якості санкції на наступний день ти гуляєш менше на скільки часу, на скільки ти запізнилася"). Це сформує у неї вміння брати відповідальність за свої вчинки. Головне, щоб Ваша поведінка була послідовною і Ви не робили ніяких винятків. Підлітку важливе відчуття паритетності, а такі договори їх дають.
Коли Ви будете готові і коли у Вас буде така можливість, я б Вам рекомендувала пройти індивідуальну терапію у психолога-психотерапевта (через які помилки Ви досі жалієте, що Вам недодали батьки і т. д.).
Вірю у Вас і бажаю Вам успіхів!
Публикації психолога 2
Відео психолога 3
Особистісне зростання та корисні поради
Стереотипи, забобони, міфи
Самооцінка
Повідомлення
Щоб відправити повідомлення цьому психологу прямо звідси, потрібно зареєструватися або увійти як користувач.