Психологиня Наталия Горская Київ Русанівка

А як Ви вважаєте, можна щось дізнатись про людину і зрозуміти, що "це моя людина ", без того, щоб зблизитись?
Ви зустрічались 2 місяці, дізнались більше про хлопця і зрозуміли, що він Вам не цікавий.
А є якийсь інший шлях?

Ви ніби відчуваєте себе відповідальною не тільки за себе, але і за хлопця і його почуття.
Ніби матуся, яка переживає, щоб з дитиною нічого не трапилось, щоб її не образили.

Але ж ви в стосунках на рівних.
Ви приблизно одного віку.
Перші стосунки бувають в кожного.
Зачасту невдалі.
І кожен потім з цього якось вибирається.
І хлопець впорається.
Важливо поговорити з ним так, щоб не образити його, з вдячністю за спільно проведені 2 місяці і хороші моменти.

І чому це Ви "граєтесь " і "кидаєте "?
Адже Ви на початку самі були зацікавлені цим хлопцем?
Могло ж бути і так, що Ви б йому не стали цікаві і саме він би запропонував розлучитись?
На початку ніхто не знає, чим закінчиться.
Сталося так, що він перестав бути цікавим і Ви вирішили припинити стосунки, щоб бути чесною і з ним і з собою.
Інша справа, якби Ви ще на початку відчували, що він не такий, як хотілося б, а Ви все одно почали б стосунки, щоб потім зробити йому боляче.
Ніби певна помста "всі чоловікам".
Не було такого?

Дуже шкода, що Вам довелося пройти через такий важкий досвід тоді, коли Ви ще не мали ні умінь, ні досвіду, щоб щось змінити. І шкода, що поруч не знайшлося надійного дорослого, який би допоміг Вам сформувати іншу "картину світу ".
"Що я не так робила "- думаю, що нічого. Можливо хтось із дорослих сильно критикував Вас, коли Ви намагались висловлювати свою думку, тому сформувався страх бути засудженою, а звідси страх спілкуватись відкрито.
Хтось назвав Вас в дитинстві "нікчемою", і Ви, як дитина, "повірили " в це, бо не знали, що це неправда.
Тепер це "бачення себе " заважає побачити себе іншою.

Все ніби упирається тільки в наявність друзів.
Ніби все інше не має значення.
Але ж у Вас є багато інших сторін.
Чи знаєте Ви себе різну?
Ви можете опрацювати з психологом свої страхи, навчитись висловлювати свою думку, поважати себе, свої почуття і свої бажання, та сформувати нове бачення "картини світу ", в якому є місце Вам щасливій.

"Я цінна лише тоді, коли у мене є друзі,"- Вам важливо знайти одного, але найважливішого друга - СЕБЕ.
Стати Другом тій дівчинці всередині Вас, якій так потрібно бути комусь потрібною, для когось важливою.

Наладить отношения можно только при желании обоих партнёров.
Муж хочет разобраться в себе, и это очень важно.
Ведь когда он будет понимать свои настоящие желания, то и в отношениях будет настоящим.
В отношениях важно быть с настоящим человеком, а не с неким образом, который он создаёт для видимости.
Ну а если он обнаружит, что не хочет продолжения, то это даст шанс вам обоим создать новые отношения.

Что касается Вас, то создалось ощущение, что Вам бы просто хотелось вернуть все как было, не особо разбираясь, в частности в себе.
А это как раз сделать было бы полезно.
Вы позволяли себе "очень плохое поведение " , и этому есть объяснение.
Знаете ли Вы причины?
Если нет, то важно их понять.
Возможно муж раздражал, возможно Вы не особо его уважаете, возможно сравнивали его с отцом, утрата которого так тяжело переживалась Вами.
Иногда конфликты дают возможность узнать истинное отношение к человеку. В паре не всегда люди вместе потому, что хотят быть именно с этим человеком.
Может ли быть так, что ваше "плохое поведение " проявляло ваше настоящее отношение к мужу, а сейчас терзает страх остаться одной, а не страх потерять именно этого человека?

Потребность в сепарации нет смысла "обсуждать ".
Нужно делать шаги в этом направлении, раз Вы чувствуете такую потребность.
Возможно мама уже вздохнет с облегчением, когда Вы станете самостоятельным.
Чего думать про её мысли заранее?
Делайте то, что считаете нужным.
Вас никто не заставлял идти гулять с той, с кем не хотите.
Ноги ваши- никакие мамы/бабушки не в состоянии вместо Вас их передвинуть на улицу.
Это делали Вы.
Важно брать ответственность на себя за свои выборы.
В данном случае Вы выбрали согласиться с просьбами близких и пойти гулять с девушкой.

Нік, з того, що Ви описали, я можу припустити, що в якийсь момент саме поняття "самогубство" стало для Вас дорівнювати "спосіб вирішення певної проблеми ".
Спочатку, можна припустити, що Вам не вистачало уваги.
Ви її так сильно потребували, що здавалося, що навіть готові померти заради того, щоб хтось таки проявив свою зацікавленість Вами, щоб Ви відчули себе важливою, значущою для тих, хто важливий для Вас.
І тут важливо відокремити мету і спосіб її досягнення.

Метою було відчути себе важливою, такою, що має значення, відчути увагу та турботу.
А способом якимось чином стала ідея про самогубство.
Можливо тому, що для дитини смерть ще не до кінця усвідомлена річ, дитина не сприймає незворотність смерті, тому може побачити тут саме спосіб привернути увагу.

Таким чином можна побачити, що самогубство не було метою.
Лише невдало обраним (через неможливість за віковим розвитком осягнути всі наслідки) способом досягти мету.

Щодо теперішнього часу- більше схоже на те, що самогубство так і залишилось способом, а не метою.
А мета зараз- іноді просто відпочити, набратися сил, іноді відчути себе важливою(як і в дитинстві), щоб знати, що близькі люди вважають твої проблеми значущими, іноді отримати допомогу та підтримку, щоб хтось повірив в те, що Ви зможете впоратись, щоб Ви також в це повірили.
А можливо, є і інші потреби, які дають відчуття "я з цим не можу впоратись ".

І тут ми знову бачимо, що є проблеми, певні внутрішні потреби, але важко знайти спосіб їх вирішення. Тому виникає думка про самогубство, як певний "спосіб вирішення ".
Помилкова думка.

Як перестати про це думати - важливою побачити , що насправді стоїть за цими думками про смерть.
А стоять за ними якісь почуття.
Ваші почуття.
Важливі почуття.
З якими Ви ПОКИ ЩО не можете впоратись.
Стоять якісь проблеми, які Ви ПОКИ ЩО не вмієте вирішувати.
Та і не можете вміти, за віком, через ПОКИ ЩО відсутність якихось знань або досвіду.

Вам важливо обговорити з кимось свої почуття, думки, потреби.
Чи є можливість поговорити з кимось з близьких людей про ваш стан?
Чи можете Ви поспілкуватись з психологом, наприклад в школі?
Ви можете домовитись з батьками про консультацію з психологом, щоб розібратись в тому, що хвилює та які способи вирішення проблем можна знайти замість помилково "закріпленого" колись єдиного і нічого не вирішучого самогубства.

Але варто пам'ятати, що не тільки мама не заслуговує бачити мертву дитину, але й Ви гідні мати довге та щасливе Життя.
Так, в ньому бувають труднощі, але є багато чудових моментів, які вартують того, щоб за них поборотися.
Не здавайтеся.

Вам мешают ваши внутренние установки.
НЕ мнение "общества ".
НЕ мнение "мужчин ".
НЕ мнение "психологов".

Вы молодая, красивая женщина, которая заботится о своём здоровье.
Это не только нормально, но и отлично.
И возраст 43- абсолютно НЕ старый.

Вам мешает то, что Вы думаете, что другие думают, что Вы уже "в возрасте " .
Вам "встречаются" такие, которые подтверждают вашу картину мира.
Вы видите "подтверждение" ТОЛЬКО того, что находится в вашей голове.

Чтобы изменить то, что происходит вокруг Вас, важно изменить то, что Вами руководит- ваше виденье отношений между мужчинами и женщинами после 40 лет.
Могу предположить, что это даже не ваше виденье.


... .

Якщо партнеру все одно, то ніякі ваші доводи не здатні змінити нічого.

Вам має бути "не все одно ".
Тому саме Вам вирішувати, чи гідний такий "партнер" бути поруч з Вами?

Jojo, судячи з вашого тексту, Ви вмієте абсолютно ясно пояснити суть ситуації, отже маєте абсолютно нормальні і розумові здібності, і уміння доносити свої думки.

З описаного можна припустити, що найбільше Вас хвилює думка/оцінка інших людей щодо Вас і ваших якостей.
Ви хвилюєтесь, бо вже наперед приписуєте іншим людям негативне ставлення до Вас.
Звісно не хотілося б спілкуватись з тим, хто до тебе погано ставиться.

Але Ви припускаєте НЕ те, що ці інші люди насправді про Вас думають , а те, що Ви про себе думаєте.

Вам здається, що Ви "не дотягуєте" до якоїсь умовної "планки", і може здаватись, що якщо Ви себе "розкриєте " , то Вас "розкусять ", "зрозуміють" про Вас те, що Ви хотіли б про себе приховати.

Моє основне припущення- НЕ люди думають, що Ви "якась не така", а особисто Ви так думаєте.
Отже, обираєте не дуже зближатись з людьми, щоб не відчувати неприємних емоцій, в разі якщо ці інші люди побачать ваші "недоліки".

Отже, щоб змінити щось в полі ваших стосунків з іншими людьми, важливо розібратись з вашим ставленням до себе та з вашим баченням того, як взагалі можуть існувати якісь стосунки між звичайними, "неідеальними" людьми.
Як на вашу думку, що відбувається між людьми, якщо хтось один , наприклад, розумніший, або красивіший, або вміє краще вирішувати проблеми/водити машину/співати/розповідати історії/...?
Адже якщо керуватись вашими критеріями, то всі мають мати однаковий рівень всіх якостей, щоб мати стосунки ?

Кожній людині важливо знайти свої відповіді на питання "для чого я живу ". І тим, кому пощастило народитися в родині без проблем, і тим, кому довелось долати труднощі.

Дуже шкода, що Вам "дістався" такий важкий "старт життя".

Але ж саме Життя залишилось.
І в цьому Житті є саме головне- величезна купа МОЖЛИВОСТЕЙ.

Кожна людина робить в житті свої вибори, від яких залежить якість її життя.

Хтось обирає жити в гарних умовах, і шукає способи реалізації такого бажання- вчиться і працює там, де можна мати гарний заробіток і жити так, як подобається.
А хтось обирає витрачати своє життя на розтрачування своего ресурсу (здоров'я, розумових можливостей, емоцій).

ТІЛЬКИ Ви робите цей вибір.
НЕ СЛУХАЙТЕ хто там що про Вас колись казав.
Ніхто нічого про Вас не знає.
Ви можете самі вирішити яка Ви є і якою хочете бути.

Дуже хочеться Вас підтримати, але розмова на сайті практично не дає можливості обговорити все те, що Вам болить.
Розумію, що те, що відбувалось- боляче.
І щоб не боліло , здається, можна "забути"- не згадувати, не розповідати.
На певний час це допомагає.
Алкоголь просто тимчасово приглушує біль.
Але ніяким чином не вирішує жодної з проблем , тільки додає нових.
Людина під алкоголем то все несправжнє, так, оболонка, яка розмовляє і щось там вчиняє (як правило, не від великого розуму).

Вам важливо рухатись ДО СЕБЕ, а не від себе. Алкоголь тут тільки заважає.

І знов таки- це тільки ваш вибір, вживати його чи ні.
Тільки ваша відповідальність за себе та повага до свого тіла, яке не заслуговує того, щоб в нього вливали якусь отраву просто заради того, щоб не вирішувати проблеми по-справжньому.

Розумію, що подолати наслідки важкої історії вашого життя непросто.
Але з цим можна впоратись.
Заради того, щоб обрати собі в Житті ті можливості, які воно дає.

Головне ваше везіння- Ви таки опинились тут, на цій планеті, серед живий людей.
Ви можете мати тут те, що Вам подобається.
Вибір тільки за Вами.

Що б Ви обрали в "меню Життя ", якби таке існувало?
Що хотілося б мати/спробувати/відчути в цьому житті?
Спробуйте відключитись трохи від проблем та відчути свої бажання/мрії.
Поділіться, будь ласка, тим, що вийде.

Дуже шкода, що в житті Вам довелося зіштовхнутися з такими труднощами, як життя по інтернатах, побиття та знущання.
Погоджусь з колегою, ваш шлях до своєї мети свідчить про вашу велику внутрішню силу. А ваше бачення стосунків між дівчатами та їх батьками свідчить про ваше глибоке розуміння того, "як воно насправді все влаштоване ", і що насправді є цінним в житті.

Стосунки дівчат з батьками проходять свої етапи, напевно зараз вони проживають етап відокремлення, на шляху до самостійності. Нажаль, цей етап часто супроводжується конфліктами та роздратуванням.
Але він потрібен, щоб вже майже доросла людина стала самостійною.
Але їх стосунки з батьками, то їх справи, кожен буде мати свої результати в житті, які вибори робить, те й отримує.

Я б звернула вашу увагу на ваше життя і ваше ставлення до Себе.
Ви намагаєтесь приховати правду про себе .
І цим наче викреслюєте зі свого життя ту частину, яка Вам не подобається.

Можливо те, що я зараз напишу, для Вас виглядатиме дещо дивно, але я б запропонувала Вам змінити "бачення " свого життєвого шляху і почати рухатись в напрямку ПОВАГИ ДО СЕБЕ і Своєї Життєвої історії.
Пишатись Собою.
Бо вистояли.
Бо подолали стільки, що інші тільки в книжках бачили.
Бо не зламались, а рухаєтесь вперед , хоч ой як важко це робити без підтримки, одній.
Вам дійсно є чим пишатись.
Спробуйте подивитись на Себе з повагою, не ховаючи свою історію, адже саме ваша історія формувала Вас, це частина Вас.
Ви не написали своє ім'я.
Але воно теж частина Вас.
НЕ ВАРТО боятись оцінювання іншими, їх поверхневого осуду.
Справжня Людина НІКОЛИ не буде поверхнево засуджувати, мовляв "о, все зрозуміло ". А ті, хто змінять своє ставлення через правду-не варті вашої уваги взагалі.
Не здавайтеся, йдіть до своєї мети, висловлюйте свою думку, можливо саме ваші слова про те, що варто цінувати батьків, бо буває в житті інакше, допоможуть тій дівчині побачити реальність справжньою, а не казати "дістали" на людей, які про неї піклуються і люблять її. Може ніхто крім Вас не здатен їй це сказати, бо не розуміє?
Пишайтеся Собою, піклуйтесь про Себе, поважайте Себе, разом з тим непростим шляхом , що випав на вашу долю.

Yulichka, ваша самооцінка дещо покращилась через вплив теперішнього партнера, але ще й досі залишається ваша невпевненість в собі.
Дуже шкода, що Вам довелось в житті зіштовхнутись з такою поведінкою чоловіка, яка ще більше похитнула ваше ставлення до Себе.
Але Ви на вірному шляху-шляху до Себе.

Щодо болісності спогадів - Ви не
змогли Себе захистити від його нападок, це викликає біль, відчуття несправедливості.
Співпраця з фахівцем може допомогти опрацювати те, що й досі болить всередині Вас, і не тільки від слів чоловіка, а можливо ще й з більш ранніх періодів вашого життя.

Щодо зниження реакцій на його критику- Ви стали вільною та щасливою, а колишній чоловік діє за єдиним йому знайомим сценарієм- знецінення і критика , його можна тільки пожаліти. Адже він взагалі не розуміє глибинної суті стосунків з іншою людиною. Він просто НЕ здатен бачити Вас як Особистість.

Виолетта, тут Вам важно отследить что происходит перед тем, как появляется агрессия, какие события и какие мысли ваши по поводу этих событий.
Причины агрессии есть, просто Вы пока их не отследили.
Выпускать так, как Вы это делаете- вполне экологично.
Но важно разобраться в сути, что так сильно злит, или кто.
Кого хочется ударить, на кого накричать или ответить резко и сильно?

Нажаль, в таких складних обставинах ваші батьки прийняли рішення, яке Ви, як дитина, не можете змінити.
Всі ваші думки про дім, друзів, минуле життя.
Це важливі для Вас спогади і почуття, і було б дуже добре, якби Ви ними ділилися з кимось, хто Вас розуміє.

Зараз такий час, що багато людей опинитись в обставинах, яких не планували.
І тут дуже важливо навчитись "бачити всю картину цілком ".
Це достатньо доросле вміння, але судячи з того, як по-дорослому Ви вмієте пояснити свої почуття, мені здається, Ви впораєтесь.

Я б запропонувала Вам подивитись на ситуацію, як на частину Вашої Особистої Історії Життя.
От є Ви- і є Реальність, яка зараз дає Вам саме такі обставини.

Нова країна, нові люди, нова їжа, нові обставини.
Хтось, напевно, мріє отримати в житті такі пригоди, хоч і складні.
Дізнатись щось цікаве, спробувати щось нове, познайомитись із Собою в нових, незнайомих обставинах, подивитись, "а як я впораюсь з цим".

Поки що Ви проживаєте етап адаптації.
Непросто проживаєте.
Потребуєте підтримки.
Чи є хтось, з ким Ви можете поспілкуватись про свій стан (друзі з України, бабуся, хрещена, вчителька, Хтось ще)?
Ви можете поговорити з батьками щодо співпраці з психологом онлайн, щоб адаптація пройшла менш болюче та щоб знайти нові опори, на які можна спиратись і далі.
До речі, танці -це абсолютно міжнародна штука, адже це рухи під музику, вони існують в будь якій країні. Моя родичка, дівчина вашого віку, в евакуації продовжила займатись гімнастикою , також в Італії.

А можете відповісти, чому не спілкуєтесь з друзями з України?
І чи намагались пояснити батькам свій стан?
Що вони кажуть?
Які стосунки з батьками були раніше, до звістки про переїзд?
Чи спілкувались батьки з Вами стосовно переїзду ще в Україні?
Чи пояснювали вони свій вибір Вам?

Возможно у вас разные взгляды на стиль одежды, девушка может хотеть более открытую одежду по разным причинам- вкус, возраст, некая провокативность, "вызов обществу", желание нравиться. Лучше об этом говорить с ней.
Только не знаю, откроется ли.
Вы несколько критично относитесь к её выбору одежды, возможно она не захочет открываться Вам, т.к. будет знать, что Вы не поймёте.

Что касается подписчиков- сейчас многие зарабатывают именно за счёт большого количества подписчиков.
Если бы это было для заработка, Вам бы проще с этим было смириться?

Можно предположить, что Вам просто нужна девушка со взглядами, похожими на ваши, которая тоже будет за скромность в одежде и отсутствие внимания от других парней .
Но Вы выбрали эту.
Возможно именно то, что она так свободна в своих проявлениях, Вас и привлекло?
Но теперь Вы как будто хотите сделать её "только своей " и убрать из неё все то, с чем Вы не согласны.

А возможно, раньше Вы не замечали разницы во взглядах, а теперь обнаружили, что способы, которыми девушка пытается привлечь к себе внимание достаточно прямолинейны, и Вам это уже не интересно?

Відредаговано автором 04-07-2024 16:43:38

В сам момент ПА важно одно- переключить внимание со своего состояния на то, что рядом.
Считать людей в белых кроссовках, клеточки на рекламном объявлении, найти всех блондинок/лысых/малышей до 5 лет/... рядом,

Что это дает?
Это позволяет организму НЕ докидывать в кровь больше гормонов стресса.
Первая партия уже вбросилась при виде моста, например. Тут Вы уже ничего не сделаете. Эти гормоны "отработают" свою задачу (подготовят организм к "опасности" , чтобы он был готов отреагировать "бей или беги", например, усилят сердцебиение, частоту дыхания, поднимут давление ).
Но работа этих гормонов длится несколько минут. Потом симптомы стихают.
Стихают, если человек сам не "докручивает" организм на следующий вброс партии гормонов стресса (потому, что его внимание сосредоточено на его состоянии, и становится страшно, что нечем будет дышать, что можно потерять сознание или даже умереть).

Вот поэтому так важно переключить внимание.
Но полностью.
Переждать время работы гормонов.
И не добавить новых.

Что касается причин возникновения ПА, то разные направления имеют разные взгляды на это, от того, что причины не имеют значения, до того, что нужно обязательно заняться их поиском.
Мне кажется важным "вынести на поверхность " все моменты, которые на сейчас волнуют, не устраивают, могли травмировать и т.п. Возможно что-то из этого и может способствовать возникновению ПА.
Хотя все поиски "причин " все равно находятся на уровне предположений и не обязательно гарантируют избавление от атак.
Плюс есть смысл поддержать нервную систему медикаментозно, чтобы она поспокойнее реагировала на обстоятельства .