Психологиня Алла Григорівна Веленко Київ метро Університет

Доброго дня Юліє! Якщо я правильно зрозуміла написане, у Вас є ознаки заблокованості чуттєво-емпатійної сфери. Причин такої поведінки може бути декілька. Але найвірогідніша, як на мене, це якась Ваша непрожита дитяча травма. Тобто, коли людині хтось зробив боляче, вона підсвідомо хоче зробити боляче іншій людини. Така собі не дуже ефективна компенсаторика. Щоб спробувати допомогти отримати відповіді, потрібно дещо більше інформації про Ваші стосунки з батьками та стосунків між батьками.

Доброго дня Алісо! Співчуваю Вам. Адже жити з таким "тягарем" дійсно важко. Самооцінка людини, як правило, формується у дитинстві та підлітковому віці під впливом багатьох факторів. Але найвирішальну роль відіграють стосунки з батьками, стосунки між батьками та сам факт світогляду людини. Як склалися стосунки з батьками?

Ответ отредактирован автором 16-06-2021 15:04:15

Дякую Женя за доповнення! Ви пишете, що у Вас є "любимая работа, в которую я ухожу с головой, хорошие отношения с родителями, другие друзья (пусть и не такие близкие), мне нравится моя внешность, я учу иностранные языки, путешествую" - і це дійсно чудово! Але поняття самодостатність насправді - це вміння любити "попри все", без "залипань" та емоційної залеженості (як то: образи, гнів, тривога, страх, ревнощі тощо). Судячи з того, що Ви написали раніше, у Вас іде дуже сильна емоційна "зав'язка", яка не дає можливості Вам правильно вибудовувати стосунки. Адже людина, яку "переполняет злоба и ревность" сприймати події врівноважено просто не зможе. А отже, не зможе приймати правильні рішення у потрібний момент... І у такому випадку, просто на якийсь час трохи відсторнонитися, не дасть необхідного ефекту. Окрім того, у разі непередбачувано перебігу подій, ще й може доповнитися "самоїдством". На кшталт: зробила якось не так, не те, не тоді і "все зіпсувала"... А це вже додаткова травма... Як на мене, потрібна робота із "емоційним залипанням". Це дасть Вам можливість "виграти" при будь якому перебігу подій....

Скажите Алина, Вы бы смогли доверять человеку, который столько раз уже обманывал? А Вы не задумывались, что так хотите его вернуть только потому, что это он Вас бросил, а не Вы его? Если бы он так же продолжил за Вами "бегать", как раньше и так же прощать, Вы бы оценили его? Нравиться Вам или не нравиться, но дело не в заниженной самооценке, а в ущемленном самолюбии. То что Вы "бегаете" теперь униженно за молодым человеком, вряд ли чем то Вам поможет. Необходимы на столько глубинные изменения внутри Вас, чтобы он вновь начал Вам доверять, чтобы посмотрел на Вас другими глазами... Чтобы начал Вас уважать как человека... Потерять доверие очень легко и очень трудно его завоевать вновь. Простыми словами "прости" и "хочу вернуть" этого не добиться. Для этого надо менять себя. Надо разбираться в причинах своего поведения. Надо понимать откуда такие неправильные установки... разбираться с отношениями в семье... Не бывает дисгармонии у ребенка, если он воспитывается в гармоничных семьях. А создается впечатление, что именно этого Вы меньше всего хотите... Ведь уважать можно только того человека, который уважает себя. А значит, так ли для Вас ценен этот человек?

Ответ отредактирован автором 15-06-2021 20:12:19

Если честно, очень странная трактовка написанного. Если не секрет, у кого из психологов Вы прочитали про то, что надо "на все забить, уволиться с работы, перестать искать девушку, перестать чего-либо хотеть и мне все само свалиться на голову"?

Ответ отредактирован автором 15-06-2021 20:09:35

Добрый день! Сочувствую Вам. Но, то, что с Вами происходит - это никакое не "уродство". Как по мне, Вы просто очень сильно "залипли" на своем желании иметь девушку. Так устроен наш мир, что чем больше мы чего-то жаждем, тем меньше оно нам буде доступно. Точно такой же принцип действует и с деньгами. Большие деньги есть у тех людей, которые не впадают в депрессии, если их теряют. А начинают просто работать дальше. Кроме того, есть такое понятие как "развитый" мужчина. Это мужчина, у которого хорошо сформировано чувство самодостаточности и есть жизненная серьезная цель. Зависимый, униженный человек не может вызывать уважения, согласитесь. Кроме того, такая зависимость от желания быть с девушкой вполне может быть "родом из детства". Какие у Вас отношения с мамой? Какое было детство? Какие отношения между родителями?Ответ отредактирован автором 15-06-2021 18:58:20

Ответ отредактирован автором 15-06-2021 18:59:58

Доброго дня Женя! Є дуже сильна омана, думати, що між чоловіком та жінкою може бути дружба... Так звані "дружні" стосунки" надзвичайно небезпечні тим, що під час спілкування з'являються глибинні зв'язки у того, чиє серце вільне. У Вашій ситуації, судячи з того, що Ви пишете, серце "друга" все ще зайняте Вашою подругою. І все ускладнюється ще і тим, що Ви - завжди поруч. Вас не потрібно завойовувати, Ви дуже зручна - такий собі "свій хлопець", який "готовий прийти на допомогу у любу мить". Ви пишете "Я абсолютно не понимаю зачем ему врать и как мне себя вести в этой ситуации". Чоловіки полігамні, тому абсолютно спокійно можуть спілкуватися з декількома жінками. Тим паче, перед Вами він не відчуває ніяких зобов'язань - ви ж друзі. І для нього це не є обманом. Він же не знає про Ваші почуття.. Але чи варто йому про них от так відверто говорити? " Я вроде хочу все обсудить, но понимаю, что это вероятно закончится сорой и мне бы не хотелось терять самого близкого человека". Зважаючи на Вашу емоційну налаштованість, думаю, що ні. Ви його просто злякаєте натиском почуттів. Це буде дійсно розрив ваших стосунків. Він просто не захоче Вам зашкодити, а дати щось більше - поки що навряд чи зможе... Як на мене, потрібно поки трохи відсторонитися під якимось нескладним приводом і звернутися до психолога, щоб розібратися у собі (чи насправді це кохання, а не прості ревнощі та змагання з подругою) та заспокоїтися. Стати на стільки самодостатньою, щоб перестати залежати від образ та гніву... Тим паче, що вимальовуються риси класичного "любовного трикутника". Як склалися стосунки у Ваших батьків до речі?

Ответ отредактирован автором 15-06-2021 18:45:14

Вы пишете, что отношения с родителями хорошие... Но есть некоторая несостыковка. Если девочка получает от отца заботу, защиту и любовь, у нее в принципе не может быть заниженной самооценки. Кроме того, если у родителей хорошие, гармоничные отношения, Вы должны были перенять их модели поведения еще в детстве неосознанно. Но у Вас неправильное отношение к мужчинам, есть склонность к манипулятивности близким человеком... Кроме того, у Вас нет самодостаточности и склонность "залипанию" на него... Мало того, ваши отношения с любимым однозначно не закончены! Ведь несмотря на его недоверие к Вам, он идет на контакт, общается с Вами и даже встречается... просто держит Вас на удалении из-за страха боли... Если сейчас разобраться почему вы так себя вели, если начать вести себя правильно, думаю, что у Вас есть шансы восстановит отношения... В любом случае, рвать "по живому" я бы не советовала.... Останется чувство, что Вы еще не все сделали для спасения отношений... Непрожитая травма потянется за Вами и все равно придется разбираться в причинах того, что случилось с психологом, только будет еще потом сложнее, чем это сделать сейчас...

Добрый день Алина! Мне искренне жаль, что у Вас так получилось. Вы пишете "прошло пол года вроде отвечает на звонки и сообщения , из редка видимся". И думаю, что у Вас действительно есть надежда быть вместе снова. Но для того, чтобы так произошло, надо очень хорошо понять, почему Вы так себя вели? К большому сожалению, одни только намерения измениться, вряд ли будут эффективными. И в этом нет Вашей вины. Дело в том, что нами двигают на самом деле не осознанные желания, а подсознательные модели поведения и установки, которые закладываются ранее, и как правило, в детстве, под влиянием поведения родителей. Как сложились у них отношения? Какие с ними отношения у Вас были в детстве и какие сейчас? И еще. Вы пишете "избил потому что был в ярости ,что очередной раз соврала". Судя по тому, что такие действия молодого человека не вызвали у Вас обиды, они для Вас достаточно приемлемы. Мало того, повышают статус мужчины как альфа-самца, который сильнее... И это очень настораживает... Явно просвечивается ролевая связка "жертва-доминант" и "доминант-жертва". Вначале Вы были в роли "доминанта", потом оказались в роли "жертвы"... Кто доминировал очень сильно над Вами в детстве? Кого Вы пытались все время обманывать? Кого боялись и не уважали?

Доброго дня Oleksandr! По-перше, хочу Вас заспокоїти, дівчата так реагують не на Вашу зовнішність і не на "хроническая форма акне". Справа в тому, що нам тільки здається, що притягуємо людей до себе своєю зовнішністю та якимимсь зовнішніми діями типу слів, погляду тощо.. . Всі ці зовнішні прояви тільки відзеркалюють те, що з нами відбувається у душі. І оточуючі люди просто "зчитують" несвідомо наш стан. Якщо внутрішньо є невпевненість у собі, надмірна "зацикленість" на бажанні мати стосунки інтимні з дівчатами, якщо надміру звртаємо увагу на акне, вважаємо, що стиль одягу має якесь сильне значення - це "відверне" дівчат. Тому, що жінка шукає сильну особистість у плані внутрішньої впевненості у собі, самодостатності та почуттям власної гідності. І в такому випадку, намагання "дожать" ситуацію тільки викличе ще більший опір - ніколи і нікого не можна "дожимать". Просто потрібно знати як правильно себе поводити. Те, що "У меня постоянно работа, учеба или спортивные тренировки" - це чудово насправді! Але невистачає розуміння для чого саме такі дії потрібні . Тому що саме по собі багатство, не дає можливості дійсно стати розвинутою самодостатньою особистістю, яка буде притягувати до себе оточуючих, у тому числі, дівчат. І ще. Найбільша Ваша проблема, на мою думку - це надмірна залежність від власних бажань, а також дій, слів та думок оточуючих. Як у Вас склалися стосунки з батьком? Чи батьки живуть разом? Які стосункиу них? У Вашій ситуації відповіді на ці питання мають дуже велике значення...

Ответ отредактирован автором 15-06-2021 12:02:38

Доброго дня! Важко так жити, особливо коли усвідомлюєш свої дії... Як давно у Вас почалися такі приступи? Можливо були, якісь події, що підштовхнули до таких реакцій?

Доброго дня Софіє! Вже те, що Ви почали замислюватися над такими складними питаннями, говорить про те, що Ви не тільки внутрішньо стійка (адже знайшли в собі сили не піддатися на страшні пропозиції батька та мачухи), а ще і розумна дівчина. А отже, вже маєте внутрішній ресурс для того, щоб розібратися з так званими "родовими сценаріями". "Родовий сценарій" - це тоді, коли діти фактично повторюють життя своїх батьків. У тому числі, підсвідомо можуть обрати чоловіка схожого на батька. Особливо так трапляється, коли діти дуже сильно засуджують своїх батьків. (Особливо важко від осуду відмовитися, якщо батьки ведуть асоціальний спосіб життя). Тоді життя створює всі умови, щоб ми самі опинилися у схожих обставинах і спробували правильно себе поводити маючи такі ж умови життя... Але, якщо ми намагаємося розібратися у собі, у своєму житті та у житті своїх батьків. Якщо готові до складних, інколи нелегких, але таких ресурсних оновлюючих внутрішніх трансформацій, ми маємо всі шанси не просто зробити своє життя відмінніим від батьків, а ще і наповнити його щасливим змістом. І особливо допомагають сімейні розстановки та медитації "перезапису "родових сценаріїв"... І ще, родові сценарії можуть "запуститися", а можуть і "не запуститися". Це вже буде залежати від дуже багатьох факторів: від переосмислення свого життя та життя своїх батьків, до реальної внутрішньої роботи над собою...

Ответ отредактирован автором 14-06-2021 20:08:56

Добрый день Маша! Да, я помню Ваше первое обращение на сайт психологов. Если честно, меня немного удивляет Ваш вопрос. Терапия потому и называется терапией, что помогает человеку комплексно, целостно. Потому что нельзя разделить полностью отношение к папе и маме. И папа, и мама - это две половинки, из которых складывается базовое восприятие мира ребенком. Ведь независимо от того, как сложилась жизнь каждого из родителей, они все равно будут связаны между собой рождением ребенка, то есть - Вами. А Вы, соответственно, будете связаны с ними. Ребенок всегда пользуется поведенческими моделями своих родителе. А они, в свою очередь, однозначно, "зеркалили" друг друга. То есть, внешние проблемы одного отражали внутренние проблемы другого. Поэтому сегментарная работа с одним из родителей в лучшем случае даст незначительный результат. А в худшем, искаженное восприятие себя и окружающего мира. Тем более, что есть понятие "благословение родителей", а не кого-то одного из родителей, без которого очень трудно налаживать гармоничную личную жизнь...Ответ отредактирован автором 14-06-2021 15:25:58

Ответ отредактирован автором 14-06-2021 15:26:39

Доброго дня! Співчуваю Вам! Та в родині не буває такого, щоб був винний хтось один. Якщо чоловік себе так поводить, отже дружина йому це дозволила. Перше питання. Якщо він так зневажає Ваших рідних, то для чого Ви берете його із собою? Друге, на які кошти живе Ваш чоловік? Тільки на ті, що дають йому батьки чи і на Ваші також? І третє, як на мене, найголовніше. Чоловіка потрібно не лише любити та турбуватися про нього, а ще і правильно виховувати. Як Ви його виховуєте? Що робите, коли він себе так поводить?

Спасибо Юлия за дополнение. К большому сожалению Вы правы, и Ваши отношения с мужем напрямую связаны с поведением Вашего сына. Чем более тревожный ребенок "сын с 3 лет заикается, он очень пугливый, закрытый, стеснительный, еще к сестре ревнует", тем сильнее будет потребность во внутренней компенсаторике своих "зажатых" страхов и обид. И примеров этому великое множество, к сожалению, не утешительных. Отец для любого ребенка - очень важная личность. И если отец вместо любви дает агрессивное доминирование (бьет ребенка), мальчик подсознательно может искать таких же доминантов среди представителей своего пола. И станет выполнять их желания. То есть, фактически, использовать поведенческую модель "жертва"... Но, к сожалению, "жертвы" с одними людьми иногда начинают проявлять себя как "агрессоры" с другими людьми... Как я и предполагала, у Вашей проблемы с сыном очень глубинные причины. И я бы посоветовала Вам начать, как это ни странно, с себя. Ведь что-то Вас заставляло все 10 лет терпеть издевательства мужа, превращая жизнь своих детей в ад. Как сложились отношения у Ваших родителей?