Психологиня Наталия Горская Київ Русанівка

Регіна, адже це Ви від нього хотіли піти, і він вмовив Вас знов зійтися.

Як думаєте, що б Ви могли йому сказати, щоб він повірив, що Ви дійсно хочете з ним бути?

Він мав ту переписку, Ви надумали взагалі бути окремо від нього.
Життя може мати різні повороти.
Можливо хлопцю тоді чогось не вистачало, як Вам потім, коли Ви знайшли в ньому те, що Вас не влаштовує.

Майбутнє, нажаль, також не має ніяких гарантій.
Ні в кого.
Ні в тих, в кого не було "переписок ", Ні в тих, в кого вони були.

Все буде залежати від вас обох.
Як ви разом зможете вберегти те, що маєте.
Як будете будувати стосунки , коли вас буде вже троє.
Від того, як зараз цінуєте людину поруч.

Знаєте, мене дуже вразили слова, які я почула з одного інтерв'ю про голодомор. Там старенька бабуся розповідала про голод, а потім розповіла, що одного разу батько поставив на стіл велику хлібину і сказав:"ми з вами пережили важкі часи, діти, але вони закінчилися і ми будемо жити далі добре".
Воно ніби так просто звучить, але, як на мене, в тих словах така батьківська мудрість, сказати дітям, що важке вже позаду і дати дозвіл на щастя, незважаючи на те, що було.
Чи знав він напевно, що жахи не повторяться?
Навряд чи.
Але він дав дітям надію на те, що далі все буде краще, ніж було.

Ваші майбутні стосунки будуть залежати НЕ від того, що було в минулому.
А тільки від того, як ви двоє будете вчиняти.
Якщо буде щось таке, що буде хвилювати- важливо буде розбиратись в тому.
Але не в минулому.

В першу чергу важливо розібратися з юридичною стороною ситуації, а також вибудувати матеріальні умови для того, щоб можна було б жити з донькою.
Для цього варто зібрати всі свої сили та спрямувати їх на вирішення складних питань.
Емоції зараз дуже важкі, можна спробувати дещо дистанціюватися від них, тимчасово, щоб були сили подолати проблему (як Скарлет з "Віднесених вітром" -"я подумаю про це завтра ").
Погоджусь з колегою щодо консультації психіатра, адже призначені медикаменти можуть допомогти знизити рівень внутрішньої напруги.
Вашій доньці потрібна сильна мама, тримайтесь.

Дина, желание изолироваться от окружающих, в целом, абсолютно нормально, ведь мы можем уставать от взаимодействия с другими людьми.

Но раз Вы не можете получить удовольствие от такой изоляции, то есть смысл всё же разобраться в причинах вашего желания.

Возможно Вас что-то раздражает в людях, от которых хочется изолироваться, и просто изоляция не меняет положения вещей, поэтому и не "срабатывает".

Возможно внутри "грызет" что-то типа "я так не имею права поступать, это эгоизм " или что-то в этом роде.

Иногда бывает и так, что за желанием изолироваться очень глубоко внутри стоит потребность чувствовать себя нужной, важной для этих людей. И тогда изоляция выступает как некая провокация, мол "ну, как вам там без меня?сейчас узнаем, что я для вас всех значу ".

Важно разобраться какая ваша внутренняя потребность имеет на данный момент такое проявление, как желание изолироваться.

Возможно эту потребность можно закрыть иным способом.

А возможно, нужно просто разрешить себе получить удовольствие от того, чтобы побыть одной.
Попробуйте всё же прислушаться к себе и найти ответы на вопросы :
От кого хотите изолироваться больше всего?
Что не так во взаимодействии с этими людьми?
Как надолго?
Как бы хотелось, чтобы происходил выход из этой изоляции?

Ляля, з ваших доповнень виглядає так, що хлопець готовий розмовляти про що завгодно.
Тоді виходить, це Ви не підтримуєте розмову?

Щодо вашої зацікавленості цим хлопцем- не обов'язково напряму в чомусь зізнаватись.
Адже існує флірт, гра поглядів, інтонації, посмішки, якими можна натякнути на цікавість.

Ева, можно предположить, что у вашей мамы совершенно другая картина ваших с ней отношений. И в этой картине есть близость и доверие.
Поэтому она так сильно переживает.

Если будете готовы, то можете поделиться с ней вашим виденьем ситуации. Спокойно. По-взрослому.
Как написали сюда . И , по сути, как живёте.
Ведь Вы умеете это.
И объяснять , и поступать по своему усмотрению.

И хочу сказать, что с такими "входящими данными", как критика и обесценивание мамы, Вы очень неплохо справляетесь.

Остаётся научиться не бояться "делать вслух " все то, что Вы делаете тихо.

Это хороший тренинг и для любых других ваших взаимодействий с людьми, в которых тоже может оказаться страшно говорить свое мнение из-за критики.
Ведь как правило, весь страх критики/конфликтов в отношениях с другими людьми, по итогу все равно упирается в отношения с родителями, в страх "оказаться недостаточно хорошим", и в конце концов в страх быть брошенным из-за своего несовершенства.

У Вас внутри уже есть то, на что так важно уметь опираться- свое собственное виденье ситуации, и с подругами, и с парнем.
Вы уже умеете опираться именно на Свои чувства и желания.
И это очень важно.
В общении с мамой старайтесь прям телом почувствовать эту свою опору, крепость и уверенность в ногах и теле, внутреннее ощущение Важности Своей Жизни и Своих Чувств и Решений.

Возможно эта девушка действительно Вас не ценит, раз не слушает то, о чем Вы её просите.
Ситуация с пощечинами- как некое прощупыаание "а на это что скажешь "- а Вы "говорите", но для неё невнятно, и она продолжает.
Можно остановить руку, можно выйти из комнаты/квартиры.
Но важнее понять для себя-для чего мне это всё?
Почему я позволяю с собой так поступать?
Почему терплю?

Вы абсолютно правы в своём нежелании извиняться, потому, что действительно не за что.
Психологическая зависимость от мамы (не сепарированность) проявляется в том, что Вы зависите от её оценки.
Вы можете жить отдельно, быть 100 раз независимой материально, но "прислушиваться" к мнению/настроению мамы.
Вот именно от этого важно "избавиться ".
Выйти на то, чтобы понимать, что мама будет недовольна, но не обращать на это внимание при выборе поступков/слов.

У мамы свою жизнь, свои проблемы.
Ваша жизнь-это ваша территория и ваша ответственность.
Конечно же, Вы не должны были маме ничего говорить и знакомить с парнем, если Вы этого не хотели.
И, можно предположить, что не хотели Вы именно потому, что мама ведёт себя определённым образом, таким, который не способствует вашей откровенности (возможно критикует, даёт советы, "лучше знает как надо" и т.п.).

Можно с мамой поговорить о том, что Вы тут написали, что не хотите посвящать её в то, что не хотите, и что считаете, что это только ваше личное дело. Возможно, объяснить маме, что в норме дети отделяют от родителей и принимают решения сами.
Так бывает, что родители действительно не задумываются о том, что отношения с повзрослевшими детьми нуждаются в видоизменении.
Можно договориться с мамой о совместной встрече с психологом, чтобы разговор не ушёл от основной темы в обиды и обвинения.

Можна спробувати знайти тему з робочих моментів (якщо я вірно зрозуміла, то робота з дітьми, а там завжди є про що порадитись чи дізнатись думку колеги).
Можна спробувати поговорити про фільми/серіали/книжки- або про ті, що обоє дивились, або "що можна порадити".
Можливо Вам тільки здається, що хлопець з таких, що любить спілкуватись, адже він обирає мовчати в дорозі- все ж таки його вчинки демонструють його бажання краще, ніж ваші припущення.
Можна спробувати уявити, що Ви спілкуєтесь з кимось іншим, хто Вам не подобається. Якщо вийде.

Вам краще дізнатись юридичні аспекти саме Німеччини.
Але, особисто я думаю, що до 18 років навряд чи можливо відділитись без згадування проблем з мамою.
Хоча, можливо це може бути навчання в іншому населеному пункті.
Знаю, що в Україні до 18 років дітей батьків притягають до відповідальності в разі поганого ставлення до дітей, для цього існує система служб у справах дітей.

Можливо, в вашому навчальному закладі підкажуть, як працює система в Німеччини. Можна сказати, що це "для друга.

Якщо не вийде відокремитись територіально, важливо зробити все можливе, щоб якомога менше перетинатися з мамою, наприклад, за рахунок графіку роботи і навчання.

Якщо чоловік ніяк не йде назустріч, то що він пропонує?
Гормони дійсно можуть спонукати до швидких емоційних реакцій, плюс війна, та чоловік воює- багато тривожних моментів, з якими важко впоратись.
Чоловік також знаходиться в умовах, де критерії важливості того чи іншого моменту можуть кардинально змінюватись, адже на війні набагато сильніші загрози, ніж в мирному, хоч і під час війни, житті.
Тож, вам обом набагато складніше, ніж це було до війни і вагітності.

Що є головними темами конфліктів?
Як раніше вирішували такі питання?
Як давно в шлюбі?

Вам дуже важливо НЕ докручувати себе в конфліктах, збільшуючи те, що можна забути, чи пояснити іншим чином. Адже від Вас залежить не тільки ваш стан, а і стан дитини.

Sabina, тут багато чого залежить і від рівня стосунків, і від ситуації.

Наприклад, ситуація з плітками дійсно зачіпає саме Вас, і мати стосунки з людиною, яка настільки Вас не поважає неприємно та ненадійно.

Щодо відповіді на смс- це може бути "не про Вас", а про ту людину, наприклад, вона всім так відповідає, або в неї були певні важкі часи.

Має значення також рівень близькості, наприклад є знайомі, з якими спілкування може відбуватись раз на декілька місяців, а є друзі, з якими спілкування відбувається кожного дня.
Якщо не відповідає далека знайома, то це може вкладатись в певні умовні рамки ваших стосунків.

Звісно, головне, на що варто спиратись- це ваші відчуття.

При цьому, якщо людина не відповідає якимось вашим критеріям, не обов'язково рвати з нею стосунки.
Її можна "перевести" в "категорію" більш далеких знайомих, або в "спілкування тільки по роботі/здоров'ю, навчанню,...", тобто на конкретну тему. І вибудовувати спілкування в зручному для Вас режимі.
Наприклад, подруга, що не відповідає на смс, може виявитись гарним фахівцем в якійсь сфері, наприклад по здоровому харчуванню чи манікюрній справі, і їй можна телефонувати та питати поради в області її компетенцій.

Щодо вашого "пробачаю"- іноді насправді "пробачати" і немає чого.
Бо люди не мають відповідати нашим очікуванням. Тому пробачення тут може занадто сильний термін, який більше підійшов би до якихось більш вагомих вчинків (зрада, використання, тощо).
Просто важливо для себе усвідомити "ага, зрозуміло, ця людина вчиняє з іншими/зі мною так", і не очікувати від неї більшого, не спиратись на неї там, де точно знаєте, що вона "не підходить".
А ще в мене виникло припущення, що Вам не дуже вистачає близьких людей поруч, адже Ви навіть "вимушені" пробачати когось, чиї вчинки неприємні, щоб поруч з Вами хтось був. Хоча, можливо, я помиляюсь.

Ваш вопрос скорее к финансовым консультантам.
Из "психологического" тут можно только заметить вашу готовность тратить больше, чем зарабатываете, брать кредиты.
Это часто приводит к убыткам, к сожалению.

Настя, в первую очередь важно оставаться верной своим ценностям.
Если для Вас важен друг, то Вы от него не окажетесь по прихоти парня.
Если Вы идёте в магазин, то не обязаны отчитываться.

Вы соблюдайте верность потому, что внутри Вас есть понимание, что Вы готовы это делать.
И Вам НЕ нужно соблюдать "правила парня "= попытки контроля, чтобы быть уверенной в своих ценностях.

Что касается фото бывших - парень их хранит, и это рассказывает о нем намного больше, чем его слова о себе.
Он считает нормальным и желаемым для себя хранить интимные фото бывших подруг.
Точка.
Заставите Вы его их удалить -это будет то, что он не хочет делать.
А Хочет он именно хранить.

А вот хотите ли Вы иметь отношения с человеком, который хранит интимные фото каких-то других девушек- это уже ваш выбор.
Как то это все больше не про ревность (вашу или его), а про отсутствие реальной ценности Вас для него.

Знакомиться удобнее всего по какому-то поводу.
Это не навешивает на Вас никаких обязательств или штампов, мол она странно себя ведёт.

Но для этого нужно попробовать узнать о человеке хоть что-то.
Например, если он гуляет с собакой, то можно что-то спросить о породе его собаки, (как если бы Вы хотели приобрести такую же, но не уверены, какая она в доме).
Или, предварительно узнав где он учится, можно задать вопрос о его учебном заведении, хорошо ли там, какие преподаватели или сложно ли учиться.

Или если он спортивного телосложения, то спросить, какой зал или тренера он может посоветовать .

Или остановить его и попросить помочь что-то в телефоне сделать, как просто прохожего. Например, " не могу включить интернет, а нужно срочно перезвонить через телеграм ".
Ну это наверное просто слишком, но подумать в эту сторону можно.

Завязав разговор на конкретную тему всегда можно потом расширить его на другие.
Потом можно начать здороваться. Ну а дальше уже смотреть.

Основная идея такая- знакомиться, не выявляя своей заинтересованности именно этим парнем, (чтобы не выглядеть странно, как Вы опасаетесь) , а придумав причину.
А дальше развивать знакомство, если он конечно окажется так же интересен внутренне, как и внешне.

Ещё можно затеять "игру взглядов ", это может помочь обратить его внимание на Вас.
Например, каждый раз при встрече молча смотреть парню в глаза.
И больше ничего.
Это бывает интересно и приводит потом к знакомству.

Ну а можно действительно через каких-то знакомых узнать его имя и узнать его получше из соц сетей.
Тогда может и знакомиться не захочется.

Відредаговано автором 26-06-2024 13:24:42

Вам тільки 28 років, а Ви вже маєте стільки негативного досвіду з чоловіком.

Уявіть собі, що ваше доросле життя тільки починається.
Чи таких стосунків Ви хочете?

Чи хотіли б, щоб донька вважала подібну поведінку нормою і згідно такої норми обрала б собі чоловіка?

З чим саме буде важко впоратись на вашу думку?

Чи не важче буде віддавати те, що чоловік прогуляв, хоча Вас це і не стосується?
А Ви, як дружина , дійсно не зможете уникнути цього, якщо чоловік раптом відмовиться, чи з ним щось станеться- борги стануть вашими.

Розумію, що в ці стосунки багато вкладено ваших зусиль та очікувань.
Але люди з такими схильностями, як у вашого чоловіка частіше за все не міняються, бо не працюють зі своїми внутрішніми проблемами, а шляхом контролю це не подолати.

Бути з людиною і працювати над стосунками важливо тоді, коли стосунки дають відчуття щастя.
Ви страждаєте майже 10 років .
Ще й в собі намагаєтесь шукати недоліки.
Щоб виправдати те, що щастя немає незалежно від ваших зусиль?
Так це ж не у Вас залежність, а у чоловіка.
Ваша єдина проблема, на мою думку, це відсутність віри в те, що з Вами можна інакше.

Змініть фокус уваги з чоловіка на Себе і Своє життя.
Що Ви можете зробити, щоб життя ваше та вашої донечки стало щасливим?
Це зона вашої відповідальності- не допустити, щоб з вашим життям хтось робив щось неприйнятне для Вас.