Психологиня Наталия Горская Київ Русанівка

Софіє, нажаль, так буває, що стосунки згасають.
Чи то від відстані, чи то від ваших зауважень, чи від того, що спочатку хлопець дуже старався сподобатись, а потім проявив і інші свої сторони, але зараз це навряд чи можна назвати стосунками.
Хлопець напряму каже, що йому краще самому, дозволяє собі розмовляти грубо, ігнорувати Вас.
Вся ця поведінка про те, що він не цінує стосунки з Вами.

Цілуватися з хлопцем, який не чистить зуби або не миється- жах жахливий.
А Ви чомусь відчуваєте провину, що казали про це.
Чоловік, який так ставиться до поцілунків та сексу , можливо, навіть не розуміє як це, поважати Іншу людину, або, навіть, поважати себе, адже людина навіть не поважає своє тіло, не даючи йому чистоти.

Я б запропонувала Вам дещо зі сторони спробувати подивитись на вашу історію.
Уявіть собі, що дивитесь фільм про
стосунки двох людей.
Як би Вам виглядало таке ставлення з боку хлопця до дівчини?
Щоб Ви порадили головній героїні цього фільму?

Якого ставлення з боку партнера, на вашу думку, Ви гідні?
Чи вірите Ви в те, що у вашому житті можливе насправді гарне ставлення до Вас з боку хлопця?
Чи не "підгризує" іноді думка, що треба триматись за те, що є, щоб не залишитись самотньою?

Вы могли сменить тему в любой момент))
Это ваша ответственность, не психолога.
Он/она следовал/а бы за Вами.

Что касается онлайн.
Главное, чтобы Вы чувствовали контакт с человеком.
Лично я больше люблю работу вживую, но не всегда есть такая возможность, к сожалению.

А ваше внутреннее ощущение о ребенке, (если можно) - для чего он Вам?

Коли створюється молода родина, всі інші родичі опиняються ЗА кордонами цієї родини.
Всі ваші і чоловіка родичі НЕ входять в вашу родину.
Це з точки зору теоретичних основ сімейної психології.
Якщо їх почати включати в свою родину, будуть порушені закони існування вашої родини.
Саме тому не варто вважати сестру чоловіка вашою сім'єю.

Щодо стосунків з нею- вважайте, що це стосунки з якоюсь подругою, яка стала себе ось таким чином поводити.
Вам явно некомфортно, що Вас не приймають .
Але так буває.
Є люди, яким Ви не будете подобатись, якою б ідеальною Ви не були.
Не варто витрачати свої сили на розрулення чужих тарганів в голові.
Головне- це ваші стосунки з вашим чоловіком.
Їх бережіть.

Лариса, Вы хотели увидеть, что мама и сестра на вашей стороне, защищают Вас, но этого не произошло, и это вызывает у Вас негативные чувства.

"Посмотреть с другой стороны "- это увидеть, что мама и сестра так вели себя НЕ потому, что "не на вашей стороне ", а по каким-то своим личным причинам (возможно, они вообще плохо умеют "говорить нет", особенно родственникам, например, хотят, чтобы "все со всеми дружили ").

На самом деле Вы себя защитили, и неплохо. Пьяный родственник ушел.
Он и его жизнь Вас вообще не касается.
К родителям можно приходить тогда, когда Вам удобно, НЕ обращая внимания ни на чьё мнение.
Вы приходите к отцу.
Все остальное не имеет значения.

Есть смысл порассуждать о том, что "толкает " Вас оправдываться ("я работаю") и обвинять кого-то, кто выбрал уехать. Тут может быть момент вашей неудовлетворенности жизнью, возможно вашей неувереной позиции в семье.

"психолог, к которой я ходила, но это было из серии: о чем вы хотите поговорить сегодня, меня хватило на несколько недель"-
возможно некие ожидания "как это должно быть " , плюс привычка-ожидание , что Другой указывает/управляет сыграли тут свою роль.
Хотя на самом деле фраза "о чем Вы хотите поговорить сегодня " как раз о выборе, который важно, чтобы был именно вашим.
Тут и ваша свобода выбора темы/направления, и некая ваша безопасность (чтобы специалист не коснулся того, о чем Вы не готовы говорить), и ваша доля ответственности - ведь это ваша совместная работа со специалистом, а не кто-то с Вами что-то делает.

Обратила внимание на момент, что Вы написали о периоде подготовки к зачатию ребёнка.
Тут очень важно, чтобы это было именно вашим желанием /решением, учитывая ваш предыдущий опыт поступать "как надо". Важно, чтобы за этим решением было именно ваше чёткое понимание "чтобы что", для чего Вы хотите ребёнка именно сейчас и в целом.
Учитывая ваше эмоциональное состояние, важно разобраться во всем ДО.

Марина, судя по тому, что Вы о себе написали, Вам удалось выйти на достаточно глубокий уровень понимания себя и корней своих проблем- это очень непросто, и Вы с этим справились.
Это говорит о большой внутренней силе, о ресурсе, который есть.
Просто возможно сейчас этот ресурс находится "в спящем режиме " вследствие того, что Вам важно определиться "куда грести ".
Держитесь.

Бажаю Вам затишку в своїй оселі.
Відчуваю так, що Ви точно знаєте, що хочете- і це дуже важливо.
Залишилось не боятись доносити своє бачення до важливих для Вас людей.
Щодо "кине"- а чи це дійсно тоді буде "ваша людина", яка не захоче зрозуміти ваших почуттів, бажання мати свій дім, хоч і тимчасовий, свій острівець затишку?
Чи варто ламати себе заради того, щоб людина, якій взагалі нецікаві ваші почуття, була поруч?

Етерні, відповіді, які Ви хочете почути тут -знаходяться всередині Вас, просто треба їх почути та повірити собі.

Інакше буде як з психологом, з яким Ви працювали- "Вам сказали, що це нормально ", і Ви повірили.

А як хтось "більш досвідчений " скаже, що це ненормально?
Кому будете вірити?
А оті бабці біля церкви, які всіх, хто не вдягає довжелезні сукні та не носить хустки вважають великими грішницями, - як будете почувати, якщо хтось звідти, або батюшка якийсь скаже, що посміхатися чоловікам, то вже гріх?

Важливо віднайти саме Свої опори.
Тоді не треба буде запитувати фахівців, прислухатись до коханих- адже кожна людина має свою думку, і хто сказав, що вона вірна для Вас?
А от відшукати свої опори вже можна разом зі спеціалістом, наприклад з тим, з ким вже працювали.
Або з іншим, якщо з тим немає можливості.
Але тут важливо НЕ "навчитись" у фахівця і діяти за його баченням життя, а саме віднайти те, що відгукується Вам всередині.

Прислухайтесь до себе.
Чи комфортно Вам чути такі жарти?
Можливо якісь з них відчуваються Вами як "норм", а від якихось хочеться віддалитись?

Щодо прискіпуватись до себе- це однозначно непотрібно.
Слухати себе- так.
Сварити і критикувати- ні.

Важливо не просто поїхати "кудись", а відповідально підготуватись до переїзду.
Поїхати можна, коли чоловік на службі , а його сестра на роботі/в гостях/ в магазині/... .

Куди Ви можете поїхати з дитиною?
Чи може хтось матеріально допомогти?
Чи можете Ви заробляти самостійно?

Важливо відокремити себе хоча б територіально, наприклад, чи є у вас з чоловіком окрема кімната?
Ця кімната може бути місцем, де все точно буде "по- вашому ".
Такою собі вашою фортецею.
Ще можна якомога частіше знаходитись поза межами цього будинку- проводити час на роботі, спільні з чоловіком прогулянки тощо.

Нагадувати собі, що таке спільне проживання тільки тимчасова міра, можливо, певним чином "плата за безпеку "(якщо ваше спільне проживання пов'язане з війною), або ж "плата за можливість менше витрачати", якщо причина спільного проживання матеріальна.

Щодо проблем родичів- всі люди мають ті чи інші проблеми, це нормально.
Адже ні Ви, ні чоловік, НЕ маєте вирішувати проблеми інших людей, навіть родичів, бо у вас існують свої, які крім вас двох ніхто не розрулить.

Відповідальність кожної людини - саме її життя.
До зони вашої відповідальності належать тільки ваші проблеми.
Важливо відчувати ці кордони.

Можна спробувати слухати про проблеми родичів, ніби це по радіо розповідають якусь історію.
Можна підтримати словами, не більше.
І піти в СВОЮ кімнату, зі СВОЇМИ законами і правилами, щоб продовжити жити саме СВОЇМ життям.

Марина, можно для начала начать что-то и лёжа в кровати, например фильм, который нравится и вызывает чувства, которые хочется ощущать.
Или книга, которую действительно хочется читать.
То, что нравится, можно найти где угодно - еда, музыка (звуки), душ (ванна) с ароматным гелем, запах духов, ощущение ветра (можно найти на балконе), созерцание красивого заката/восхода солнца , просмотр фотографий , общение с человеком, с которым интересно говорить и т.п.

Вы пишете, что делали то, что говорили взрослые- а что-то из этого нравилось Вам?
Приносило удовольствие?

Ещё важно было бы понять, что изменилось в вашей жизни, после чего Вы перестали видеть радость в своей жизни?

Важно не то, какому мнению доверяет парень, а то, что чувствуете Вы в этих отношениях.
Парень не проявляет уважения к вашим просьбам, а его "ухмылка" говорит о провокативном поведении, по сути- издевке.
Вы начинаете свыкаться с тем, что парень Вас не хочет слышать.
При этом готовы с ним остаться только потому, что он хоть в чем-то идёт навстречу.
Как-то не особо счастьем отдаёт.
Что для Вас в целом важно в отношениях?

Человек может неосознанно искать травматичный опыт как потому, что это понятно и знакомо , так и для того, чтобы это "исправить"- например женщина может неосознанно искать того, кто её обижает, что "в конце концов ответить" и сломать сценарий.

Подросткам действительно часто родители кажутся "не такими ", это нормально.
Чтобы отвлечься от оценивания мамы есть смысл переключиться на себя и свою жизнь.
Например, начать делать то, что действительно интересно и увлекает.

При этом есть смысл все же разобраться в том, что именно раздражает в маме, чтобы не тащить это по жизни "мёртвым грузом ".
Что-то из того, что раздражает "нужно " для того, чтобы пойти Своим путем, не повторяя маму.
Что-то может оказаться вообще вашим, а не маминым качеством.
Вы можете обратиться к психологу сами, или организовать несколько встреч совместно с мамой, чтобы услышать её мнение, так сказать "обратную связь ".

А что больше всего вызывает раздражение?
Говорили ли Вы с мамой на эту тему?
Бывало ли так, что то, что раздражало, потом переставало раздражать, т.к. находилось понятное Вам объяснение?
Раздражает ли маму что-то в вашем поведении?

По большому счету , мама- это просто отдельный взрослый человек , со своими достоинствами и недостатками, ошибками и достижениями, который строит свой жизненный Путь так, как умеет, как получается.
Выходит ли у Вас взглянуть на маму под этим углом ?
Без критики и сравнений, просто как на Человека, который пытается тем или иным способом справиться с этой жизнью?

Марино, Вам важливо для себе відчути різницю між стосунками, "рятуванням/лікуванням" і підлаштовуванням під хлопця, щоб він не віддалився.

Поки що всі ваші питання належать більше до напрямку "як так себе поводити, щоб коханому було краще, щоб він хотів бути зі мною ".
І це НЕ про стосунки.
Бо там немає Вас.
Там є хтось, хто готовий бути "ким треба ", щоб іншому було добре.

Але ж Ви є.
Є ваші бажання, вподобання, є те, що Вам не подобається.
Хто все це враховує?
Хлопець явно навіть не цікавиться цим.
В його "не спав ніч" більше переживань про себе,( як же так, що він не зміг вчинити "правильно "), ніж про Вас.
А Ви цікавитесь собою настільки ж, наскільки хлопцем?

В житті людини існують певні кризові періоди, коли "старе" розуміння /бачення життя вже не "діє" - можуть здаватись неважливими справи/ідеї/ люди, які раніше давали відчуття опори, сенсу, важливості.

Це дійсно важко.
Адже здається, що все перевертається з ніг на голову, а опори немає.

Щоб трохи полегшити свій стан,
важливо нагадувати собі, що це лише такий період, який безумовно закінчиться.

Але є важливий момент.
Варто все ж зануритися в себе та розібратися з тим, що змінюється.
Адже "нове" сприйняття свого життя не може бути побудоване на "уламках старого", треба ті "уламки" розібрати, "розчистити завали".
Це можна зробити разом з фахівцем "вживу" , або онлайн.
Щоб далі Ви вже могли вибудовувати нове бачення свого життя, спираючись на нові опори.

Натепер можна припустити, що найбільшого болю завдають Вам стосунки з чоловіком, які , або змінились через те, що він воює, або просто те, що було прихованим тепер вийшло на поверхню.

Чи відчували Ви раніше підтримку чоловіка?
Чи комфортно Вам було раніше в ваших стосунках з чоловіком?
Що саме так сильно ранить Вас, що болить серце?

Щодо близьких- чи є серед них хоч одна людина, яка Вас розуміє та щиро намагається допомогти?
Це може викликати різні почуття, навіть роздратування, але важливо бачити суть- справжнє бажання полегшити ваш стан.

Вам зараз важко.
Тримайтеся.
Зміни, справжні внутрішні, нажаль, завжди тривають болюче.