Психологиня Алла Григорівна Веленко Київ метро Університет

К сожалению, мы часто недооцениваем себя и свои силы. Женщина обладает огромными возможностями, о которых даже не догадывается. Семьи просто так не создаются и люди просто так не встречаются. Да, есть ответственность каждого за свои поступки и свое поведение. Но в семье люди созвучны друг с другом. Главное научиться видеть свое отражение в поведении, словах и взглядах близкого человека. Мужчина ведет себя только так, как ему это позволяет женщина. Мы не можем никого изменить, но мы можем изменить себя и свое видение ситуации. А значит и саму ситуацию...

Добрый день Маша! Как по мне, есть несколько ключевых моментов в Вашем вопросе. Первый "Если очень близко общаться, мама начинает пытаться контролировать". В своей взрослой жизни очень часто мы неосознанно пользуемся теми установками и поведенческими моделями, которые переняли от близких людей. Как по мне, явственно прослеживается поведенческое дублирование "Понимаю что мой оргазм моя ответственность но иногда хочеться что бы муж сам проявлял инициативу. Я беру на себя инициативу ему достаить удовольствие а он нет. Всегда нужно напоминать, но если напоминаю становиться неинтересно" - то же самое желание контроля, как и у мамы, только в другом ракурсе. Поэтому сложно отслеживается. Второй - "Хочу что мы мой мужчина позволил мне быть слабой". Мужчина сам никогда не сможет женщине позволить быть слабой, до тех пор, пока она сама не станет слабее. Это лежит в сфере самой женской и мужской природы. Третье . "Думаю полюблю человека который будет меня обеспечивать и доставлять мне удовольствие в сексе". Как по мне - это не Ваше видение отношений, а мамина установка "Маму отчим обеспечивает полностью. Она и ним только изза этого. Она говорила мне что его не любит. Он покупает ей иногда то что она хочет. Так как сама не может позволить себе ни содержать себя, ни хотелки покупать". Кроме того, установки работают сильнее, чем меньше мы уважаем "носителя установки" и чем больше хотим не быть на него похожими... Кроме того, из-за смерти отца "Не знаю как пережила смерть отца. Плохо пережила. Может и не передила вообще. После его смерти закрылась в себе. Стала чувствовать себя ущербной. Не такой как все. Бедненькой" оказалась непрожитой детская травма, которая блокирует чувство любви в принципе, а не только с Вашим мужем. А сексуальные посягательства отчима, эту программу укрепили и делали ее более обширной. Поэтому ни Вашей вины в том, что происходит, ни Вашего мужа, как это ни странно, нет никакой. Вы ведете себя в соответствии с закрепившимися моделями поведения и установками. А Ваш муж Вас "зеркалит" как близкий Вам человек. Изменитесь Вы, "перезагрузите" свои программы и изменится Ваш муж. А начнете искать другого, вряд ли что то существенно измениться, кроме того, что может стать только хуже..

Добрый день Nika! Как по мне, в Вашем вопросе есть несколько аспектов, на которые бы я обратила внимание. Первый "отступаю, потому что боюсь, что получив должность, я снова буду в офисе по 12-14 часов, без друзей и без парня". Второй "А на прошлой работе, с которой я ушла в марте перед локдауном, меня сексуально домогались, поэтому пришлось уйти". Я всегда исхожу в своей работе из того, что в подсознании любого человека есть ответы на все его вопросы. Поэтому я бы не стала отмахиваться от подсознательных блоков и внимательно с ними разобралась. Во первых, работая по 12-14 часов Вы действительно вряд ли сможете устроить свою личную жизнь (служебные романы я в расчет не беру, они в большинстве случаев, абсолютно бесперспективны). Второе. Мне почему то кажется, что поводов для "сексуального домогания" Вы не давали. Но, почему то это случилось... Так устроена наша жизнь: что мы притягиваем к себе только то, что отвечает какой-то нашей внутренней программе. Тогда, что это за программа? Когда она была заложена? И еще. Вы пишете "Я пошла работать в более маленькую фирму и меня душило то, что я не развиваюсь и текущая позиция там-это потолок, поэтому я ушла, чтобы найти ту компанию, где смогу реализоваться, учиться новому, создать что-то стоящее и полезное для всех". Если человек хочет развиваться, ему никто не сможет запретить это делать. И его подсознание знает об этом. Другой вопрос, что для человека означает развитие? Какой контекст вкладывается в понимание этого? И, на самом деле, Ваше ли это понимание самой сущности слова "развитие". Блоки никогда просто так не возникают. Поэтому простое "взламывание" блоков может привести к еще большим сложностям... Как по мне, надо очень внимательно разобраться по всем трем направлениям. Думаю, открытия могут быть весьма неожиданными...

Ответ отредактирован автором 12-06-2021 18:05:28

Ви пишете "Просто я из всех сил пытаюсь сохранить любовь , так как взаимная любовь у меня впервые с ним , до этого было очень тяжело найти парня , ещё и с взаимностью...". Як на мене, зберегти стосунки - це найголовніше на сьогоднішній день. Адже у Вашій ситуації немає винного, тому що чоловік та жінка завжди "дзеркалять" один одного. Так Ваше щире прагнення підтримати коханого, допомогти йому, переросло у надмірну опіку над дорослою людиною, що повністю його розслабило . Але Ви ж цього не знали наперед, правда ж? Тому не варто себе за це звинувачувати. Тепер це Ваш неоціненний досвід і той фундамент, від якого можна тепер відштовхнутися, щоб починати потрошку вирівнювати ситуацію... Окрім того, якщо є певна недолюбленість в дитинстві з боку батька (батько пішов і Ви з ним не спілкуєтеся), на рівні підсвідомості закладається установка, що "мене не любили, бо я щось не так робила". І коли дитина виростає, це вже "переноситься" на коханого чоловіка. І тоді з'явлється нестримне бажання сильно турбуватися для того, "щоб нас почали сильно любити", хоча ми цього не розуміємо... Так діють оті самі програми, що були закладені в дитинстві... Тобто, наше життя створює саме ті сценарії, які відповідають нашим внутрішнім прагненням. Як от в ситуації з надмірною опікою...

Ответ отредактирован автором 12-06-2021 17:34:15

Дякую за відвертість. Так, співчуваю, адже у таких випадках, як у Вас, дуже важко самотужки розібратися, як потрібно себе правильно поводити. І корінь проблеми Ви самі вже озвучили "парень знает как я росла и что я вся такая самодостаточная и мне якобы ничего не нужно"... Потрібно повністю міняти підхід до чоловіків, а для цього потрібно розбиратися з Вашими поведінковими моделями та установками. Як на мене, неможливого немає, було б Ваше бажання змінити своє життя...

Доброго дня Іро! Я Вам дуже співчуваю. Але у таких ситуаціях сльозами та переживаннями допомогти неможливо, швидше тільки ще більше зашкодити. У Вашого чоловіка, швидше за все, алкогольна залежність. Але... Якщо Ви зустріли такого чоловіка і народили від нього дитину, отже - це не випадково. І Ви можете допомогти чоловіку, просто не розумієте як. А розмови та нарікання не допоможуть, однозначно. Адже чоловіки на слова дружини реагують лише тоді, коли вже склалися дуже близькі душевні стосунки, яких у Вас, поки що немає.. Як склалися стосунки у Ваших батьків? Це запитання потрібне для того, щоб почати Вам допомагати..

Доброго дня Elen! Я правильно Вас зрозуміла, Ви не розумієте. що з Вами відбувється? Всякий раз, як Ви чогось дуже сильно хочете, воно обов'язково руйнується?

Доброго дня, Alya! Я Вам співчуваю, адже Ви кохаєте свого хлопця. І просто розійтися у Вашій ситуації вже не спрацює. Адже, серцю не накажеш. Тому я б не радила намагатися "рвати по живому". Потрібно навчитися правильно себе поводити. Справа в тому, що існують певні властивості чоловічої природи, які потрібно знати і враховувати. Окрім того, є ще таке поняття як глибинні установки, тобто моделі поведінки, які нами керують неусвідомлено. Як склалися стосунки у Ваших батьків?

Для того, щоб дати Вам якусь відповідь, потрібно розбиратися глибше, адже йдеться мова вже про насилля... Питання до Вас. Ви у офіційному шлюбі, чи ні? Адже живете вже три роки разом.. Чоловік завжди поводить себе так, як йому дозволяє поводити себе жінка. У всякому випадку, ніколи і нікому не можна дозволяти над собою знущатися... Просто є дуже різні способи протидії... Але, на скільки я зрозуміла, Вам знайомий тільки один - зміна партнера при тому, що Ви сама внутрішньо не міняєтеся... Тому і виходить дуже мало зиску з цього... Окрім того, зовнішня агресія чоловіка завжди "відзеркалює" внутрішню агресивність жінки. Жіноча образа - це така сама агресія, як і гнів чоловіка. Від зміни місць доданків, сума не зміниться... Тому краще, як на мене, розібратися у цих стосунках, а там вже життя покаже, чи залишитеся з ним, чи "дадуть" Вам іншого хлопця... Ответ отредактирован автором 11-06-2021 19:50:54

Ответ отредактирован автором 11-06-2021 19:54:24

Судячи з того, що Ви пишете "Прошлые отношения закончились через 3 года изза секса. Больше не могла терпеть его недостатки. И тоже он нужен был мне для того что б не быть одинокой. История повторяеться". На превеликий жаль, причина не у сексі, а у тому, що у Вас не вистачає еомційних сил, щоб терпіти недоліки близьких людей. Тому, що людей без недоліків, в принципі, не існує! Тобто, ідучи таким шляхом - зміною партнероів, Ви абсолюно нічого не вирішите, мало того, програєте! Як на мене, у Вас "заблоковані" почуття глибокою дитячою травмою, через яку Ви можете сприймати чоловіків тільки через призму сексу. На превелики жаль, судячи з того, що з Вами відбувається, Ви не "пропрацювали" до кінця стосунки "батько-дочка" . І травма "не закрита"...Окрім того, потрібно розібратися, які установки Ви перейняли від мами. Ми не знаємо, що саме відчувала Ваша мама, коли батько пішов, Але, судячи з того, що з Вами відбувається, у мами могла бути сильна образа, гнів, агресія тощо по відношенню до чоловіка і загалом потім, до всіх чоловіків. І ці, почуття, вона Вам могла "передати" у спадок на рівні підсвідомості, як так звані "родові програми". Маленька дитина підсвідомо переймає ті моделі поведінки, якими користуються її батьки. І потім, коли стає дорослою, не розуміє, чому нічого не складається... У Вас явно іде "родова програма" через повтор ситуацій... Потрібне повне "перезавантаження", як на мене...

Добрый день! Для того, чтобы Вам помочь, надо вначале найти причину такого состояния. И, как по мне, их несколько. Первая - усталось от огромного количества обязанностей. Вторая - рефлекс реагировать на неприятную ситуацию так, как это делаете Вы. И это уже связано с Вашей мамой "Очень много оправданный найду в свою защиту но мне совсем не хочется чтоб мои дети запомнили меня такой как я маму свою в детстве". Модели поведения во взрослой жизни мы используем те, которые видели у своих родителей. И это происходит автоматически - маленький ребенок просто записывает поведение мамы как пример как надо себя вести потом со своими детьми и мужем. И третья причина - Вы не умеете восстанавливаться..

Добрый день Таисия! Как по мне, у Вас помимо диагноза (который, к стати, не приговор!), эмоционально-психологическое выгорание. И первую причину, а их несколько, Вы назвали сами. "Сплю я с 12 до 8 утра". Ваш организм элементарно не восстанавливается во время сна. Вы очень поздно ложитесь и поздно встаете. А в таком случае количество часов сна уже не играет особой роли. Для полноценного отдыха необходимо войти в ритм самой природы: солнце зашло - все засыпает, солнце всходит и все просыпается. Вы просто недооцениваете значение этого. Кроме того, то, что у Вас сейчас никого нет, тоже связано с Вашим обесточенным состоянием. У Вас элементарно нет сил "притянуть" к себе мужчину...

Доброго дня Єво! Те, що зараз зменшилося бажання мати інтимні стосунки і хочеться більше душевної близькості - абсолютно закономірно! Адже сексуальна енергія має спадаючу природу. Тобто, спершу пристрасть, а потім бажання зменшується, щоб у якісь життєві періоди, інколи зникати зовсім. І розміри геніталій не мають абсолютно ніякого значення. От Ви пишете "Я говорила ему об этом, что хочеться чувствовать контакт эмоциональный. Но даже если он пытаеться, например, смотреть в глаза, больше целоветь меня и т.д. все равно контакта нет". Справа в тому, що емоційний контакт,у першу чергу, залежить не від сексуальних стосунків, а від турботи один про одного. Ми кохаємо більше тих, про кого більше турбуємося. У всіх інших випадках, ми ставимося один до одного як споживачі, які намагаються "викачати" з близької людини все щастя, яке вона тільки могла дати. Окрім того, існують певні природні особливості чоловіків і жінок, про які, на превеликий жаль, у школах не розповідають. І одна з них, що жінка починає бачити у своєму коханому абсолютно всі недоліки і запам'ятовує їх надовго. Тобто, навіть якщо Ви знайдете іншого чоловіка, все повториться: спершу пристрасть, потім звикання і, нарешті, роздратування від недоліків. Єдине, що цей процес набагато пришвидчиться. Зараз Вам знадобилося три роки, щоб сексу не захотілося. Але чим більше нових партнерів, тим етап насолоди сексом буде ставати коротшим. Тому, Як на мене, просто потрібно зрозуміти як будуються близькі стосунки. На чому вони тримаються і як зробити, щоб Ви почали відчувати тепло по відношенню до близької людини...

Ответ отредактирован автором 11-06-2021 18:20:10

Доброго дня Alex! Да, действительно, у Вас все признаки депрессивного состояния. И это не самое лучшее для малыша, которого Вы носите в себе. По какой причине Вы расстались? Ведь, чтобы помочь, надо попытаться во всем разобраться...

Коли є внутрішні установки, їх одним лише розумом змінити просто не можливо, потрібне певне "перезавантаження" на рівні підсвідомості. Як на мене, варто розбиратися з батьками та Вашим дитинством. Можливо на перший погляд це здається дивним, але нашими діями та почуттями у теперішньому часі "керує" те, що було закладене набагато раніше. Як тільки стається "зустріч" в процесі терапії з "автором" раніше закладеної програми, програма "перезавантажується"....