Психологиня Ирина Константиновна Зубиашвили Київ

К сожалению, мамы могут обижать и очень сильно. И боль от этого может тянуться годами.
Чтобы жить полноценной счастливой жизнью, конечно нужно справиться с обидой и научиться прощать, оставить прошлое и жить настоящим.
И начинать нужно с поднятия самооценки и принятия себя, любви к себе.
Самой это сделать сложно. Нужно отработать негативные эмоции, которые сохранились в подсознании, простить маму.
А также нужно научиться брать ответственность за свою жизнь на себя; научиться самой, уже как зрелой личности принимать самостоятельные решения, не зависеть от чужого мнения.
В этом Вам и поможет психолог.
Бояться не следует. Всегда можно отказаться от дальнейших встреч.

Відредаговано автором 19-08-2023 22:58:11

Тема денег очень интересная и обширная. Говорить и писать о ней можно очень много.
В психологии денег есть такое понятие как "экономическое сознание", которое включает и экономическое мышление, и установки, и убеждения , и отношение к деньгам. Вот с ним надо и работать.
Никакие эзотерические практики не будут действовать, пока Вы не научитесь правильно взаимодействовать с деньгами, мыслить определенным образом.
Кроме того, надо проработать эмоциональные блоки, которые очень мешают ведению бизнеса.
В Интернете Вы уже начитались достаточно, это только Вас путает и уводит в сторону от проблемы, особенно астрология. Я не очень понимаю, чем она может помочь.
Можете мне поверить, темой психологии денег я занимаюсь давно на научном уровне.
Ну а проблема "девушка и деньги" все же надуманная. Не всегда деньги коррелируют с чувствами.

Вы описали хорошо известный родительский шантаж авторитарной мамы. Когда такая мама теряет контроль над поступками дочери, то пытается вызвать у нее чувство вины, обещая заболеть или даже умереть.
Объяснять маме, что нужно уважать свою дочь - бесполезно. Ей нравится ваша детская позиция пытаться выяснить причину ее плохого настроения, чтобы завоевать материнскую любовь.
Мамы с таким типом характера, чтобы вызвать к себе сочувствие, часто вгоняют себя в депрессию.
Ну как вы ей поможете? Она взрослый человек. Это ее выбор. Дайте ей время самой принять решение как жить дальше.

Ваш бывший парень никакая не жертва. Просто Вы еще не прожили период расставания и Ваши эмоциональные переживания еще не закончились. Ваш разум говорит, что уже все в прошлом, а на бессознательном уровне Вас все еще влечет к бывшему объекту любви. Поэтому и сердце бьется чаще.
Не подавляйте свои эмоции. Чем меньше будете запрещать себе думать о своих чувствах, которые еще не совсем угасли, тем лучше будете себя чувствовать. Чем больше будете признавать, что он по-прежнему привлекает, тем будет легче.
Расставание - это всегда психологическая утрата и это всегда связано с переживаниями, становится жалко то, что потерял. Хотя не очень хочется признаваться себе в этом.

Все люди разные, у всех есть личностные особенности и определенные реакции на те или иные события.
У Вас наблюдается паттерн мышления, характерный для невроза. Вы любую реакцию воспринимаете как тупиковую или катастрофическую.
Невротическое расстройство приходит не "вдруг". Очевидно были события в Вашей жизни, которые привели Вас к такому состоянию. И важно, как Вы к ним относились, как интерпретировали. И с этим надо разбираться вместе с психологом.
Для начала надо признать : "Да, у меня есть такая особенность характера. Мне это мешает, вводит в тревогу и панику. Да, меня несет, надо исправить и контролировать".
Часто люди говорят, что у них до возникновения невроза было в жизни все хорошо. Но это иллюзия. Просто часто люди не видят связи между симптомами и особенностями личности, реагированием на определенные вещи, на начало симптоматики.
Невроз - это не болезнь, а проблема личности. Изменения в личности и поведении дадут результат. Но для этого нужно Ваше желание и время.
Прочитала Ваше дополнение. При ПА не всегда возникает тремор, одышка и тошнота. Иногда возникает описываемая Вами реакция ужаса. Просто при ПА происходит выбрасывание адреналина в кровь. Через минут 15 адреналин распадается и организм приходит в норму.
ПА - это проявление невротического расстройства. психологи с ним успешно справляются.

Відредаговано автором 17-08-2023 23:19:01

Ксения, в вашей семейной ситуации надо разбираться.
Почему муж потерял к Вам уважение? Вы, очевидно, упустили момент, когда он первый раз оскорбил Вас. В таких случаях надо спокойно попросить мужа больше таким тоном с Вами не разговаривать и попросить его контролировать себя.
А как Вы реагируете на унижения со стороны мужа?
Поведение Вашего мужа можно объяснить разными причинами.
Возможно он недоволен собой, собственной карьерой, зарплатой, его может недолюбливать коллектив. Но искать причину в себе, менять что-то в себе, исправлять ситуацию ему не хочется, намного проще оторваться дома на жене.
А, возможно, появилась другая женщина. В этой ситуации ему удобнее унижать и оскорблять, чтобы подтолкнуть Вас к решению первой подать на развод.
Попытайтесь поговорить с мужем, объясните, что его слова и поведение очень неприятны.
Но, скорее всего, муж не будет реагировать на Вас, тогда это повод задуматься, нужны ли Вам именно такие отношения, и какие меры, более радикальные, Вы готовы предпринять.

Прежде всего надо успокоится и не пугать себя страшилками. Вы боитесь своих мыслей. Создаете образ человека в голове и начинаете переживать.
Опишите этого человека. Почему Вы его ненавидите, из-за чего поссорились. Изложите все спокойно и обстоятельно, чтобы можно было понять суть проблемы.
Вы увидели человека с кем-то другим. Конечно, Вам не все равно. Из-за этого и усилилось тревожное состояние.
Можете ли Вы сказать родителям, что нужна помощь психолога?
На консультации можно подробно рассмотреть Вашу ситуацию и помочь освоить техники эмоциональной саморегуляции.

Усі люди сваряться і потім переживають. Але по-різному. До речі, жінки більш емоційні.
Можу припустити що, у Ваших думках може прокручуватися приблизно таке: "Ми знову посварилися, наші стосунки тепер стануть гіршими. Раптом він тепер перестане мене любити і віддалиться від мене".
Ці думки з'їдають зсередини, вони крутяться і крутяться, не дають розслабитись та псують настрій.
Але це - мої припущення.
А які у Вас думки з'являються після сварки?
Іноді сваритися – це нормально. Але під час сварок Ви звинувачуєте партнера у всіх смертних гріхах?
Що найчастіше є причиною сварок?

Ваш стан зрозумілий. Соціофобія є симптомом тривожного розладу і знижує якість соціального життя.
Причини виникнення можуть бути різні. Їх потрібно з'ясовувати з кожною людиною індивідуально.
Соціофобію можна суттєво скоригувати. Іноді це можливо навіть без медикаментозного лікування, але найчастіше у комплексі з ним.
Усі ми трохи «соціофоби»: боїмося публічних виступів, негативних оцінок, тривожимося, що нас засуджуватимуть. Насправді, це абсолютно нормальні емоційні переживання. Ключовий момент, який відрізняє справжнього соціофоба від інших людей, полягає в тому, що соціофоб уникає подібних ситуацій, він не справляється зі своїми страхами — вони мають надмірний характер.
Найпростіше, що можна рекомендувати - усвідомити, що у людей навколо Вас є свої справи і Ви їм не дуже важливі. Людина, в середньому, вдвічі переоцінює увагу оточуючих. Люди навіть не помічають ті ситуації, про які ми потім переживаємо.
Начебто все просто, проте потрібна допомога психолога.

Ми можемо довго жити разом, будувати плани на майбутнє, а потім несподівано зрозуміти, що кохання більше немає. Чи варто продовжувати стосунки?
Уявіть, що чоловіка не буде у Вашому житті ніколи більше. Створіть у своїй уяві ситуації, коли чоловіка немає поруч із вами на Новий рік, Ваш день народження, на день народження ваших дітей. І через рік його не буде, і через три, і за п'ять років. Відчуйте які емоції виникають, як реагує ваше тіло.
Якщо зрозуміли, що без чоловіка буде краще, залишається тільки одне: розлучитись друзями, адже радості від спільного життя не буде, а нерви зіпсуються у всіх членів родини.

Совершенно необязательно, чтобы у психолога были те же проблемы, что и у клиента. Важен психологический контакт, который у Вас и был с психологом, который Вам понравился.
За ОКР стоят особенности личности, которые проявляются в виде навязчивых мыслей или действий, а также какая - то основная история, которая происходит с человеком.
ОКР - это проявление тревожного расстройства, проявляется в сильной неуверенности человека в себе. Человек сомневается в себе, в своих мыслях, действиях.
И нужно разбираться в причинах появления тревожных мыслей.
А причины могут быть самые разные - от проблем в детстве и юности, до измены или подавления сексуальных желаний. Все индивидуально.

Ваш стан зрозумілий. Важко жити поряд з такою неприємною людиною, якою Ви описуєте свою свекруху.
Але зазвичай люди її типу мають таку якість. Вони відчувають, як можна зачепити болючіше.
Тому перша рекомендація - не реагуйте, поводьтеся нейтрально.
Якщо вона помітить Вашу байдужість, то у досить короткий термін змінить свою поведінку. Бо зрозуміє, що це неефективно.
Друга рекомендація — набагато складніша. Основна якість таких людей – це почуття неповноцінності і для самоствердження їм потрібно принижувати і критикувати іншого.
Якщо Ви зможете себе змусити, покажіть їй, що Ви цінуєте якісь речі, які вона робить і Ви за них вдячні. Ви, мабуть, станете одним з небагатьох, хто їй дає якесь позитивне ставлення.
Ну, і звичайно, Вам потрібно розібратися за допомогою психолога, чому Ви так гостро реагуєте на свекруху.

Відредаговано автором 13-08-2023 02:23:57

Нормально та природно, коли ми любимо своїх дітей безумовною любов'ю.
Що означає "безумовною" ?
Це означає, що ми любимо дитину не за хорошу поведінку чи інші заслуги, а за те, що вона просто є у нас.
Якщо неприйняття своєї дитини для вас стало нормою, то головне – розібратися у причинах. Вони можуть не усвідомлюватись. Наприклад, спочатку дитина була небажаною або вона нагадує Вам про матір чоловіка, на яку ви скривджені. Такі теми варто опрацювати з психологом.
Що відбувається у Вашому особистому житті?
Головне для жінки – її психічний стан. Тоді вона почуватиметься добре і зможе давати дитині емоційний зв'язок. Емоційний стан жінки для її материнської ролі – це найголовніший ресурс, щоб любити дитину і бути досить гарною мамою.

На жаль, у Вас токсична мати. Мама була джерелом стресу у Вашому дитинстві, тому вона і зараз займає більшу частину Вашої свідомості.
А Ваші образи – це невиправдані очікування.
Пам'ятайте про те, що Ваша мама виховувалась в інший час, були інші норми, виховний процес проходив дещо інакше, ніж зараз. І вона робить так, як уміє. Вона має свої принципи і рамки, за які вона, швидше за все, ніколи не вийде. Якщо Ви постійно про це нагадуватимете собі, Вам стане набагато легше.
Просто кажіть собі: мама цього не розуміє, вона виросла в інший час, у неї інший досвід.
Ставтеся до мами спокійніше.
Ну, а якщо вже виникають хвороби, то потрібно звернутися до психолога.

Відредаговано автором 12-08-2023 01:54:06

Нічого страшного з вами не відбувається. На тлі тривожних подій або пережитих стресових ситуацій у людини може виникати бажання самоізолюватися від суспільства, уникати спілкування з людьми. Соціальне ізолювання може свідчити про емоційне виснаження.
У сучасних реаліях будь-яка реакція на стрес є нормою, оскільки всі ми зараз переживаємо тривожні події. Тому й самоізолювання є нормою.
Якщо такий стан триває від тижня та більше, то краще звернутися до фахівця за допомогою.

Відредаговано автором 11-08-2023 21:00:06