Психологиня Алла Григорівна Веленко Київ метро Університет

Добрый день! Ваша проблема скрыта в Ваших же нескольких словах "Безумно её люблю и не представляю как я буду без неё". Когда есть вот такие, очень зависимые чувства, они не дают возможности близкому человеку фактически нормально жить и дышать. Это, как если бы Вас кто-то очень сильно обнял до боли... И, как это ни странно, но Вы сами ее заставили съехать от Вас. Необходимо не только немного изменить свое поведение по отношению к девушке, но измениться внутренне, стать самодостаточным... Как сложились отношения у Вас с Вашими родителями? Ведь такая привязчивость наверняка имеет начало где-то в Вашем детстве... А вообще, я бы Вам посоветовала индивидуально встретиться с психологом, чтобы понять как правильно себя вести и как измениться...

Доброго дня! Якщо у дівчинки відсутнє бажання вчитися у першому класі, це може свідчити про те, що Ви її "перетиснули". У скільки років Ви почали свою дитину навчати? Ще до першого класу?

У родині чоловік та жінка "дзеркалять" одне одного, подобається нам це чи не дуже. Окрім того, почуття "зчитуються" партнером. Якщо дружина починає думати "Сейчас проблема в том,что я частенько стала задумываться: а может я не того мужчину выбрала в качестве спутника жизни,отцом своих детей. В такие моменты я начинаю его ненавидеть". Вона перестає давати те, що від неї очікує чоловік: любов, повагу, енергію щастя і фактично сама йому "розв'язує" руки. Окрім того, Вами зараз несвідомо може керувати установка десь і колись почута (можливо навіть у Ваші родині) "якщо батько зраджував, зраджувати буде і син". А все у сукупності: "залипання" на близькій людині, очікування від нього тільки щастя, невміння правильно реагувати на стрес, плюс те, що написала зараз, може давати дуже неприємний ефект... І ще. Існує певне правило: працювати над собою повинен той, кому більше дошкуляє проблема.

У неправильном сприйнятті чоловікі. У їх надмірній ідеалізації. У тому, що вони одразу стають основою Вашого життя...

Да, Тоня, любит. В принципе, все родители любят своих детей. Но любят в меру того, умеют любить. Маленький ребенок не умеет анализировать, он просто перенимает "модели поведения" своих родителей. Кроме того, любовь воспринимает глазами тоже взрослых. То есть, если папа говорил, что любит, но при этом не говорил " что я хорошая, красивая и прочее", девочка так и воспринимает себя: неуверенно... И у нее хватает сил только на то, чтобы любить "чужого", любоваться им со стороны... Она ведь некрасивая, значит такого как он, только свободного, не достойна....

По перше, лікують хворих, а Ви - абсолютно здорова. По-друге, Вам просто потрібні декілька зустрічей із спеціалістом, щоб розібратися у своїй проблеми. Тим паче, що корінь проблеми вже видно. Щодо сплати, обираєте психолога, який сподобався і домовляєтеся індивідуально через його особову сторінку на сайті. Можливо на сайті можна знайти і психологів, які працюють у Харкові. Але, з багаторічного досвіду, онлайн-консультації нічим не відрізняються від оф-лайн зустрічей.

Скажіть, будь ласка, а у родині батьків хтось когось зраджував?

Я не просто так задала своє питання. Тому що мала саме такі припущення стосовно повторів моделей поведінки у Вас, як "поведінкових сценаріїв" Ваших батьків. "Мама очень эмоциональна, папа более закрыт. В семье доминирует мама". Тобто, у ситуації з хлопцем Ви користуєтеся фактично моделлю поведінка мами (доманант), а у стосунках з керівницею-начальницею - моделлю поведінки батька (закрита, підлегла)... Справа в тому, що нам тільки здається, що ми самі керуємо своїм життям. Насправді нашим життям керує наша підсвідомість, яка закладається раніше, у тому ж дитинстві. Щоб щось змінити зовні, потрібно зробити повне "перезавантаження" своїх дитячих установок.

Спасибо, Тоня, за дополнение. В нем Вы и дали ответ на свой вопрос. "Он никогда не говорил мне что я хорошая, красивая и прочее но говорил что любит меня". Из-за того , что отец не дал Вам чувства защищенности, уверенности в себе, собственно - любви, Вы не верите подсознательно в то, что Вас можно вообще любить. Поэтому влюбляетесь в "чужих" мужчин. Он вроде как есть, но в то же время - его нет. Вами двигают детские установки. И проблема в том, что знать об этом для того, чтобы что-то поменять - недостаточно. Необходима "перезапись" установившихся моделей поведения.

Справа в тому Настя, як це не дивно, але набагато важливіше за наші дії чи бездіяльність наш внутрішній стан. Нам тільки здається, що ми притягуємо до себе людей своєю зовнішністю. Насправді, оточуючі реагують на внутрішній стан. Гарний приклад - маленька дитина, яка не іде на руки до однієї людини і плаче, коли їй посміхаються і простягають іграшку... Але іде чомусь до іншої, яка приваблює навіть без посмішки та без іграшки, при чому з радістю! У Вашому випадку, у мами хвилювання за тата ще не має "критичної" прив'язки до нього. А у Вас ця тенденція "переживати", "прив'язуватися" набагато більше за мамину. Тобто, прагення робити кохану людину головною метою життя - "зашкалює"...А от чому так сталося, потрібно вже розбиратися індивідуально.

Тоня, как правило, девушки, которые до конца не сепарировались с отцом, ищут или мужчину очень похожего на него. Или, наоборот, полную противоположность внешне. Какие у Вас отношения с отцом? Какие отношения между родителями? Судя по тому, что Вам нравиться несвободный мужчина, Вам подсознательно нравиться то, что Вам недоступно, что Вам принадлежать не может....

Дякую Вам за доповнення, Настя. У цьому житті все можливе, але... Якщо ситуація повторюється, і Ви самі це вже відчуваєте, значить перш, ніж такого отримати, щось потрібно зрозуміти... І як на мене, відповідь є вже у Ваших словах "Для мамы большое испытание если папа не отвечает несколько часов" міцно пов'язане з Вашим "Быстро привязываюсь...И я постоянно жду звонка или смс от парня. Не могу перестать проверять телефон. И очень переживаю если смс нет уже несколько часов. А если весь день нет смс, то у меня паника. Мои прошлые отношения закончились т.к. сильно требовательна, но по сути если нынешние закончатся, то причина будет та же. Только на этот раз другое требование не выполнено(мало внимания)". Ви надміру залежні від коханої людини, одразу "залипаєте" на стосунках, стаєте "липучкою" для чоловіків, а отже - втрачаєте себе як самодостатню особистість. Вам "дадуть" такого як тато чоловіка, коли Ви навчитеся не залежати так сильно від стомунків...

Тоня, пишу українською, бо моя рідна мова - українська і це український сайт, можливо Ви просто про це не знали. Якщо не розумієте українську мову, скажіть і я Вам перекладу. Дякую!

Ответ отредактирован автором 10-06-2021 16:45:37

Доброго дня Настя! Ваша проблема, як на мене, полягає в тому, що Ви елементарно не маєте знань щодо того, якими можуть бути чоловіки і як правильно будувати з ними стосунки. Перше, чоловіки бувають двох типів. Або вони приділяють 90% уваги жінкам, але при цьому не працюють і не можуть утримувати сім'ю. Або - багато працюють, віддаються роботі і при цьому зараобляють гроші необхідні для родини. Третього, в принципі бути не може. Бо сили не безкінечні і розірватися жива людина не може. Тому, Вам потрібно визначитися, що для Вас важливіше: чи коли хлопець весь час буде з Вами, але без фінансів. Чи 90% стане віддавати роботі, а з Вами бачитися за домовленістю. І друге. Що означає для Вас кохати близьку людину?

Доброго дня Тоня! Як правило, дівчатам, які не сепарувалися з татом, подобаються чоловіки, які або дуже схожі на батька, або які є йому прямою протилежністю. Які у Вас стосунки з батьком? Які стосунки у Ваших батьків між собою?

Ответ отредактирован автором 10-06-2021 16:01:50