Психологиня Алла Григорівна Веленко Київ метро Університет

Доброго дня! Ви пишете: "Мне не нравится в себе то, что я похожа на нерусскую, хотя родители украинцы"... Як на мене - плутаниця з самоідентифікацією, адже "русская" и "украинка" це різні національності, які дуже відрізняються... Можливо Ви з якоїсь причини соромитеся своїх батьків-українців? Чому для Вас так важливо бути саме "русской"? На скільки я зрозуміла, Ви живете в Росії? Як до представників нацменшинств ставляться у Вашому оточенні?

Ответ отредактирован автором 12-04-2021 15:21:45

Доброго дня! Підкажіть будь ласка, у Вас батьки живуть разом? Як мама спілкується з батьком? Хто в родині головний? Як мама доводить свою точку зору в розмові? І як склалися стосунки з батьком у Вас особисто?

Доброго дня Олено! Шість років для просто невизначених стосунків - це дуже багато. Адже жінка має властивість дуже сильно прив'язуватися. І те, що Ви називаєте Его, як по мені, є підсвідомим ставленням до хлопця як до свого чоловіка... У вас були близькі стосунки з ним?

З того, що Ви написали, виходить, що мама Ваша фактично ні про що не знає - тоді зрозуміла її реакція. Чому Ви не розкажете всього?

Дякую за Вашу щирість. І дуже добре, що Ви готові працювати з психологом - чим швидше розберетеся в собі, тим швидше налагодяться стосунки з дівчиною. Адже оце надміру критичне ставлення до себе автоматично транслюється і на стосунки з коханою. Теж саме можна сказати про "ідеальну" картину світу...

Доброго дня! Як на мене основа Ваших проблем заключена у Ваші фразі "Страшно, что если я брошу университет, то столкнуть с осуждением общества и родственников". Страх, невпевненість, бажання бути весь час "гарною дівчинкою", всім догодити - забирають величезну кількість енергії... Як до Вас ставилися батьки в дитинстві? Які у Вас з ними стосунки зараз?

Доброго дня Михайле! Я Вас правильно зрозуміла щодо сім'ї - це Ваші батьки? Чи може Ви вже одружені? Як на мене, уточнення дуже потрібне, щоб давати якісь поради... І я Вас дуже добре розумію, щодо "кома у горлі"... навчання потребує величезної кількості сил, яких у Вас, судячи з того, що Ви пишете, зараз немає... У Вас ознаки дуже сильного перевантеження розумовго та психо-емоційного виснаження. Але це не означає, що з часом, Вам захочеться знову вчитися... Мати власну родину, дружину, дітей... Вам, як на мене, потрібно навчитися себе відновлювати - знати як це правильно робити. А ще мати знання щодо особливостей чоловічої природи... Бо чоловіки і жінки зовсім по різному сприймають і навчання і працю... Вам потрібна індивідуальна робота з психологм, однозначно...

Абсолютно згодна з колегою, щоб мама зрозуміла на скільки Вам погано, їй про це потрібно говорити... мама бачить, що Ви травмуєте себе? Можливо, як варіант, звернутися до шкільного психолога, щоб вже через неї спробувати достукатися до мами...

Доброго дня! Вже те, що Ви самі досить точно описуєте свій стан, свідчить, що внутрішньо готові до змін. А це вже 50% перемоги. Так, діти підсвідомо переймають моделі поведінки батьків, на рівні рефлексів, які фіксуються і фактично керують людиною... І щоб їх поміняти, потрібний "перезапис" родових програм, а отже робота з "внутрішньою дівчинкою" - повернення до неї, розуміння її, "зустріч" з нею вже з позиції "я - доросла"... Те, що Ви пишете, що не ображаєтеся на своїх батьків і їх не засуджуєте - просто чудово! Але.. Якщо в дитинстві були образи ( а вони були), тільки зовнішніми діями прийняти своїх батьків повністю практично неможливо. А без цього і неможлива повна "сепарація"... І щодо прищів... За що Ви себе не любите? Що в собі не приймаєте? За що караєте та засуджуєте? Як на мене, причина такої поведінки також всеціло лежить у дитинстві... І я з Вами повністю згодна, потрібна терапія, яка допоможе "витягнути" всі блоки та стереотипи, які Вам заважають рухатися вперед та стати щасливою!

Ответ отредактирован автором 11-04-2021 16:56:30

Доброго дня! Це просто чудово, що Ви відчуваєте дискомфорт від куріння! Отже немає фізіологічної залежності від цигарки... Просто так відмовитися дійсно неможливо. Мало того, чим більше будете докладати примусових зусиль, тим швидше зірветеся знову... І до відчуття дискомфорту ще може додатися відчуття провини та нарікань на свою слабкість, неспроможність і т.д. Є дуже гарні ненасильницькі способи кинути палити... Говорю це з абсолютною впевненістю, бо сама кинула палити після майже 15 років куріння. І не курю вже років з 10. Мало того, абсолютно спокійно знаходжуся у компанії людей, що курять. Мене вони навіть не дратують, не кажучи про те, що не з'являється жодної думки закурити "закомпанію"...

Доброго дня Михайло! Співчуваю Вам, адже Ви самі страждаєте від своїх сумнівів та ревнощів навіть більше, ніж Ваша подруга... Як на мене, найбільша проблема в тому, що Ви в коханій людині бачите єдиний сенс свого життя. Ви "залипли" на ній, а отже хочете бачити її ідеальною... Тоді як в цьому світі немає ідеальних людей і кожний може помилитися або зробити помилку... А як Ви ставитеся до себе? Чи прощаєте Ви собі, коли помиляєтеся або, коли щось не вдається зробити? Як до Вас ставилися батьки, коли Ви помилялися або робили щось неправильно? Як на мене, причину потрібно шукати у Вашому дитинстві...

Ответ отредактирован автором 11-04-2021 16:39:07

Доброго дня Іро! Коли дитина дорослішає, їй дуже хочеться відокремитися від батьків, стати самостійною і тому те, що в дитинстві було нормою, починає дратувати... Дайте собі відповідь, що рухає Вашими батьками? Чому вони так прискіпливо за Вами спостерігають? Адже чужій людина навряд чи Ваше життя буде цікавим... То, може, краще зосередитися на пошуку чогось гарного в стосунках?

Доброго дня! Мені шкода, але швидше за все, Ваша мама вже має алкогольну залежність - і це є хворобою, яка сама по собі не пройде. Мама доросла людина і це її свідомий вибір. І це мамине життя... Дорослі люди, батьки, не завжди такі, які б нам хотілося. Вони так само можуть помилятися і робити неправильні вчинки, про які потім, в майбутньому, будуть дуже сильно жаліти... Ви ніяк не зможете вплинути ні на маму, ні на свого батька - що вже Бог дав. Ви можете тільки навчитися правильно жити з такими батьками (адже інших вже не буде). Коли мама п'яна, не підходьте до неї і з нею не спілкуйтеся, уникайте розмов, адже то говорить вже не вона, а алкоголь... А ще можете відсторонюватися, триматися трохи відчужено, не іти на близькість навіть тоді, коли вона не п'яна... Може така прохолода швидше підкаже, ніж слова обурення мамі, що вона щось робить неправильно... Попереду Ваше доросле життя, можливо Ваші батьки і потрібні саме для того, щоб показати Вам, як не потрібно себе поводити..

Доброго дня! Я Вас розумію, адже для жінки дуже важлива ніжність , ласка... І Ви озвучили своє питання і хочете в ньому розібратися... Але, як на мене, проблема на багато глибша... Ви пишете " Я уже нечего не вижу ценного"... Виправте мене, якщо я помиляюся... Отже, основною цінністю для Вас були і залишаються тілесні ніжні ласки, контакти? Це є те, на чому базується Ваш шлюб?

Які б препарати Ви не приймали, вони допомогти можуть лише, якщо Ви внутрішньо почнете мінятися, якщо розберетеся у причинах того, що сталося... До тих пір, поки Ви будете надіятися лише на ліки, зняття симптомів можливе, але не самої суті хвороби...