Психологиня Алла Григорівна Веленко Київ метро Університет

Ви пишете "А що тут такого? Чому вони можуть це несхвалити? Так всі живуть ..." По-перше, далеко не всі... Багато жінок усвідомлюють, що "експерименти" з чоловіками достатньо небезпечна річ, адже чоловікам особливо сімейне життя і не потрібне на відміну від жінки, для якої шлюб є однією з найважливіших запорук щасливого життя... І що для того, щоб чоловік захотів утворити родину по-справжньому, необхідно дівчину поважати і цінувати, добиватися її прихильності і зробити все можливе, щоб вона стала належати тільки йому... Але чого хлопцю добиватися, якщо він вже все має і так? Окрім того, як він може її поважати, коли вона сама себе не поважає і живе з хлопцем без впевненості, загалом, що хоче з ним мати родину... Коли він заграє з дівчатами і не реагує на Ваші зауваження, як Ви думаєте, він Вас поважає і цінує? Порівняйте як він себе поводив раніше, і як поводить себе зараз... Як Ви думаєте, чому так змінилося його ставлення? Ви вже і так належите йому!... Ви поступово втрачаєте цінність у його очах, бо своєю поведінкою показуєте, що "прилипли" до нього повністю і втратили себе як особистість... Окрім того, намагаєтеся знайти причину своїх переживань у ньому, тоді, як на мене, причину потрібно шукати у своїй повністю неправильній поведінці... Певне, те що я пишу, може дуже не сподобатися, адже легше когось робити винним... Та, якщо Ви дійсно хочете мати щасливі стосунки, спробуйте "відійти" від своїх образ і подивитися на те, що відбувається ніби зі сторони... Думаю Вам дуже все не сподобається... Те, що показують у кіно як норму, далеко не завжди призводить до гарного фіналу, як доводить вже саме життя... Існують закони природи, які обдурити неможливо, як би це нам не хотілося... і дівчина, яка експерементує просто живучи з хлопцями, ризикує так до кінця життя і дожити чекаючи щасливого хепі енду... У Вас елементарно немає знань, як правильно себе поводити, щоб до Вас прислухалися і Вас поважали... І в переписці Вам ніхто не дасть "еликсир щастя", адже його потрібно разом із психологом знайти всередині себе... А ревнощі, та претензії до гарного не призведуть, однозначно...

Перечитав еще раз Ваши ответы, убедилась, что и вопрос работы, и вопрос устройства личной жизни связан с обшей личностной несформированостью. А конкретно, с недостаточно развитой волевой и соцальной сферой... Кто в семье "мама-отчим" имеет главенствующую роль? Кто больше Вами занимался в детстве?

Можливо Ви не зрозуміли питання, адже я запитувала, які стосунки між Вашими батьками? Адже у Вас явно прослідковується схильність до психо-емоційної залежності... Батьки схвалюють, що Ви просто живете не розписуючись?

Дякую за доповнення! Як на мене, вам може не вистачати внутрішнього ресурсу, тобто, енергії на "ривок" вперед... Тим паче, що старі мотивації "я стеснялась, чтобы муж видел сколько я сплю... Когда детей надо было отводить в школу" вже перестали діяти за непотрібністю... А що у Вас з чоловіком? Ви не живете разом? Тому що відповідь на це запитання також може допомогти з'ясувати причину...

Ответ отредактирован автором 22-01-2022 18:04:10

Як на мене, у вас класична схема "жертва -тиран" "Він дуже ревновав, дуже часто сварилися по його ініціативі , казав такі фрази типу "Я ВСЁ СКАЗАЛ" котролював .Я повинна була робити все що він скаже якщо ні то це виливалося в скандал...". Тому, ще раз запитую, які стосунки між Вашими батьками?

Як на мене, існують певні внутрішні блоки у вигляді якихось установок... І щоб Вам допомогти, потрібно насамперед виявити що саме не дає Вам рухатися далі... Ще раз запитую, як Ви реагували у таких ситуаціях до того, як перестали працювати, 15 років тому? Були якісь схожі симптоми?

Спасибо за дополнение... На мое мнение, помимо травм отношений "мама-отчим", "отчим-падчерица", есть еще и момент отношений с отцом "он частично знал об их конфликтах,но старался не лезть в чужие отношения" - возможно, неосознанных обид и претензий, что очень сильно может влиять на создание личных отношений, семьи... И трансформации травмирующих ситуаций вцелом... В таких случаях очень эффективны медитативные практики, расстановки и арт-терапия, которые можно проводить с психологом как онлайн, так и офлайн. При чем, частота встреч и их колличество определяется индивидуально, в зависимости от возможностей самого человека трансформироваться и восстанавливать внутренние силы...

Доброго дня! Ваше обурення можна зрозуміти, адже іде "неповноцінне" вкладання батьків в Вашу молоду родину... Але... Щоб спробувати Вам допомогти, потрібно зрозуміти, що для Вас є більшою цінністю: матеріальні блага, якими Вас оточили Ваші батьки чи щасливі стосунки з чоловіком? Без цього визначення всі вислови на кшталт, "Ваші батьки" гарні, а чоловіка "погані" призведуть хіба що до ще більших непорозумінь...

Доброго дня Натіліє! Для того, щоб відповісти Вам, потрібно розуміти, які саме у Вас стосунки з цим чоловіком? Чи збираєтеся Ви продовжувати з ним відносини і у якому форматі?

Доброго дня! Те, що Ви описуєте, дуже схоже на синдром "відкладеного часу". "Как только я близка к цели и вижу возможность, что меня возьмут на работу, то я тут же даю задний ход!" Як Ви раніше діяли в таких ситуаціях, 15 років тому? Синдром може мати багато причини... дуже часто виникає на фоні низької самооцінки, коли підсвідомо може бути установка "я не вартий кращого життя" або "тому що недостатньо гарний для свєї мрії"... Або коли людина зациклена конкретно на якійсь меті без варіантів "тунельне мислення", або перфекціонізм (коли все намагаєшся зробити ідеально), або елементарно, страх майбутнього... Або ще дитячі установки, закладені батьками "ти нічого не можеш сама", " у тебе нічого не вийде" і т.д. Щоб Вам допомогти, потрібно найперше знайти "коріння" проблеми... То, що з вищенаписаного Вам більше "звучить"?

Ответ отредактирован автором 22-01-2022 16:19:26

Доброго дня Иван! Я правильно Вас зрозуміла, за допомогою мастурбації Ви намагаєтеся розслаблятися? Щоб спробувати Вам допомогти, потрібно зрозуміти справжню причину таких реакцій... Адже тільки одних порад змінити свої установки - замало, бо Ви реагуєте вже на рівні підсвідомості судячи з реакцій Вашого тіла... Ви пишете " У меня был определенный стыд, в пермод полового созревания, когда начинал..." Що саме Ви маєте на увазі під словами "начинал"? Що починали? Окрім того, організм реагує таким чином "Соответственно эмоциональная сфера приходит в ужас, на фоне напряжения страдает тело и жалко его" тоді, коли якась психологічна проблема "пішла" на рівень "психо-соматики, тобто - закріпилася... Хто саме Вам говорив "мне говорили порой близкие люди, что лучше полноценный половой акт, чем мастурбация, что оно влияет отрицательно на мужские качества... " У підлітковому віці ми дуже "відкриті" для слів близьких людей. Коли все сприймається дуже прямо, без розуміння нюансів тих чи інших дій через вікові обмеження.. Адже сама порада могла бути дуже правильною, просто сприйнялася не так, як хотілося дорослим... Цей феномен ще називається навіювання або суггестія... І щоб змінити її вплив , потрібна офлайн або онлайн-робота (не має значення) з підсвідомістю...

Ответ отредактирован автором 22-01-2022 16:03:08

Я правильно Вас поняла, Вы выбрали направление учебы не самостоятельно? Направление "подсказали" родители?

Доброго дня! Дуже важко працювати, коли є поруч людина, яка дратує... І щоб Вам спробувати допомогти, потрібно розуміти чого насправді Ви хочете?... Адже сама позиція стосунків "людина-токсична людина" припускає факт агресії та факт захисту... І в тому, і іншому випадку, це так звані рольові "качелі", які просто періодично міняються місцями. І дії у напрямку захисту можуть, можливо, дати полегшення на якийсь час, але щоб знову з новою силою виникнути вже у стосунках з іншою людиною... А є зовсім інший підхід, "людини-господаря свого життя", коли все що відбувається вже починає сприйматися з позиції змінення себе таким чином, щоб ця людина "пішла" сама з Вашого життя ( а так буває, коли ми зрозуміли для чого нам потрібна саме ця ситуація) або просто Ви перестали її помічати... То чого насправді Ви хочете?

Ответ отредактирован автором 22-01-2022 15:45:51

Добрый день Валерия! Как говорят, каждыя счастливая семья похожа друг на друга и каждая несчастная - несчастна по-своему... Очень понятно Ваше желание сберечь семью и сохранить отца детям, тем более, что Вы сами очень хорошо знаете, что такое расти без него... И, как по мне, это очень правильно. Потому что в семье "танго танцуют двое" и если что то происходит с одним внешне, у другого "зеркалится" внутренне... Читая Вашу грустную исповедь, сразу привлекли внимание слова "Я исполняла все его прихоти......" и "Мы даже провели уже ночь" ... Чтобы Вам попытаться помочь, надо немного больше информации.. Скажите, Вы только в постели такая предупредительная и услужливая или в быту тоже пытаетесь "забегать" мужу "все дороги"? Особенно, учитывая, что Вы обо всем узнали совсем недавно и времени на исправление прошло слишком мало (как Вы правильно заметили " я каждые 30 минут иногда и раньше вспоминаю об этой измене, что человек 5 лет меня обманывал и вот так за 2 дня это не измениться ведь..." )

Ответ отредактирован автором 22-01-2022 15:31:00

Доброго дня! Ви пишете "Подскажите пожалуйста, как себе помочь не впадать в это состояние? Уже не первый раз отношения портятся потому что начинаю растворяться..." У таких випадках, дійсно, ніякі хоббі не допоможуть, адже бажання "растворяться" з'являється з бажання мати близькі душевні стосунки, сповнені любові, яких Ви не мали в дитинстві... Маленька дитина ще дуже слабка і безпомічна, тому потребує великої кількості тепла, любові, турботи... І якщо не доотримує цих почуттів, коли дорослішає, підсвідомо намагається ці почуття отримати від когось ще, і в основному від чоловіків... Адже, батько - це перший чоловік в житті дівчинки і саме він за природним призначенням повинен "давати" почуття безпеки... І якщо з якоїсь причини тато відсутній, дівчинка відчуває себе не захищеною... При чому це відчуття дуже важко відслідити самостійно, Окрім того, дітям властиве виправдовувати своїх батьків і робити винною себе "не така", "неправильно себе поводжу", "не маю права на те, щоб мене любили такою якою я є..." Це все формується у вигляді певних поведінкових установок і починає рефлексивно виявлятися в стосунках з чоловіками як намагання "раствориться", тобто підлаштуватися, стати такою, якою почнуть любити, втратити повністю себе щоб тільки не "відкинули" і полюбили, пригріли... Окрім того, в дитинстві психіка ще дуже слабка і сама впоратися з тим, що відбувається між батьками не може... Тому, щоб "захистити" дитину, глибоко в підсвідомості може приховувати почуття образи, страху, розгубленості, самотності... І зовні виявлятися у вигляді байдужості, відсутності почуттів взагалі "Как таковой обиды у меня на него нет, у них с матерью не сложились отношения, сейчас у него третья жена и двое детей. Из-за чего расстались толком не понятно, каждый рассказывает со своей колокольни. Отношения с мамой временами натянутые, но в основном хорошие. С папой они отсутствуют"...Стосунки з мамою відповідають за створення родини. Тому що саме від мами дівчинка бере поведінкові моделі, якими стане користуватися подорослішавши... І якщо ці стосунки "временами натянутые", автоматично "натянутыми" стають і утворення стосунків з чоловіками... Тому що нашими діями та бажанням керує не наша свідомість, а наша підсвідомість, яка формується здебільшого в дитинстві... Щоб утворити гармонічні стосунки, а в майбутньому - свою сім'ю, установки та моделі поведінки необхідно "перезаписувати" , тобто пройти повністю етапи прийняття та прощення себе, своїх батьків, оточуючих за допомогою медитативних практик, розстановок, арт-терапії і це можна робити у тому числі, так само ефективно, онлайн, і в тому режимі, який підходить саме Вам...

Ответ отредактирован автором 22-01-2022 15:18:52