Психологиня Алла Григорівна Веленко Київ метро Університет

Согласна с коллегой. Потому, что то, что Вы описываете называется инцест и ни к чему хорошему не приводит... Поэтому, если правда, нужна совместная терапия всей семьи...

Знаєте, як на мене, спільне і у тих стосунках і в теперішній ситуації - це "я не знала как правильно себя вести с парнями, часто не говорила о своих чувствах..." Адже і зараз "Эта ситуация с деньгами меня тревожит
Я не знаю, как лучше написать и готовиться к любому ответу или просто забыть, как-будто их у меня и не было? Если написать, то как правильно сформулировать, чтобы опять не вызвать агрессию в свою сторону?" Тобто, насправді, є страх висловлювати свої почуття і страх отримати агресію на ці слова з боку іншої людини... Стосунки ніби різні, але суть, насправді, одна - страх бути сама собою і мати право відстоювати і свої права, і свою думку... Так, певне, можна зараз Вам порадити просто забути про той борг і того чоловіка, зробити висновки щодо ставлення до грошей і ... спати спокійно... Але ж хіба це допоможе? Певне, гроші - важливо. Та, як на мене, тривожність не стільки через те, що їх не повернуть, а скільки про щось зовсім інше, про щось невисловлене, що мучає і не дає спокою душі... Чи мали Ви можливість висловлювати свої почуття в дитинстві? Як реагували батьки (батько), коли Ви говорили правду?

Добрый день! Коллеги сказали много разумных советов по-поводу слов Вашей знакомой, поэтому не стану поторяться... а обращу внимание на то, что, как мне кажется, может быть более важным, чем кажется на первый взгляд... Сразу обратила на себя внимание именно Ваша болезненная реакция на ее слова... Ведь на самом деле все зависит не столько от того, что нам говорят, а то, как мы сами на слова реагируем... В жизни существуют определенные закономерности, которые срабатывают как некие "крючки", на которые мы попадаемся... И эти "крючки" - наши внутренние страхи, опасения, тревоги.... И чем сильнее они, тем болезненнее воспримутся чьи-либо слова или поступки, "активизирующие" наши приглушенные эмоции и чувства... На мое мнение, надо больше обратить внимание именно на это, "проработать" свои страхи и тревоги, тогда никакие слова эмоционально выгоревшего человека не смогут Вас "зацепить" и обидеть... Кроме того, есть, как по мне, некие избыточные ожидания от окружающих в ответ на свои хорошие поступки... Так, как правило, реагирують те люди, которые склонны к образу "хорошей девочки" ожидающей похвалы за свой хороший поступок... Какие у Вас отношения с родителями? Как они к Вам относились в детстве?

Ответ отредактирован автором 25-01-2022 13:40:19

Дякую за щирість! Думаю суть Вашої проблеми криється саме у Ваших словах "А я себе не захистила...". Тобто, є невміння відстоювати власні цінності та інтереси. Адже давати щось іншим, зовсім не означає віддавати все повністю за рахунок себе. А подальше пояснення, як Ви розумієте суть вчинків "Тому що я альтруїст, і в першу чергу думаю про ближнього в не про себе, в вона думає тільки про себе ..." наштовхує на думку, що є дещо неправильне розуміння самої суті поняття... Альтруїст - це, дійсно, людина, яка все робить для інших, але... Робить безкорисливо як у матеріальному сенсі, так і у сенсі почуттів та емоцій... Тобто, роблячи щось, абсолютно не залежна від того, чи дадуть їй щось навзамін, у тому числі, і дружбу... Як на мене, "болить" досі саме те, що Ви відчуваєте себе ошуканою, обдуреною у сенсі почуттів та сподівань - звідси і почуття приниження... Людині властиве сприймати іншу по своїм міркам, бачити "своїми очима", через свої внутрішні цінності... Але інша людина зовсім не така! І у неї абсолютно інакший погляд на ті ж самі ситуації... Швидше за все, вона навіть не пам'ятаю, що Вам сказала, тому що не були ніяких злих намірів - сказала та і усе... А Ви мучаєтесь роками, несучи у собі образу... То кому шкодите насамперед? Я б Вам порадила індивідуальну зустріч з психологом, щоб нарешті розібратися найперше зі своїм болем - болить тоді, коли щось резонує всередині нас... Як до Вас ставилися батьки в дитинстві?

Дякую Вам за щирість! Як на мене, є факт свідомої маніпуляції "Он не просил тогда деньги, он просто мне часто рассказывал об этой ситуации, что у него большой долг и ему нужно его выплатить через 2 дня...". діяв як людина, що розуміється на психології жінок - "давив на жалість" за принципом, я ні про що не просив, вона сама дала... Сподіваючись, що оскільки сама дала в борг, тоді і назад вимагати не стане... До речі, через що Ви перестали спілкуватися? Яка причина і хто був ініціатором конфлікту та розставання? А ще, Ви пишете, "Отношений у меня давно не было, это первый мужчина с которым я начала общаться после предыдущих отношений, с того момента прошло 4 года Может его внимание и интерес как-то на меня повлиял, я не могу сказать точно..." Чому завершилися попередні стосунки? Адже те, що це перший чоловік після тривалої самотності - також факт, який потребує окремого розгляду, бо може мати одне "коріння" з тим, що відбувається зараз...

Згодна повністю з колегою. Єдине додам, то що Вас насправді більше турбує? Те, що дзвонять кредитори (а зараз вони можуть дзвонити навіть тоді, коли людина погасили всі кредити, але не взяла виписку... Або брала кретити, загалом в "шаражкіних конторах" повівшись на обіцянки безпроцентні - таких шахраїв зараз сила-силенна! Для чого їм тоді давати кредити, якщо вони не мають з цього зиску? Мене вже тільки цей факт насторожив би... А тепер вони стануть вибивати з Вас все, що можуть... Якщо віддали борги, потрібні докази - документи, що підтверджують погашення кредиту... І в першу чергу - це потрібно Вам, а не Вашому чоловіку, бо на Ваше ім'я... Якщо є документи, звертайтеся до поліції, пишіть туди заяву ) Чи засмучує те, що про Вас подумають? (Може Вас підвело бажання жити краще, ніж виходить і гнатися за примарами? Щоб довести щось там оточуючим?). Бажання жити не по можливості, призводить до великих проблем, як правило... Кредити - це завжди кабала, зашморг, у який себе сама людина заганяє через свої перебільшені бажання...

То есть этот человек пирчинил ей боль? В таких случаях говорить о том, что она надумала свои чувства как то не очень... Ведь смысл не в том кто что-то сделал, а в том как мы это восприняли... Лучшее условие поделиться, это реально раскаяться в том, что Вы свои поступком могли причинить боль своей подруге... Если же внутри Вас нет раскаяния, она почувствует фальш и однозначно может обдиться... Поэтому суть, как по мне, в Вашем внутреннем состоянии... В любом случае, судя по всему, Вам прийдется обо все рассказать самой... Поэтому внутренне перед разговором будьте готовы к тому, что она больше не захочет с Вами общаться...

Дякую за відповідь. Знаєте, у цьому житті все буває колись вперше... Тому виходжу з того, що коли виникає якась ситуація, вона виникає для чогось... І як на мене, у даному питанні є два моменти. Перший. Вміння правильно ставитися до грошей ( а отже, знати як правильно давати в борг - це ціла наука). І друге. Страх знову відчути негатив "Я объяснила ему свое решения, но в ответ получил от только негатив и обвинение во всем, было очень не приятно, не хочу опять все это читать..." Уточніть, будь ласка, Ви вже просили його повернути Вам гроші?

Я правильно Вас поняла, есть два вопроса. Первый "Просто я борюсь , что ей кто то другой расскажет и тогда это будет очень плохо". И второй. "мы раньше обсуждали тему того что с какими мальчиками нельзя общаться и моя подруга сказала про этого парня , я этого не поняла и сказала ей про это".
А что случится, если кто-то другой расскажет? Она не захочет с Вами общаться и почему?
У Вас разные взгляды на то, какими должны быть отношения? И Вы своих взглядов стыдитесь? И если так, тогда, почему

Добрый день! Вы пишете "Я на протяжении почти 2 лет совместной жизни каждый божий день думаю о ней, и не о факте измены, а о том, что я не настолько привлекательная, что у меня на такие губы, грудь..." По факту Вы живете как в страшном сне, хотя, казалось бы, можно только радоваться чудесным отношениям с молодым человеком... И чем больше думаете о ней, тем сильнее обесцениваете себя и разрушаете свои отношения,... Ведь на самом деле, подсознательно уже подготавливается почва к чему то не очень хорошему "Я не хочу его бросать, ... но вот это но не даёт мне покоя". И на самом деле идет речь о том, как Вы сама себя воспринимаете, о Вашем уровне самооценки, который просто проявился благодаря той старой ситуации... Как к Вам относились в детстве родители? Какие у Вас отношения с отцом?

Доброго дня! Так, Ваші почуття можна зрозуміти, особливо якщо вважали її довгий час своєю подругою... І щоб спробувати Вам допомогти, потрібно, насамперед, зрозуміти, а що насправді "болить": відмова, щоб Ви також переїзджали разом з нею до Києва чи саме місто, в яке вона переїхала? Ну, якщо б, наприклад, вона переїхала у Житомир або Вінницю - боліло б так само?

Доброго дня! Колеги дали багато гарних порад, тому повторюватися не стану, а зверну увагу на деякі моменти, які мені здаються важливими... Хто є ініціатором того, щоб брати кредити? Адже, немає кредитів, немає проблеми з їх погашенням... Друге. Ви пишете "...коли в мене паніка і решта що я не лишу тебе, не піду від тебе, і як тільки постелили ліжко йому окремо від обіди то він змирився, собі ліг тихенько і всьо, його нічого не хвилює, він настільки егоїст і гордий що я не витримую". На чиє ім'я беруться кредити? Хто є поручителем? Адже, єдиний спосіб змусити чоловіка змінити свою поведінку - це дати йому можливість самому віддавати свої борги? То кредити для вас двох?

Добрый день! Вы пишете "Этого парня подруга уже давно не вспоминала .
Подскажите как рассказать это подруге и что мне стоит дальше делать т к я хочу и дальше продолжать с ним видеться"... Первый вопрос, а зачем Вам пока о нем что-то говорить своей подруге? Ведь совершенно еще не известно, как у Вас станутс ним складываться отношения... Это первое... И второе... Почему Вы чувствуете свою вину, если ни у кого никого не "уводили"? У Вас с подругой равноценные отношения или Вы более зависимы от отношений с ней?

Доброго дня Николь! Скажіть, а ситуація з повернення грошей у Вас вперше в житті чи ще були інші ситуації, можливо не з такою великою сумою?

Добрый день Полина! Я попробовала выбрать из написанного Вами, как по мне, главное, что может помочь увидеть суть проблемы "Участок работы был в сильно заваленном состоянии....Сделала всю расписанную на меня работу...Меня отказались увольнять с формулировкой, что пока я не приведу участок в порядок, то меня не уволят...." Потом Вы ставите вопрос "Я не понимаю, почему... " И сами же даете на него ответ "Потому что я хорошо работаю и жалоб на меня нет." Что, по сути, соответствует действительности. Хороших работников очень немного, особенно среди женщин, для которых, как правило основное - это их семья, муж, дети... А дальше, раскрывается суть проблемы "Причем появилась формулировка мол доделай все свои дела и мы тебя переведем туда, куда ты хотела" - Вами элементарно начали манипулировать, совершенно, на мое мнение,не собираясь исполнять свои обещания... То, что Вы человек ответственный и хороший специалист - чудесно! Но возникает вопрос, почему Вами можно так легко манипулировать? Почему Вы, внутренне возмущаясь, не находите в себе силы не позволять так к себе относиться? Кто в Вашем детстве манипулировал Вами, прибегая к чувству ответственности и долга? Ведь, наверняка, "корни" проблемы" надо искать именно там...