У Психолога
Авторизація
Запам'ятати на місяць
Реєстрація Забули пароль?


Я ранимий... Занадто... Як цього позбутися?

У Психолога » Поради психолога онлайн (безкоштовно) » Самооцінка та впевненість в собі » Я ранимий... Занадто... Як цього позбутися?
До такого висновку як моя надмірна ранимість прийшла до мене 5 хвилин тому. Ми з моєю дівчиною вирішили зробити печиво, зробили, фотки наробили, їмо, багато чого я робив сам. Десь відсотків 20 мені допомагала дівчина, потім вже жалілася на біль в спині, я сказав що усе зроблю сам. Процес ліплення і приготування в цілому майже повністю лежав на мені. Я теж втомлений достатньо за день, але я хотів зробити дівчині приємно. (Цей момент важливий). Їмо печиво, п'ємо чай, я дістав другу партію і поставив трошки відпочити вже готове печиво, після цього пару дискусій, а потім взагалі сталася якась суміш чогось незрозумілого, моя дівчина сказала мол а чого я не дав їй спробувати. І трохи згодом сказала те від чого у мене взагалі пропало бажання до кінця своїх днів їсти пісочне печиво а на залишок вечора пропав настрій, а саме "Ти просто не подумав за мене" а трохи згодом помітивши що в мене з'являються сльози і немає ніякого настрою (адже 5 хвилин тому я світився від радості, коди діставав печиво в якомусь сенсі як дитина сказав "ПечееЕенькииИ" а зараз просто чувак який ледь стримує сльози із-за... Такої дурниці) сказала "Не стресуй" обіймаючи і гладячи ніби все добре і що це просто дурниці. Пояснив ситуацію, сказала що "Ну я просто так висловила свою претензію". Після цього вона пішла з кухні а мене прям понесло. Не настільки, що аж істерика, але до сих пір не можу заспокоїтися. Мій друг не так давно мене назвав у наших стосунках золотистим ретривером. Вірна людина, радісна і все що тільки є в ретриверах, як і їх ранимість яка є і в мене в шикарному його прояві, як видно.

І я не пишу все це, щоб сказати що моя дівчина погана чи щось таке. У неї були вагомі причини тоді сказати те що її щось не влаштовує. Я просто відчуваю що я і так багато для неї роблю, а після цих слів здалося що я не роблю нічого, нічого для своєї коханої людини я не роблю і напевно ці думки мене і понесли в сльози. Але це не нормально із-за таких дрібниць плакати. Як можна позбутися цього більш ефективно просто щоб не звертати уваги на подібні слова можливо якось себе переконуючи? Бо в іншому випадку просто я розплачуся, буду вважати себе найгіршим в світі хлопцем, створю в голові смерч думок якщо вона скаже що я взагалі їй не допомагаю в момент коли я дійсно мав би це зробити. Це нездорова реакція. При тому сама дівчина теж казала що я дуже ранимий і це з одного боку добре а з іншого вище описані ситуації — це жах
Питання від: ; Вік: 18

Тест на самооценку.


психолог онлайн
1
Марія Радченко
Добрий вечір.
цитата:

а після цих слів здалося що я не роблю нічого, нічого для своєї коханої людини я не роблю

Ви маєте на увазі, що ви зреагували надмірно, не згідно ситуації? Спробуйте згадати, чи був/є у вашому житті людина, яка також начебто "нічого не робила для сім'ї, для коханої людини"? Якщо реакція була не зовсім адекватною на ваш погляд, це схоже на якусь сімейну історію.
цитата:

буду вважати себе найгіршим в світі хлопцем, створю в голові смерч думок якщо вона скаже що я взагалі їй не допомагаю

Найгірший у світі хлопець ніколи б не думав про себе у такому контексті. Таке відчуття що ви не дуже у собі впевнені.
цитата:

а після цих слів здалося що я не роблю нічого, нічого

Вас не соромили з цього приводу батьки? Бо сльози - це дитяча реакція на безсилля і образу. Ви виглядаєте дуже пораненим у цьому сенсі. Це можна змінити за допомогою психотерапії, як і додати собі впевненості у своїх діях. Тут навіть питання не у словах дівчини (хоча щодо форми того як вона висловлює свої претензії я б теж поспілкувалась), а у вашій надмірній реакції, болю, який ви відчуваєте, коли вами невдоволені.

👍 радити психолога:


психолог онлайн
Доброго вечора, Романе!

У Вас з дівчиною вийшло якесь непорозуміння, бо вона хотіла спробувати печива, але не сказала Вам про це словами, і потім образилась, що Ви з нею не ділитеся. Хоча дозвіл їсти печиво, яке ви разом приготували, ні для кого з вас отримувати не обов'язково.

Щодо ранимості. Гадаю, що це може бути Вашою характерологічною особливістю і зовсім не поганою рисою. Добре те, що ви поводитесь конгруентно (відповідно тому, як насправді себе почуваєте), і посміхаєтесь, коли хочете посміхатись та плачете, коли хочете плакати. Інша справа - те, що Вас сильно зачіпають деякі висловлювання, наприклад, звинувачення Вас в егоїзмі (якого, з вашої розповіді, зовсім не видно). З цим можна попрацювати в індивідуальній терапії. Також можна звернутись в парну терапію разом з дівчиною, щоб краще зрозуміти одне одного.

👍 радити психолога:


психолог онлайн
Доброго вечера!
Умилил ваш пост ))

""ПечееЕенькииИ" а зараз просто чувак який ледь стримує сльози із-за... Такої дурниці) сказала "Не стресуй" обіймаючи і гладячи ніби все добре і що це просто дурниці. Пояснив ситуацію, сказала що "Ну я просто так висловила свою претензію"."
Вы чувствительный и эмоциональный - да местами ранимый. Чуткий - настолько, что готовы все сделать для человека ( даже в ущерб себе)
А вот стоит ли, всегда так стараться?
Может вашей девушки - стоит чуть мягче с вами общаться?
Может это она, еще не научилась, или не умеет - с вами правильно комуницировать?

Вы просто друг друга - не верно поняли...
Она хотела возможно и сама - чтото сделать или помочь вам.
Но ей надо было, более мягче среагировать - не так резко.
( объясните ей это)
А вам, не надо так вкладываться, и прям все за нее делать. Жалеть ее постоянно.
Помощь и забота это хорошо - но в меру.
Давайте и ей себя проявлять - пусть тоже делает, и помогает вам.
Дайте ей свободу действий!

Вы вообще говорите, ей что тоже устаете?
Или все в себе терпите? А потом срываетесь... от перенапряжения...
( что закономерно)
Заботитесь ли вы о себе?
Цените ли себя?
Тут важен баланс!

Мне кажется, вам хочется такого же отношения - чтоб для вас, тоже старались, и позаботились.
Но вам хочется - чтоб человек, сам это понял, или почувствовал без слов -
сказал - "так давай я тебе помогу, не сопротивляйся, мне будет приятным тебе помочь!"
Возможно, вам именно такой позиции от девушки не хватает.
Чтоб она ценила ваши старания для нее, замечала их.
И тоже вам помогала или хвалила вас.
А не просто критиковала.

" Бо в іншому випадку просто я розплачуся, буду вважати себе найгіршим в світі хлопцем, створю в голові смерч думок якщо вона скаже що я взагалі їй не допомагаю в момент коли я дійсно мав би це зробити. Це нездорова реакція."

Объективности добавляйте себя!
У вас есть тенденция - к жертвенности... себя наказываете и корите... а девушку идеализируете, и все время защищаете... (нарушается объективность).

Надо учится без эмоций стараться - логично смотреть на ситуацию.
"Да! гдето я накосячил... или переборщил... а гдето и она переборщила..."
А так, если вы только себя будите, всегда себя во всем винить... а девушку идеализировать
( из за любви к ней... или страхе разочаровать ее... быть плохим мальчиком... )
то лучше себе не сделаете... и вашим отношениям тоже.
Вас в детстве тоже критиковали? И надо было любовь заслужить?

Позвольте себе, быть любым и плохим и хорошим - а главное справедливым! И настоящим!
Тогда сможете - проявлять и жесткость - где надо и равновесие и баланс.
И не так сильно накручивать себя... и сможете эмоции сбалансировать - логикой и справедливой жесткостью и спокойствием.

Відредаговано автором 22-03-2024 19:05:53


👍 радити психолога:

Виберіть психолога для консультування з приводу самооцінки та впевненості в собі, відчуття власної гідності та цінності, любові до себе


психолог онлайн
Добрий день Романе, Ви схильні переживати через будь-яку дрібницю, бо приймаєте усе близько до серця. Найімовірніше, ваші хвилювання пов'язані зі звичкою накручувати себе (можливо з дитинства). Це заважає вам раціонально дивитися на речі та контролювати свої емоції. Така реакція негативно впливає на вашу нервову систему і здоров'я загалом. Способів, які допоможуть перестати нервувати через дрібниці й почати радіти життю багато, треба знайти свій. Зверніться за допомогою до психолога.

👍 радити психолога:

25-03-2024 11:42:15Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 363200 для Ксенія Шалімова

Сnpoбуйте згaдaти, чи був/є у вaшomу житті людинa, яka тakoж нaчебтo "нічoгo не poбилa для cім'ї, для koхaнoї людини"?

Був. Батько. + Після того як мама з ним розвелася, взагалі став казати про неї всякі безглузді речі. Ну і часто ображався що "ти мені не дзвониш, не пишеш ", хоча сам практично ніколи не проявляв ініціативи в спілкуванні. Все тільки я та і я. Пам'ятаю навіть коли виїжджав, той спочатку обматюкав з голови до ніг по телефону мол "мямлей виростили мама і бабуся" і більше всього був в шоці від: "Я намагався зробити з тебе мужика но у мене не вийшло". Де ти намагався мені аж цікаво. Кажучи що моя матір тебе "кинула на гроші, розбила там тобі якусь машину" чи ще щось? Якщо так то я на 100% впевнений що це та людина про яку ви запитали


Тaке відчуття щo ви не дуже у coбі впевнені.

Є таке. Часто немає бажання думати що я наразі цілком нормальна людина. Частіше хочеться почати часто читати про психологію, ерудувати себе, вчити програмування і так далі. З того що я планую із-за того що в мене наразі мало часу я виконую ну відсотків 10 з того що хотів. Думаю це впливає на самооцінку і впевненість в собі. Та і трохи роль грають соц мережі в яких 18-ти річні ніяк не хвилюються за майбутнє але я так не можу бо наразі я часто прирівнюю себе з отими "хлопцями в тік токах що ниють про прокрастинацію і дизмотивацію". Я не вважаю це поганим, всі мають висловлюватися так як хочуть, але я хочу перш за все створити в собі дисципліну, щоб поки інші хлопці в 20 років тільки пішли вчитися на професію, в той час як я вже працював. Як то кажуть, краще 10 років мучатися і 60 років жити, аніж 10 років жити і 60 років мучатися. Хоч і наразі я мало відрізняюся від тих людей що обрали друге, але я працюю над цим.



Вac не copomили з цьoгo npивoду бaтьkи? Бo cльoзи - це дитячa pеakція нa безcилля і oбpaзу.

Було таке. Батьки з радянського союзу тож це може багато чого вже сказати. Та і навіть мені інколи соромно за це думати, але колись, коли до нас з бабусею на дачу приїзжала мама я відчував себе так ніби кіт у клітці якого ругатимуть за зайвий звук. Просто щось зробив не так? Оооот який поганий як так можна і бубубу бубубу ледь не до кінця дня. Мене це так бісило. При тому, що на одинці з мамою, наодинці з бабусею все було ну от +- добре. Звісно, враховуючи їх радянський характер. Це не те щоб "добре" для психологів. Я думаю для психологів і сучасних дітей умови в яких я жив навіть будучи поодинці з батьками а саме мамою чи бабусею будуть звучати жахливо. Ну, якщо коротко було класичне: "їж хліб бо не наїжся", "яка там в тебе прокрастинація? Зараз як ремень візьму і її вже нема" ітак далі. Но, з іншого боку завдяки цьому я став стриманим, але всеодно часто відчуваю що мені справді не вистачало батька, більшість часу із-за цього я і був з дівчинами бо я їх якось краще розумів ніж хлопців, однак сказати що мої батьки були дуже суворі значить не сказати нічого :)








25-03-2024 11:55:06Доповнення від автора

↩ Реакція на відповідь № 363220 для Марія Радченко

Не сказав би, що я поводжуся саме так як хочу (плачу коли хочу, сміюся коли хочу і так далі). Мене виховали радянські батьки і 9 років школи та безперервного буллінгу з яким ніхто нічого не робив. Ну, максимум, до школи приходила мама і ніби з другом говорила з однокласниками які мене буллили а потім вони в свою чергу буллили ще більше за "А що ти нам зробиш? Прийде твоя мама і скаже


психолог онлайн
Якщо дитину, яка була жертвою булінгу не захищали (батьки, вчителі), або коли її булили, від неї відвернулися друзі, наслідком у дорослому житті може бути порушення формування близькості з іншими людьми, подальший розвиток проблем із психічним здоров’ям (тривога, депресія, гнів тошо).
Така людина може зневіритися у відносинах взагалі та страждати протягом всього життя.
Щоб допомогти собі, можна використовувати техніки стабілізації емоційного стану (медитації, дихальні вправи), вправи на покращення самооцінки, допоможе техніка «Усвідомлення тут і тепер».
У дорослому житті людина сама формує своє оточення, І ви маєте право і всі ресурси змінити навколишнє середовище так, як нам хочеться. Ви можете оточити себе тільки тими людьми, з якими вам добре, працювати на роботі, яка вам подобається, ходити тільки в ті місця, де відчуваєте себе спокійно й впевнено.Таким чином. мінімізувати негативний вплив. Головне – захотіти змінитися і почати діяти. Спробуйте розібратися зі своїми глибинними почуттями: «Що мене лякає на шляху до змін? Що буде відбуватися, якщо моє бажання здійсниться? Що буде зі мною хорошого і що буде зі мною поганого?»

👍 радити психолога:


психолог онлайн
цитата:

Частіше хочеться почати часто читати про психологію, ерудувати себе, вчити програмування і так далі. З того що я планую із-за того що в мене наразі мало часу я виконую ну відсотків 10 з того що хотів. Думаю це впливає на самооцінку і впевненість в собі.

У особистісному зростанні важлива не стільки швидкість з якою ти ідеш, а сама наявність руху. Бо з різними задачами, кожен справляється зі своєю швидкістю. Взагалі, це дуже класно, коли людина вкладається у себе, у своє майбутнє. Це викликає повагу. Але тут головне не ставити нереалістичних цілей. Вони можуть пов'язані з занадто серйозними проєктами, для яких не вистачає знань, нехваткою на їх виконання часу чи нестачою можливостей. У кожного свій запас ресурсу для розвитку, і важливо розуміти також свої обмеження. Бо нерозуміння обмежень може зіграти поганий жарт із людиною. Обмеження нікуди не зникнуть, але можна перегоріти і навпаки почати регресувати. Так відбувається доволі часто.
цитата:

Мене виховали радянські батьки і 9 років школи та безперервного буллінгу з яким ніхто нічого не робив. Ну, максимум, до школи приходила мама і ніби з другом говорила з однокласниками які мене буллили а потім вони в свою чергу буллили ще більше за "А що ти нам зробиш? Прийде твоя мама і скаже

Жахлива ситуація, насправді. Кажу так, бо сама пережила абсолютно такий же розвиток подій. Буллінг у школі ніколи не проходить безслідно. Але корені його зазвичай у сімейних відносинах. Ми виходимо у реальний світ, дит. садок, школу, із тим що навмисно чи ні, вклали у нас батьки. Все це зараз впливає і впливатиме надалі на ваше життя. А от яким чином впливатиме - залежить від вас. Із цим варто було б попрацювати із психотерапевтом.

👍 радити психолога:

Щоб запитати або відповісти, авторизируйтесь або пройдіть реєстрацію!

Ви можете запропонувати автору цього питання поспілкуватися

Надіслати запит на спілкування можуть зареєстровані користувачі

Щоб відправити автору цього питання пропозицію поспілкуватися, Вам потрібно бути авторизованим.



Поради відвідувачів

Ще немає коментарів. Ви можете бути першим, хто запропонує автору якусь пораду.

Щоб прокоментувати, авторизируйтеся або зареєструйтеся!

Наші психологи

Схожі онлайн консультації

Психологічний аналіз творів
Неуместный человек
фільмНеуместный человек теми: життя чувства система
Комуна (2016)
фільмКомуна (2016) теми: залежності амбивалентность любви отношения
Депп проти Херд (2023)
фільмДепп проти Херд (2023) теми: жертва насильство суспільство

Рекомендуємо

Уверенность в себе Уверенность в себе

Неуверенность в себе. Что такое подлинная уверенность? Независимость от мнения окружающих? Самостоятельность? Уверенность – это вера в подлинное Я, вера в себя. Про эффект самозванца.

5 мифов о самооценке, от которых стоит отказаться прямо сейчас 5 мифов о самооценке, от которых стоит отказаться прямо сейчас

Ложные убеждения о самооценке, вроде «высокая самооценка — это нарциссизм». Самооценку принято делить на высокую и низкую, адекватную и неадекватную. Миф первый — бывает завышенная и заниженная самооценка.

Тест на самооценку (Тест Сонерсен) Тест на самооценку (Тест Сонерсен)

Психологический тест, предложенный Мэрилин Соренсен, психологом, поможет определить, страдаете ли вы от низкой самооценки.

Принятие и самооценка Принятие и самооценка

О самооценке и принятии сейчас не говорит только ленивый. Всем хочется видеть рядом с собой сдержанных, спокойных, щедрых, благородных, а вернее, удобных людей. С ними ведь спокойно: они не позарятся на чужое, не проагрессируют и предпочтут ваши инт

qr