Психологиня Ирина Константиновна Зубиашвили Київ

Юліє, Ви були зручною для всіх, жили для інших. Віддавали не лише гроші, а й свою енергію.
А ще Фройд писав, що наше життя – це певна кількість психічної енергії.
Коли її не вистачає, нічого не відбувається у житті.
Вище я написала вправи. Поставтеся до них серйозно.
Коли змінюється мислення, дії, тоді й починаються зміни у житті.

Юлія, на жаль буває так, що неприємності сипляться з неба дощем і відчуваєш безсилля і не розумієш, як поводитися, що робити. .Але Ви не одна така на світі з такою проблемою.
Отже, настала "чорна смуга". Кожному, абсолютно кожному знайомий стан, коли не щастить у всьому. Хороші новини : у світі немає нічого постійного, тому поточна ситуація теж зміниться — 200%.
.Китайські мудреці стверджують - «ніч темніше перед світанком», тому, якщо зараз Вам дуже важко, значить, скоро засяє сонце.
Кризи – дуже важлива частина нашого шляху. Чорна смуга нерідко стає злітною.
Чому клубок проблем зростає? Тому що все взаємопов'язане. Ви десь допустили помилку, її наслідки запустили ланцюгову реакцію.
Зараз важливо вийти зі стану "я ганяю свої негативні думки по колу без зупинки" і спробувати розслабитися. Знайдіть в Інтернеті медитації.
На аркуші паперу пишіть щодня 10 - 20 разів - "Прямо зараз мені стає у всіх сферах життя все краще". Що більше напишите, то краще.
Оцініть ситуацію без емоцій. Який вигляд має ваша чорна смуга? Як чорна хмара? Або болото? Чи пісок? А може це просто тонка ниточка? Встаньте на неї подумки (побудьте всередині хмари або наполовину пориньте в болото - залежно від образу в голові).
.Скажіть спасибі чорній смузі, надішліть їй любов, вилийте на неї акварельні фарби, знебарвлюйте її хлоркою, посипте блискітками - як фантазія підкаже. Інший варіант — зробити уявний стрибок із чорної смуги у яскраве та світле майбутнє, залишивши темряву позаду..
Те, що я зараз скажу, вже дуже всім набридло, але я все одно нагадаю: проблеми не з'являються на рівному місці і зазвичай несуть у собі урок.
Коли вийдіть із черрної смуги, потрібно буде разом із психологом розкрутити клубок проблем, подивитися, який момент запустив ланцюгову реакцію.

Відредаговано автором 18-12-2024 03:13:42

Я Вас розумію.
Коли свекруха намагається активно втручатися у життя сім'ї, критикує, знецінює невістку, це створює напруженість у взаєминах між двома жінками.
Кожна сім'я є незалежною системою. . Між дружиною та свекрухою немає жодних внутрішньосистемних взаємин, оскільки вони є членами різних систем. Невістка може поважати свекруху, але як дружина вона головна жінка у домі чоловіка. Цю позицію варто донести до чоловіка..
Він повинен розуміти, що будь-хто, хто принижує його дружину, тим самим ображає його, його вибір, і що ви тепер як сім'я складаєте нову єдину систему.
З токсичною людиною спілкуватися складно.
Протистояти їй Ви можете тільки поки зберігаєте холодний розум. Якщо дозволите собі емоційну реакцію, токсічна мама партнера відразу ж використує Вашу реакцію проти Вас.
Вам потрібно змінити внутрішній стан і навчитися по-іншому реагувати на свекруху та відновлюватися після спілкування з нею.
Але це тема окремої розмови.

Відредаговано автором 17-12-2024 01:01:07

Я рзоумію, наскільки неприємно відчувати негативні емоції щодо свекрухи. Але Ви самі усвідомлюєте, що свекруха загалом нічого поганого Вам не робить.
Мабуть, є причини роздратування у непрожитих моментах минулого. Подумайте, кого нагадує мати чоловіка. Можливо, схожа чимось на неї людина зробила Вам колись боляче, і Ви насправді переносите негативні почуття на іншу особу. Я не намагаюся сказати, що хтось із вас правий чи не правий, але так часто буває, що ми хочемо поквитатися за образи не з тим, хто реально завдав біль, а з тим, хто нагадує кривдника.
Вам не подобається Вша свекруха. Так само як і те, що їй, можливо, не подобаєтеся Ви.
.Ніхто з вас обох не повинен подобатися іншому, а тим більше не повинен любити іншого. Однак якщо ви з певного моменту стали родичами, потрібно навчитися поважати один одного. А оскільки перевиховати свекруху неможливо, то єдино вірний шлях, на мій погляд, це приміряти на себе роль дипломата.
Свекруха поводиться "як нормальна мама". І Вас це цілком справедливо дратує. Прояв турботи - це чудово, поки дитина ще мала. Але зараз, коли «малюк» вже обзавівся своєю власною сім'єю, мамі час залишити свою тривогу про благополуччя сина при собі. На жаль, упоратися з цим завданням може далеко не кожна мама..
,Спробуйте поговорити зі свекрухою: поцікавтеся її життям. Може бути, що їй дуже складно відпустити сина тому, що вона не знаходить у собі сил впоратися з пустотою, що утворилася. Подумайте, а чи могли б ви самі періодично спілкуватися з нею? Пара повідомлень або дзвінок раз на тиждень не заберуть багато часу та сил, а змінити можуть багато.

А чому Ви переживаєте? Розглянемо ситуацію.
Відбулася зустріч із незнайомим хлопцем. Для Вас це було несподіванкою та не було бажання спілкуватися. .
Швидше за все, хлопець не викликав у Вас інтересу та й ситуація Вам була незрозуміла. Хлопець не викликав також у Вас необхідний рівень довіри.
Міжособистісна взаємодія – це процес обміну інформацією, емоціями. Якщо людина втомлюється, то енергії, для необхідної підтримки розмови, недостатньо. Можливо, Ви були не в ресурсному стані.
Інформацію про себе незнайомим людям не варто розповідати. А ось посміхнутися ввічливо можна. Це Вас ніі до нічого не зобов'язує.
Ця ситуація - всього лише досвід на життєвому шляху. Робіть висновки.
Але, Ви очевидно, тривожна людина. Якщо тривожність заважає в інших ситуаціях, тоді можна звернутися до психолога.
.

Відредаговано автором 16-12-2024 05:05:28

Татьяна, Ваше состояние понятно.
Тоска по дому встречается у людей всех возрастов в самых разных ситуациях - и это нормально.
С домом у нас связано чувство стабильности и безопасности. Мы ведь вступаем в отношения не только с людьми, но и с окружающими предметами.
Попробуйте окружить себя вещами, напоминающими Ваш дом.
Зажигайте свечи. Кроме того, что они создают уют, огонь очистит Вашу энергетику и энергетику пространства.
Обсудите свои чувства с кем-нибудь. Позвоните друзьям, близким. Пообщайтесь с психологом.
.Начните выходить из дома, и полдела будет сделано.
Конечно, Вы будете чувствовать тоску, если 24 часа будете находиться в квартире.
А что конкретно Вас раздражает? Какие привычки .пришлось менять?

Перш за все Вам потрібно звернутися до сімейного лікаря, щоб він направив Вас до ендокринолога. Треба перевірити щитоподібну залозу.
А також потрібно зробити аналіз крові, щоб перевірити рівень гемоглобіну.
Низький рівень гемоглобіну та дисбаланс гормонів впливають на психологічний стан.
А потім уже можна звернутися до психолога для корекції тривожного розладу.

Відредаговано автором 14-12-2024 05:58:13

Щоб допомогти Вам, треба Вас бачити та говорити з Вами.
На почуття самотності впливає багато чинників, у тому числі й особистісні якості,
Можливо Вам не вистачає впевненості. І Ви вважаєте, що недостойні уваги чи поваги інших людей. Це може призвести до ізоляції та хронічної самотності.
А можливо, у Вас не розвинені навички спілкування.
Швидше за все, Ви тривожна людина і тому гостро сприймаєте ситуацію
Не бійтеся зізнатися собі, що Ви самотні. Це не робить Вас «неправильним» чи невдахою. Не варто у всьому звинувачувати лише себе та займатися самобичуванням.
Щоб з кимось познайомитись, можна брати участь у заходах, піти на курси чи спортивну секцію, зайнятися волонтерством. Знайти друзів можна і в інтернеті, але не забувайте про важливість розвитку та особистого спілкування.
Зараз у Вас такий період, коли Ви відчуваєте себе "непотрібним", викинутим із життя. Але так вийшло, що нових друзів Ви поки не придбали і не тому, що ви "поганий" або нецікавий, просто не склалося.
Так буває але це тимчасово.
Є один секрет. Коли Вам буде добре одному з самим собою, тоді Ви припините переживати і ситуація зміниться.

Відредаговано автором 14-12-2024 02:07:31

Вы правильно понимаете ситуацию.
Если мужчина любит, то женщина переходит на первый план, ему хочется быть рядом с ней, он будет стремиться проводить большее время именно с ней.
Когда появляется любимая девушка, то друзья априори должны перейти на второй план.
Но если происходит всё наоборот, большее внимание он отдает друзьям, даже зная, что Вам это не нравится, то стоит задуматься о том, что он не ценит Вас и Ваши желания, что Вы у него не на первом месте в его приоритетах, друзья для него важны, а не Вы.
Если с этим смириться ,то пострадает Ваша самооценка и не будет удовлетворена Ваша потребность во взаимной любви.
Такими бывают люди, лишенные истиной привязанности, пустые нарциссы.
Готовы терпеть этот недостаток в убыток себе?

Оксано, не поспішайте.
Вам подобається спілкуватися з чоловіком, але фізично він у Вашому житті не присутній.
На цьому етапі життя він виконує роль Вашого психотерапевта, з яким Вам подобається спілкуватися.
Але романтична частина Вашої особистості вже намалювала картину, в якій Ви забираєте чоловіка із сім'ї.
Можливо ваше спілкування і залишиться на цьому рівні.
Він Вам пропонує зустрітися?

Дереалізація та деперсоналізація зазвичай виникають у підлітків або молодих людей.
Близько 50% людей у ​​світі хоча б один раз у житті відчували нереальність того, що відбувається. Тож турбуватися про це не потрібно. Але якщо це буває часто і заважає у житті, то треба з цим працювати і краще за допомогою психолога.
Психолог опрацює травми, що призвели до дереалізації та деперсоналізації;
навчить долати наслідки стресу, який викликає ці стани;
попрацює з тривожним розладом, який є основою дереалізації та деперсоналізації.

Надя, брендовая одежда, пластические операции - это все декорации, за которыми находится истинная проблема.
Полюбить себя не так просто. Для этого надо не сравнивать себя ни с кем, отпустить прошлые обиды и негативные убеждения, принимать себя полностью, ведь нигде в мире больше нет такого человека. как Вы.
Делайте то, что Вам нравится. Возьмите ответственность за свою жизнь, будьте благодарны, терпеливы и самодостаточны.
Любовь — это еще и забота. Позаботьтесь о своей физической оболочке, и она ответит Вам легкой походкой, улыбкой на лице.
Когда не знаете, что делать, сосредоточьтесь на любви к себе, советует психолог Луиза Хей в книге «Любовь к себе как путь к здоровью»

Да, конечно, Вы не одиноки в своей проблеме. С начала войны у многих людей обострилось чувство одиночества, нарушилось наше чувство безопасности.
Также война отфильтровала людей, с которыми мы раньше общались. Она сняла маски и показала, кто есть кто.
Волноваться о том, что у Вас нет связей или потеряли их с близкими временно или навсегда — нормально. Вы живете, вы чувствуете.
Для начала нужно принять это состояние. Действительно, сейчас Вы находитесь в ситуации, где Вы один. Мы не всегда можем повлиять на ситуацию.. Но, когда мы принимаем свое состояние, мы не впадаем в уныние, а наоборот, получаем стабильность. И потом от нее можем оттолкнуться, чтобы что-то изменить.
Подумайте, есть ли что-нибудь такое, что улучшит Ваше состояние? Например, может сейчас самое время написать старым друзьям, позвонить по видеосвязи знакомым?
Согласна, легко поддаться депрессивным размышлениям, но отнеситесь к данному этапу не как тяжелому и скучному, а как к развивающему, который дает Вам определенный опыт.
Может быть, Вы одиноки, потому что раньше не знали себя? Жили интересами других людей. Возможно, сейчас идеальное время для того, чтобы познакомиться с самим собой. Ответить на вопрос: Кто я? Что мне нравится?
И одиночество, и война не длятся вечно. Обязательно мечтайте, планируйте. Жизнь не остановилась и Вы не можете знать, какие приятные события Вас ожидают впереди.

Відредаговано автором 12-12-2024 00:06:39

Психика человека — сложная система. Она, будто своеобразный архив, где по полочкам рассортированы самые важные воспоминания, происшествия и приобретённый опыт. А те ситуации, которые несли прямую угрозу жизни или здоровью организма, психика выделяет особо тщательно. Потому что это сопровождалось сильными эмоциями.
Не надо бороться со своими воспоминаниями. Эффект будет обратный. Осознайте, что Вы получили психологическую травму, смиритесь с её наличием. От этого уже никуда не деться. Только так Вы сможете начать путь к собственному восстановлению.
Не произносите вслух фразу: «После аварии боюсь садиться в автомобиль». В этом случае подсознание будет воспринимать автомобиль как потенциальную угрозу.
На листе бумаги напишите всё то, что тревожит Вас, либо вызывает панику. Не исключено, что воспоминания вызовут повторное чувство страха, но это нормально. затем можете этот лист бумаги сжечь.
Но самое эффективное - обратиться к психологу. С его помощью Вы быстро решите свою проблему.

Даня, конечно. гендерная дисфория может быть причиной рпп. А каким образом она у Вас проявляется?
Что Вы думаете об этом?
Но, скорее всего, причиной рпп является сильный стресс, связанный с Вашим дядей. Этот стресс с Вами не проработали и его последствия дают о себе знать.
Но все это поправимо. Поговорите с родителями. Вам нужна помощи психолога. Можно он-лайн.