Психологиня Наталия Горская Київ Русанівка

Як я могла ще вчинити?- Просто відмовитись.
Якби мати справді припинила давати кошти , (в чому я сумніваюсь, оскільки такі мами дуууже сильно переживають, щоб їх дитина виглядала пристойно ), то взяти академвідпустку,
піти працювати і отримати матеріальну свободу , а потім вже закінчити коледж.

Виходить, якби мама сказала вбити когось, то також не було б виходу, бо вона б гроші перестала давати?

Ви НЕ берете на себе відповідальність за свій вчинок і зараз, тож всередині Вас нічого не змінилось.
Чи дружили Ви б з людиною, яка може підвести Вас кожної миті, бо хтось їй запропонує більш вигідний варіант?

Щодо мови.
Ви намагаєтесь НЕ бути собою, щоб з Вами дружили. Навіть переходите на мову, на яку не дуже хочете, бо звикли до іншої.
Це нецікаво для дружби.
Там немає Вас.
Виглядає так, що Ви звикли підлаштовуватись, а не проявляти саме Себе.
Можливо, це звичка через маму, яка дуже тиснула .
Але це є сенс змінити.
Ви - особистість зі своїми цікавими сторонами.
Варто навчитись будувати стосунки з цієї позиції.
А не з позиції провини, яка до того ж і не є справжньою, оскільки Ви не усвідомлюєте наскільки підло вчинили , спираючись на "та їй же нічого не було ".

Татьяна, знаете, люди своими поступками демонстрируют свой внутренний мир.
Понимаю, что ваша боль , возможно, мешает сейчас увидеть то, что ваш муж оказался просто не таким человеком, которым Вы хотели его видеть.
Вы выбрали его на роль Парнера и Отца.
А он ещё НЕ дорос до этого.
Как второгодник, продолжающий списывать у одноклассников, он , в свои 53 года( ! ) ВЫБИРАЕТ спать с проститутками и врать человеку, который носит его ребёнка.
Лично у меня такой "мужчина " вызывает скорее жалость (после брезгливости).
Он НЕ понял в своей жизни ничего о Важном.
Да и вряд-ли поймёт, судя по поступкам.
Он выбирает в жизни пустые фантики.
В жизни, которая дала ему шанс быть Мужем и Отцом.
Возможно, Вы его переоценили изначально.

Понимаю, что больно.
Больно, что ошиблись и доверились человеку, не достойному вашего доверия.
Но он лишь заглянул в вашу жизнь, хозяйкой которой являетесь безусловно, Вы.
Да ещё и подарок удивительный оставил- замечательную дочечку.
Просто этот человек НЕ ваших ценностей.
Нет смысла ломать Себя и свои ценности ради него.

Боятися людину, з якою стосунки- навряд чи за такими стосунками є сенс сумувати.
Хлопець явно був таким, від якого краще було б піти самій.

Тривога звісно може бути, адже кожна конфліктна ситуація нас хвилює.
Але згідно з теорією, ми емоціями реагуємо НЕ на саму ситуацію, а на НАШУ ОЦІНКУ цієї ситуації.
От Ви , наприклад, думаєте, що це дуже жахливо бути без стосунків.
Звідкись такі думки заповзли у вашу голову та заважають всебічно оцінити ситуацію.
Звісно, такі думки можуть викликати тривогу.

А от якщо Ви усвідомите, що позбулись людини, яка по суті є тираном, то можна буде відчути величезне полегшення та неймовірну свободу.
Спробуйте подивитись ширше/глибше.

Ті стосунки, що були НЕ робили Вас щасливою.
А хіба не для щастя потрібні стосунки?
То хіба не супервезіння, що від Вас нарешті відчепився хлопець, який Вам погіршував життя?

А загалом Вам є сенс поміркувати на тему "а для чого особисто мені потрібні стосунки ".
І щоб в цих міркуваннях були саме ваші бажання, а не "всі так роблять", щоб не бути "гіршою за всіх" тощо.

Вам нужна консультация психиатра по теме вашего состояния.
Повышенная тревожность налицо, но вот ощущение прослушки лучше чтобы диагностировал психиатр.
Это может быть частный психиатр, и ваши данные никуда не попадут.
При этом Вам важно понимать, что получение прав, когда на чаше весов ваше Здоровье- это второстепенно.
Возможно Вам просто пропишут успокоительные и этим все обойдётся.
А возможно это начало чего-то более серьезного, и нужно вовремя начать лечение.

Что касается дня рождения- люди могут забыть, так бывает, ничего особенного в этом нет.
И в том, что звонили именно Вам тоже.
Ведь они могли просто так захотеть позвонить именно Вам, это нормально.
Может забыли, когда день рождения сестры, а у родителей спросить неудобно было, вот решили спросить у Вас, например.

Настя, схоже Ви дійсно не розумієте свого вчинку.
Ви написали заяву(я так розумію в поліцію) на людину БЕЗ причин, і , я так розумію, звинуватили її в крадіжці.

Ви можете уявити собі тепле спілкування з людиною, яка б з Вами таке зробила?

З подругами на роботі тепле спілкування, бо вони її не зраджувати.
Все достатньо просто.

Вам важливо навчитись будувати стосунки з іншими людьми.
Для цього важливо навчитись бачити реальність такою, як вона є, не шукаючи виправдань, не звинувачуючи нікого в тому, що зробили саме Ви (наприклад маму- НЕ вона написала ту заяву, а саме Ви обрали це зробити).
Коли Ви вийдете з позиції жертви і побачите кордони інших людей, зрозумієте, що ніхто Вам нічого не винен (допомогти налагодити стосунки взагалі неможливо, адже це Ви вибудовуєте ці стосунки, люди мають відчувати саме Вас), то зможете подивитись на життя більш реально.
Тоді і надмірних очікувань можна буде уникнути, а з ними і розчарувань.

Софіє, в вашому віці нормально вчитись формувати стосунки.
Дуже важливо, що Ви усвідомлюєте про себе так багато глибоких моментів.
Залишилось не просто констатувати факти, а робити висновки та змінюватись.
Вам дуже важливо було б знайти внутрішні опори, щоб страх бути одною не заважав приймати рішення.
Відділитись від батьків важливо саме Вам. "Рука", що витягує, звісно може допомогти на перший час, але може стати новим бар'єром, що віддаляється Вас від Себе.
Вам важливо також розібратися з кордонами, щоб не намагатись рулити на чужій території , але бути уважніше до своєї. Та й проблеми свої щоб не перевалювати на інших/хлопця, (адже Ви пишете, що це має місце у стосунках), а навчитись шляхам їх вирішення.
Це можна зробити в співпраці з психологом вживу у вашому місті, або онлайн.

При цьому важливо розуміти, що будь які ваші внутрішні зміни можуть ніяк не вплинути на теперішні ваші стосунки , адже хлопець- то окрема особистість, яка "пливе своєю течією" і може не захотіти для себе ніяких змін.
Зміни потрібні саме Вам, заради того, щоб Ви змогли в майбутньому формувати гармонічні стосунки з людьми, які того варті.
Те, що навколо Вас багато токсичних людей може бути обумовлене неусвідомленим внутрішнім поштовхом "таки завершити цей сценарій" для себе, дати відсіч, "перемогти ".
Так психіка може "підбирати" оточення,
ніби "дає шанс на перемогу ".
Але "боротися з вітряками"(як Дон Кіхот) не варто, токсичність-це задача для змін тих людей, нехай вони самі з нею розбираються.

Вам не треба "доняньчувати" хлопця, але важливо "доростити" Себе.

Держитесь)

Ігнорування тут виступає захисною реакцією, щоб не було боляче.
А боляче від того, що Вам не вистачає теплоти та близькості, і Ви не бачите можливості їх отримати.
Але те, що Ви не бачите цієї можливості, НЕ означає, що її немає.

Втрата подруги дитинства може сильно вплинути і на емоційний стан, і на стосунки з іншими.
Багато залежить від того, що трапилось, чи то стосунки розірвались, чи подруга втратила життя.
Різні сторони ситуації можуть викликати різні проблеми.

Чи є у вашому житті людина, якій Ви готові відверто розповісти про свої почуття?
Чи намагались Ви з кимось поговорити про свій стан?

Не раньше, чем Вы будете готовы)
Слушайте Себя.
Но старайтесь учитывать все стороны ситуации.
Я могу думать все, что угодно, важно, что будете чувствовать Вы.

Не соглашусь.
Нет у неё сил никого выгонять.
Ходит и ходит, может так хоть кто-то ещё становится между мамой и болеющим отцом, хоть на время отвлекает отца.
Думаю, что она ещё и из поколения, когда "надо со всеми жить дружно ".

Раз отдушина- то важно забыть про дядю алкаша, его и так уже жизнь наказала, и быть выше его существования даже, не то, что присутствия.
Но Вам явно не хватает поддержки, принятия, возможно не только от мамы.
Важно стараться замечать и прям "ловить" поддержку везде, где это возможно, чтобы наполнить себя изнутри.

А отношения с мамой Вас сильно напрягают?
Это для Вас больше "груз обязательств" или отдушина?

Ольга, в отношениях участвуют 2 взрослых осознанных человека.
Это в идеале.
Мужчина ведёт себя не вполне взросло, хотя, возможно осознанно.
Взрослый человек готов открыто говорить о проблемах.
Он похоже не готов.
С этим никто кроме него ничего сделать не может.
Но его поведение явно говорит о том, что он "не с Вами".
Он на своей волне, в своих интересах.
Но не с Вами.
Ваши интересы его не очень волнуют.

Можно было бы предположить, что он боится вашей беременности (если когда то ,например, Вы неосторожно бросили фразу о совместных детях), или что он не уверен в себе, как мужчина (если услышал замечание в свой адрес, возможно д а же не от Вас), или дело в заболевании, о котором он не готов говорить вслух, или что-то ещё.
Но все эти предположения ставят его в позицию "бедный мальчик, мы должны ему помочь", а это вряд-ли такие отношения которые Вам нужны.
Можно предположить, что секс с Вами ему не нравится, и он не хочет обременять себя ненужными стараниями.
Причин может быть много.
Важно то, что он поведением демонстрирует отказ.

Вы тут можете либо согласиться с этим, либо сказать, что отношения без секса Вас не интересуют.
Возможно, когда он поймёт, что может Вас потерять, то сможет хотя-бы обсудить причины своего поведения.

Ольга, Вам хорошо было бы порассуждать на тему "что я хочу от отношений с мужчиной ".
Вы сейчас хотите наладить отношения, где ваши интересы не учитывают, где человек с Вами морозится и не хочет говорить откровенно.
Это точно такие отношения, которые Вы хотите иметь в жизни?

Киото, интерес к противоположному полу, флирту, поцелуям, телу- это нормально в твоём возрасте.
Родственник он очень условный, я например даже не знаю что значит четвероюродный.
Самое главное, важно не делать того, к чему не готова и чего не хочешь сама.
Плюс помнить о том, что здоровье твоего тела -это ТОЛЬКО твоя ответственность. Тебе твоё тело помогает, и ты заботься о нем хорошо , чтобы оно не испытывало ненужных болезней.

Что касается "кто-то узнает ".
Важно настроить себя на волну "и что?"- ты имеешь право в жизни целоваться с кем хочешь, кому какое дело?
Важно, чтобы ты берегла СВОЙ внутренний мир от чужих вторжений.
Можно потренироваться перед зеркалом отвечать на предполагаемые реплики- и тут важно отработать и мимику, и позу и голос , все должно говорить о том, что ты уверена в себе и ничего такого в этом не видишь.

Ты молодец, отказалась от того, что считала для себя не ок.
Держись этой линии.

Лариса, чувствуется, что Вам самой тяжело, не хватает ресурса вывозить все сложности, которые выпали на этот период.
Вы нуждаетесь в поддержке.
Ситуация с дядей выглядит достаточно понятно со стороны.
Но не для Вас.
Вас она "включает".

Если представить себе, что какой нибудь бомж/алкоголик с улицы начал бы Вас в чем-то обвинять , возможно Вы сможете увидеть все в другом свете.
Вы абсолютно ничего не должны дяде.
Его обвинения, его точка зрения, его поступки- все это Вас вообще может не касаться.
При условии, что Вы внутренне сильны.
Но это не так.

Маме не хватает сил этого дядю поставить на место и сказать, чтобы в пьяном виде не являлся.
Ждать от неё защиты- бессмысленно, она не в состоянии её дать.

Вам важно восстановить свой внутренний ресурс, почувствовать почву под ногами , чтобы Вас волновало лишь то, что касается непосредственно вашей жизни и решения именно ваших сложностей.
Чтобы слова какого-то алкоголика, хоть и родственника, не пробирались внутрь Вас и не нарушали равновесие.

Что касается мамы - возможно когда Вы сможете увидеть её другой, не такой, на которую можно опереться, а такой, которой уже самой нужна поддержка, то ваша обида за то, что она не вступилась за Вас, станет слабее.
Ну, если её не культивировать, понятно.
Хотя возможно есть внутренняя потребность выплеснуть накопившийся негатив, и тогда можно попробовать "докрутить" внутри себя эти ощущения до того градуса, который поможет хоть немного поплакать, или покричать от злости, просто чтобы стало легче внутри.

Ещё раз -действия мамы тут НЕ объясняются тем, что "они выбрали дядю". Они выбрали путь наименьшего сопротивления, режим экономии сил, увидев, что Вы в состоянии сами за себя постоять.

Це дуже важливо знайти саме Свою Власну Відповідь на питання "для чого я живу"?
Дуже багато людей діють автоматично, ніби за певною програмою, "треба спочатку..., потім...".
А чи їм то треба- самі не знають.

Ви ж вже відчули потребу розібратись.
Це дуже важливо.

При цьому Відповідь може з часом змінюватись, цього не варто лякатись.
Адже людина здобуває якийсь новий досвід, який її змінює, отже і бачення життя може змінитись.

Наприклад, раніше Ви хотіли володіти таким мотоциклом, який купили.
Щось важливе для Вас було в цьому.
Можливо, відчуття свободи пересування, можливо, відчуття "з зміг цього досягти", а можливо, тут були і такі бажання , як наприклад "виглядати круто", або "доказати" щось комусь.
Тепер, маючи такий мотоцикл, Ви вже інакше бачите ситуацію, що, зрозуміло, викликає інші почуття.

Вам важливо було б з кимось у взаємодії спробувати розкласти по поличках ваші почуття, бажання, думки. Щоб відокремити саме ваші від нав:язаних суспільством (батьками, дпузями). Це можна зробити разом з психологом онлайн, або в живих зустрічах.

Ваш вік - це вік виборів своїх цілей, пріоритетів, бачення світу.
Шукайте, слухайте Себе, що "гріє" , що приємно, аналізуйте що за цим стоїть- так можна відчути саме Своє.