Психологиня Алла Григорівна Веленко Київ метро Університет

Мені шкода, що мої слова Ви не почули: чоловіки реагують тільки на дії! Ваші розмови практично нічого не значать, тому що не вибудовані душевні стосунки, які змушують людину поводити себе правильно. Вам потрібно навчитися відсторонюватися, коли він починає пити, ставити умови і їх дотримуватися і т.д. Чоловіка потібно навчитися виховувати... А розлучатися, як на мене, не дуже гарна думка. Тому що за розлучення перед життям несе відповідальність той, хто розлучається...

Доброго дня! Щоб стало легше, почніть помаленьку бігати кожного дня або через день, хвилин по 25, потім можна по 55 хв... Саме природа дає оті ресурси, які необхідні організму... Але цього буде замало, тому, що основна причина це непрожити стрес "Я втратила блзьких мені людей та вдносини з молодим чоловіком переживаю дуже важко...." І це потрібно пропрацювати вже з психологом. У Вас не напрацьовані механізми проходження стресових ситуацій... Але цьому можна навчитися...

Доброго дня! Загалом панічні атаки - це накопичені стреси, які не мали виходу. Судячи з усього, рік тому ці стреси і накопичилися... Що саме такого важкого відбувалося для Вас тоді? Окрім того, поява панічних атак ще залежить від неправильно вибудованого Світогляду, коли людина має можливість спиратися лише на власні ресурси... Яких у вируючому сучасному світі, сповненому стресів, катастрофічно не вистачає... Чи можна з ПА впоратися? Можна, якщо Ви готові до внутрішньої роботи...

Ответ отредактирован автором 06-04-2021 13:17:04

Доброго дня! У Вашій ситуації все закономірно. Людям властиве "сідати на голову", якщо їм це дозволяють. Ви нарешті "прозріли" і побачили якого монстра "викохали"... Тепер Ваш чоловік реально злякався, що залишиться без Вас... Саме тому він буде намагатися Вас втримати, у тому числі улесливістю.. Але це не означає, що він все зрозумів і готовий змінюватися... Поки це просто гра... Як на мене не варто поспішати розлучатися, адже помилки, що були Вами допущені в шлюбі все одно потягнуться і в наступні стосунки... Краще спробувати дуже глибоко розібратися, щоб "перезавантажити" стосунки і зрозуміти, як правильно себе поводити з чоловіком, щоб Ви перестали бути жертвою, а він перестав бути тираном...

Доброго дня! Судячи з усього, у Вашого чоловіка вже є залежність і одними розмовами з нею Ви не впораєтеся. По-друге, для чоловіка просто розмови - пустий звук. Чоловіки сприймають тільки дії. Але з ними потрібно бути дуже обережними і Ви це відчуваєте. Окрім того, в таких ситуаціях як Ваша, допомоги в першу чергу потребує не той хто п'є, а той хто живе поруч. Бо спершу Вам потрібно навчитися правильно себе поводити, щоб чоловік почав змінюватися...

Доброго дняЙ Своїм запитом Ви вже озвучили проблему свого переїдання "Хочу внимания и помощи". Дитячі травми, недостатність уваги з боку батьків - іде заїдання проблем. Щоб Вам допомогти потрібна індивідуальна робота. Ви ще неповнолітня так? Отже, потрібна згода Ваших батьків на роботу з психологом та психотерапевтом... Батьки знають про Вашу проблему?

Доброго дня! Знаєте, а я чомусь думаю, що Ваш чоловік говорить Вам правду, що Вас любить і що все добре. (Отой сайт був такою собі зовнішьою провокацією саме для Вас - він робив це не навмисне, однозначно. Це рівень підсвідомості). А проблема, загалом, не в ньому, а у Ваших відчуттях до нього... Окрім того, знову ж таки на мою думку, Вам потрібен не стільки секс, скільки ніжність та увага з боку чоловіка. Але чоловічій природі, загалом, не притаманні такі прояви, це прерогатива жінки. Питання до Вас: а як Ви ставитеся до свого чоловіка? Скільки виявляєте до нього ніжності, уваги, розуміння? Що приховується під Ваши зовнішнім спокоєм? Агресія, образа, ревнощі... Адже чоловіки реагують на внутрішній стан жінки, а не на її зовнішні прояви... І можуть відзеркалити стільки, скільки жінка виявила тепла та розуміння до нього. Якщо ж говорити про секс, більшість людей мають хибну думку, що секс - основа родини і без нього життя неможливе. Секс має затухаючу природу: від сильного бажання до зменшення або і зникнення загалом потягу. Так запрограмовано природою, щоб близькі люди більше сил мали на встановлення дружніх, теплих стосунків, на виховання дітей і т.д. У Вашому аипадку, я однозначно б Вам радила пропрацювати з психологом свої внутрішні почуття... Тому що саме вони заважають Вашому чоловіку ставитися до Вас з більшим теплом...

Доброго дня! А що у Вас трапилося 6 років тому? Яку проблему, стрес Ви "заїдаєте"? Про що Ви не хочете думати? Над чим задумуватися? Який страх, почуття провини, сором тощо Ви знову ж таки на стільки приховуєте від самої себе, що їжею закриваєте згадку про це?

Доброго дня! Співчуваю Вам! Але і рада за Вас, тому що Ви очікуєте на малюка. Ваша мама глибоко хвора людина, яка цього не усвідомлює. А Ви продовжуєте на неї дивитися очима закоханої донечки, для якої мама найкраща, найрозумніша, найдобріша і т.д. І Ви намагаєтеся з мамою говрити як з тією, якою вона була раніше, Ви очікуєте від неї розумних рішень... Але вона собою вже не володіє, нею володіє її алкогольна залежність... Тому Ви даремно витрачаєте сили, які потрібні Вам, щоб виносиит здорового малюка. Вам потрібно зараз думати в першу чергу про себе. Тому, якщо немає можливості зробити так, щоб мама не мала доступу до алкоголю вдома (Хоча потрібно весь алкоголь винести з дому, щоб не було ні краплі), намайгайтеся в такі моменти з нею взагалі не спілкуватися. Краще більше гуляйте на свіжому повітрі, спілкуйтеся з подружками, і менше бувайте вдома наодинці з мамою...Окрім того, Ви вже усвідомлюєте, що всередині Вас накопичилася величезна кількість проблем та травм, які просто так самі не підуть. Вам все одно рано чи пізно прийдеться з ними розбиратися, тому що існує таке поняття як родові програми... Як на мене, краще це зробити раніше, до народження дитини... Але Вам вирішувати...

Доброго дня! рада за Вас, що очікуєте малюка, це просто чудово! Ви частково праві, що Вас обурює небажання чоловіка одружуватися - і це дійсно дуже неприємно. Але, як на мене, питання на багато глибше... Це моє припущення, бо для точного аналізу потрібна індивідуальна робота, але як мені здається, глибоко в душі Ви ідеалізуєте людей... Тобто Вам властиве приписувати їм те, чого вони не мають.. Потім Ви закохуєтесь не в живу людину зі своїми недоліками, а у вигаданий образ... І коли не отримуєте того, що навигадували, іде страшне розчарування. А глибше під розчаруванням іде злість, у Вашому випадку, на нього, бо жінка на себе довго ображатися та сердитися не може (це жіноча природа)... Ви правильно робите, що не ідете від чоловіка, це була б величезна фатальна помилка! Вам просто потрібно розібратися із собою з фахівцем і все буде добре!

Доброго дня! Основне, що Ви написали про свою маму, як на мене, це втрата сенсу життя. Мама не розуміє для чого вона жила, і для чого їй жити далі. Саме тому, вона підсвідомо шукаючи вихід, залишає за собою руїни... Силоміць допомогти нікому неможливо і мама Вас зараз не почує, бо її душа закрита болем та розчаруваннями (тому вона шукає винних, бо не знає де шукати вихід). Але Ви можете почати із себе, адже те, що відбувається у Вашій родині дуже турбує Вас. Коли у мене запитують, хто повинен почати працювати над собою першим, я відповідаю, що той, хто перший шукає вихід... У Вашому випадку - це Ви. Для Вас мама може зіграти роль людини, яка буде змушувати весь час рухатися вперед і шукати відповіді на турбуючі питання. Ось перше... Якщо почалися розлучення, якщо у мами включилася агресія до бабусі та Вашого батька, значить ці програми стосуються і Вас і це не має значення, що поки вони не активізувалися... Адже це стосується Ваших майбутніх стосунків з чоловіком, свекрухою, дітьми... Допомагаючи собі, Ви допоможете і своїй мамі...

Як на мене, причину потрібно шукати саме в цьому... Це зовні у стосунках з батьками все ок! Але, насправді, оте страшне "мученицьке" терпіння саме звідти... Це все на рівні підсвідомості... Потрібна робота Вашим дитинством, обов'язково! Поверхнево толку не буде, можливо на якийсь час стане легше, але проблема залишиться... Бо це травма дитяча, яку Ви не пам'ятаєте та не усвідомлюєте... Ну нприклад, звикли терпіти, щоб батьків не турбувати або бабусю... Або терпіли, щоб більше уваги на Вас звертали... Або було почуття провини, тому так себе поводили, щоб щось там "загладити" вигадане... Варіантів дуже багато... Потрібна індивідуальна діагностика, робота з родом і т.д.

Ответ отредактирован автором 05-04-2021 17:19:04

Доброго дня! А як склалися у Вас стосунки з мамою? Чи є у Вас сестра і якщо є, як склалися стосунки з нею?

Ответ отредактирован автором 05-04-2021 18:25:45

Перепрошую, я правильно Вас зрозуміла? "больше была в бабушке" означає, що Ви частіше жили з бабусею, а не з батьками?

Є один вихід і це абсолютно безкоштовно. Напишіть мені у приват, поспілкуємося, якщо є бажання.