Повісьте врешті цю картину. Бо мало дії і багато ні до чого не ведучих обговорень.

Максиме, Ви ж щойно писали вже на цьому сайті, ми з Вами довго розмовляли з цього приводу. І нібито ми досягли згоди. І от знову ваша тривога. Що у Вас залишилось незрозумілим і не завершеним? Я ж Вам пояснила, що зараз ще дуже рано тривожитись, що Вам треба спостерігати за цими вашими проявами. І лише тоді, коли вам це почне ЗАВАЖАТИ НОРМАЛЬНО ЖИТИ І БУДУВАТИ СТОСУНКИ, тоді вже треба бити на сполох. Але ж з Вами зараз НІЧОГО СТРАШНОГО НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ, Ви ж самі це підтвердили. Очевидно, Ви хочете, щоб ми Вас відправили до лікарів, і тоді Ви заспокоїтесь. Що ж, Вам уже 14 років, Ви маєте право самостійно піти до лікаря. А так як ваша тривога не спадає, то рекомендую Вам піти до психолога, сексолога і зразу вже й до психіатра, щоб вони Вас заспокоїли. Ви готові вживу піти до цих лікарів? Бо тут ми Вам більше нічим не допоможемо. Скільки разів би ми не повторювали, що з Вами все нормально. Ви все одно не вірите. Тож, йдіть далі, до інших спеціалістів, йдіть вживу, і ходіть скільки, скільки Вам треба.

Відредаговано автором 22-01-2024 13:56:50

Підтримую версію колеги про усамітнення і час для того, щоб все вляглося. Чую від Вас, що для Вас обидві партії не дуже підходящі. Теперішній парнер - не зовсім "ваше", колишній партнер - ненадійний. Мені здалося, що Ви не між партнерами не можете вибрати. Мені здалося, що у Вас зараз шок, бо обоє хлопців не зовсім Вам підходять і не дають Вам відчуття надійності. Я б задумала про паузу, а потім про геть інший, третій варіант

З одного боку, Ви пишете, що хочете навчатися, з іншого так виходить, що не хочете. В Вас два різноспрямованих бажання. І в нас Ви просите допомогти про те, як повернутися до навчання. Я хочу задати Вам питання - що керує вами, коли Ви кажете собі, що хочете вчитися? В мене є припущення, що Вами керує страх, а не цікавість до шкільних предметів. А керуватись страхом - не дуже ефективна мотивація. Тому моя відповідь буде такою - не йдіть туди, де Вам страшно. Спробуйте не плутати страх з бажаннями і потребами. Зосередьтесь на своїх бажаннях, прислухайтесь до себе, до свого тіла. Впевнена, Ви там знайдете відповідь. Не заганяйтесь на рахунок шкільної програми - якщо Вам щось буде цікаво знати, Ви це дізнаєтесь і так. Вас буде не відірвати за вуха від книжок. А зараз поки що так, як є. Можливо, зараз просто такий період.

А як Ви хочете, щоб Вам допомогли? Реакція сина передбачувана. З підлітками такі "виховні моменти" не проходять. Все варто робити лише через діалог. Почитайте книги Ю.Гіппенрейтер

Ваш партнер змінився, але ми не можемо знати, чому. Більше того, знання причин не є шляхом до розуміння чи до виправлення ситуації. Бо агресивну поведінку не варто розуміти, адже це ніяк не виправдає насильника. Також не має значення, які подразники Ви запускаєте/чи НЕ запускаєте у спілкуванні. Якими б не були подразники, це не повинно бути виправданням для словесного насильства над Вами. Так що не будемо порпатись у причинах, які десь там звідкись з давнини тягнуться (чи, можливо, й зараз виникли). Це непродуктивно.
Робота з насильством має проходити інакше. 1. Перервати, зупинити доступним способом насильство/потік словесних образ. 2. Вказати на неприпустимість такого поводження. 3. Запропонувати свій варіант. 4. Запросити до обговорення свого варіанту. 5. Провести обговорення. 6. Встановити і прийняти домовленості.
Якщо на якомусь етапі схема не спрацювала, то починати з того місця, де вона перервалась. Знову й знову. Якщо ж насилля стає нестерпним і некерованим, дистанціюватись від насильника (залишити його територію)

Відредаговано автором 21-01-2024 17:50:55

Не усложняйте. Не навешивайте себе "защит" и пр. Не хочется идти к психологу- не идите. Значит, что-то не понравилось. Нам никак со стороны в это не проникнуть.Просто с тем психологом так сложилось. С другим может сложится по-другому.

Ні. В Вас немає викривлення інстинктів.

Ми з Вами йдемо по колу. Давайте зупинимось. Перечитайте ще раз мою першу відповідь Вам. Повторю ще раз - КОЛИ ВАША ПОВЕДІНКА ВАМ ПОЧНЕ ЗАВАЖАТИ ЖИТИ І БУДУВАТИ СТОСУНКИ, тоді, МОЖЛИВО (ще раз повторю - МОЖЛИВО) можна буде ПРИПУСТИТИ, що у Вас є якісь порушення. І ще раз повторю, те що вже писала вгорі - СПОСТЕРІГАЙТЕ за своїми проявами, як вони будуть розвиватись далі.

Думаю, ми вичерпали нашу з Вами розмову. Мені більше нічого додати

Інстинкти - нормально. Переверзії (викривлення) інстинктів - ні

Диана, не очень поняла Вас. Вы пишете, что имеете возможность жить отдельно от матери, но только если это будет в другом городе, а не в своем. Не очень понятно, почему так, ну, ладно. Еще Вы спрашиваете, как правильно сказать матери о своем решении. Нам сложно представить ваши отношения, потому что мы их не знаем. Мы не знаем стиля вашего общения, реакций матери и ваших реакций, а также ваших коммуникативных навыков. Поэтому вряд ли сможем так с наскоку написать Вам тут текст вашей речи. Надо все смотреть индивидуально. Также не очень понятно, есть ли у вас четкие договоренности с людьми, у которых Вы собираетесь жить.Знают ли они вообще? Они Вас примут? Еще один вопрос - а что Вы будете делать в другом городе? Учиться? А Вы уже поступили в это учебное заведение, или это только ваши планы? Тут много вопросов и совсем мало ответов пока что

если все еще страшно, медленно подышите. Оочень медленно. Неглубоко. И так в несколько подходов. Следите, чтоб грудь не вздымалась. Дышите, как партизан. Незаметно. Можно сложить ладони лодочкой и дышать в них.

Ми не дуже зрозуміли, як Вас розрадити. А як би Ви хотіли, щоб ми Вас розрадили? Щоб ми сказали, що якщо немає почуттів, то Ви повинні все одно себе примусити зустрічатись? Я, наприклад, проти цього. Я б не рекомендувала зустрічастись з людиною, яка не викликає у мене принаймні якоїсь емоції зацікавленості

Що це може бути? Я ж Вам вже відповіла в першому коментарі - це прояви людських інстинктів, людської природи.

Ні, це не прояви перехідного віку

Ви можете переживати, якщо Вам переживається. Ми ж не можемо Вам дати команду - "не переживайте!" - і ваші переживання зникнуть. Це так не працює. Просто спостерігайте, як ваша ситуація буде розвиватись далі. Якщо з"являться прояви, які Вас лякають та погіршують якість життя, тоді йдіть до спеціалістів