Психологія відносин

Ми з хлопцем 3роки разом, 2 роки живемо разом, а останній рік дуже важкий. Постійно є напруження і важкі розмови. Я хочу зберегти відносини, бо в цілому у нас одні цілі в житті і він мені подобається, але останній рік приніс багато болю. Він незадоволений, що я не така активна як він. Дуже підкосило ще, коли з нами півроку жила моя мама, а його це дратувало. А мене вбиває те, що я дізналася цього року. Спочатку я помітила, що він фоткає дівчат і висилає другу з різними хлопчачими коментарями, потім що сидить пасивно на сайті знайомств, що дивиться порно. І про це соромно комусь і зізнатися, що я таке терплю. А недавно зареєструвався на сексчаті. І що дивно, що мені бракує сексу від нього і я зараз ініціатор в основному, а він виходить задовільняє свої потреби в іншому місці. Чому так? Мені дуже боляче, я так хочу зберегти відносини, мати сімю, а бачу, що він шукає щось на стороні замість покращення наших відносин. Головою розумію, що це як співзалежні стосунки в мене, що рік в напрузі це занадто, але я не можу прийняти рішення розійтися, бо це для мене наче кінець світу.Мені і так було важко знайти відносини, відчути любов і я так не хочу це втрачати, але те, що я бачу мене вимотує з середини.І ще звісно вік, немає багато часу на різні спроби, я хочу спокійного сімейного життя. І він казав, що хоче сплкійного життя, сімю. А замість цього маю відносини на межі зради.
Намагалася говорити з ним, але відкрито про те, що знаю сказати не можу. Він казав колись, що типу зрада не для нього. Казав, що є любов, але чому так діє не розумію. Йому стало нудно може. Але він же розуміє, що він робить погано.
Відчуваю себе дуже пригнічено, немає довіри до нього. І боляче, і не можу розійтися. розтавання для мене наче смерть. і лишаюся в цих муках

Доброго вечора!
Прошу допомогти розібратися в моєму партнерові. Ми досить давно знайомі і добре одне одного знаємо, але в нас був тривалий період, коли ми не спілкувались. Не памʼятаю, щоб таке було раніше, але зараз постійно відзначаю, що він дуже показово недооцінює себе, звучать фрази «я нікому не потрібен», «я ніхто» і т.д. Хоча, якщо обʼєктивно, йому абсолютно нічого не бракує. Він відносно молодий, гарний, має хорошу освіту і роботу.
Можливо, він хоче, щоб я його постійно переконувала в тому, що він помиляється, що він суперкласний, успішний і так далі. Але я не це нездатна, вбачаю в цих його словах якесь ниття дитяче, мене така поведінка дорослого чоловіка відверто бісить.
Підкажіть, будь ласка, в чому його проблема і як мені в цій ситуації правильно вчинити?
Заздалегідь вдячна

Ситуація така що моя дівчина в депресії, (хоч і почала ходити до психолога, я вмовив її, але недавно в її сімї сталась шокова подія, мама ледве не зарізала тата, обоє вони алкоголіки.) Дівчина повністю на моєму забезпеченні, вона нічого від мене не вимагає особливого, але і сама через свій стан вже 6 місяць підряд не може влаштувати своє життя, ніде не навчається не працює, але весь цей час вона хотіла влаштуватись на роботу наприклад, і деякий час працювала, але потім звільнялась бо досвіду або навиків у неї мало, з однієї сторони я бачу її старання, але з іншої я розумію що вона ще не сепарувалась від батьків, і їх алкоголізм морально її вбиває, навіть уявити не міг який пласт проблем за собою тягне ця проблема, і сам я почав більше випивати, декілька разів на тиждень, щоб хоч якось погасити стресс, ми майже завжди знаходимося в одній кімнаті, я віддалено працюю, вона робить хатні справи, готує їжу або прокрастинує, але соціалізації ніякої бо вона переїхала в інше місто до мене, я сам звісно винен у тому що в мене виявились не виправданні очікування з приводу цієї людини, мені здається що я хочу завершити відносини але не можу, бо у неї немає коштів, і друзів у місті, до батьків вона не поїде тому що це ще гірше. Думаю всі ці проблеми що вона принесла повністю вбили бажання мати справу з цією людиною, мені просто хочеться самотності, але я не можу завершити відносини, бо їй нема куді іти вона не скмостійна і їй 18. Я незнаю чому продлеми і депресія іншої людини впливає і а мене так сильно, і тепер я незнаю як завершити ці відносини, адже одна справа коли людині є куди іти і ви розходитесь мирно, а коли їй 18 і нема куди іти це зовсім інша справа. Думаю моя їй постійна допомога і її залежність від мене матеріально перевели відносини більше в форму батьківсько-дитячих, тобто я відчуваю що вона ще багато чого незнає через свій вік хоч і старається, але це нарушає моє самопочуття, роботу, те шо в мене постійні болі у шлунку через стресс, і я дійсно хотів би якоїсь перерви, але вона цього не розуміє, хоча всеодно їй нікуди іти і ні до кого, я незнаю як їй допомогти ще більше, і я готовий їй допомогти, але думаю коши вона все таки зможе про себе подбати я точно завершу ці відносини, бо непорозуміння і конфліктів в них було декілька, хоча ми їх вирішували. Я незнаю що мені робити і як себе зрозуміти, не путаючи власні бажання та інтереси з жалістю.

Дякую за ваші відповіді ❤