Психологиня Алла Григорівна Веленко Київ метро Університет

Доброго дня! Дякую за щирість. Так, Ви маєте рацію, адже практично всі проблеми родом з дитинства. Як на мене, потрібно робити перезапис родових програм - обов'язково рохзбиратися зі стосунками з батьком. Бобатьки - це прототип чоловіків, у яких ми закохуємося, або навпаки - їх відзеркалення...

Коли батьки б'ють Вашу сестру, як Ви себе поводите? Як Поводите себе, коли ображають Вас? Спеціаліст допоможе зняти симптоми, але ж ситуація залишиться вдома та ж сама... Отже, потрібно розбиратися в комплексі; і лікування, і правильна поведінка з батьками...

Перпрошую, як до Вас ставилися в дитинстві? Які стсоунки з батьком? мамою? Потрібно розібратися, чому Ви так довго терпіли і мовчали... Звідки це у Вас?

Доброго дня! Як на мене, основна пробоема не в мамі, а у Вашому невмінні правильно вибудувати стосунки з нею. Окрім того, Ви не пройшли сепарацію від мами (психологічне відокремлення). Є якесь дивне почуття провини у Вас.. Адже турбота і рабська хвороблива залежність - це дві різні речі. Вам однозначно потрібна робота з психологом...

Доброго дня! Як на мене є всі ознаки дитячої непрожитої травми... Ви живете в атмосфері домашнього насилля... Ваша психіка можливо виявилася трохи міцнішою від природи, ніж у сестри... Ваші сестрі потрібна допомога однозначно... Але і Вам також вона потрібна! Чи маєте Ви можливість жити окремо від батьків?

Доброго дня! Як на мене, питання не стільки у сестрі чоловіка, а у тому, як Ви дозволяєте до себе ставитися... Ви пишете "Но что хуже, готовлю, убираю, догождаю, работаю. Муж мне не даёт деньги на одежду и тд, что нужно я сама себе даю". А чому такі стосунки у Вас з чоловіком? Чому Ви сама собі все даєте, коли це пряма функція чоловіка? Які у Вас стосунки з батьками? Чи живуть вони разом? Як на мене, Ваша проблема має дуже глибоке коріння...

Доброго дня! У Вашого брата почався пубертатний період, який характеризується в першу чергу руйнацією всіх ідеалів. Це робиться підсвідомо, бо для того, щоб стати особистістю, потрібно відокремитися від близьких людей... Так, він це робить у не дуже прийнятній формі... Але, як мені здається, питання не лише у Вашому братові... Ви пишете, що У Вас дуже гарна родина - і це просто чудово! Але, можливо, правила виховання і якісь суспільні норми стали для нього дуже нав'язливими - це преше. Друге, що може бути... Він, знову ж таки молодший, чи не могли Ваші батьки та ви всі разом просто його своєю любов'ю та надмірною турботою розбестити... Варіантів багато і просто так дати точну відповідь неможливо... У таких випадках, потрібно, щоб батьки звернулися до психолога, а не сестричка... Бо саме вони несуть відповідальність за його виховання... А тепер питання до Вас? Оскільки саме Ви звернулися на сайт, отже ця проблема турбує найбільше саме Вас.. Саме Вас "чіпляє" його поведінка... Хочете допопомогти брату? Розберіться із собою, з тим, що Вас так мучить і так Вам болить... бо в родині всі знаходяться в єдиному інформаційно-енергетичному полі... І якщо з одним щось не так, у інших це дзеркально також є, просто в завуальованій формі... Наприклад, ідеалізація стосунків... або невміння приймати людиною такою, якою вона є... Тоді, до речі, може іти такий собі протест, бунт...

Доброго дня! Як на мене, знайти психотерапевта киянина не є проблема, варто лише подивитися особистий профіль психолога на сайті... Але Ви не озвучли хоча б приблизно тему звернення? Я б Вам радила спершу з психологами-киянами поспілкуватися на сайті... Тоді Вам легше буде вибрати того, кому Ви зможете довіряти...

Доброго вечора! Пишу, тому що впевнена, повернення до батьків Вам якщо і полегшить життя, то не на дуже довго. А от те, що Ви зруйнуєте все, що надбали - однозначно! Ваша проблема, ще раз Вам кажу, у відсутності чітко вибудованого світогляду. Адже, коли людина самодостатня, вона вже не залежить від миттєвостей життєвих змін... Свій депресивний стан Ви просто "привезете" до своїх батьків... Ви - тепер вже інша і Ваші батьки вже далеко не ті, якими вони були, коли Ви поїхали з дому... Як на мене, може бути ще одне гірке розчарування, що вже повністю Вас знесилить... Вам потрібна робота з психологом, якому Ви довіряєте. І який сам має чітко вибудований світогляд... Вам потрібно стати внутрішньо спокійно-врівноваженою, тоді і особисте життя складеться... Є таке поняття, як жіноча сила.. Вона не має ніякого відношення до зовнішньої обгортки, яку виставляють зачасти надміру відкрито... Це та сила, яка "валить" чоловік з ніг і вселяє нестримне бажання взяти з коханою жінкою шлюб...
Думайте...

Ответ отредактирован автором 04-04-2021 18:30:23

Доброго дня! Ви абсолютно праві, коли пишете, що все стало по іншому через пандемію... Справа в тому, що у Вас з'явилася можливість побачити своє життя ніби з середини... І те, що Ви побачили, Вам не дуже сподобалося... На скільки я зрозуміла, до пандемії Ви не звертали уваги, що роки ідуть, оточуючі створюють шлюби, у кожного є якесь своє життя... А Ви опинилися ніби перед пустотою... І як на мене, справа навіть не утому, чи є у Вас сім'я (хоча для жінки це дуже важливо), справа в тому, що у Вас не вибудований чітко внутрішній Всесвіт, а отже втрачений сенс життя... На мою думку, у Вас зараз вікова криза, яка пов'язана з періодом пероцінки цінностей та загалом життя... І Ви праві, у такій ситуації лише медитації та заняття спортом не допоможуть, бо не вистачає основного стрижня в середині Вас...

Доброго дня! певне, Вас можна зрозуміти але... Якщо людина вже почала брехати, просто так вона не зупиниться... Єдине, що може її зупинити, це Ваші рішучі дії... Як на мене, потрібно не просто говорити, тому що чоловіки реагують тільки на дію... Потрібно ставити умови і їх дотримуватися... Вам однозначно потрібний супровід психолдога, тому що Ви зараз знаходитеся в "рожевих окулярах"т і самі навряд чи з такою ситуацією впораєтесе... На превеликий жаль, далі може бути тільки гірше, якщо зараз не приймати важливі рішення...

Доброго вечора! Так, я працюю онлайн...

Доброго дня! Як на мене у Вас чудовий чоловік і ви прекрасно підходите один одному. А те, що він так реагує на Ваші пропозиції щодо небажання розвитку та розвитку разом - суцільно відповідає чоловічій нормальній природі. А чого б Ви хотіли? Ви попереду на білому коні, а за Вами радісно біжить Ваш чоловік у прагенні розвиватися? Жодний гарно розвинутий у сенсі природних якостей чоловік не дозволить жінці керувати собою (Ви станете поважати чоловіка, яким зможете керувати? дайте чесно відповідь на це запитання собі...). Такі речі отак, в лоба, не робляться. Вибачте, але чи дієте Ви як жінка та дружина? Чи вистачає Вам мудрості, любові, терпимості та терпіння? Чи приймаєте Ви свого чоловіка таким яким він є? Адже це і є запорука того, що людина почне розвиватися! Ви б стали розвиватися з примусу, через силу? Як на мене, у Вас просто дуже люблячий, добрий та розвинутий коханий... Який має достатньо мудрості, щоб не вступати з Вами в конфлікт і при цьому не дозволяти собою керувати... Хочете, щоб він став розвиватися, то почніть із себе: розвиньте в собі ті жіночі якості, які просто стануть надихати на розвиток чоловіка і не дадуть йому можливості відлежуватися на дивані...

Доброго вечора! А чи не поспішили Ви, коли отак одразу почали "почти жить" з чоловіком, якого абсолютно не знаєте? Чоловікам властиве "замолаживать" дівчат і схиляти їх до сексуальних стосунків, особливо молоденьких... Але, те, що для жінки дуже серьозно, для чоловіка, як правило, легкий флірт заради задоволення та втіхи... Адже дійсно міцні стосунки формуються далеко не одразу... І Ви правильно відчуваєте, що він душею ще "привєязаний" до своєї дружини, бо так просто довгі роки сумісного життя не минають... Знаєте як говорятьфранцузи "секс - це ще не привід для знайомства". Як на мене, потрібно трохи відсторонитися і дати йому можливість проявити себе, як людину... Адже чомусь він розлучився з дружиною? Не буває в родині такого, щоб один був "білий та пухнастий", а інший - ну Ви розумієте який... Поспостерігайте, просто позустрічайтеся, не ідіть на сексуальну близькість, яка жінку зв'язує по рукам та ногам, а чоловіку дає владу над жінкою (Маю на увазі вільні стосунки, а не стосунки у шлюбі)... І, загалом, як на мене, Вам потрібен супровід професійного спеціаліста, щоб не потрапити у халепу...

Доброго вечора! А Ви це намагалися пояснити своєму другу? Уявляєте, як він може себе почувати?Знайдіть його, підіть з ним на зустріч, перепиніть десь по дорозі, якщо він не хоче з Вами спілкуватися по телефону... Не можна просто так "домовитися зі своєю совістю", якщо дійсно когось образили... Як мінімум, потрібно вибачитися і спробувати пояснити, а там вже нехай він сам вирішує чи хоче з Вами далі спілкуватися.. У всякому випадку, Ви знімете важкий тягар зі своєї душі, бо зробите все, що від Вас залежало, щоб виправити якось ситуацію!