Психологиня Алла Григорівна Веленко Київ метро Університет

Доброго вечора! Якщо я правильно Вас зрозуміла, такі бажання з'явилися не одразу після шлюбу? Як давно почали захоплюватися порно?

Ответ отредактирован автором 14-10-2021 21:08:20

Доброго вечора! Навряд чи є в цьому світі бодай хоча б одна людина, яка б ніколи не робила помилок... Різниця між людьми полягає в тому, що є ті, хто робить висновки і змінюється, і ті, хто продовжує робити так само... Ви варті всього найкращого, бо усвідомили, зробили висновки і змінилися... Ви пишете "Мне кажется, меня совсем никто нормально не воспринимает.Из за этих воспоминай, я не могу начать новую жизнь ,хотя сейчас я очень довольна собой ,тем человеком которым стала". Існує життєва аксіома: "До нас ставляться так, як ми самі ставимося до себе". Насправді, люди зайняті своїми проблемами, а про інших говорять між справами і одразу про це забувають, як правило... Тому Ваші відчуття базуються більше на тому, що Ви у собі до кінця події не "прожили" і не "відпустили". І чим довше будете їх тримати у собі, тим більше вони стануть дошкуляти Вам... Насправді, щоб розібратися, потрібно вилучити найголовніші почуття, які Вас найбільше турбують...Що це? Провина, сором, образа, агресія? І вже потім працювати саме з ними...

Коли в дитинстві надміру авторитарні батьки, дитині в дорослому віці дуже важко "вийти" з-під їх контролю, навіть, якщо вже давно не живе з ними разом. І саме такі ситуації, як у Вас на роботі, ці залежності від близьких людей виявляють опосередковано, через оточуючих. Ваша підсвідомість реагує на співробітницю, яка старша за Вас, як Ви б реагували на свою, наприклад, маму, коли вона Вам щось не дозволяє робити, або з чимось не згодна...

Добрый день! Думаю, что Ваши предположения о причине такого отношения к деньгам,весьма обусловлены. Безусловно, предыдущая "голодная" жизнь имеет очень серьезное влияние на теперешнюю... Но, кроме этого, есть еще момент системный. Как по мне, у Вас абсолютно неверно выстроено мировоззрение. И оба эти фактора глубинно влияют на то, что происходит... Если Вы действительно хотите научиться правильно относиться к деньгам, необходима помощь специалиста. Потому что надо менять внутренние установки и модели поведения. А это сделать самостоятельно практически невозможно...

Доброго дня! Ваша колега поводить себе мінімум некоректо, а максимум, провокативно та ще й намагається Вас "підставити". Робити щеплення чи ні, то тільки Ваше рішення, бо це Ваше житті і здоров'я! А от щодо такої психо-емоційної залежності від сусідки, як на мене, потрібно шукати "коріння" проблеми. На мою думку, вона лише проектує якісь Ваші внутрішні залежності та проблеми, які з'явилися раніше. Саме тому Вам так важко їй відмовити виховано, але твердо, щоб більше не хотілося Вас до чогось змушувати... Які у Вас стосунки з батьками? Хто був надміру авторитарний в родині? Подумайте над цим... Вам потрібно в принципі навчитися бути самодостатньою. Тоді не тільки ця жінка, а загалом ніхто інший не зможе на Вас чимось тиснути... Як на мене, Ваша ситуація - це запит на консультативну роботу з психологом...

Доброго дня! Певне,крім Вас ніхто не зможе визначити, яку саме долю Ви хочете для себе. Але, як на мене, потрібно дуже серйозно розібратися у мотивах спілкування з дівчатами. Адже мотиви і визначають глибину стосунків, і правильність вибору. Дуже часто буває так, що перш, ніж нам дати дійсно родинне щастя, життя випробовує, даючи нам спокусу у вигляді "солодкої цукерочки". І, на превеликий жаль, не так вже і мало людей, біжучи за цією "цукерочкою", втрачають найбільшу цінність, яку тільки вони могли мати... Я б Вам радила одну-дві консультацію зі спеціалістом, щоб розібратися, що насправді для Вашої душі найкраще. Бо помилитися дуже легко, а от виправити помилку буває інколи просто неможливо...

Доброго ранку! Що відбувалося в Вашому дитинстві? Як батьки ставилися до Вас? Яке у батьків відношення до фінансів? Відповіді на ці запитання, як мінімум допоможуть визначитися, де шукати "коріння" проблеми...

Доброго ранку! На мою думку, не потрібно поспішати розривати стосунки, адже проблема невміння спілкуватися та правильно себе поводити від цього нікуди не дінеться. Я б Вам могла щиро порадити почати над собою інтенсивно працювати і продовжувати просто дружити з хлопцем. Тоді точно стане зрозумілим, як він до Вас ставиться. Адже зачасти поведінка чоловіка залежить від вміння дівчини правильно, з гідністю, до себе самої ставитися... У всякому випадку хоча б одна-дві зустрічі з психологом Вам потрібні однозначно, щоб розуміти, що робити...

Доброго ранку! Ваше рішення цілком обґрунтоване. На мою думку, у Вашому випадку зовсім не обов'язково витрачати зусилля на пошук та офлайн зустрічі з психологом. Як на мене, так само результативні і онлайн зустрічі. Адже професіоналізм спеціаліста не залежить від форми роботи. При цьому не потрібно кудись їздити і витрачати ще й на це час, сили та кошти...

Знову ж таки, як на мою думку, потрібно зрозуміти, що саме провокує такий стрес... Адже втома та перенапруга можуть бути лише "провокуючим фоном" - тим, що лише посилює саму стресову реакцію. Отже, потрібно впевнитися, що причина знайдена точно. І щоб це зрозуміти, потрібна індивідуальна робота з психологом... У всякому випадку, хоча б як діагностична...

Ответ отредактирован автором 13-10-2021 22:14:53

Як на мене, у вас спрацювала емоційна пам'ять, коли Ви прийшли на роботу знову. Тобто, як тільки Ви "переступили поріг", асоціативно відреагували станом схожим на той стрес, який Ви відчували досить тривалий час. І оскільки реакція була потужною та несподіваною, у Вас імпульсивно, як реакція організму на стрес, звузилися судини і Ви почали втрачати свідомість.. Тобто, стрес всередині Вас "застряг" і дав про себе знати, як тільки відтворилися умови, в яких Ви його відчували... Антидепресанти на якийсь час знімуть симптоми, але не вирішать самої проблеми, як на мене. Тобто, у схожій ситуації організм може відреагувати схожою реакцією...

Доброго вечора! Якщо я правильно Вас зрозуміла, у Вас був достатньо довгий період, під час якого Ви перенапружувалися та виснажувалися на роботі? Як правило, просто так стрес не "відходить", адже він виснажував всі стратегічні сили організму. Тому навіть, якщо Ви мали можливість трохи відпочити і після цього відчули себе краще, це ще не означає, що сам стрес і наслідки стресу "пішли". Ви пишете "Приступ случился первыц раз ни с того-ни с сего на работе". Тобто, напад стався саме на тій роботі, де Ви перебували у постійному стресі?

Доброго вечора! Дуже зрозуміле Ваше бажання допомогти своїй мамі. І найкраща допомога, на мою думку, це самій стати по-справжньому щасливою... Бо, як на мене, Ви самі зараз перебуваєте дещо у пригніченому стані через стан мами... У всякому випадку, схвильовані її самопочуттям... Ваша мама, знову ж таки, як мені здається (бо намагаюся зрозуміти проблему, лише спираючись на Вашу розповідь) втратила сенс життя. Адже, судячи з того, що з нею відбувається, основним сенсом життя був Ваш батько для неї... Тобто, потрібно знайти те, що допоможе їй відчути, що життя продовжується і насправді, близькі люди не помирають, а просто ідуть в інші світі... Але для цього потрібна певна світоглядна трансформація... Окрім того, знову ж таки, як на мене, Ваша мама елементарно психо-емоційно виснажена. Бо робота з дітьми потребує неабияких сил... Та сили можна відновити, просто потрібно знати як це робити... Поговоріть з нею ще раз, можете сфотографувати і дати їй прочитати відповіді психологів... Хто зна, може щось відгукнеться у її змученій душі...Ответ отредактирован автором 13-10-2021 18:37:17

Ответ отредактирован автором 13-10-2021 18:38:54

Вам дуже співчуваю, щиро... Адже те, що відбувається в стосунках з хлопцем напряму пов'язане з тим, що у Вас фактично не було батьків... Бо саме батьківська любов допомагає дівчині почувати себе впевненіше та більш захищено... По факту, Ви любов, якої Вам не вистачає почали очікувати від свого хлопця. Але ж він не може її дати, бо він не батько і не мама...Та це все можна виправити, однозначно. Потрібно лише навчитися правильно себе поводити, з дівочою гідністю... Вас цьому просто ніхто не навчив і провини Вашої у цьому немає... Кохання хлопця до Вас не залежить від Вашої сексуальності, аж ніяк. Тому, як мінімум, припиніть себе пропонувати йому як річ... Стосунки стануть навіть міцнішими, якщо менше буде інтиму і більше дружнього спілкування... А от грубість дозволяти не можна... Просто у Вас немає внутрішніх сил поки, щоб хлопця трошки виховувати... Але сили можна напрацювати...

Як на мене, не вистачає саме цієї інформації... Адже може бути таке, що батьки, навіть цього не розуміючи, більше нікого до Вас "підпускати" просто не хочуть... За принципом "вже був один чоловік і достатньо". Тим паче, якщо Ви пишете, що батьки ставилися до нього нормально... А як вони відреагували на Ваше рішення розлучитися?