Психологиня Алла Григорівна Веленко Київ метро Університет

Доброго дня Лана! Ви дуже точно описали свій стан "такое ощущение что живу только ради того чтоб правильно питаться,а если что то идёт не по плану то постоянные срывы и ненависть к себе ..". Є таке поняття, як внутрішній світогляд людини. Якщо просто пояснити - ким людина себе вважає... Тілом, свідомістю чи душею... Спробуйте самі дати собі відповідь? Наше сприйняття себе та оточуючого світу напряму пов'язане саме із нашим світоглядом... Нас "циклить" на тому, до чого ми прив'язані найбільше, що вважаємо сенсом свого життя... До того, заради чого ми живемо "такое ощущение что живу только ради того чтоб правильно питаться"... А ще - величезна концентрація на здійсненні бажань... Це дуже небезпечно... У чому Ви вбачаєте сенс свого життя? Все, про що я написала, безпосередньо пов'язане з Вашим станом... Залишилося лише тепер правильно навчитися ставитися до себе, до близьких людей та до оточуючого світу...

Ответ отредактирован автором 11-04-2021 15:34:49

Доброго дня! Згодна з рекомендаціями своїх колег.. Хочу додати, що фізіологія завжди пов'язана з психо-емоційною сферою, якщо, певне, немає вроджених вад... Як на мене, ситуація з трьохденною пиятикою, спрацювала як попередження... І те, що Ви описуєте, дуже схоже на зародки панічних атак... Ваш організм міг сприйняти ситуацію як стресову....А до весілля були якісь стресові ситуації? Перевтоми? Тощо... Отже, потрібно, стрес зняти та повністю зробити "перезапис" свого життя...

Доброго дня! Це дуже добре, що Ви шукаєте відповідь, адже це Ваше життя а не батьків... На скільки я зрозуміла, бажання стати музикантом не Ваше? І хто утримує Вашу молоду родину, якщо Ви не працюєте? Адже, чоловік розвивається саме за допомогою праці! Бо саме це дає можливість відчувати себе значимим, на щось здатним... Єдине, потрібно все дуже добре обміркувати, адже якщо у Вас є талант - його потрібно розвивати... Я б Вам радила, поки Ви вчитеся, зайнятися спортом: більше бувайте на природі, бігайте, багато ходіть... Це додасть сил, а вже потім прийде і правильне рішення!

Ответ отредактирован автором 11-04-2021 15:09:10

Доброго дня! Добре, що Ви вже почали задумуватися над складними питаннями... Як на мене, не хлопець поганий, і справа не у відсутності почуттів, а у Вашому повністю неправильному баченні сім'ї та відсутності самодостаності... Жінка втрачає себе, коли згоджується жити "просто так" - немає до чого прагнути! Адже є сенс вкладати сили, якщо стосунки "на завжди", а Ви вагаєтеся - той чи ні... А ще, сім'я якраз і складається ось з таких буднів, як у вас... Судячи з усього Ви поспішаючи, "проскочили" отой романтичний період, який потрібно, щоб з'явилися дійсно міцні душевні стосунки, постіль стосунки не тримає... І ще - Ви шукаєте джерело щастя та насолоди в чоловікові - а це шлях дуже оманливий, який закінчується найчастіше розчаруваннями та травмами... Отже, потрібно вибудовувати правильний світогляд... Я б Вам радила індивідуальну роботу з психологом, тому що зруйнувати можна дуже швидко нормальні стосунки, а от збудувати нові - не так просто... Та і будувати станете, швидше за все, за тим же сценарієм, що і зараз... То чи є сенс? Тим паче, що хлопець у Вас надійний та серйозний, може такий більше і не трапитися... І працює і до мами відповідально ставиться... Отже і Вас не кине на призволяще... А щодо романтики? І це також можна виправити, якщо знати як...

Доброго дня! Судячи з того, що Ви пишете, у Вас всі симптоми психо-емоційного вигорання. Як довго Ви знаходитеся в закритих приміщеннях? Як часто виходите на прогулянки? Чи займаєтеся якимсь спортом, фітнесом, танцями - якимись рухливими видами спорту?

Доброго дня! Співчуваю Вам! Судячи з усього, Ваш чоловік не пройшов сепарацію від мами, і він цього просто не усвідомлю... Але якщо намагатися йому про це говорити, стане ще гірше! Так само, як стає гірше від Ваших претензій та пояснень... Задумайтесь, чи можна Вас змінити силоміць? Як Ви сприймете, якщо Ваш чоловік щось буде забороняти робити Вам, при чому у нав'язливій формі? Навряд чи! Такими діями, Ви можете лише зруйнувати повністю стосунки! Але ж у Вас гарна родина і я вважаю, що її потрібно обов'язково зберегти! Якщо проблема не вирішується одразу на рівні слів та якихось дій, її потрібно вирішувати по-іншому.... Вам потрібно навчитися деяких хитрощів, що не погіршать стосунків чоловіка з мамою, але покращать Ваші стосунки з ним! І ці знання лежать у площині знань про природу чоловіка та жінки та природу сімейних стосунків взагалі...

Ответ отредактирован автором 09-04-2021 14:29:30

Дякую за відвертість, це дуже важливо! Тоді ще одне складне питання без якого неможливо розібратися: а для чого Ви почали співжити разом з тим хлопцем, до якого не лежить душа? І друге питання: з чого складається сімейне життя?

Доброго дня! Як на мене, за невмінням плакати, стоїть блок, який закриває собою якусь дуже серьозну травму. І, якщо спиратися на Ваші слова, родом вона з дитинства. Тому що маленькій дитині буває дуже важко усвідомити та "переварити" якісь дії дорослих або якісь травмуючі ситуації. і тоді підсвідомість, щоб захистити від руйнації психіку, травму приховує отакими блоками... Коли подорослішавши, людина починає усвідомлювати що щось не так, починає шукати відповідь та допомогу- це означає, що внутрішньо вона вже готова до змін! Залишилося тільки зняти блоки та "витягнути" травму наверх. Бо вже доросла людина має сили травму здолати...

Доброго дня! Як на Вашу думку, кому більше потрібний штамп у паспорті: жінці, чи чоловіку і чому?

У Вас психо-емоційне виснаження... А депресивні стани бувають тоді, коли людина втрачає сенс свого життя... Чи були якісь події, що сильно вплинули на Вас?

Доброго дня! Я Вам щиро співчуваю, бо розумію на скільки це важливо для чоловіка... Можу сказати, що Ви все правильно робите: тренінги, розвиток, навчання... Але є маленька деталь, яка руйнує всі Ваші досягнення - це неправильна картина світу, неправильне ставлення до себе та роботодавців...Окрім того, Ви "зациклилися" на роботі, "залипли" на ній - це називається зачіпка за результат... І ще одне: ви психо-емоційно виснажені, а як відновлюватися просто не знаєте...

Доброго вечора! Як на мене, Вам властиве ідеалізувати людей, отже дивитися на них через "рожеві окуляри"... Які у Вас стосунки з батьками? Часто буває так, що не отримавши достатньо любові та тепла від рідних, дівчина починає це шукати в чоловіках... І плутає їх з батьками...

Доброго дня! Ви самі дали відповідь на своє запитання "После армии примерно три месяца мы не отходили друг от друга, были вместе 24/7. Возможно это и спровоцировало последующие проблемы в отношениях". Ви просто "злиплися" один з одним, витягнули один в одного всі сили, а як їх відновлювати просто не знаєте.. Не можна людину ідеалізувати та прив'язуватися на стільки, щоб почати її ненавидіти. Любити та насолоджуватися один одним - абсолютно різні справи. Ви повинні в першу чергу стати самодостатньою, навчитися цінувати себе, розкрити в собі жіночу природу. Так само, як і Ваш хлопець. І ще, як на мене, дуже важливий момент. на скільки я зрозуміла, Ви не в шлюбі, але у Вас є близькі стосунки. Секс для жінки - це вже сприйняття хлопця як свого чоловіка, а секс для чоловіків, то просто насолода та розвага без усіляких зобов'язань. Коли люди в шлюбі, тоді є заради чого і терпіти, і виховувати одне одного... Чи не є це основною проблемою, на яку Ви просто не звертаєте уваги, але підсвідомо Вас це дуже турбує?

Доброго дня! Згодна з колегами! А ще б порадила Вам більше бувати на свіжому повітрі: багато ходити на природі або помаленьку бігати... Головне, щоб Ви відключалися від поганих думок і навчилися насолодлжуватися природою та життям... Тим паче, що розпач та депресія аж ніяк не допоможе подолати хворобу, а якраз навпаки! А от заряд бодрості та оптимізму - дадуть Вашому організму потрібні ресурси... Не відтягуйте з цим, вдягайте кросівки і ідіть в парк! Ходити довго і швидко (1,5-2 години) раз, два на тиждень, бігати дуже повільно 25хвилин (кожного дня), 55 хв через два дні, 1,5 год раз на тиждень... І У Вас з'являться сили та пропаде депресія. Але робити це потрібно з гарним настроєм! насолоджуйтесь пташками, природою, небом... Удачі Вам та швидкого одужання!

Доброго дня! Я Вам дуже співчуваю, але колега права, коли говорить, що повинен бути дозвіл Ваших батьків, або одного з них на роботу з психологом. Я б Вам радила звернутися у соціальні служби міста чи району. Особливо, якщо є синці від побоїв. Як на мене, це потрібно зробити, щоб Вас пеерстали бити. І там же, при соціальних службах є незалежні безкоштовні психологи. Якщо Ви почнете співпрацювати зі службами, і підтврдиться факт насилля, для роботи з психологм вже не потрібний буде дозвіл батьків... Єдине, Ви повинні усвідомлювати, що якщо підтверджується факт фізичного насилля та аморальний спосіб життя, ваших батьків можуть позбавити батьківських прав...