Психологиня Марія Радченко Дніпро лише онлайн

«с детства родители кричали если что-то не так сделал или не так сказал »;
У Вас сформировался страх того, что Вас отвергнут окружающие, после отвержения от родителей за Ваши ошибки. Но сейчас Вы уже выросли, и можете проработать проблему, чтобы окружающие люди не имели на Вас такого сильного влияния, как родители в детстве.

Для того, чтобы избавиться от социофобии, Вам нужна консультация специалистов - психиатра и психотерапевта. Психиатр есть в психоневрологическом диспансере Вашего населённого пункта или области, и он может бесплатно Вас продиагностировать и выписать медикаменты, если они потребуются.

Ещё очень рекомендована психотерапия. Её может осуществлять психиатр-психотерапевт или психолог-психотерапевт (человек с психологическим или медицинским образованием и последипломным образованием в рамках одной из школ психотерапии).

Основная суть психотерапии социофобии в том, что Вы понемногу приучаетесь к ситуациям, которые Вас пугают, делая понемногу тревожащие Вас действия. От самых простых к самым "устрашающим", постепенно наращивая сложность. Например, сначала отвечаете на паре/задаёте вопрос преподавателю, потом выступаете перед небольшой аудиторией, потом знакомитесь с девушкой и т.д.

Чтобы перекрыть тот негативный опыт, который был у Вас в детстве, Вам нужно получить достаточно положительного и нейтрального опыта, в котором Вы общаетесь с людьми, при котором "я сделал вот эту штуку, и про меня не подумали ничего плохого/ничего страшного не случилось".

Ещё можете почитать книгу Роберта Лихи "Свобода от тревоги. Справиться с тревогой, пока она не расправилась с тобой".

Будь ласка.

З іншого боку, якщо Ви вже знаєте достатньо про шизофренію і знаєте, що в цьому випадку треба лікуватись, то стосовно можливої хвороби у дітей це теж справедливо. Будь-яка хронічна хвороба потребує пожиттєвого лікування, але це частина реальності.
Окрім біологічно рідних дітей також можна розглянути варіант усиновлення, але там теж є свої труднощі, як і в будь-якому батьківстві.
Будь-який життєвий вибір потребує усвідомленості та оцінки всіх плюсів і мінусів, тому добре, що Ви над такими речами задумуєтесь. Сподіваюся, Ви зможете прожити щасливе сповнене сенсом життя, не залежно від того, чи будуть у Вас діти.

Ответ отредактирован автором 16-11-2022 00:36:16

Співчуваю Вашій ситуації. Вплинути на маму попри її бажання Ви дійсно не зможете, тому зараз потрібно зосередитись на тих речах, які лежать у Вашій сфері контролю. Це Ваше повсякденне життя та Ваш емоційний стан.

«А ще я боюсь мати дітей,через хворобу матері,я через те не хочу їх »;
Ви боїтеся того, що діти можуть успадкувати шизофренію, або боїтеся захворіти сама? І ще, це єдина причина, за якої Ви не хочете мати дітей, або є й інші причини?

Ответ отредактирован автором 15-11-2022 23:10:58

Здравствуйте, Анжела.

В Вашем запросе стоит разделить две сферы: профессиональную и личную.

Профессионально Вы хотите реализоваться в работе с растениями, и поэтому хотите устроиться в питомник растений. Но Вас не хочет нанимать бывшая возлюбленная, потому что тогда она будет Вашей начальницей, и ей не хотелось бы работать вместе.
Если Вам нравится эта сфера деятельности, то почему бы не подыскать другую похожую вакансию?

В личном плане, Вы хотели бы проверить свои чувства к ней. А что Вам даст такая проверка? Очевидно, у Вас остались непрояснённые чувства, что нормально для человека, с которым резко оборвали общение.
Но повлиять на желание девушки с Вами общаться Вы не можете, так как она уже сделала свой выбор. Можете только прожить свои эмоции в связи с разрывом отношений и пересмотреть планы на будущее.

Здравствуйте, Дима.

Скажите, пожалуйста, когда у Вас началось такое состояние? Сталкивались ли Вы раньше с критикой или осуждением в свой адрес?

Доброго вечора.

Вочевидь, параноїдальний стан матері виступає тригером для загострення Вашої тривожності.

Стосовно мами: скажіть, будь ласка, чи є інші члени родини, окрім Вас, які знаходяться в Україні та можуть допомогти їй звернутись до лікаря? Якщо так, то можна попросити їх бути морально поруч з нею і навіть викликати швидку, якщо вона буде у критичному стані. Адже на відстані Ви навряд чи тут чимось допоможете.

Стосовно Вас. Оскільки Ви вже лікувались від тривожного розладу, і зараз погано себе почуваєте, Вам потрібна консультація фахівців: лікаря-психіатра і психотерапевта. Перший продіагностує вираженість у Вас тривожної симптоматики і, за необхідності, випише медикаменти. Другий допоможе справлятись із повсякденним стресом.
Найголовніше тут - піклуватися про себе та свій психічний стан.

Доброго дня.

Ваш стан схожий на симптоми депресії, тому Вам, перш за все, потрібно звернутись до лікаря-психіатра на консультацію (безкоштовно це можна зробити у психоневрологічному диспансері Вашого населеного пункта або області). Згода батьків на консультацію психіатра не потрібна. Вас продіагностують і, за необхідності, випишуть медикаменти (антидепресанти), які можна буде приймати амбулаторно (на дому).

Психотерапія також не завадить, тому можна пошукати ще й психолога. До повноліття до психолога Вас повинні записати батьки, після - Ви вже самі можете це зробити. До того ж, для неповнолітніх є телефони довіри та психологічні служби (в навчальних закладах, тощо), якщо потребуватимете консультації не у форматі листування.

І дуже важливо розуміти, що життя у Вас одне. І важливіше піклуватись про себе і бути щасливою, аніж намагатися відповідати очікуванням батьків або когось іншого.

Доброго вечора.

Співчуваю Вашій ситуації з алкоголізмом батька. Справа в тому, що члени родини алкогольно або наркотично залежної людини часто стають співзалежними. Тобто, їх настрій і спосіб життя стає залежним від того, чи в гуморі зараз родич, чи тверезий, як себе поводить, тощо. І це не дає жити власним життям.

Вашому батькові потрібна допомога лікаря-нарколога та психотерапевтичної групи для анонімних алкоголіків, але для того, щоб її отримати, Він сам повинен усвідомити, що проблема є, інакше ефекту від терапії не буде.

А Ви правильно зробили, що звернулись по допомогу до психологів, тому що наразі більша частина Вашого ментального ресурсу йде саме на протидію сімейним обставинам, і це заважає планувати власне майбутнє.

Ответ отредактирован автором 14-11-2022 00:01:39

Імовірно, що хлопець проектує на Вас невпевненість у власних силах, тому і звинувачує.
Інше питання в тому, чи вірите Ви самі у себе, не зважаючи на те, що кажуть інші люди? І чи намагались сказати хлопцю, що Вам неприємно, коли він це каже?

Доброго вечора.
Що саме Ви відчуваєте після зради дружини? Будь-які емоції є нормальними, особливо в такій стресовій ситуації. Який шлях Ви обрали: розлученні або збереження родини? Чим наповнене Ваше життя, окрім цих стосунків?

Да, по закону Вы уже можете сделать аборт без разрешения родителей.

Доброго вечора.
Судячи з опису Вашого стану,у Вас може бути депресія. Тут потрібна консультація лікаря-психіатра для додаткової діагностики.

Доброго дня.

Чоловічі і жіночі обов‘язки - то лише стереотип. Насправді людині будь-якої статі, і чоловікові, і жінці, корисно доглядати за своїм помешканням та вміти приготувати собі якусь просту їжу. І не обов‘язково любити це, адже для більшості людей оце все - просто побут. І кожен вже сам вирішує, йому жити в охайному помешканні або засміченому, готувати собі самому, йти в кафе, замовляти доставку або харчуватися напівфабрикатами.

Проблему я бачу саме в тому, що хлопець не вкладається в сумісний побут і Ви тягнете всі домашні обов‘язки на собі. Бачу сенс обговорити ситуацію з хлопцем. Якщо після розмови нічого не зрушиться з місця, є сенс задуматися над доцільністю цих стосунків конкретно для Вас.

Здравствуйте, София.

Диагноз ВСД используется врачами только на территории стран СНГ и он не означает ничего конкретного. В плане, что это не конкретная болезнь, а только симптом, означающий, что "что-то происходит с нервной системой". А что именно - надо выяснять дополнительно.
Для дополнительной бесплатной диагностики очень рекомендую обратиться ко врачу-психиатру в психоневрологический диспансер Вашего населённого пункта или области (если находитесь в Украине) или к врачу в другой стране (возможно, есть программы помощи переселенцам, позволяющие получить её бесплатно).

По психологической части. Удушье с тревогой и повышенным сердцебиением - это панические атаки. Панические атаки - это реакция организма на стресс, иногда они являются признаком глубинных страхов и фобий человека.

Во-первых, важно помнить, что они не опасны. То есть, они не вредят физическому здоровью и не говорят о том, что Вы умираете. Хотя и ощущаются они очень неприятно. Напоминайте себе об этом каждый раз, когда это чувствуете. Напоминайте себе, что с Вашим телом всё в порядке, что это реакция психики на тревогу.

Во-вторых, есть способы самопомощи при панических атаках. Нужно концентрироваться на окружающей Вас среде, быть максимально в моменте. Например, назвать 5 предметов в комнате, которые можно увидеть, 4 звука, которые можно услышать, три текстуры, которые можно потрогать и два запаха, которые можно почувствовать. Пока Ваш мозг на этом всём будет концентрироваться, он отвлечётся от тревоги хотя бы в какой-то степени.
Ещё можно замедлять своё дыхание. Можно медленно вдыхать, задерживать дыхание на несколько секунд (обычно на три-четыре), и так же медленно выдыхать. Это поможет нервной системе немного затормозиться и успокоиться в состоянии паники.

В-третьих, у Вас есть ипохондрия, или страх заболеть. Есть теория, что ипохондрия проистекает из страха перед смертью (так как болезнь прямо ассоциируется с физическим разрушением и увяданием организма). Страх перед смертью естественен для человека, но если он мешает жить и затмевает все остальные эмоции, которые мы испытываем в процессе жизни, нужно обращаться к специалисту (психотерапевту) за помощью, чтобы разобраться в глубинных причинах и решить проблему.

Здравствуйте.

Для диагностики сексуальных расстройств лучше всего обратиться к психиатру и/или сексологу. По описанию видно, что у Вас очень высокое либидо и есть минимум один фетиш. Само по себе наличие фетишей не говорит о том, что человек нездоров, если предпочтения не мешают повседневной жизни человека и не вредят его окружению.

Расскажите, пожалуйста, какие у Вас были отношения с родителями?