ДНУ імені О.Гончара (магістр)
Відвідувала додаткові семінари з психології кризових ситуацій, суїцидальної психології та психології втрат.
Курси:
- "Знати, як допомогти" (Ознайомчий онлайн-курс про базові принципи психології для роботи з травмами дітей та дорослих)
- "Резильєнтність дітей, що пережили травму, війну і катастрофи: глобальні перспективи" (Онлайн-курс Міннесотського університету)
Досвід психологічної практики
Проходила виробничу практику у Дніпровській міській дитячій лікарні №5, у якості помічника клінічного психолога. Проводила психологічні тести з пацієнтами лікарні та психологічні консультації з пацієнтами та їх батьками.
Консультую онлайн з 2020 року.
Звернутися до мене можна, надіславши повідомлення у Telegram або Viber. Консультую також в цих месенджерах.
Працюю з запитами спеціалізація, зона професійних інтересів
ПРАЦЮЮ З ТЕМАМИ:
- Суїцидальні думки, депресивні стани
- Міжособистісні відносини (дружні, сімейні, романтичні, професійні, тощо)
- Проблеми з мотивацією, самоорганізацією, вибором професії, життєвого шляху
- Криза ідентичності, пошук відповіді на запитання "Хто я?"
- Творча криза, розкриття власної креативності
- Втрата сенсу життя або задоволення від життя
- Втрата близької людини або тварини
- Стрес через перебування в екстремальних умовах або адаптації до нових умов (нова робота, місце навчання, новий колектив, нова країна)
- Знижена емпатія, складність у розпізнанні своїх або чужих емоцій
- Підозра на психічні розлади (даю контакти психіарта, надаю психологічний супровід людям з не психотичними розладами, які паралельно проходять лікування у психіатра)
- Хронічні захворювання (НЕ лікую захворювання. Надаю психологічний супровід людям, які вже спостерігаються у лікарів та потребують психологічної допомоги.)
- Труднощі у визначенні власної сексуальної орієнтації або гендерної ідентичності
- Просто бажання отримати інформацію або підтримку стосовно Вашої проблеми
- Якщо не можете сформулювати запит - можу допомогти з формулюванням
- Можу надати консультацію англійською мовою, якщо буде така необхідність
НЕ ПРАЦЮЮ з:
- Невнолітніми
- Темами пологів і материнства/батьківства
- Психотичними розладами
- Людьми, які мають інтелектуальну інвалідність (не маю належної компетенції)
- Хімічними залежностями (алкоголь, психоактивні речовини)
- Ігровою залежністю
- РХП
- ПТСР
- Військовими, які мають психологічні травми через війну
- Темою сексуальної травми
- Людьми, які скоїли фізичне або сексуальне насильство. А також з людьми, що мають повторювану антисоціальну поведінку та не мають мотивації її змінити.
- Людьми, які жорстоко поводяться з тваринами
Чому користувачі не можуть залишати відгуки про психологів? Чому не можна дати можливість запитувати на сайті оцінювати відповіді?
Людина, яка звертається за психологічною допомогою, так само як і будь-який нефахівець у принципі, не завжди може об'єктивно оцінити користь від тих чи інших рекомендацій психолога. Іноді найбільш слушна порада, наприклад, переглянути свої способи реагування в конфлікті, що повторюється, а найприємніша для клієнта - запевнення в тому, що він у всьому абсолютно правий і змінитися повинні оточуючі люди.
Іноді саме ті відповіді, які «зачіпають» клієнта, викликаючи почуття роздратування та агресії, якраз і є «правильнішими».
Хороші рекомендації не завжди приносять полегшення одразу.
Тому майстерність психолога може найточніше оцінити інший фахівець.
Первый - Вы очень много говорите о чувствах своего парня, но почти не говорите о своих собственных. Что Вы сами чувствуете в связи с тем, что в отношениях с парнем возникли проблемы? Как реагируете на то, что он не отпустил психологически бывшую девушку? Психологи сайта не смогут помочь Вашему парню, если тот сам напрямую к ним не обратится с вопросом. Они могут помочь разобраться только Вам с Вашими чувствами.
Второй - у Вас запрос на сохранение отношений. Чтобы сохранить отношения, нужно сначала понять, насколько это практически реализуемо. Для этого нужно поговорить с парнем и поинтересоваться, готов ли он что-то менять, как-то работать над текущей ситуацией. Если готов - то вы вместе с парнем можете обратиться на психотерапию или консультирование для пар, чтобы разобраться с возникшими проблемами. Если не готов - Вы можете обратиться к психологу индивидуально, чтобы разобраться, чего сами хотели бы от отношений в принципе.
С суицидальными мыслями и депрессией стоит обратиться к врачу-психиатру за консультацией, так как помимо психологической помощи Вам может понадобиться медикаментозное лечение.
Психиатра можно найти в психоневрологическом диспансере Вашего населённого пункта. Также, некоторые врачи в условиях войны консультируют дистанционно и выписывают электронные рецепты, если вдруг Ваше перемещение ограничено.
Война и отключения электричества - это действительно большой стресс для многих украинцев. Вы не одни, и Ваше состояние - это закономерная реакция на экстремальные условия.
Также, не стоит обесценивать свои небольшие достижения, которые уже есть. Так, Вы предпринимали попытки найти работу и с кем-нибудь познакомиться, даже после первых неудач в Ваших начинаниях. Значит, в перспективе Вы можете добиться желаемого, но не настолько быстро, насколько от себя требуете.
Насчёт опоры и цели - их лучше всего искать в Вашем настоящем. Долгосрочные планы в экстремальных условиях строить сложно, но можно опираться на то, что у Вас уже есть (повседневная рутина и та её часть, которая приносит Вам удовольствие, близкие люди, любимые занятия и т.д.). Также важно опираться на свои ценности, это даёт ощущение внутренней стабильности. Если не определились, какие у Вас ценности, этот вопрос можно для себя прояснить.
Проблемы с коммуникацией решаются при помощи психотерапии. Вы можете выбрать специалиста для очных или дистанционных консультаций и начать с ним работу.
Симпатия к причёске, стилю и внешности человека своего пола может быть и у гетеросексуального человека.
Вы говорите, что парень мог появляться в Ваших фантазиях? А какого рода эти фантазии? Если романтического или сексуального - то они могут быть признаком гомо или бисексуальности. Если Вы просто хотите пообщаться с человеком исходя из того, как он выглядит - то не обязательно.
Тобто, Вам певні періоди життя може більше подобатися своя стать, певні - протилежна, в залежності від Ваших особистих почуттів та наявності поряд людей, які потенційно можуть викликати симпатію. Це абсолютно нормально.
Також нормально, що Вам певні періоди ніхто не подобається. Майже будь-яка людина не відчуває впродовж усього життя постійну закоханість або сексуальний потяг до когось.
Якщо вас обох турбує це питання, то вам з хлопцем ліпше за все буде звернутися до сексолога.
Якщо у Вас потреба в сексі не більше разу на тиждень, а у хлопця - щонайменше три рази на тиждень, то Ви не в змозі задовольнити його потребу в сексі, не переступивши через свою. Переступати через потреби власного тіла не варто, тому що це буде шкідливо для Вашої психіки.
Також варто розібратись у питанні, що для Вас і для хлопцем взагалі є сексом. Є вагінальний секс, оральний, анальний і взаємна мастурбація (останнє деякі люди за секс не рахують, але це також він). Також є проміжкові варіанти, на кшталт мастурбації в присутності другого партнера, інтимної переписки/відеочату, сексуалізованих взаємодій без контакту зі стативими органами партнера, тощо.
Можете поговорити з партнером на тему того, що саме з цього ви обидва хотіли б робити і наскільки часто. Зрештою, якщо у хлопця значно більша потреба в сексі, ніж у Вас, йому може допомогти самовдоволення. І якщо йому високе лібідо причиняє дискомфорт, він може звернутись до лікаря і здати аналізи на гормони.
Здорово, что Вы исследуете свою сексуальную ориентацию. Возможно, Вы бисексуальны. Бисексуальность не обязательно означает, что Вам мужчины и женщины нравятся в одинаковой степени. Есть бисексуалы с преимущественным влечением к своему или к противоположному полу. Если Вы бисексуальны, то сможете без проблем строить отношения с парнем или с девушкой, если захотите.
Но ни один человек со стороны не может определить Вашу ориентацию точнее, чем Вы сами, так что прислушивайтесь к своим ощущениям, в первую очередь.
Варто знайти і порівняти симптоми психогенної депресії і стресового розладу в інтернеті (МКХ10 або МКХ11, а також DSM5 є у вільному доступі). Там будуть вказані відмінності між цими розладами.
Спільного в них те, що і психогенна депресія, і стресовий розлад, є реакціями на стрес. Але у стресового розладу є також класифікація за часом дебюту хвороби. Тобто, одразу після травмуючої події у людини може спостерігатись гостра реакція на стрес, і якщо вчасно оказати людині допомогу, це може стати профілактикою посттравматичного стресового розладу (ПТСР). ПТСР, навідміну від депресії, не виникає безпосередньо під час впливу стресора, і його прояви завжди відстроковані на певній час (який мінімальний термін між стресовою подією і виникненням ПТСР також можна уточнити в інтернеті). Тобто, стрес відбувся, з людиною пару місяців, а може й років, все начебто "нормально", а потім її починають переслідувати спогади про минулі події (флешбеки).
Нейропсихологічні причини депресії та ПТСР також різні (погугліть "мозок людини з різними психічними розладами"). При депресії у людини порушується метаболізм серотоніну. При ПТСР - порушується механізм збереження інформації про травму в довгострокову пам'ять. Це пов'язують з патологічною активністю мигдалини головного мозку.
Я припускаю, що корені Вашої проблеми лежать у моделі поведінки, закладеній у стосунках з батьками, конкретно - у типі вашої прив'язаності. Ви можете запобігати близькозті з хлопцем через певні страхи перед емоційним зближенням, які сформувалися у Вас ще в дитинстві.
Конкретніше віднайти причини проблеми та шляхи її вирішення можна на індивідуальних консультаціях з психологом або психотерапевтом.
«Я раньше думала что выбор цвета и оттенков это чисто психологическое но до конца сомневалась не культурный ли это феномен. »;
Тут есть и психологический фактор (можете загуглить тест Люшера для информации), но там дело больше в индивидуальных различиях между людьми и разными культурами, чем в поле или гендере.
«К счастью женщинам можно носить всё начиная от унисекса в отличие от мужчин. »;
Да, к женщинам социальные нормы, в этом плане, гораздо мягче.
Насчёт отделов. И в мужском, и в женском отделе одежды очень много унисекса и редко попадаются вещи, которые полностью соответствуют стереотипам о мужественности и женственности. У меня лично есть несколько вещей из мужского отдела, но никто не догадывался, что они "не женские" в силу их обычного вида.
«Понимаете как бы я сама хочу это носить но чувствую себя в ней неуверенно, как будто окружающие смотрят на меня, на это несоответствие, я думаю лучше мне носить её дома. »;
Вам кто-то говорил о несоответствии в Вашем внешнем виде, или Вы сами думаете, что окружающие Вас осудят? Был ли у Вас опыт осуждения раньше?
Одежда действительно больше культурный феномен, и представления о том, какие цвета и фасоны женские, а какие - мужские, менялись на протяжении всей истории человечества. Они не всегда были в таком виде, как сейчас.
Лесбиянка - это сексуальная ориентация. Она врождённая и имеет биологическую природу.
Гендерная идентичность (кем считать себя по гендеру) - это отдельный от ориентации феномен (можно быть любой ориентации и при этом идентифицировать себя как свой/противоположный пол или небинарного человека).
Трансвестизм - это скорее фетиш, чем признак трансгендерности, и ему не всегда сопутствует гомосексуальность. Фетиши не являются проблемой, если они никому не вредят и Вам так комфортно.
Насчёт "ходить ли в мужской одежде на работу или только дома" - это Вам решать. Но мне стало интересно, что Вы называете мужской одеждой? Например, сейчас большинство женщин, особенно в холодное время года, носят джинсы или брюки, которые всего пару веков назад считались чисто мужской одеждой. Или, например, брючный костюм с пиджаком и галстуком может считаться альтернативой деловой одежде с юбкой и каблуками. Всё зависит от Ваших предпочтений и дресс-кода в месте, где Вы работаете.
Делать это или нет - решать Вам.
Вас беспокоит то, что парень в реальности может оказаться не такой, как в интернете? В каких именно аспектах? И если это Ваш бывший, то есть, Вы уже расстались, то почему Вам важна информация про него?
Чи було до стосунків із хлопцем так, що Ви брехали комусь, щоб уникнути конфлікту з важливою для Вас людиною (наприклад, з кимось з батьків у дитинстві)? Зазвичай, це навчена захисна модель поведінки, яка могла сприяти Вашому виживанню і збереженню стосунків з кимось раніше, але вже не працює зараз.
Щодо алкоголю. Хлопця обурив саме факт брехні, або факт того, що Ви вживаєте алкоголь? Чи намагався Він контролювати Вас у стосунках? Чи влаштовує Вас саму розповідати партнеру кожну деталь того, як Ви проводите особистий час?
У кожної людини має бути особистий простір, і навіть люди, які зустрічаються, можуть не розповідати один одному щось несуттєве про своє дозвілля. Я так розумію, що питання алкоголю - ідеологічно важливе для хлопця, і Ви боялися не співпасти з його ідеальним уявленням про дівчину, але це призвело до внутрішнього конфлікту у Вас і спроб зображати когось, ким Ви не є насправді.
Живучи у страху втратити партнера, можна втратити, насамперед, себе. Повернеться до Вас хлопець чи ні - це вже його особисте рішення, а для себе Ви зараз можете розібратись, чого взагалі хочете від життя та стосунків.
Тут важно понять, что лично Вам хочется делать, а на это может понадобиться время.
Вы говорите, что Вам нравилось рисование, но специальность, связанная с ним, - не нравится. Чем для Вас отличается рисование как хобби и как специальность? В чём именно учёба разочаровала Вас и отбила желание заниматься тем, что Вам нравилось?
Нужно обратиться к врачу-психиатру в психоневрологический диспансер Вашего населённого пункта или области, потому что Ваше состояние требует медицинской помощи. По описанию очень похоже на депрессию, но диагноз имеет право поставить только врач. К врачу Вы можете обратиться самостоятельно, без родителей.
К психотерапевту (это может быть тот же человек, что и психиатр, а могут быть два разных специалиста - отдельно психиатр, к которому Вы обращаетесь сами, отдельно психотерапевт) нужно обращаться с разрешения родителей до того, как Вам исполнится 18 лет, если это не психотерапевт в больнице, где Вы будете проходить лечение. Удачи.