У Психолога
Авторизація
Запам'ятати на місяць
Реєстрація Забули пароль?


Психологиня Алла Григорівна Веленко Київ метро Університет

психолог    Алла Григорівна Веленко
26-12-2020 Алла Григорівна Веленко додати у вибрані

коментар
Останній візит на сайт 2 дні тому.
Років досвіду психологом Років досвіду: 5
Освіта
Дві вищі освіти: Український державний педагогічний університет ім. Драгоманова (1995 р.) та Київський міський педагогічний університет ім. Грінченка (2005 рік) Досвід роботи практичним психологом більше 20 років. Психолог вищої категорії, психолог-методист, курси підвищення кваліфікації, сертифікований Арт-терапевт, автор книги "Як зрозуміти дитину", більше 50-ти статей у журналі "Кар'єра та успіх", газета "Психолог" та "Известия", учасник програми "Бути жінкою". Проходження тренінгів, таких як: "Тренінгові технології та коучінг", "Професійна ідентифікація психолога в роботі з дітьми та дорослими, що переживають дистрес" Дермота Гамільтона тощо, маю як психолог відео-канал на ютюбі.
Досвід психологічної практики
Більше 20 років.
Працюю з запитами
Сімейний психолог. Працюю, як з дорослими, так і з дітьми. Особистісні та міжособистісні проблеми.


Основне
диплом перевірено
місце прийому клієнтів
   в Київ, метро Університет, бульвар Тараса Шевченка 58
адрес в Київ Київ, метро Вокзальна

⭐ Оцінка від колег-психологів

Рейтинг від колег: 10 з 10ти.
Усього оцінок
: 4. хто оцінював

Чому користувачі не можуть залишати відгуки про психологів? Чому не можна дати можливість запитувати на сайті оцінювати відповіді?

Людина, яка звертається за психологічною допомогою, так само як і будь-який нефахівець у принципі, не завжди може об'єктивно оцінити користь від тих чи інших рекомендацій психолога. Іноді найбільш слушна порада, наприклад, переглянути свої способи реагування в конфлікті, що повторюється, а найприємніша для клієнта - запевнення в тому, що він у всьому абсолютно правий і змінитися повинні оточуючі люди.
Іноді саме ті відповіді, які «зачіпають» клієнта, викликаючи почуття роздратування та агресії, якраз і є «правильнішими».
Хороші рекомендації не завжди приносять полегшення одразу.
Тому майстерність психолога може найточніше оцінити інший фахівець.


Відповіді 4998
Почему парень не хочет со мной отношений?
Чоловіки поводять себе лише так, як їм дозволяють жінки... Де Ви бачили хлопця, який би відмовився мати близькі стосунки з дівчиною і при цьому щоб без усіляких домовленостей та зобов'язань? У таких випадках, коли дівчина не вміє "ставити на місце" чоловіка, чоловік, навіть найкращий, просто нахабніє... Що і відбувається з Вашим коханим... Ви його просто розбестили своїм страхом його втратити...Чоловіків потрібно вміти ще і виховувати. а не тільки кохати... Судячи з того, що Ви не вмієте правильно себе поводити, в дитинстві не було прикладу гармонічних стосунків з батьками... Як вони до Вас ставилися в дитинстві?
Хочется понять правильно ли я поступаю
То може вже прийшов час розібратися у собі і навести лад у "своїй голові"?::smile:: Адже такими "качелями" Ви лише сильніше себе психо-емоційно виснажуєте, тоді як для народження дитини потрібно дуже багато енергії...
Не могу находится с мамой в одном пространстве
Доброго дня Лейлиая! Ваша безпомічність та розгубленість цілком зрозумілі. Адже, коли в дитинстві маленьку дитину надмірно контролюють, не дають жодного шансу робити власні дії та свій вибір, дитина виростає безвольною і психологічно дуже залежною від оточуючих... Але це все "верхівка айсбергу". Під цією залежністю криється, як правило, величезна потреба у теплі, розумінні та любові, яку дитина недоотримує... І тому несвідомо починає шукати причину, чому не дають те, чого так потрібно... Дитина ніколи не звинувачує своїх батьків, а отже, автоматично, відчуває винною себе у всьому... І ця несвідома провина також відбирає сили, які потрібні для того, щоб нарешті почати жити своїм життям... Тому спершу, потрібно пропрацювати почуття, які "закарбувалися" глибоко у підсвідомості і про які Ви можете навіть не здогадуватися: почуття провини, розчарування що не така як хотіла б бачити мама, несмілива, затиснута, невпевнена у собі тощо... Тоді, і стане можливим процес відокремлення від мами...

Ответ отредактирован автором 31-01-2022 18:02:58

Бесплатная рассылка интересностей!

Хочется понять правильно ли я поступаю
Доброго дня! Декілька разів перечитала Ваші доповнення. Як на мене, щоб спробувати допомогти Вам, необхідно віднайти головне... І як на мене - це величезне почуття невпевненості у собі, і така собі, загальна тривожність, яка присутня не лише у ситуації з зачаттям дитини... Відчувається відсутність повністю внутрішньої опори, тому все у житті намагаєтеся вирішувати якимись зовнішніми діями: роздумами, сумнівами, міркуваннями і самі у цьому всьому повністю через це заплуталися... Так інколи буває, коли у дівчинки в дитинстві не було довірливих стосунків з батьками і більше навіть - з батьком... Окрім того, Ви пишете "По поводу мужа такое ощущение что он делает это просто потому что я хочу ребенка, я боюсь а может у нас поэтому не получилось за эти два три месяца что мы пытались. Как правило даётся пол года, год и потом нужно искать проблему...". Відкрию Вам таємницю, чоловіки хочуть дітей тоді, коли їх хоче кохана дружина, а не просто самі... Це перше. Друге. Як на мене, найбільшу проблему створюєте несвідомо Ви самі своєю загальною психо-фізіологічною постійною напругою. Такий стан може утворювати енергетичні блоки, що перешкоджають зачаттю. Тому, насамперед, необхідно навчитися, як це не дивно, розслаблятися, як Ви правильно пишете "відпускати все"... І для цього необхідний комплексний підхід: робота з Вашими поведінковими установками і розслабляючі вправи та дії...
Агрессия
Доброго дня! Те, що Ви описуєте дуже схоже на певну поведінкову модель, яка сформувалася навіть не не зараз "Иногда, я даже не хочу на них кричать, но уже как-то на автомате поднимается тон". Тобто. рівень рефлексів. Саме тому Вам так важко себе стримувати "Чтобы они не заделали, я всегда начинаю на них орать, а ребенка иногда даже могу ударить по попе. От этого мне потом плохо, особенно, по отношению к ребенку. Плачу, жалею его, прошу прощения". Щоб Вам спробувати допомогти потрібно більше інформації... Як давно Ви так реагуєте? Як реагувала Ваша мама (тато) в дитинстві, коли спілкувалася з Вами? Як правило, такі реакції бувають тоді, коли в дитинстві дівчинку сварять, можуть вдарити, коли батьки між собою спілкуються на підвищених тонах і т.д. Тобто, маленька дитина несвідомо переймає поведінкові моделі своїх батьків у вигляді певних установок і коли дорослішає "забуває" про своє дитинство, але автоматично починає відтворювати все те, що "закарбувалося" у підсвідомості... У таких випадках, як у Вас, поради на кшталт: заспокойтеся, візьміть себе в руки, відпочиньте - малоефективні тому, що тільки свідомими наказами собі їх не змінити... А необхідна повна внутрішня трансформація поведінкових моделей, яку без професійного спеціаліста не зробити... Окрім того, як на мене, ще є елемент психо-емоційного вигорання (втоми, виснаження)... І щоб "привести себе до тями", необхідно вміти відновлювати свої сили... Який у Вас режим дня?
Почему парень не хочет со мной отношений?
Доброго дня! Ви пишете "Мы каждый день видимся , ведём себя как пара, он за мной ухаживает , делает какие-то поступки , мы ночуем вместе, но когда разговор заходит за отношения , он говорит, что их не хочет. Но хочет со мной быть в будущем" Як на мене, проблема навіть не стільки у хлопцеві, скільки у тому, як поводите себе Ви самі... Тобто, Ви задовольняєте інтимні потреби хлопця тоді, як він вже має іншу дівчину і говорить про це Вам відверто... Практично зневажаючи Вас повністю... Чому Ви дозволяєте так до себе ставитися? На скільки я зрозуміла, у Вас окрім всього ще й величезне почуття провини "В период «расставания» мы были 2 месяца , но эти два месяца , мы иногда виделись и почти каждый день общались. Он предлагал отношения, я боялась как-то их начинать...". Тобто, Ви не хотіли мати інтимні стосунки з ним? він Вам щось обіцяв тоді? Як він пояснив, чому не спілкувався з Вами, коли Ви хворіли?
Зрада близької людини
Доброго дня! Розумію Ваш стан, адже чим сильніше довіряєш людині, тим болючишим може бути розчарування. Як, власне, і сталося з Вами. А тепер ще і "підключилося" розуміння того, що Ваш син вже все знає давно... І тепер окрім емоцій щодо ставлення до Вас невістки, ще і образа, гнів, розчарування і т.д., щодо її ставлення до Вашого сина і, можливо, нерозуміння того, що відбувається... Так, можна порадити Вам самоусунутися від стосунків сина та невістки, бодай самі розбираються, але... Своїм почуттям просто наказати зникнути неможливо... На мій погляд, проблема комплексна і потрібно розбиратися не тільки у тому, що зробила невістка, а і у тому, чому син саме так реагує на її дії... Адже, коли розумієш причину проблеми, вже набагато легше пережити і все, що відбувається... Бо з'являється можливість і якось діяти у правильному напрямку... певно, краще за все було б, якщо б Ваш син та невістка звернулися за сімейною терапією до психолога, але... Потрібне їхнє бажання... Тому я б саме Вам порадила звернутися індивідуально, щоб у всякому випадку, розібратися зі своїми почуттями і розуміти, що Ви можете робити далі...
Дистресс
У Вашій ситуації потрібна робота з установками та поведінковими моделями, а це - рівень підсвідомості... Тому цілком зрозуміло, що розмови та поради не давали бажаного ефекту, а лише давали певну емоційну підтримку на якийсь час. Лікарі також бувають різними і діють за різними методиками... Щоб змінити своє життя, потрібно відновити, віднайти опору в самому собі, а для цього необхідно кардинально змінювати свої поведінкові моделі та свій світогляд... Саме тому не допомагають ні відео, ні книжки, ні поради... Тобто, певний об'єм інформації та знань Ви отримуєте, але не можете елементарно цим скористатися. Бо свідомо ми ще так сяк можемо себе контролювати у врівноваженому стані, та й то - далеко не завжди. Але варто хоча б трохи "вийти" з рівноваги - а це в нашому житті буває постійно, Ви вже нічого контролювати не можете, бо починає діяти рівень рефлексів... Помічали можливо, що вже розумієте, що так не потрібно говорити або робити, а воно ніби само собою "вискакує"... І потім стає ще більш гірко, бо підключається почуття провини, невпевненості, роздратування і т.д. Хоча Вашої вини у цьому немає... У любому випадку, Вам прийдеться ще раз "ризикнути" і звернутися за індивідуальною терапією, сама Ви навряд чи виплутаєтеся...

Ответ отредактирован автором 31-01-2022 16:38:28

Дистресс
У Вас, як на мене, вже сформувався такий собі комплекс "жертви"... А коли людина так себе почуває, до неї саме так починають ставитися і оточуючі. Тобто, до нас ставляться лише так, як ми ставимося самі до себе... Як тільки "ламається" внутрішня установка "Я нічого не варта", починає змінюватися і зовнішнє оточення... Адже, існує мудрість: "Скажи мені, хто твій друг і я скажу хто ти..." У Вас є два варіанти на даний момент: або почати розбиратися у своїх дитячих установках, нав'язаних батьками і починати нове щасливіше життя, або продовжувати жити так як зараз, все глибше поринаючи у безвихідь та накопичуючи у собі образи...
Женская дружба
Вы мне написали на мою страницу вопросы, но почему то"зависает" весь вечер моя личная страница и мой ответ Вам не отправляется. Буду рада Вам помочь, если напишете мне на мою почту. она указана там же, где и все данные... До связи!Ответ отредактирован автором 30-01-2022 21:46:57

Ответ отредактирован автором 30-01-2022 21:48:09

Я устала плакать через день
Добрый день! Лучше просто на какое то время разьехаться не разводясь и попытаться разобраться, что на самом деле происходит... У вас есть такая возможность? А как давно начали происходить скандалы? С чего все началось? Как Вы себя ведете во время скандалов? Ведь развестись Вы всегда успеете... Тем более, что не бывает одного виноватого...
Нужен вигляд со стороны.Муж много общается с одной коллегой.
Ви пишете "мне кажется что мнение о нем других ему важнее чем мои чувства"... Але ж, якщо є справжнє порозуміння, чоловік просто не зможе нехтувати почуттями своєї жінки... Отже, не вистачає "важелів впливу" на чоловіка з Вашого боку... Можна, певне, ховати "голову в пісок" і запевняти себе, що причина тільки у чоловікові та у його співробітниці... А якщо чоловік не захоче звертатися ні сам, ні у парі з Вами до сімейного психолога? (Хоча, це найкращий варіант), що тоді? Застрягнути на почутті образи та претензій? Чому та жінка "перетягує" Вашу рідну людину? Отже, проблема не тільки в Вашому коханому... Але ще і у неправильній моделі спілкування з ним...
Як вернуть мужа в сімю
Мені б дуже хотілося Вам дати просто поради: робіть так і буде вам те... Але Ваша проблема глибша і стосується загалом поведінкових установок, які швидше за все сформувалися в дитинстві... дівчинка як правило поводить себе з чоловіком так, як поводила себе її мама... окрім того, вибір чоловіка залежить від стосунків дівчинки з батьком... Це такі собі, зачасти, повтори сімейних сценаріїв.. Потрібна індивідуальна робота з психологом (онлайн чи очно - не суттєво, ефект однаковий), у переписці цього не зробиш, мені шкода...
Женская дружба
Изначально необходимо восстановить те психо-эмоциональные пробелы, которые возникли в отношениях с мамой... Ведь нам только кажется, что мы уже выросли и значит проблемы остались в далеком прошлом. Тогда, как на самом деле, детские трамы очень "живучи" и до тех пор, пока их не "вылечить", они станут "руководить" нашей жизнью подсознательно... Именно поэтому так тяжело понимать, что с нами происходит и менять свое поведение... Необходима "перезапись" такого себе "детского" восприятия окружающих... Ведь на сама деле нами на 98% руководит именно подсознание...
Дистресс
Ви пишете "Мене постійно контролює мама, і постійно каже, що я нічого не можу, і ще більше посилює мій депресивний стан". Коли в дитинстві дитина постійно відчуває надмірний контроль, тиск або перебільшену турботу, вона виростає малоініціативною та безвольною. І ця ситуація погіршується ще і тим, що починаються образи на батьків та претензії до них, типу "Вони зіпсували життя". Тоді, як і самі батьки поводять себе лише так, як вміють і як самих їх навили вже їхні батьки...Таке собі "замкнуте коло", яке потрібно розривати, вже усвідомлюючи проблему. І починається все з того моменту, як ми беремо на себе почуття відповідальності за своє життя... Те, що Ви знайшли сили в собі написати на сайт психологам, дає можливість почати внутрішні трансформації... Найперше, пройти етап сепарації з мамою і стати особистістю, яка має право на своє життя... Я б Вам порадила почати індивідуально працювати з психологом...
Відео психолога 4
всі категорії ...

Повідомлення
Надіслати особисте повідомлення
Щоб відправити повідомлення цьому психологу прямо звідси, потрібно зареєструватися або увійти як користувач.

qr